Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.02.2018 року у справі №910/18051/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/18051/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Жукова С.В.

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників:

скаржника - Дещенка О.М.,

ПАТ "АК "Київодоканал" - адвоката Плясуна О.І.

третьої особи - адвоката Майданіка В.Ю.,

Виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Гришеля С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 24.12.2019

за позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Капелюшного І.В.

до Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва"

про визнання недійсним розпорядження

в межах справи № 910/18051/16

за заявою Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 порушено провадження у справі №910/18051/16 про банкрутство Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва).

2. Постановою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Капелюшного І.В.

3. 05.06.2019 КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора Капелюшного І.В. звернулось в Господарський суд міста Києва з позовною заявою до Дніпровської РДА, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", про визнання недійсним розпорядження відповідача, яким з господарського відання позивача вилучено майно та закріплено на праві господарського відання за іншою юридичною особою.

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у даній справі в задоволенні позову КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора Капелюшного І.В. відмовлено.

5. Ухвала прийнята з врахуванням ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та мотивована тим, що майно боржника, яке належить йому на праві господарського відання, не є його майном в розумінні положень ЦК України, у зв`язку з чим підприємство не наділено повноваженнями без згоди власника розпоряджатися майном, що є власністю територіальної громади міста. Місцевий господарський суд вказав, що правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню. При цьому суд першої інстанції врахував правову позицію Верховного Суду у справах №910/23387/16 та №904/11141/16.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

6. Не погодившись з прийнятою ухвалою, 11.10.2019 КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора Капелюшного І.В. звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 апеляційну скаргу КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №910/18051/16 - задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 у справі №910/18051/16 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва в особі ліквідатора арбітражного керуючого Капелюшного І.В. про визнання недійсним розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №700 від 06.12.2018 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації" - задоволено; визнано недійсним розпорядження Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації №700 від 06.12.2018 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації".

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 28.01.2020 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації у справі № 910/18051/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 13.02.2020.

10. Крім того, касаційна скарга Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

11. Ухвалою Верховного Суду від 17.02.2020 підстави наведені у клопотанні Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 - визнано неповажними; касаційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 залишено без руху на підставі ч. 3 ГПК України та надано Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації право у термін до 04.03.2020 звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

12. 29.02.2020 Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація направила до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16.

13. Ухвалою Верховного Суду від 03.03.2020 поновлено Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16; відкрито касаційне провадження у справі № 910/18051/16 за касаційною скаргою Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019; призначено розгляд касаційної скарги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на 24 березня 2020 року о 10:15 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17.03.2020 відкладено розгляд касаційної скарги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 на дату після 03.04.2020.

15. У зв`язку з відпусткою судді Ткаченко Н.Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18051/16 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 04.05.2020.

16. Ухвалою Верховного Суду від 04.05.2020 прийнято касаційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, суддів: Васьковського О.В., Жукова С.В., до свого провадження; призначено розгляд касаційної скарги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 на 26.05.2020 о 10:30 год. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

17. Не погоджуючись з прийнятою постановою, Дніпровською районною в місті Києві державною адміністрацією подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду від 24.12.2019 та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції від 16.09.2019 у справі № 910/18051/16.

18. Доводи касаційної скарги полягають у наступному.

18.1. Спірне розпорядження Дніпровської РДА №700 від 06.12.2018 є технічним та закріплює рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", яким боржника зобов`язано передати усе майно, що перебуває на його балансовому обліку - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".

18.2. Майно боржника, яке належить йому на праві господарського відання, не є його майном у розумінні положень ЦК України, у зв`язку з цим боржник не наділений повноваженнями без згоди власника розпоряджатися майном, що є власністю територіальної громади м. Києва.

18.3. Оскаржуваним розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.12.2018 № 700 за КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" закріплювалось майно на праві господарського відання відповідно до вищезазначеного рішення власника - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 10/18051/16 про порушення справи про банкрутство, якою власнику майна боржника було заборонено приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати майно, не може стосуватись оскаржуваного розпорядження, оскільки Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація не є власником майна зазначеного в спірному розпорядженні Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.12.2018 № 700.

18.4. Скаржник, звертаючись до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.03.2018 у справі № 904/11141/16, зазначає, що оскільки провадження у справі про банкрутство здійснюється щодо комунального підприємства, якому орган місцевої влади передав частину майна територіальної громади в господарське відання, то правовий статус такого майна повинен визначатися з врахуванням норм законодавства про місцеве самоврядування, які є спеціальними та підлягають переважному застосуванню.

19. У судовому засіданні 26.05.2020 представник скаржника підтримав касаційну скаргу з підстав, зазначених в ній.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. ПАТ АК "Київводоканал" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

21. У судовому засіданні 26.05.2020 представник ПАТ АК "Київводоканал" заперечив проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві на касаційну скаргу.

22. У судовому засіданні 26.05.2020 представники третьої особи, Виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - підтримали касаційну скаргу.

Позиція Верховного Суду

23. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

24. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон), зокрема, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

25. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.

26. Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

27. Касаційна скарга Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16, подана 28.01.2020.

28. Зважаючи на викладене, в даному випадку при розгляді вказаної касаційної скарги Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н, підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній до 08.02.2020, а не в редакції Закону 15.01.2020 № 460-IX.

29. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

30. Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

31. За приписами статті 143 Конституції України і статті 327 ЦК України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

32. Згідно частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

33. Як встановлено судом апеляційної інстанції, предметом оскарження у даній справі є розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 700 від 06.12.2018 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації", відповідно до якого КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва зобов`язано передати майно іншій юридичній особі - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва".

34. Разом з тим, встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 порушено провадження у справі про банкрутство КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва.

35. Особливості розпорядження майном у справі про банкрутство врегульовані положеннями Закону про банкрутство.

36. Постановою Господарського суду міста Києва від 05.02.2018 КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Капелюшного І.В.

37. В силу частини 2 статті 38 Закону про банкрутство з дня прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження власника банкрута.

38. За приписами статті 1 Закону про банкрутство власник майна є учасником справи про банкрутство та зобов`язаний діяти в межах повноважень та в порядку, регламентованому цим нормативно-правовим актом.

39. Відповідно до частини 1 статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Водночас, щодо об`єктів житлового фонду, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, то вони не включаються до ліквідаційної маси банкрута та передаються до комунальної власності відповідних територіальних громад.

40. За змістом частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.

41. Відповідно до частини 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

42. Один з таких винятків встановлює саме Закон про банкрутство, коли відносно неплатоспроможного комунального підприємства як суб`єкта підприємницької діяльності порушується справа про банкрутство і власнику майна боржника, в силу приписів ч. 2 ст. 38 Закону про банкрутство, заборонено приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати майно боржника, оскільки все майно підприємства як суб`єкта підприємницької діяльності перебуває в особливому правовому режимі, встановленому Законом про банкрутство та судом.

43. Колегія суддів касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, зазначені в п.п.18.1., 18.3. постанови, оскільки, як зазначає сам скаржник (Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація) у касаційній скарзі, приймаючи спірне розпорядження № 700 від 06.12.2018, діяв в межах повноважень, наданих йому власником (Київською міською радою) згідно Рішення від 09.10.2014 № 270/270, відтак скаржник діяв як власник.

44. Доводи касаційної скарги (п. 18.1. постанови) про те, що спірне розпорядження є суто технічним та лише закріплює рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва", колегія суддів касаційної інстанції вважає безпідставними, оскільки предметом спору у даній справі є визнання недійсним саме розпорядження Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №700 від 06.12.2018 "Про закріплення майна, переданого до сфери управління Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації", а не будь-якого іншого акту. Крім того, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, чинне законодавство не містить критеріїв "технічності" розпоряджень органів місцевого самоврядування.

45. Щодо доводів касаційної скарги, зазначених в пункті 18.4. постанови та посилання на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 27.03.2018 у справі № 904/11141/16, колегія суддів зазначає наступне.

45.1. У справі № 910/23387/16 власник комунального майна діяв у порядку, передбаченому Законом про банкрутство. Зокрема, власник майна, як учасник справи про банкрутство звернувся до суду із заявою про виключення з ліквідаційної маси комунального підприємства майна, що відноситься до об`єктів інфраструктури. При цьому, Верховний Суд у своєму правовому висновку вказував про необхідність доведення власником майна факту наявності у ліквідаційній масі об`єктів комунальної інфраструктури.

45.2. Отже, обставини даної справи № 910/18051/16 та справи №910/23387/16 не є тотожними, відтак, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, щодо безпідставного застосування судом першої інстанції правового висновку Верховного Суду у справі №910/23387/16, при прийнятті рішення у даній справі № 910/18051/16.

45.3. Крім того, якщо власник майна комунального підприємства вважає, що арбітражний керуючий безпідставно включив до ліквідаційної маси вказані об`єкти, а також майно, що належить банкруту не на підставі права господарського відання, йому необхідно звернутися зі скаргою на дії ліквідатора в порядку, передбаченому ч. 11 ст. 41 Закону про банкрутство. В такій скарзі власник майна повинен довести правовий статус зазначених майнових об`єктів. Власник майна не має права вимагати у банкрута передачі майна в обхід порядку, визначеного Законом про банкрутство, та обмежень, встановлених судом.

46. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

47. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У справі, що розглядається, на думку колегії суддів Касаційного господарського суду, судом апеляційної інстанцій надано належну правову оцінку спірним правовідносинам а доводи, викладені в касаційній скарзі зводяться до незгоди з рішенням суду апеляційної інстанції та неправильного тлумачення норм матеріального права, відтак, не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанцій.

48. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

49. Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

50. Рішення суду має прийматися відповідно до норм матеріального та процесуального права і фактичних обставин справи, з достовірністю встановлених судом, тобто з`ясованих шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

51. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку, що постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 прийнято відповідно до фактичних обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни або скасування не вбачається.

52. Оскільки підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, то судовий збір відповідно до статті 129 ГПК України за подання касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2020 № б/н на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2019 у справі № 910/18051/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков