Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.02.2022 року у справі №904/5816/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5816/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

за участю представників: Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості - Шевченко О.С.; Представництва "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице"- Кропова А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021

у справі № 904/5816/20

за позовом Державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд"

до Акціонерного товариства "POINT", м. Кошице Словацька Республіка, в особі офіційного представництва "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице" м. Дніпро,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства економіки України (процесуальним правонаступником якого є Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України),

про зобов`язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Представництва "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице", м. Дніпро, в інтересах Компанії "POINT akciova spolocnost` Kosice", ідентифікаційний номер 31670326, м. Кошице, Словацька Республіка

до Державного підприємства "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд", м. Долинська Кіровоградської області

про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд" (далі - Підприємство) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "POINT" в особі офіційного Представництва "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице" про зобов`язання звільнення приміщення Корпусу окомковання та обпалювання №2 з обпалювальною машиною №3, Газоочистки №8 (технологічної), Корпусу димососів №8, Газоочистки №10 (аспіраційної), Вузол перевантажувальний №8 та Галерей №23, 24, які знаходяться за адресою: 28500, Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинське, проммайданчик Підприємства.

Від Представництва "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице" до суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідач (позивач за зустрічною позовною заявою) просив визнати за Компанією "POINT akciova spolocnost` Kosice" ("ПОІНТ акціонерне товариство Кошице", юридична адреса: вул. Штурова, 1409/27, м. Кошице, 04001, Словацька Республіка, ідентифікаційний номер: 31670326) в особі офіційного Представництва цієї Компанії право власності на будівельні матеріали, а саме металоконструкції та технологічне обладнання №2 з обпалювальною машиною №3, газоочистки № 8 (технологічної), корпусу димососів №8, газоочистки №10 (аспіраційної), вузол перевантажувальний № 8, галерей № 23, 24 загальною вагою 6492,19 тон (далі - Будівельні матеріали) у відповідності до висновку експерта №12-10-2020-ВТ від 19.10.2020.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 (суддя - Коваленко Н.М.) у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано за Компанією "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице" в особі офіційного представництва Компанії право власності на Будівельні матеріали у відповідності до висновку експерта № 12-10-2020-ВТ від 19.10.2020. Вирішено питання розподілу судового збору.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- позивачем за первісним позовом лише констатовано факт перебування об`єкта незавершеного будівництва на території Підприємства, будь-які докази титульного володіння, набуття права власності тощо на такий об`єкт чи відповідні матеріали позивачем до позовної заяви не додано та в процесі розгляду спору суду не надано;

- позивачем за первісним позовом не доведено належними і допустимими доказами факт порушення його права користування та розпорядження своїм майном;

- обставинами справи та письмовими доказами підтверджується, що спірні об`єкти незавершеного будівництва були побудовані саме Словацьким підрядником, що безпосередньо не визнається відповідачем за зустрічним позовом;

- правовий аналіз положень Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та Господарського кодексу України (далі - ГК України) дозволяє дійти висновку про те, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту своїх прав не суперечить положенням статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом;

- обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту повністю відповідає положенням правочинів, укладених сторонами, матеріальному праву України, закріпленому нормами ЦК України та ГК України, положенням Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція), а порушення цивільного права чи цивільного інтересу позивача за зустрічним позовом підлягають судовому захисту у обраний спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 (колегія суддів: Вечірко І.О. - головуючий, Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.) апеляційну скаргу Міністерства економіки України залишено без задоволення; рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 у справі №904/5816/20 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції у своїй постанові погодився з позицією місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення первісного позову, оскільки позивачем за первісним позовом не доведено належними і допустимими доказами факту порушення його права користування та розпоряджання своїм майном.

Надавши оцінку наявним у справі доказам (зокрема Договору підряду № 063-08/20002-108 від 08.10.1987, укладеного між В/О "Союзвнешстройимпорт" та Акціонерним товариством "ПОІНТ"; Додаткову угоду до Доповнення № 4 від 20.05.1994 до вказаного Договору підряду; Акту прийому виконаних будівельномонтажних робіт за 4-й квартал 2002 року; технічного висновку №12-10-2020-ВТ від 19.10.2020; Звіту про оцінку майна, виданого ТОВ "Оціночна фірма Форватор") апеляційний суд мотивував прийняте рішення правомірністю висновків суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (процесуальний правонаступник Міністерства економіки України) подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.04.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі № 904/5816/20, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати; ухвалити нове рішення, яким позов Підприємства задовольнити, а у задоволені зустрічного позову ? відмовити повністю.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржені судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме частини третьої статті 331 ЦК України, статті 392 ЦК України; судами не враховано висновок Верховного Суду щодо застосування статті 392 ЦК України, викладений у постановах від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 27.06.2018 у справі № 904/8186/17, від 11.04.2019 у справі № 910/8880/18.

При цьому скаржник посилається на порушення норм процесуального права в частині нездійснення судами повного та всебічного дослідження обставин справи, доказів та аргументів сторін, зокрема вимоги статей 73-74 76-78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не розглянув його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чим порушив вимоги статті 197 ГПК України та принцип рівності сторін ? один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду --передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (пункт 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15.05.2008 у справі "Надточій проти України" (заява №7460/03)).

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Представництво "ПОІНТ акціонерне товариство Кошице" подав відзив, у якому просить залишити без задоволення касаційну скаргу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.

Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Оцінивши доводи скаржника, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З огляду на те, що однією з підстав касаційної скарги є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи на новий розгляд, суд насамперед уважає за необхідне з`ясувати доводи касаційної скарги в цій частині.

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України у касаційній скарзі вказує, зокрема, на розгляд справи судом апеляційної інстанції за його відсутності як учасника справи, оскільки суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, які належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.

За змістом статей 7 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною першою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу (частина третя статті 270 ГПК України).

Суддя-доповідач доповідає зміст судового рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення усі інші учасники справи. Закінчивши з`ясування обставин і перевірку їх доказами, суд апеляційної інстанції надає учасникам справи можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давали пояснення (частини п`ята-сьома статті 270 ГПК України).

Частинами першою і другою статті 197 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Відповідно до матеріалів справи, апеляційний її перегляд здійснювався за апеляційною скаргою Міністерства економіки України, правонаступник якого є саме скаржник - Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 16.06.2021 суд апеляційної інстанції, серед іншого, відкрив апеляційне провадження у справі; призначив розгляд апеляційної скарги Міністерства економіки України у відкритому судовому засіданні на 09.08.2021 о 14:15 год; рекомендував учасникам справи утриматись від безпосередньої присутності в залі суду, прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 № 196, надати клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2021 оголошено в судовому засіданні перерву до 06.09.2021 о 15:30 год.

Ухвалою суду від 06.09.2021 здійснено процесуальне правонаступництво, замінивши учасника провадження у справі № 904/5816/20 Міністерство економіки України на Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України. Зобов`язано Міністерство економіки України направити на адресу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України копію апеляційної скарги, докази чого надати апеляційному господарському суду; повідомити Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України про дату наступного судового засідання у даній справі. Судове засідання призначено на 27.09.2021р. о 15:30 год. Повідомлено учасників провадження у справі, що засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65, зал засідань № 415а, а в разі надходження відповідних заяв чи клопотань - в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів учасників провадження у справі та програмного забезпечення "EasyCon".

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2021 Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України подало до апеляційного суду заяву № 20/15.3.2-15.3/4725 від 13.09.2021 (вх. № 9512/21 від 20.09.2021) про участь в судовому засіданні, що відбудеться 27.09.2021 о 15:30 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів (т.3, а.с. 189-192).

27.09.2021 суд апеляційної інстанції розглянув справу у відкритому судовому засідання за відсутності представника заявника апеляційної скарги. За результатами цього судового засідання судом апеляційної інстанції було прийнято постанову, яка є предметом касаційного оскарження.

В оскаржуваній постанові зазначено, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України та інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили в судове засідання своїх повноважних представників.

Однак, Верховний Суд погоджується з доводами касаційної скарги, що в порушення вимог процесуального закону заява скаржника (заявника апеляційної скарги) № 20/15.3.2-15.3/4725 від 13.09.2021 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не була розглянута судом апеляційної інстанції.

Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.

Такі принципи господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов`язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються в справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.

Суд вважає, що залишення без розгляду клопотання Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України про його участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, не повідомлення вчасно останнього про розгляд справи без застосуванням відеоконференції за результатом розгляду цього клопотання, фактично призвело до порушення порядку належного повідомлення про місце судового засідання, оскільки скаржник мав правомірні сподівання, що він зможе прийняти участь у судовому засіданні режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (про що просив у клопотанні та що було рекомендовано апеляційним судом в ухвалі від 16.06.2021 про відкриття апеляційного провадження, а також про можливість чого за наявності такого клопотання повідомлено в ухвалі від 06.09.2021).

Ураховуючи викладене та наведені норми ГПК України, касаційний господарський суд погоджується з доводами заявника касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції, порушивши норми процесуального права, не розглянув заяву скаржника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, чим порушив вимоги статті 197 ГПК України та принцип рівності сторін.

Щодо інших підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій Суд зазначає, що ці доводи можуть бути предметом касаційного перегляду після їхнього перегляду в апеляційному порядку з дотриманням норм процесуального права.

Отже, висновки апеляційного суду про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції є передчасними.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України та скасування постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене у цій постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Судові витрати

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240 300 301 304 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.09.2021 у справі № 904/5816/20 скасувати.

3. Справу № 904/5816/20 передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді С.В. Жуков

Н.Г. Ткаченко