Історія справи

Ухвала КГС ВП від 09.01.2019 року у справі №904/299/16
Ухвала КГС ВП від 23.01.2018 року у справі №904/299/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 904/299/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Вронська Г.О., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Левадного Р.С.,

відповідачів - 1) Вінниченка О.О.,

2) не з'явився

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -1- 1) не з'явився,

2) Колосовського Ю.О.,

3) Куртулмоллаєва А.Е.,

прокуратури - Кравчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду

(головуючий - Коваль Л.А., судді - Білецька Л.А., Чередко А.Є.)

від 27.06.2018,

за позовом Фонду державного майна України

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Галтера"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Кастодіан Гарант"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -1 - 1) публічне акціонерне товариство "Авіаційна компанія "Дніпроавіа",

2) товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ",

3) Міністерство оборони України,

за участю заступника прокурора Дніпропетровської області

про розірвання договору купівлі-продажу та зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

у січні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Галтера" та ТОВ "Кастодіан Гарант" про розірвання договору № КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом, укладеного 28.08.2009 між Фондом державного майна України та ТОВ "Галтера", і зобов'язання депозитарної установи - ТОВ "Кастодіан Гарант" списати з рахунку у цінних паперах ТОВ "Галтера" пакет акцій ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій, що становить 94,572% статутного капіталу товариства на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем ТОВ "Галтера" умов договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009 про передачу ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2 860 х 44 кв.м, радіомаячної системи РМС СП - 80 М та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства до 02.09.2014. Також відповідно до Концепції післяприватизаційного розвитку ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" відповідач ТОВ "Галтера" до 31.12.2014 не вніс інвестиції - грошові кошти у сумі 882,1 млн грн на виконання інвестиційної програми розвитку та оновлення міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ". Внаслідок невиконання вказаних зобов'язань за договором купівлі-продажу держава не отримала очікуваного ефекту від реалізації пакета акцій, який обліковується у депозитарній установі - ТОВ "Кастодіан Гарант".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу № КПП-557 від 28.08.2009 пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій, що становить 94,572% статутного капіталу товариства, укладений між Фондом державного майна України та ТОВ "Галтера". Зобов'язано депозитарну установу - ТОВ "Кастодіан Гарант" у 15-денний строк з дати набрання рішенням законної сили списати з рахунку у цінних паперах ТОВ "Галтера" пакет акцій ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у кількості 111 956 480 штук простих іменних акцій, що становить 94,572 % статутного капіталу товариства, на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України) 300996-UA50009997 в ПАТ Акціонерний Банк "Укргазбанк". Стягнуто з ТОВ "Галтера" на користь Фонду державного майна України 2 756, 00 грн судового збору.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що умовами укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" та Концепцією післяприватизаційного розвитку ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", яка є невід'ємною частиною договору, визначені обов'язки покупця за договором щодо виконання фіксованих умов конкурсу та строк їх виконання, які відповідачем-1 щодо передачі майна та внесення інвестицій, строк виконання яких настав у 2014 році, не виконані, що свідчить про істотне порушення відповідачем-1 умов договору та є підставою для його розірвання і задоволення вимог позивача у відповідній частині. Оскільки пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" обліковується у депозитарній установі -ТОВ "Кастодіан Гарант", застосувавши положення ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", умови договору (п. 29, п. 25, п. 38), суд також дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про повернення пакету акцій ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у державну власність шляхом зобов'язання депозитарної установи, у якій обліковується цей пакет акцій, списати їх з рахунку у цінних паперах ТОВ "Галтера" на рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України).

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний господарський суд вказав про те, що у діях відповідача-1 відсутній склад цивільного правопорушення, а невиконання ним у повному обсязі взятих на себе зобов'язань відповідно до пп.11.1.2, пп. 11.2.2 договору і інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" сталося внаслідок існування незалежних від нього обставин. Отже, у зв'язку з доведенням відсутності вини відповідача-1 у порушенні зобов'язання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неможливість застосування відповідальності у вигляді розірвання договору і вказав про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне встановлення судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, що свідчить про її невідповідність нормам процесуального права, просить її скасувати, залишивши в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017.

У відзиві на касаційну скаргу перший заступник прокурора Дніпропетровської області підтримав доводи касаційної скарги і також просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення місцевого господарського суду.

ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про правильне застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу відповідача ТОВ "Галтера" залишено без розгляду у зв'язку з пропуском відповідачем-1 встановленого судом строку на його подання без клопотання саме про його продовження, а не поновлення, відповідно до правил ч. 2 ст. 119 ГПК України.

15.01.2019 представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам у справі можливості завершити процес, передбачений для укладення мирової угоди.

Враховуючи встановлений ст. 306 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду касаційної скарги , а також те, що ст. 216, ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано питання відкладення розгляду справи, не передбачають такої підстави для відкладення розгляду справи як надання можливості завершення процесу укладення мирової угоди, позивачем до клопотання не додано будь-яких доказів про перебування цього процесу на завершальній стадії, касаційне провадження у справі було відкрито 11.10.2018, що свідчить про наявність у сторін достатнього часу для укладення мирової угоди, суд вважає за необхідне відхилити заявлене клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю.

Заслухавши суддю - доповідача, представників учасників справи, прокурора, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами у справі встановлено, що 28.08.2009 між Фондом державного майна України (продавець) та ТОВ "Галтера" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 (а.с. 22-26, т. 1), предметом якого є пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій, випущених у документарній формі, що становить 94,572% статутного капіталу, номінальною вартістю однієї акції 0,25 грн та номінальною вартістю пакета акцій 27 989 120, 00 грн (згідно з планом розміщення акцій ВАТ, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 26.03.2009 № 446), який за результатами конкурсу продано за 59 017 000, 00 грн. 13.10.2009, 04.08.2011 та 31.05.2012 укладені договори № 478, № 281 та № 215, відповідно, про внесення змін до договору.

19.08.2009 директором ТОВ "Галтера" затверджено Концепцію післяприватизаційного розвитку ВАТ АК "Дніпроавіа" (Концепція, а.с. 33-35, т. 1), яка є невід'ємною частиною цього договору (згідно з п. 11 договору); у 2012 році до цієї Концепції внесено зміни, погоджені з Фондом державного майна України відповідно до листа за № 10-23-15541 від 19.10.2012 (в частині актуалізації заходів за розділами Інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту Дніпропетровськ, перерозподілу грошових коштів між розділами програми без зміни загальної суми грошових коштів, подовження терміну виконання зобов'язань до кінця 2014 року та на підставі невизнання виконкомом UEFA м. Дніпропетровська приймаючим містом фінальної частини чемпіонату Європи з футболу в 2012 році) (а.с. 36-40, т. 1).

04.08.2011 між Фондом державного майна України та ТОВ "Галтера" укладено договір № 281 про внесення змін до договору з огляду на рішення загальних зборів акціонерів ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" щодо створення ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" та передачу до його статутного капіталу частини майна ВАТ "АК "Дніпроавіа" згідно з затвердженим на цих зборах переліком, що відображено у протоколі № 1/2010 від 14.10.2010. При цьому, основним напрямком діяльності для ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" є перевезення пасажирів, багажу, вантажів авіаційним транспортом, для ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" - аеропортове обслуговування повітряних суден.

Крім того, відповідними договорами про внесення змін було змінено пункти 11.5.4, 11.5.6, 30, 36 договору купівлі-продажу № КПП-557, що стосуються обов'язків покупця у сфері корпоративних відносин та розпорядження майном ВАТ і внесення змін до Концепції.

Згідно з п. 2 договору покупець зобов'язаний розрахуватись за придбаний пакет акцій ВАТ протягом 60 календарних днів від дати нотаріального посвідчення договору в сумі 59 017 000, 00 грн, у тому числі протягом 30 календарних днів сплатити 29 508 500, 00 грн, що становить 50% ціни пакета акцій. Право власності на пакет акцій переходить до покупця від дати сплати повної вартості придбаного пакета акцій (п. 5 договору). Відповідно до п. 10 договору покупець зобов'язаний у встановлений у пункті 3 договору строк повністю сплатити ціну придбаного пакета акцій, у встановлений у п. 11.1.4 та п. 11.1.5 строк забезпечити погашення заборгованості перед кредиторами підприємства та прийняти від продавця придбаний пакет акцій за актом приймання-передавання.

