Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 907/728/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКом"

представник позивача - Пучкова Л. Й., директор, Пшеницька Г. В. адвокат

відповідач-1 - Ужгородська міська рада

представник відповідача-1 - Зінич А. Б.

відповідач-2 - Виконавчий комітет Ужгородської міської ради

представник відповідача-2 - Зінич А. Б.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 (головуючий суддя Зварич О. В., судді Хабіб М. І., Юрченко Я. О.) у справі Господарського суду Закарпатської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" до Ужгородської міської ради та Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про стягнення 651222,60 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. 04.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "ТрансКом" (далі - Позивач) звернулось до Ужгородської міської ради (далі - Відповідач-1) та Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - Відповідач-2) з позовом про стягнення з Відповідача-1 на користь Позивача 651222,60 грн. за надані послуги.

Позовна заява мотивована тим, що за період з 01.08.2014 по 31.05.2017 Відповідачу-1 надано послуг доступу до системи відеоспостереження на суму 318600,00 грн. в тому числі 287100,00 грн. за період з 01.08.2014 по 31.12.2016 та 31500,00 грн. за період з 01.01.2017 по 31.05.2017. Оскільки Відповідач-1 добровільно надані послуги не оплатив, Позивач відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) направив вимогу від 04.08.2017, яка станом на день подання позову залишилась невиконаною.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 11.12.2017 Господарський суд Закарпатської області (суддя Бобрик Г. Й.) ухвалив позов залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що Позивач не повідомив суд про поважні причини неподання документів, необхідних для вирішення спору, а саме обґрунтованого детального розрахунку суми, що є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду, а представник Позивача не з'явився для участі у судовому засіданні, що за частиною 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній на час прийняття ухвали, є підставою для залишення позову без розгляду.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. 26.02.2018 Львівський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Позивача задовольнити, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017 скасувати, справу передати на розгляд Господарському суду Закарпатської області.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не вказав, з яких причин він не приймає до уваги розрахунок заборгованості, доданий Позивачем до позовної заяви та приєднаний до матеріалів справи супровідним листом за № 237 від 30.10.2017, тобто матеріалами справи підтверджено, що Позивач надав суду розрахунок, який вважає саме тим, що підтверджує спірну суму боргу. Отже суд першої інстанції мав можливість надати правову оцінку правовідносинам між сторонами у справі, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, та вирішити даний спір по суті заявлених вимог. Наведене є підставою для скасування ухвали та направлення справи на розгляд до суду першої інстанції відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України, в редакції, чинній на час прийняття постанови.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 21.03.2018 Відповідач-2 (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2017 залишити в силі.

6. 07.06.2018 Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 відмовити.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

7. З матеріалів позовної заяви встановити суму боргу не є можливим, у позовній заяві містяться суперечливі дані, обґрунтованих пояснень щодо підстав нарахування зазначеної в позовній заяві суми із зазначенням періоду надання послуг, підстави вартості наданих послуг Позивачем надано не було, у зв'язку з чим неможливо встановити дійсний обсяг наданих відповідачу послуг, їх вартість та відповідно перевірити правильність розрахунку позовних вимог, тому Позивач був зобов'язаний надати обґрунтований розрахунок боргу із зазначенням конкретних підстав вартості надання послуг, а суд першої інстанції правомірно залишив позов без розгляду.

8. Суд апеляційної інстанції допустив істотні порушення процесуального закону, оскільки Позивач не надав доказів на обґрунтування своїх позовних вимог.

Доводи Позивача, викладені у відзиві на касаційну скаргу

9. Апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що суд першої інстанції мав можливість надати правову оцінку правовідносинам між сторонами у справі, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, та вирішити спір по суті заявлених вимог.

10.Порушуючи пункт 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", суд першої інстанції не визначив поважності неподання Позивачем обґрунтованого детального розрахунку та не зазначив, вимоги якого саме документа не виконав Позивач.

11. Суд першої інстанції 11.12.2018 не відклав розгляд справи, чим порушив права Позивача щодо подання доказів та пояснень, відзиву на пояснення Відповідача, особистої участі в засіданні, суд не розглянув відповідне клопотання відповідно до статті 77 ГПК України, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали.

12. Ухвала місцевого господарського суду від 11.12.2017 про залишення позову без розгляду станом на 18.12.2017 виготовлена не була, враховуючи дату складання цієї ухвали 19.12.2017, суддею також не було враховано, що частиною 2 статті 233 ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017, передбачено складання та підписання ухвали в нарадчій кімнаті.

Позиція Верховного Суду

13. Статтею 54 ГПК України, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали, визначено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, відповідно до пункту 5 частини 1 якої позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2017 суд рекомендував Позивачу надати до 11.12.2017 обґрунтований детальний розрахунок суми, що є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду. В ухвалі не зазначено, чи визнає суд явку сторін обов'язковою. Відповідно до частини 5 статті 81 ГПК України, в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції в ухвалі зазначив про те, що Позивач не надав обґрунтованого, детального розрахунку суми, яка є предметом спору, із зазначенням періоду надання послуг, вартості наданих послуг станом на відповідний місяць спірного періоду. Втім, встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Позивачем було надано розрахунок заборгованості, тому, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що суд не зазначив, з яких причин не приймає до уваги наданий Позивачем розрахунок боргу, який останній вважав належним, не мотивував неможливість вирішення спору з урахуванням цього розрахунку, отже суд мав можливість надати правову оцінку правовідносинам сторін на підставі наданих матеріалів. З огляду на наведене Суд вважає необґрунтованими доводи Скаржника (пункт 7) про правомірність ухвали суду першої інстанції, а доводи щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права (пункт 8) не підтвердились та спростовуються матеріалами справи.

14. Враховуючи викладене Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, у зв'язку з чим законна та обґрунтована постанова суду апеляційної інстанцій підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 907/728/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак