Історія справи

Ухвала КГС ВП від 10.06.2019 року у справі №910/9879/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/9879/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.,

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

позивача: Малолітнев О. В. ,

відповідача: Пегза К.К.,

третьої особи: Клименко Є.С.

розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019

у складі колегії суддів: Михальської Ю. Б. (головуючий), Чорногуза М. Г.,

Тищенко А. І.

та рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018

у складі судді Удалової О. Г.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Національне антикорупційне бюро України

про визнання правочину недійсним

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" (далі - ТОВ "Воленс Трейд", позивач) у липні 2018 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі, відповідач або ПАТ "Укрзалізниця") про визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016.

2. 10.09.2018 позивачем до Господарського суду міста Києва була подана заява про уточнення позовних вимог, у якій позивач просив суд вважати вірними вимоги про визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016, укладеного між філією "ЦЗВ" ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Воленс Трейд", у всьому обсязі та зі всіма укладеними між сторонами додатковими угодами та специфікаціями з моменту укладення оспорюваного правочину. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016 укладений між сторонами є недійсним в силу приписів ст.230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки укладений під впливом обману.

Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

4. 18.03.2016 між філією "ЦЗВ" ПАТ "Українська залізниця" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вог Аеро Джет", правонаступником якого є відповідач - ТОВ "Воленс Трейд" (постачальник) було укладено Договір поставки № ЦЗВ-14-00816-01 (далі - Договір, спірний договір).

5. Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити паливо рідинне та газ; оливи мастильні (дизельне паливо) (далі - товар), найменування, марка та кількість якого вказується у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

6. У пункті 2.1. Договору сторони погодили, що ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється у національній валюті України - гривні на умовах FCA (франко-перевізник), станція відправлення в межах України з подальшим направленням за реквізитами вантажоодержувача, які вказуються в рознарядках замовника (відповідно до вимог "Інкотермс" у редакції 2010 року), і включає: вартість товару, всі податки та збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ, і вказується у специфікаціях до цього договору.

7. Згідно з пунктом 2.3. Договору сторони планують за цим договором поставити товар на суму 1 163 250 000,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 232 650 000,00 грн, на загальну суму 1 395 900 000,00 грн.

8. Відповідно до пункту 2.4. Договору ціна товару, зазначена у специфікаціях, не є твердою та може бути змінена сторонами шляхом підписання додаткової угоди виключно у випадках, передбачених частиною 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

9. Згідно пункту 4.1. Договору кількість товару, який планується до поставки за цим договором, вказується у специфікаціях до цього договору.

10. Специфікацією № 1 сторони погодили поставку дизельного палива у кількості 100 000 тонн, вартістю 11 632,50 грн (13 959,00 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 1 395 900 000,00 грн з ПДВ.

11. Судами встановлено, що протягом березня-квітня 2016 року сторони уклали ряд додаткових угод, якими збільшили вартість товару, а саме:

- 23.03.2016 сторонами була укладена додаткова угода №1 (далі - додаткова угода № 1), згідно з умовами якої сторони:

* виклали специфікацію № 1 в іншій редакції та погодили поставку товару у кількості 96 703,288 тонн вартістю 11 632,50 грн (13 959,00 грн. з ПДВ) за тонну, на загальну суму 1 349 881 197,19 грн. з ПДВ;

* погодили специфікацію № 2, якою передбачалась поставка товару в кількості 3 000 тонн вартістю 12 783,00 грн (15 339,60 грн. з ПДВ) за тонну, на загальну суму 46 018 800,00 грн з ПДВ;

- 25.03.2016 сторонами була укладена Додаткова угода № 2 (далі - додаткова угода № 2), згідно з умовами якої сторони:

* виклали специфікацію №1 в іншій редакції та погодили поставку товару в кількості 2 975,405 тонн вартістю 11 632,50 грн (13 959,00 грн. з ПДВ) за тонну, на загальну суму 41 533 678,39 грн з ПДВ;

* погодили специфікацію № 3, якою передбачалась поставка товару в кількості 85 292,153 тонн вартістю 12 783,00 грн (15 339,60 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 1 308 347 510,16 грн з ПДВ;

- 29.03.2016 сторонами була укладена додаткова угода № 3 (далі - додаткова угода № 3), згідно з умовами якої сторони:

* виклали специфікацію № 3 в іншій редакції та погодили поставку товару в кількості 1 965,937 тонн вартістю 12 783,00 грн (15 339,60 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 30 156 687,20 грн з ПДВ;

* виклали специфікацію № 2 в іншій редакції та погодили поставку товару в кількості 3 015,374 тонн вартістю 12 783,00 грн (15 339,60 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 46 254 631,01 грн з ПДВ;