Повну вартість пакета акцій сплачено 02.09.2009. За актом № 502 від 03.09.2009 (а.с. 27, т. 1) пакет акцій продавцем передано покупцю - ТОВ "Галтера".

Пакет акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" обліковується у депозитарній установі - ТОВ "Кастодіан Гарант".

Відповідно до п. 11 договору покупець зобов'язується виконати фіксовані умови конкурсу, визначені планом приватизації пакета акцій та Концепцією розвитку товариства ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", яка є невід'ємною частиною договору.

Також, за положеннями п. 11 договору (в редакції договору № 281 від 04.08.2011 про внесення змін до договору) покупець зобов'язаний забезпечити:

- пп. 11.1.2 договору: передачу відкритим акціонерним товариством "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги площею 2860х44 кв.м (інвентарний номер - 208), радіомаячної системи РМС СП - 80 М (інвентарний номер - 50059) та земельних ділянок, на яких вони розташовані, у власність держави для створення на їх базі державного підприємства;

- пп. 11.2.1 договору: згідно з Концепцією - інвестування коштів, необхідних для виконання програми підготовки Дніпропетровського аеропорту до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату з футболу 2012 року;

- пп. 11.2.2 договору: внесення інвестицій, передбачених Концепцією розвитку товариства, для забезпечення розвитку Дніпропетровського аеропорту до кінця 2012 року та оновлення автомобільного парку та засобів аварійно-рятувальної і пожежної служб аеропорту протягом 2010 року.

Відповідно до п. 12 договору виконання фіксованих умов конкурсу, які не мають визначеного строку реалізації, здійснюються протягом п'яти років з дати переходу права власності на пакет акцій.

Оскільки повну вартість пакета акцій сплачено 02.09.2009, то кінцевим строком виконання фіксованих умов конкурсу є 02.09.2014.

Доказів здійснення реконструкції штучної злітно-посадкової смуги та її передачі до державної власності відповідачем-1 не надано.

Відповідно до Концепції з урахуванням внесених у 2012 році змін до неї, на виконання інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" відповідач-1 повинен інвестувати грошові кошти у сумі 882,1 млн грн, зокрема, 107 млн грн - на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги, яка підлягає передачі у власність держави згідно з пп. 11.1.2 договору. Кінцевим строком виконання зобов'язання - внесення та освоєння інвестиційних коштів за напрямками, передбаченими Концепцією, є 31.12.2014. Проте, замість 107 млн грн на реконструкцію штучної злітно-посадкової смуги відповідач-1 запропонував лише 6,117 млн грн.

Фондом державного майна України проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009 (а.с. 41-45, т. 1), за результатами якої встановлено, що умови договору купівлі-продажу не виконано, про що складено відповідний акт від 20.08.2015. Зокрема, в ході проведеної перевірки встановлено, що з передбачених Концепцією та договором загальної суми інвестицій у 882 100 тис. грн фактично внесено інвестицій, з урахуванням індексу інфляції, на загальну суму 142 145, 12 тис. грн, при цьому сума інвестицій у діючих на момент внесення цінах склала 142 154, 465 тис. грн.

За положеннями п. 29 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

У разі невиконання однією із сторін умов договору та/або неотримання покупцем у строк, передбачений пунктом 34 договору, дозволу Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України на концентрацію суб'єкта господарювання, він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом трьох робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін (п. 38 договору).

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем-1 позивач просив розірвати договір купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009 та повернути пакет акцій ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" кількістю 111 956 480 штук простих іменних акцій у власність держави.

Позивач надіслав відповідачу-1 пропозицію № 10-25-17590 від 01.10.2015 про розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" за конкурсом № КПП-557 від 28.08.2009 та про повернення державі пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у розмірі 94,572% статутного капіталу товариства, зарахування пакету акцій на відповідний рахунок Держави Україна (керуючий рахунком - Фонд державного майна України) в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Укргазбанк" (а.с. 49-51, т. 1).

Листом № 14 від 30.10.2015 відповідач-1 заперечив проти розірвання договору та запропонував вирішити спірні питання шляхом переговорів відповідно до п. 41 договору (а.с. 52-56, т. 1).

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Частиною другою статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", в редакції, яка була чинна на час звернення позивача з цим позовом до суду та прийняття рішення судом першої інстанції, визначено, що до договору купівлі-продажу повинні включатися передбачені бізнес-планом чи планом приватизації зобов'язання або зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу.

За умовами частини 5 статті 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Згідно з частиною 9 статті 27 вказаного Закону у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

За п. 29 договору у разі невиконання покупцем зобов'язань за договором продавець має право в установленому законодавством порядку порушити питання про його розірвання та повернення пакета акцій за актом приймання-передавання у державну власність.

Відповідно до п. 25 договору у разі розірвання договору у зв'язку з невиконанням умов щодо внесення інвестицій (грошових зобов'язань), визначених пунктами 11.2.1 та 11.2.2, частково внесені кошти не повертаються, а у разі невнесення інвестицій (грошових зобов'язань) на день подання позову про розірвання договору покупець сплачує до Державного бюджету України 10 відсотків загальної суми інвестицій (грошових зобов'язань). При цьому пакет акцій, придбаний покупцем за договором, підлягає поверненню у державну власність у визначеному законодавством порядку.

За п. 38 договору у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути розірваний за згодою сторін або на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передавання протягом 3-х робочих днів від дати набрання чинності рішенням суду, господарського суду або від дати підписання додаткової угоди про розірвання договору за згодою сторін.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Отже, у цьому випадку при розгляді позовної вимоги про розірвання договору у зв'язку з невиконанням покупцем умов договору, до предмету доказування входять обставини щодо встановлення вини покупця (відповідача-1) у невиконанні ним обумовленого договором зобов'язання з передачі майна та внесення інвестицій у встановлений договором строк.

Кінцевим строком внесення та освоєння інвестиційних коштів за напрямками, передбаченими Концепцією, є 31.12.2014.

Спрямування інвестицій передбачалось на виконання конкретних робіт з метою реконструкції аеропорту.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України". Прийняття вищевказаного Указу Президента України зумовило початок проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України.

Враховуючи небезпеку початку дестабілізації ситуації у Дніпропетровському регіоні та недопущення захвату стратегічних будівель на території області, у тому числі міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ", на території ТОВ "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ", згідно з розпорядженням керівництва Збройних Сил України, розміщена військова авіаційна та наземна техніка, забезпечується виконання її польотів, обслуговування військової льотної техніки, забезпечено розміщення особового складу Збройних Сил України з організацією побутових умов.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 1136-р "Про передачу нерухомого майна аеродрому Кайдаки до сфери управління Міністерства оборони" визначено перелік будівель та споруд аеродрому Кайдаки, які передаються від ПАТ "АК "Дніпроавіа" в державну власність до сфери Міністерства оборони України, а саме: штучна злітно-посадкова смуга (площею 12,54 га); диспетчерський пункт системи посадки (інвентарний номер 19); будівля радіолокаційного ретранслятора ближнього маяка (інвентарний номер А79).

Статтею 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" визначено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про Збройні Сили України" Збройні Сили України - це військове формування, на яке покладається оборона нашої Держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості. Організаційно Збройні Сили України складаються із військових об'єднань, з'єднань, частин підрозділів, військових установ і навчальних закладів.

Безпосереднє керівництво Збройними Силами України здійснює Міністерство оборони України, яке відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України, суб'єктами боротьби з тероризмом вживаються заходи з проведення АТО, в тому числі з нарощення авіаційної присутності у східному регіоні та будівництва військового сектора для розміщення авіаційної військової частини.

Відповідно до ст. ст. 4 - 7, 12, 13 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" на забезпечення заходів, пов'язаних з проведенням Антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях, на території аеродрому "Кайдаки" розміщується та обслуговується авіаційна і наземна військова техніка та склад Збройних Сил України для здійснення військових польотів щодо захисту кордонів України та виконання відповідних військових завдань.

Згідно з інформаційними довідками № 1/2/28 від 21.10.2015 військової частини польова пошта В3765, № 350/484/1/1657 від 22.10.2015 військової частини А1349, № 667 від 26.10.2015 військової частини А4608, військові частини підтверджують, що з початку Антитерористичної операції в Україні на території аеродрому "Дніпропетровськ" розміщується та обслуговується авіаційна та наземна техніка та склад Збройних Сил України, військових частин для здійснення військових польотів для захисту кордонів України та виконання відповідних військових завдань.

У довідках зазначено, що виконання військових польотів, обслуговування авіаційної та наземної техніки з аеропорту "Дніпропетровськ" потребує щоденного використання злітно-посадкової смуги, рубіжних доріжок, місць стоянок, перону, світлосигнальної та радіонавігаційної систем, інфраструктури аеродрому "Дніпропетровськ", виробничих та адміністративних будівель і споруд аеродрому "Дніпропетровськ", людського ресурсу ТОВ "МА "Дніпропетровськ" та ПАТ "АК Дніпроавіа".

Зазначені в Інвестиційній програмі розвитку та оновлення МАП Дніпропетровськ до 2014 року (Концепція 2012 року) заходи, які не потребували зупинення експлуатації аеропорту, були виконані повністю (п. 5 у повному обсязі (оновлення автомобільного парку і засобів аварійно-рятівної і пожежної служб аеропорту впродовж 2010 року, п. п. 1.1, 3.1, 4.1 - розробка проектно-кошторисної документації за конкретними роботами), що підтверджується актами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи в позові, вказав, що судом першої інстанції не було враховано часткове виконання відповідачем-1 названих вище пунктів договору.

Крім того, при укладенні договору, затвердженні Концепції 2012 року сторонами не встановлювався графік внесення інвестицій, тобто визначення періодів та обсягів. Вказана обставина обумовлена специфікою використання аеропорту. Виконання робіт з реконструкції аеропорту протягом всього строку дії договору спричинило б припинення його експлуатації на тривалий період, що потягло б збитки у господарській діяльності. За доводами відповідача-1, планувалось в 2014 році зупинити експлуатацію та як в найменший строк внести інвестиції та виконати всі необхідні роботи з реконструкції.

Також апеляційний господарський суд погодився з доводами відповідача-1 про відсутність в його діях вини та про неможливість виконання ним з незалежних від нього обставин в повному обсязі взятих на себе зобов'язань відповідно до пп. 11.1.2, пп. 11.2.2 договору та Інвестиційної програми розвитку та оновлення Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ", виходячи з такого.

Державний орган, якому підлягало передачі майно згідно з пп. 11.1.2 договору, був визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1136-р 04.11.2015, тобто після закінчення строку виконання зобов'язання в цій частині.

Відповідно до додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1136-р від 04.11.2015 визначено перелік будівель та споруд аеродрому, що передаються від ПАТ "АК Дніпроавіа" в державну власність до сфери управління Міноборони. У переліку майна, що підлягає передачі у власність держави згідно з п. 11.1.2 договору, радіомаячну систему РМС СП - 80М (інвентарний номер 50059) замінено на диспетчерський пункт системи посадки (інвентарний номер 19), будівлю радіолокаційного ретранслятора ближнього маяка (інвентарний номер А79). Отже, перелік майна, вказаний у договорі, не відповідає переліку майна, визначеному у розпорядженні Кабінету Міністрів України № 1136-р від 04.11.2015.

У зв'язку з систематичною зміною обставин, зокрема, в частині державного органу, якому потрібно було передати майно на виконання пп. 11.1.2 договору, проведення на сході країни з 2014 року антитерористичної операції та використання аеропорту військовими, ТОВ "Галтера" неодноразово зверталось до Фонду державного майна України з пропозиціями внести зміни до договору з метою приведення його умов у відповідність до існуючих обставин. Проте, зміни до договору так і не були внесені.

При укладенні договору відповідач-1 не міг передбачити систематичну зміну обставин (зазначених вище), що вплинуло як на зобов'язання за договором щодо переліку майна, яке підлягає передачі до державної власності та відповідного державного органу, так і на питання реконструкції аеропорту, що пов'язане зі зміною строків та напрямків внесення інвестицій.

Зміна вказаних обставин зумовлена причинами, незалежними від відповідача-1, які він не міг усунути після їх виникнення. Виконання договору в частині спрямування відповідачем-1 інвестицій в реконструкцію покриття аеропорту за умови розміщення на його території військового сектору, необхідності постійного здійснення з нього військових перельотів повітряних суден Збройних Сил України спричинило б шкоду національним інтересам держави та виконанню рішень Міністерства оборони України щодо розміщення на території Міжнародного аеропорту "Дніпропетровськ" військового сектору, порушило б співвідношення майнових інтересів сторін.

Відповідачем-1 доведено, що він був позбавлений можливості здійснити інвестування у реконструкцію аеродромного покриття через необхідність виконання вимог законів України як відповідачем, так і позивачем, пов'язаних з обороною держави в умовах АТО на сході країни.

Відповідач-1 звертався з адміністративним позовом до суду з вимогами про зобов'язання Міністерства оборони України прийняти рішення про передислокацію військової частини, розміщеної на території аеродрому "Кайдаки", та погодити його з Кабінетом Міністрів України (справа № 826/5319/17, адміністративне провадження № К/9901/44297/18). Судами у справі відмовлено у задоволенні позову з огляду на ті обставини, що розміщення Міністерством оборони України у справі № 826/5319/17 військового сектору на території аеродрому відбулося на виконання вимог закону, тобто Міністерство оборони України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розміщення на території аеродрому "Дніпропетровськ" авіаційної та наземної військової техніки та складу Збройних сил України не заперечується третьою особою-3 - Міністерством оборони України. Зазначені обставини не спростовувались і представниками Фонду державного майна України. Фонд державного майна України підтверджує, що непередання майна було обумовлено спочатку невизначеністю органу управління, а в подальшому - необхідністю використання смуги для проведення антитерористичної операції на сході країни та використання її військовою авіацією, а невнесення інвестицій з квітня 2014 року обумовлене використанням аеропорту з метою проведення на сході країни антитерористичної операції, що неможливо без спричинення перешкод використання аеропорту у військових цілях.

В техніко-економічному обґрунтовуванні зазначені варіанти реконструкції аеродрому, зокрема, шляхом розбирання існуючих аеродромних покриттів штучної злітно-посадкової смуги, відновлення несучої спроможності ґрунтової основи, виправлення повздовжнього профілю штучної злітно-посадкової смуги з доведенням його до нормативних вимог, укладення на місці розібраної штучної злітно-посадкової смуги нових покриттів жорсткого типу шириною 45 м, повний обсяг робіт з реконструкції виконується за рахунок коштів Інвестора - ТОВ "Галтера" та осіб, пов'язаних з ним відносинами контролю.

З огляду на те, що характеристики виконуваних робіт з реконструкції штучної злітно-посадкової смуги вказують на необхідність тимчасового (на час виконання робіт) повного зупинення використання аеропорту для виконання даної умови Інвестиційної програми, відповідач-1 позбавлений можливості здійснити інвестування у реконструкцію аеродромного покриття через необхідність виконання вимог законів України, пов'язаних з обороною Держави в умовах АТО на сході країни.

Отже, невиконання пунктів договору щодо внесення інвестицій у повному обсязі відбулося не через недобросовісність відповідача-1, а із незалежних від нього причин, через проведення антитерористичної операції на сході України із березня 2014 року, що унеможливило своєчасне завершення Інвестиційної програми.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що невиконання умов договору, зокрема пп. 11.1.2 та Інвестиційної програми зі сторони відповідача-1 не спричинене його протиправною поведінкою, оскільки останній вживав заходи щодо належного виконання умов договору.

Також, в межах справи № 910/6240/17 встановлено, що за період 2009-2015 роки Кабінетом Міністрів України не був визначений орган, якому відповідач-1 мав забезпечити передачу штучної злітно-посадкової смуги та іншого майна на виконання пп. 11.1.2 договору. У свою чергу, матеріалами справи підтверджується вчинення відповідачем-1 дій, направлених на виконання пп. 11.1.2 договору щодо передачі майна, в тому числі штучної злітно-посадкової смуги, до державної власності.

Відповідач-1 звертався з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суд міста Києва про визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України, яка полягає у неприйнятті ним рішення про визначення органу, якому ТОВ "Галтера" має забезпечити передачу ПАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа" штучної злітно-посадкової смуги, радіомаячної системи та земельної ділянки, на якій вона розташована (справа № 826/5241/17). Однак, у задоволенні позову відмовлено.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції неможливо з таких підстав.

Відповідно до частин 1-4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із п.п. "б", "в" п. 3 ч. 1 ст. 282 Господарського процесуального кодексу України у постанові апеляційного суду повинні бути зазначені, зокрема, доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві.

Предметом розгляду у суді апеляційної інстанції була апеляційна скарга ТОВ "Галтера" на рішення місцевого господарського суду від 30.03.2017 у цій справі, в якій товариство, зокрема, зазначало про неможливість виконання зобов'язань за договором з незалежних від нього причин.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду, без дотримання вимог статей 269, 282 Господарського процесуального кодексу України зазначив про існування таких обставин з квітня 2014 року, проте не спростував доводів, якими при прийнятті рішення керувався суд першої інстанції - про відсутність будь-яких перешкод для виконання відповідачем-1 своїх інвестиційних зобов'язань з 02.09.2009 до квітня 2014 року, не обґрунтував відхилення або прийняття доводів учасників справи.

Не навів мотивів, з яких випливає, що відповідач-1 був спроможний, в тому числі технічно (щодо реконструкції штучної злітно-посадкової смуги), виконати всі свої зобов'язання за договором протягом кількох місяців до закінчення строку, встановленого для їх виконання, враховуючи, що понад чотири роки ці зобов'язання ним виконані не були.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що здійснення інвестицій у вигляді проведення ремонтних робіт потребує повного зупинення діяльності аеропорту є передчасним, оскільки зроблений без перевірки обставин, які свідчать що характер ремонтних робіт дійсно потребує зупинення діяльності аеропорту.

Крім того, вказуючи про неврахування місцевим господарським судом часткового виконання умов договору, суд апеляційної інстанції не здійснив аналіз ступеню виконання відповідачем-1 своїх обов'язків за договором у відсотковому співвідношенні із загальним обсягом робіт, що має значення для вирішення питання про істотність порушення умов договору.

Разом з тим, не може бути залишене в силі і рішення місцевого господарського суду, який, задовольняючи позов, в порушення вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу залишив поза увагою та не дав належної правової оцінки доводам відповідача-1 про відсутність його вини у невиконанні зобов'язань за договором № КПП-557 купівлі-продажу пакета акцій ВАТ "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", що, відповідно, тягне за собою неможливість застосування наслідків порушення зобов'язання у вигляді розірвання договору. Також не проаналізував питання істотності порушених відповідачем-1 зобов'язань за спірним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасиу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні цього ж суду у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позицію є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Краска проти Швейцарії" від 19 квітня 1993 року встановлено: "Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами".

Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції врахувати викладене, зокрема, більш ретельно з'ясувати питання щодо наявності чи відсутності вини відповідача-1 у невиконанні своїх зобов'язань за договором, істотність допущених порушень умов договору з вини відповідача-1, наявність чи відсутність у нього реальної можливості виконати всі інвестиційні зобов'язання впродовж кількох місяців, що залишалися до закінчення строку, встановленого для їх виконання, під час яких аеродром став використовуватися військовими, що, за твердженням відповідача-1, позбавило його можливості облаштувати штучну злітно-посадкову смугу, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу Фонду державного майна України задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.06.2018 у справі № 904/299/16 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді Г. Вронська

О. Мамалуй