Історія справи

Ухвала КГС ВП від 17.03.2021 року у справі №913/84/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року

м. Київ

Справа № 913/84/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Погребняка В. Я.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

представники учасників справи не з'явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021

у складі колегії суддів: Фоміної В. О. (головуючої), Білоусової Я. О., Тарасової І. В.

та на ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020

у складі судді Масловського С. В.

у справі за заявою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.02.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Дар'їновське" (далі також - ПСП "Дар'їновське"); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів до 15.08.2020; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бігдана О. А.

2. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2020 за результатами попереднього засідання визнано грошові вимоги кредиторів до боржника, зокрема Головного управління ДПС у Луганській області у розмірі 31 808,19 грн, в тому числі: вимоги другої черги (зобов'язання зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) - 4 025,75 грн; вимоги третьої черги (вимоги щодо сплати податків і зборів) - 23 502,97 грн; вимоги шостої черги (фінансові санкції) - 75,47 грн; вимоги першої черги (судові витрати) - 4 204,00 грн.

3. Постановою Господарського суду Луганської області від 23.06.2020 ПСП "Дар'їновське" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бохана О. С.

Короткий зміст і підстави заявлених вимог

4.27.07.2020 на адресу Господарського суду Луганської області надійшла заява Головного управління ДПС у Луганській області № б/н від 22.07.2020 про визнання грошових вимог до ПСП "Дар'їновське" у розмірі 21 039,02 грн, зокрема:

- пеня, нарахована по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 12 043,44 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020;

- пеня, нарахована по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 10) у розмірі 511,29 грн за період з 30.12.2014 по 17.02.2020;

- пеня, нарахована по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 00) у розмірі 862,38 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020;

- пеня, нарахована по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% (КБК 18050500 стаття 09) у розмірі 7
288,19 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020;

- пеня, нарахована по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (КБК 19010300) у розмірі 333,72 грн за період з 18.11.2014 по 17.02.2020.

5. На обґрунтування цих вимог до заяви додано інформаційну довідку про облікові дані платника податків, інтегровані картки платника з орендної плати з юридичних осіб, платника з єдиного податку с/г товаровиробників, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, платника з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

6. Згідно з доданими до заяви органу ДПС документами судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- пеня, яка нарахована по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 12 043,44
грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020 виникла на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання з земельного податку (декларація з земельного податку № 9005543429 від 10.02.2014);

- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (КБК 18050500 стаття 10) в розмірі 511,29 грн за період з 30.12.2014 по 17.02.2020 (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008379891 від 19.02.2014);

- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (КБК 18050500 стаття 00) в розмірі 862,38 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020 (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008379630 від 19.02.2014);

- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (КБК 18050500 стаття 09) в розмірі 7
288,19 грн за період з 29.11.2014 по 17.02.2020 (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008388234 від 19.02.2014);

- пеня, яка нарахована на підставі самостійно задекларованого та несплаченого податкового зобов'язання по надходженням від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (КБК 19010300) в розмірі 333,72 грн за період з 18.11.2014 по 17.02.2020 (декларація з екологічного податку № 9045117183 від 06.08.2014).

7. У повідомленні про розгляд кредиторських вимог, ліквідатор банкрута Бохан О.

С. зазначив про те, що вони заявлені безпідставно оскільки виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ПСП "Дар'їновське", а тому у їх задоволенні має бути відмовлено з огляду на приписи частини четвертої статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУЗБ).

8. Місцезнаходженням боржника станом на 14.04.2014 та на теперішній час є с.

Дар'їно-Єрмаківка, Довжанського району Луганської області.

9. Згідно з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 127 с. Дар'їно-Єрмаківка, Довжанського району Луганської області входить до переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

10. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 відхилено грошові вимоги Головного управління ДПС у Луганській області до банкрута - ПСП "Дар'їновське" у заявленому розмірі.

11. Мотивуючи такий висновок, суд першої інстанції зазначив, що податковий орган звернувся після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України (далі - ПК України) 1095-денного строку, і тому кредиторська заборгованість, заявлена Головним управлінням ДПС у Луганській області після спливу визначеного статтею 102 Податкового кодексу України 1095-денного строку, є безнадійною та підлягає списанню, а боржник, в свою чергу, вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

12. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 залишено без змін.

13. Виходячи з того, що відповідно до пункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, зупиняється застосування норм ПК України, а також зупиняється відлік строку давності передбачений у статті 102 ПК України, на період протягом якого до платників податків, вказаних у цьому пункті, не застосовувалися заходи стягнення, передбачені статті 102 ПК України, апеляційний суд вважав, що і обов'язок щодо вчинення заходів спрямованих на стягнення податкового боргу, відповідно до положень Прикінцевих та Положень статті 102 ПК України, зокрема, обов'язок органу ДПС щодо пред'явлення до визнання кредиторських вимог, що складаються із сум пені, нарахованих на самостійно узгоджені грошові зобов'язання, також зупиняється на період проведення антитерористичної операції для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14.04.2014 була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

14. Отже, встановивши, що заявлена контролюючим органом сума пені, нарахована за несплату грошових зобов'язань, які визначені платником податків до 14.04.2014, а місцезнаходження боржника станом на 14.04.2014 та до сьогодні зареєстровано на території здійснення антитерористичної операції, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання заявлених органом ДПС сум пені, застосувавши до цих вимог зазначені вище положення пункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15.04.03.2021 Головне управління ДПС у Луганській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі № 913/84/20, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати в частині відмови у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС у Луганській області, ухвалити нове рішення, яким визнати вимоги контролюючого органу у загальному розмірі 21 039,02 грн та 4 204,00 грн витрат на сплату судового збору.

Щодо реалізації учасниками справи процесуальних прав

16. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 913/84/20 за касаційною скаргою Головне управління ДПС у Луганській області, призначено її розгляд на 13.03.2021 та надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 30.04.2021.

17. Ця ухвала надіслана на адресу учасників справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

18. Відповідно до статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень". Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

19. У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

20. На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

21. Враховуючи наведене касаційний суд зауважує, що учасники справи мали достатньо часу для реалізації процесуальних прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), зокрема і права на подання відзиву на касаційну скаргу.

22. Станом на момент розгляду касаційної скарги на неї надійшли відзиви від ліквідатора боржника та Луганського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України". Заяв (клопотань, пояснень) щодо неможливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, до Верховного Суду не надійшло.

23. У судове засідання 13.05.2021 представники учасників справи не з'явилися, про причини неявки не повідомили.

24. Участь представників учасників справи у призначеному на 13.05.2021 судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, до того ж останні заяв про відкладення судового розгляду не подавали.

25. Відтак, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

26. З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

27 Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права та зазначає в якості підстави касаційного оскарження пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, посилаючись в її контексті на неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування підпункту 38.2 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, який було викладено у постанові Верховного Суду від
24.04.2018 у справі № 805/4337/16-а, а саме щодо зупинення нарахування штрафних санкцій та/або пені та передбачених статтею 102 ПК України строків давності.

Узагальнений виклад відзивів на касаційну скаргу

(ліквідатор ПСП "Дар'їновське" арбітражний керуючий Бохан О. С. )

28. Ліквідатор боржника просить у задоволенні касаційної скарги відмовити та заперечує обґрунтованість вимог контролюючого органу, посилаючись на їх заявлення кредитором після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095- денного строку стягнення податкового боргу та неможливість розгляду конкурсних вимог після визнання боржника банкрутом.

(Луганське обласне управління АТ "Державний ощадний банк України")

29. Кредитор стверджує про правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання грошових вимог органу ДПС та просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

30. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

33. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені статті 300 ГПК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів першої та апеляційної інстанцій

34. Предметом судового розгляду в цій справі є заява органу ДПС про визнання кредиторських вимог до боржника на суму пені, нарахованої на самостійно визначені платником податків податкові зобов'язання згідно з деклараціями із земельного податку № 9005543429 від 10.02.2014, з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008379891 від 19.02.2014; № 9008379630 від
19.02.2014; № 9008388234 від 19.02.2014; з екологічного податку № 9045117183 від
06.08.2014.

35. Заперечуючи висновки судів попередніх інстанцій стосовно відмови у визнанні кредиторських вимог, касант стверджує про відсутність підстав для застосування до заявлених вимог контролюючого органу положень статті 102 ПК України та пункту 38 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, що підтверджує посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від
24.04.2018 у справі № 805/4337/16-а.

36. Надаючи оцінку доводам скаржника, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи зважає на таке.

37. Так, частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється статті 300 ГПК України, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

38. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами ПК України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

39. Положеннями пункту 1.1. статті 1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

40. За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

41. У підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України та/або Митним кодексом України;

42. Згідно з пунктами 54.1 статті 54 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення податкових зобов'язань боржника), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені пунктами 54.1 статті 54 ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

43. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заявлена органом ДПС сума грошових вимог до боржника у загальному розмірі 21 039,02 грн податкового боргу складається з:

- 12 043,44 грн пені за період з 29.11.2014 по 17.02.2020, нарахованої на самостійно задеклароване та несплачене податкове зобов'язання із земельного податку (декларація із земельного податку № 9005543429 від 10.02.2014);

- 511,29 грн пені за період з 30.12.2014 по 17.02.2020, нарахованої на самостійно задеклароване та несплачене податкове зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (КБК 18050500 стаття 10) (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008379891 від 19.02.2014);

- 862,38 грн пені за період з 29.11.2014 по 17.02.2020, нарахованої на самостійно задеклароване та несплачене податкове зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (КБК 18050500 стаття 00) (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008379630 від 19.02.2014);

- 7 288,19 грн пені за період з 29.11.2014 по 17.02.2020, нарахованої на самостійно задеклароване та несплачене податкове зобов'язання з єдиного податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 % (КБК 18050500 стаття 09) (декларація з фіксованого сільськогосподарського податку № 9008388234 від 19.02.2014);

- 333,72 грн пені за період з 18.11.2014 по 17.02.2020, нарахованої на самостійно задеклароване та несплачене податкове зобов'язання за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (КБК 19010300) (декларація з екологічного податку № 9045117183 від 06.08.2014).

44. Отже, заявлені до боржника грошові вимоги за своєю природою є пенею нарахованою за несплату у встановлені законодавством строки самостійно визначених платником податкових зобов'язань із земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та екологічного податку.

45. За загальним правилом платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктами 54.1 статті 54 ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених пунктами 54.1 статті 54 ПК України (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

46. Так, згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

47. Як стверджує орган ДПС заявлену як грошові вимоги до банкрута суму пені нараховано після спливу граничного строку у який боржник мав сплатити, проте не сплатив податкові зобов'язання у встановлені законодавством строки, а саме:

- орендна плата з юридичних осіб (земельний податок) з граничними термінами сплати з 30.08.2014 по 30.01.2015 (щомісячні платежі);

- фіксований сільськогосподарський податок з 30.08.2014 по 30.01.2015 (щомісячні платежі);

- екологічний податок - 19.08.2014.

48. Момент виникнення податкового боргу визначається наступним днем, після спливу зазначених строків для сплати боржником узгоджених податкових зобов'язань.

49. У зв'язку з несплатою ПСП "Дар'їновське" самостійно задекларованих податкових зобов'язань у зазначені строки контролюючим органом застосовано до платника заходи фінансової відповідальності, зокрема нараховано пеню за період починаючи з наступного дня після закінчення строку сплати і до введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

50. Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов'язання та визначається у статті 1 ПК України, як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених статті 1 ПК України випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

51. ПК України у ПК України (підпункт 129.1.3).

52. Зокрема за змістом пункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України (у редакції, чинній на час заявлення кредиторських вимог) нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до пункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до пункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 ПК України), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.

53. Нарахована у визначеному ПК України порядку та непогашена пеня входить до структури податкового боргу, поряд із сумою узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк (за змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

54. Як стверджується органом ДПС та не спростовано під час розгляду справи початком нарахування пені за податковими зобов'язаннями ПСП "Дар'їновське" з орендної плати з юридичних осіб (земельний податок) є 29.11.2014; за фіксованим сільськогосподарським податком пеню нараховано: (КБК 18050500 стаття 10) з
30.12.2014, (КБК 18050500 стаття 00 та КБК 18050500 стаття 09) з 29.11.2014; за податковим зобов'язанням з екологічного податку контролюючий орган розпочав нарахування пені з 18.11.2014.

55. Таким чином, на час заявлення контролюючим органом вимог до боржника у справі про банкрутство минуло більше п'яти років з моменту виникнення податкового боргу та початку нарахування пені на відповідні податкові зобов'язання.

56. Отже, як правильно вказали суди попередніх інстанцій Головне управління ДПС у Луганській області із заявою про визнання грошових вимог до банкрута у заявленому розмірі пені звернулося лише 22.07.2020, тобто після спливу визначеного статтею 102 ПК України 1095-денного строку давності для стягнення податкового боргу.

57. Ця стаття ПК України визначає спеціальні строки давності для нарахування контролюючим органом податкових зобов'язань та стягнення податкового боргу.

58. За приписами пункту 102.1 статті 102 ПК України (у редакції, чинній на час розгляду вимог судом першої інстанції) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених пункту 102.1 статті 102 ПК України, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пункту 102.1 статті 102 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

59. У пункті 102.4 статі 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

60. Пункт 101.1 статті 101 ПК України передбачає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в Пункт 101.1 статті 101 ПК України.

61. Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що ПК України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі № К/9901/99/17 (807/2097/16), від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від
19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від
05.12.2019 у справі № 910/1678/19.

62. Тому при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті 102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 923/1092/16, від 17.04.2019 № 43/75-15/7-б, від 19.09.2019 № 910/11620/18, від 24.10.2019 у справі № 906/665/17).

63. У разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок викладений у постанові Верховного Суду у поставі від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16 (К/9901/99/17).

64. Застосуванню до такого податкового боргу (пені), заявленого як грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 днів) згідно з пунктом 102.4 статі 102 ПК України та відмові у визнанні таких грошових вимог через безнадійність податкового боргу (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України) має передувати з'ясування судом питання чи нараховано податкове зобов'язання та чи заявлено до стягнення податковий борг (сума узгодженого податкового зобов'язання та/чи непогашеної пені) протягом строків визначених пунктами 102.1, 102.4 статі 102 ПК України, що є загальним і граничними для таких правовідносин.

65. Верховний Суд вважає, що наведені вище висновки достатньою мірою враховані судами попередніх інстанцій, які встановивши обставини виникнення податкових зобов'язань ПСП "Дар'їновське" і трансформації їх у податковий борг, підстави та строки нарахування суми пені, заявленої як грошові вимоги до банкрута, дійшли правильних висновків про те, що у разі незаявлення до стягнення таких грошових вимог протягом 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу такий податковий борг не підлягає стягненню в силу приписів пункту 102.4 статі 102 ПК України.

66. Отже, виходячи з встановлених судами обставин спливу строку давності для стягнення податкового боргу, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відхилення у цій справі кредиторських вимог Головного управління ДПС у Луганській області на суму податкового боргу у розмірі 21
039,02 грн, заявлених поза межами 1095 денного строку з дня його виникнення, тобто боргу, який в силу імперативних приписів статей 101, 102 ПК України визнається безнадійним та підлягає списанню.

67. Відтак, Верховний Суд відхиляє заперечення касанта проти застосування до додаткових вимог контролюючого органу у цій справі приписів пункту 102.4 статі 102 ПК України через те, що у статті 129 ПК України передбачено закінчення нарахування пені у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, позаяк аналіз цих норм дає підстави для висновку, що у правовідносинах зі стягнення податкового боргу (в т. ч. пені нарахованої на податкове зобов'язання строк сплати якого настав), зокрема у випадку заявлення таких грошових вимог у справі про банкрутство, спеціальним і присічним є саме строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу визначений у пункті 102.4 статі 102 ПК України, що відповідає принципам справедливості та розумного балансу між приватними і публічними інтересами.

68. До того ж, колегія суддів касаційної інстанції зауважує, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю Податкового кодексу України виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).

69. Також, Верховний Суд відхиляє посилання касанта на те, що стосовно податкового боргу боржника на час проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об'єднаних сил (ООС) зупиняється відлік строку давності, визначених Податкового кодексу України згідно з підпунктом 38.2 пункту 38 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, позаяк зазначений підпункт викладено у редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності 15.04.2017 та згідно з пунктом 1 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" застосовується до податкових періодів, починаючи з 01.01.2017.

70. Такий самий висновок щодо застосування змін внесених до пункту 38 підрозділу 10 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України до податкових періодів, починаючи з 01.01.2017, викладено і у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 805/4337/16-а на яку посилався скаржник.

71. Інші доводи скаржника стосовно незгоди з процесуальними рішеннями суду щодо керування ходом судового процесу не спростовують наведених вище висновків та не можуть бути самостійною підставою для касаційного оскарження і скасування судових рішень.

72. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

73. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо суті касаційної скарги

74. Доводи наведені в касаційній скарзі Головного управління ДПС у Луганській області не знайшли свого підтвердження в якості підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

75. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

76. Згідно з статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 309 ГПК України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

77. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що за результатами касаційного перегляду підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

Щодо судових витрат

78. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.

Висновки щодо застосування норм права

79. Системний аналіз положень статей 101, 102 ПК України дозволяє зробити висновок про те, що статей 101, 102 ПК України встановлено загальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону).

Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу

80. При розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, як платника податків належить перевірити дотримання контролюючим органом спеціального строку давності заявлення до стягнення з боржника податкового боргу, який у пункті
102.4. статті 102 ПК України встановлено у 1095 календарних днів з дня його виникнення та застосування якого є імперативним

81. У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, за виключенням спеціально передбачених ПК України випадків, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 10.11.2020 у справі № 913/84/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько Судді В. В. Білоус В. Я. Погребняк