* погодили специфікацію № 4, якою передбачалась поставка товару в кількості 75 843,116 тонн вартістю 14 041,65 грн (16 849,20 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 1 277 954 987,74 грн з ПДВ;

- 20.04.2016 сторонами була укладена додаткова угода № 4 (далі - додаткова угода № 4), згідно з умовами якої сторони:

* виклали специфікацію № 4 в іншій редакції та погодили поставку товару в кількості 70 843,116 тонн вартістю 14 041,65 грн (16 849,20 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 1 193 705 087,74 грн з ПДВ;

* погодили специфікацію № 5, якою передбачалась поставка товару в кількості 5 000 тонн вартістю 13 916,65 грн (16 699,98 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 83 499 900,00 грн з ПДВ;

- 20.04.2016 сторонами була укладена додаткова угода № 5 (далі - додаткова угода № 5), згідно з умовами якої сторони:

* виклали специфікацію № 4 в іншій редакції та погодили поставку товару в кількості 61 227,640 тонн вартістю 14 041,65 грн (16 849,20 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 1 031 684 509,45 грн з ПДВ;

* виклали специфікацію № 5 в іншій редакції та погодили поставку товару в кількості 4 930,031 тонн вартістю 13 916,65 грн (16 699,98 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 82 331 419,10 грн з ПДВ;

- погодили специфікацію № 6, якою передбачалась поставка товару в кількості 9 498,792 тонн вартістю 14 316,65 грн (17 179,98 грн з ПДВ) за тонну, на загальну суму 163 189 056,59 грн з ПДВ.

12. Також судами встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 у справі № 910/4474/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2017 та постановою Верховного Суду від 15.03.2018 позов Національного антикорупційного бюро України до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог Аеро Джет" про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 до договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016 задоволено повністю та визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 29.03.2016 до Договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016.

13. На підставі вищевказаного рішення суду ПАТ "Укрзалізниця" до Господарського суду міста Києва було подано позов до ТОВ "Воленс Трейд" про стягнення коштів в розмірі 92 477 002,97 грн, які становлять суму, на яку було збільшено вартість товару (справа № 910/5027/18).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

14. Господарський суд міста Києва рішенням від 06.11.2018 залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 у задоволенні позову відмовив повністю.

15. Судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду мотивовані відсутністю передбачених статтею 230 ЦК України підстав для визнання спірного договору недійсним.

16. Крім того, апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду, що визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 у справі № 910/4474/17, якою було збільшено вартість товару, не позбавляє позивача прибутку в тому розмірі, на який він розраховував, укладаючи спірний договір та додаткові угоди № 1 і № 2 до нього, якими також була збільшена вартість товару

17. Також суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що у справі № 910/4474/17 було визнано недійсною додаткову угоду № 3 саме за позовом НАБУ, а не ПАТ "Укрзалізниця". Такий позов було подано у березні 2017 року, тобто через рік після укладення сторонами договору поставки, що свідчить про те, що ПАТ "Укрзалізниця" не було та не могло бути відомо про обставини подання НАБУ у майбутньому позову про визнання недійсною додаткової угоди № 3 та, відповідно про наявність у діях ПАТ "Укрзалізниця" умислу щодо введення позивача в оману щодо умов договору поставки.

18. За наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини не свідчать про введення відповідачем позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні спірного правочину, а також не свідчить про умисне введення його представника в оману під час укладення сторонами спірного правочину та не доводить наявність безпосереднього зв`язку між обманом та волевиявленням позивача щодо вчинення правочину та умислу в діях відповідача.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

19. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ "Воленс Трейд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 повністю та поданий ним позов задовольнити повністю.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. 03.04.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" через Північний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/9879/18 та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.

21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9879/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Катеринчук Л. Й., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2019.

22. Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 вищезазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк тривалістю 10 днів для усунення недоліків, а саме для подання доказів сплати судового збору.

23. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 поновлено скаржнику строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження за Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд"; датою проведення судового засідання визначено 25.07.2019.

24. 12.07.2019 та 22.07.2019 до Верховного Суду надійшов відзив відповідача і третьої особи відповідно на касаційну скаргу в яких останні просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

25. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/9879/18 визначено колегію суддів у складі: Банасько О. О. (головуючий), судді - Васьковський О. В., Пєсков В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2019.

26. Ухвалою Верховного Суду від 24.07.2019 прийнято справу № 910/9879/18 до провадження у новому складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд апеляційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 01.07.2019 дату - 25.07.2019.

27. У судовому засіданні 25.07.2019 представники сторін та третьої особи в усних поясненнях підтримали наведені у касаційній скарзі та відзивах на касаційну скаргу доводи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

(ТОВ "Воленс Трейд")

28. Касаційну скаргу мотивовано невідповідністю висновку судів щодо відсутності обману при укладенні оспорюваного договору статтям 230-233 ЦК України.

29. За твердженням касатора, обман позивача полягав у тому, що ПАТ "Укрзалізниця" зовні дала згоду позивачу на укладення договору поставки на умовах, які передбачають можливість зміни ціни за договором, однак насправді ПАТ "Укрзалізниця" мала намір у разі поставки палива по більш високій ціні, ніж та, що була узгоджена початково, вчинити дії по поверненню такої різниці в ціні, тобто у наступному отримати вигоду за рахунок позивача.

Доводи інших учасників справи

Позиція відповідача - ПАТ "Укрзалізниця"

30. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується із останньою в повному обсязі, вважає її необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувані рішення такими, що були винесені із додержанням норм матеріального та процесуального права.

31. В обґрунтування заперечень щодо поданої касаційної скарги відповідач вказує, що оспорюваний Договір було укладено за результатами проведення державної закупівлі у відповідності до норм Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 10.04.2014 № 1197-VII (далі - Закон про закупівлі) згідно норм якого ціна договору за результатами проведення державних закупівель не узгоджується та не може бути узгоджена сторонами у диспозитивному порядку, однак зміна ціни товару допускається виключно у випадках передбачених ч.5 ст.40 Закону про закупівлі.

32. Відповідач вказує, що у зв`язку із визнанням недійсним у судовому порядку додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 до договору поставки у зв`язку із відсутністю підстав для збільшення ціни позаяк у період у зв`язку із відсутністю підстав для збільшення ціни позаяк у період між укладенням додаткової угоди № 2 та додаткової угоди № 3 такого коливання в ціні не відбувалося (справа № 910/4474/17) він звернувся із позовом до ТОВ "Воленс Трейд" про стягнення 92 477 002,97 грн (справа № 910/5027/18), як надмірно сплачених чим спростовується твердження касатора про отримання ПАТ "Укрзалізниця" вигоди.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національного антикорупційного бюро України

33. У відзиві на касаційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача посилаючись на безпідставність доводів ТОВ "Воленс Трейд" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

34. Заперечуючи щодо доводів касаційної скарги Національне антикорупційне бюро України вказує на відсутність належних, достовірних та допустимих доказів, які можуть підтвердити факт обману ТОВ "Воленс Трейд" з боку ПАТ "Укрзалізниця" щодо обставин, які мають істотне значення для укладення договору поставки, факт умислу з боку відповідача на введення позивача в оману, а також факт наявності істотних обставин щодо яких позивача введено в оману.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

35. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

37. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

38. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанції

39. Предметом позову у цій справі є вимога ТОВ "Воленс Трейд" з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог із посиланням на положення, зокрема, статей 215, 230 ЦК України, про визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016, укладеного між філією "ЦЗВ" ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Воленс Трейд", у всьому обсязі та зі всіма укладеними між сторонами додатковими угодами та специфікаціями з моменту укладення оспорюваного правочину, який на думку позивача є укладеним внаслідок обману зі сторони відповідача.

40. За змістом пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

41. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (стаття 202 цього Кодексу).

42. Згідно із ч.ч.1, 2 ст.265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

43. Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

44. Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

45. Згідно з частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

46. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

47. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд з`ясовує наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

48. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

49. У вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі ст.ст. 230-233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв`язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

50. Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

51. Обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть. При обмані наслідки правочину, що вчиняється, є відомими й бажаними для однієї зі сторін.

52. Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

53. Тобто обман має місце, коли задля вчинення правочину або надається невірна інформація, або вона замовчується. Причому це робиться навмисно, з метою, аби правочин було вчинено. Усі ці обставини - наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

54. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст.230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

55. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за статтею 230 ЦК України.

56. Із змісту позовної заяви слідує, що обґрунтовуючи заявлені вимоги про визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016, укладеного між філією "ЦЗВ" ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Воленс Трейд", у всьому обсязі та зі всіма укладеними між сторонами додатковими угодами та специфікаціями позивач посилається на те, що обман полягав у наданні зовні ПАТ "Укрзалізниця" згоди на укладення договору на умовах, які передбачають можливість зміни ціни за таким договором при наявності наміру в подальшому вчинити дії по поверненню різниці в ціні у разі поставки товару по більш високій ціні ніж та, яка була погоджена початково.

57. Реалізація наміру ПАТ "Укрзалізниця" в отриманні вигоди за рахунок позивача полягає, за твердженням останнього, у визнанні в судовому порядку додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 недійсною унаслідок чого у подальшому ініційовано позов про стягнення з ТОВ "Воленс Трейд" безпідставно отриманих коштів у розмірі 92 477 002,97 грн.

58. Водночас судами першої та апеляційної інстанцій було прийнято до уваги, що під час розгляду справи № 910/4474/17 господарським судом при задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 встановлено відсутність реального коливання (збільшення) ринкових цін на дизельне паливо, оскільки за період з 21.03.2016 по 29.03.2016 ціна дизельного палива на ринку не підвищувалась, а відтак укладення додаткової угоди № 3 суперечить приписам пункту 2 частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель".

59. Згідно з ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

60. За таких обставин вірним є висновок суду першої інстанції з яким погодився і суд апеляційної інстанції про те, що визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 у справі № 910/4474/17, якою було збільшено вартість товару, не позбавляє позивача прибутку в тому розмірі, на який він розраховував, укладаючи спірний договір та додаткові угоди № 1 і № 2 до нього, якими також була збільшена вартість товару, а отже твердження позивача про наявність у відповідача наміру отримати вигоду за рахунок позивача є безпідставними.

61. Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду також акцентує увагу на ту обставину, що протягом березня-квітня 2016 року сторони уклали 5 додаткових угод, якими збільшили вартість товару, що спростовує доводи позивача про введення його в оману ПАТ "Укрзалізниця" з подальшим наміром вчинити дії по поверненню різниці в ціні у разі поставки товару по більш високій ціні ніж та, яка була погоджена початково.

62. Підписання позивачем додаткових угод, якими збільшувалась ціна товару, подальша поставка товару за збільшеною ціною та отримання коштів за поставлений товар свідчить про відсутність вчинення ТОВ "Воленс Трейд" вказаного правочину під впливом обману.

63. До того ж слід погодитись із висновком суду апеляційної інстанції, який звернув увагу на те, що у справі № 910/4474/17 судом було визнано недійсною додаткову угоду № 3 за позовом НАБУ, а не ПАТ "Укрзалізниця".

64. Оскільки такий позов було подано у березні 2017 року, тобто через рік після укладення сторонами договору поставки, наведене свідчить про те, що ПАТ "Укрзалізниця" не було та не могло бути відомо про обставини подання НАБУ у майбутньому позову про визнання недійсною додаткової угоди № 3 у зв`язку із цим суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано вказав на відсутність у діях ПАТ "Укрзалізниця" умислу щодо введення позивача в оману щодо умов договору поставки.

65. За приписами ст.74 ГПК України обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

66. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає цілком обґрунтованими висновки суду першої та апеляційної інстанцій стосовно того, що позивачем не були доведені такі обставини як наявність умислу з боку відповідача щодо введення іншої сторони в оману, а також і сам факт обману.

67. Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо безпідставності доводів позивача про введення його в оману ПАТ "Укрзалізниця" при укладенні договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016, а отже і стосовно відсутності правових підстав для визнання зазначеного договору недійсним згідно зі статями 215, 230 ЦК України, у зв`язку з чим суди правомірно залишили позовні вимоги без задоволення.

68. Решта доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, не спростовують фактичні обставини покладені в основу оскаржуваних судових рішень та не впливають на їх правильність.

69. Зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у повторному розгляді справи, та перегляді вже здійсненої названими судами оцінки доказів зі справи. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Верховним Судом до уваги. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування судових рішень, що оскаржуються.

70. Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

71. У пункті 33 рішення "Христов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі "Желтяков проти України", заява № 4994/04, пункт 42).

72. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

73. З урахуванням наведеного вище, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору поставки № ЦЗВ-14-00816-01 від 18.03.2016, укладеного між філією "ЦЗВ" ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Воленс Трейд", у всьому обсязі та зі всіма укладеними між сторонами додатковими угодами та специфікаціями є обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи.

Щодо суті касаційної скарги

74. Доводи скаржника щодо порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

76. Відповідно статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

77. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

78. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.

79. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

80. Вказані вимоги судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних постанови та рішення були дотримані.

81. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Щодо судових витрат

82. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

83. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

84. Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст.230 ЦК України може бути визнаний судом недійсним. Отже позивач має довести наявність одночасно трьох складових, а саме: наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, наявність обману.

85. Твердження позивача про те, що обман полягав у наданні зовні контрагентом згоди на укладення договору на умовах, які передбачають можливість зміни ціни за таким договором при наявності наміру в подальшому вчинити дії по поверненню різниці в ціні у разі поставки товару по більш високій ціні ніж та, яка була погоджена початково є безпідставним, оскільки визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 29.03.2016 у справі № 910/4474/17, якою було збільшено вартість товару, не позбавляє позивача прибутку в тому розмірі, на який він розраховував, укладаючи як до так і після цього додаткові угоди № 1, № 2, № 4, № 5, якими також була збільшена вартість товару

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Воленс Трейд" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі №910/9879/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков