Історія справи

Постанова КГС ВП від 14.08.2025 року у справі №911/3997/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2025 року

м. Київ

cправа № 911/3997/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуюча), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк; скаржник)

на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 (суддя Христенко О.О. та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 (головуючий суддя Руденко М.А., судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.)

за скаргою Банку

на дії (бездіяльність) Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченко Івана Павловича у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду у справі (далі - приватний виконавець)

у справі № 911/3997/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство" (далі - ТДВ "Яготинське ХПП"),

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "Креатив" (далі - ПАТ "Креатив")

та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинське хлібоприймальне підприємство"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання договорів недійсними.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий зміст обставин справи

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ТДВ "Яготинське ХПП" про стягнення 126 607 739,68 доларів США та 681 583 405,01 грн заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме на нерухоме/рухоме майно, що є предметом іпотеки/застави за іпотечним договором від 06.08.2014 №151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30, укладеними між ПАТ "Укрексімбанк" та ТДВ "Яготинське ХПП", шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження (далі - ВП) за початковою ціною реалізації, визначеною в ході ВП суб`єктом оціночної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заперечуючи позовні вимоги ТДВ "Яготинське ХПП" подало суду першої інстанції зустрічний позов до ПАТ "Укрексімбанк" про визнання недійсними іпотечного договору від 06.08.2014 № 151214Z29 та договору застави від 19.08.2014 № 151214Z30.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2021 позовні вимоги за первісним позовом задоволені частково.

В рахунок погашення заборгованості ПАТ "Креатив" за кредитними договорами від 21.08.2013 № 151213К17, від 10.06.2014 № 151214К12, від 19.09.2014 № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, укладеними в рамках генеральної угоди від 17.11.2008 № 151308N2, перед ПAT "Укрексімбанк", розмір якої станом на 01.11.2016 становить 124 769 084,67 доларів США та 681 582 877,02 грн, звернуто стягнення на нерухоме та рухоме майно, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30, укладеними між ПAT "Укрексімбанк" та ТДВ "Яготинське ХПП", а саме:

- майновий комплекс загальною площею 19 428,70 кв.м, який розташований за адресою: Київська обл., Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, буд. 21;

- хлібоприймальне підприємство загальною площею 7 090,30 кв.м, що розташоване за адресою: Київська область, Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Комсомольська, 15;

- обладнання, що розташоване у власних приміщеннях ТДВ "Яготинське ХПП" за адресою: Київська обл., Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21;

- обладнання, що розташоване у власних приміщеннях ТДВ "Яготинське ХПП" за адресою: Київська область, Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Комсомольська, 15.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки та застави шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна в межах процедури ВП, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В іншій частині первісних позовних вимог відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

15.06.2021 господарським судом Київської області видано відповідні накази.

23.10.2024 до суду першої інстанції надійшла скарга AT "Укрексімбанк" на бездіяльність приватного виконавця про:

- визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця у виконавчому провадженні (далі - ВП) № 66265282, щодо не передачі на реалізацію нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30 та на яке звернуто стягнення на підставі рішення суду;

- зобов`язання приватного виконавця поновити порушене право AT "Укрексімбанк" шляхом передачі у ВП № 66265282 на реалізацію нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30 та на яке звернуто стягнення на підставі рішення суду.

В обґрунтування скарги заявник зазначав, що на примусовому виконанні у приватного виконавця перебуває ВП № 66265282 з примусового виконання наказу від 15.06.2021 № 911/3997/16, виданого господарським судом Київської області, відповідно до якого в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Креатив" звернуто стягнення на нерухоме та рухоме майно, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30, укладеними між ПAT "Укрексімбанк" та ТДВ "Яготинське ХПП".

Судові рішення у справі

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2024 відмовлено у задоволенні скарги AT "Укрексімбанк".

Судом першої інстанції зазначено, що скаржником не доведено обставин, які б свідчили про допущення приватним виконавцем бездіяльності під час здійснення дій у виконавчому провадженні № 66265282 спрямованих на примусове виконання рішення суду у справі № 911/3997/16, оскільки на майно боржника ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17078/19-к та від 06.06.2019 у справі № 757/29377/19-к, було накладено арешт, а також заборону на здійснення реєстраційних дій стосовно такого майна.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3997/16 залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/3997/16 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником належними та допустимим доказами не доведено обставин, які б свідчили про допущення приватним виконавцем бездіяльності під час здійснення дій у ВП № 66265282 спрямованих на примусове виконання рішення суду у справі № 911/3997/16, оскільки приватним виконавцем здійснювались дії для передачі майна на реалізацію, чому передувало визначення вартості такого майна, призначення суб`єкта оціночної діяльності, отримання стягувачем звітів про незалежну оцінку вартості майнового комплексу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Банк звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 911/3997/16 та постановити нове рішення, яким задовольнити скаргу АТ "Укрексімбанк" від 22.10.2024 № 0000606/29203-24 в повному обсязі та зобов`язати приватного виконавця поновити порушене право Банку шляхом передачі у виконавчому провадженні ВП № 66265282 на реалізацію нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки та застави за Іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та Договором застави від 19.08.2014 151214Z30 та на яке звернуто стягнення згідно рішення суду

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі Банк з посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що судові рішення незаконні та необґрунтовані, прийняті з неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної постанови не враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 06.09.2024 у справі № 909/893/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 923/971/19, який послідовно дотримується сформованої практики про те, що:

- ухвала слідчого судді у кримінальній справі не є підставою для невиконання рішення суду про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно, обтяження на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав раніше ухвали про накладення арешту у кримінальному провадженні;

- іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше.

Всі арешти і заборони відповідно до ухвал слідчих суддів зареєстровані після реєстрації права іпотеки та права застави на користь АТ Укрексімбанк, що створює для Приватного виконавця презумпцію законності передачі на реалізацію іпотечного та заставного майна у цій справі на яке звернуто стягнення на підставі рішення суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушення вимог статей 13, 86, частини п`ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо повного, всебічного дослідження обставин та доводів сторін, які мають значення для правильного вирішення даної справи.

Позиція інших учасників справи

Від ТДВ "Яготинське ХПП" надійшов відзив на касаційну скаргу із запереченнями на касаційну скаргу, в якому останнє просить відмовити у задоволенні касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 911/3997/16. На його думку суди першої та апеляційної інстанції надали належну оцінку висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду на які посилається скаржник та обґрунтовано дійшли висновку про їх нерелевантність фактичним обставинам цієї справи.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

Рішенням господарського суду Київської області від 28.04.2021 у справі № 911/3997/16 позовні вимоги за первісним позовом задоволено частково та в рахунок погашення заборгованості ПАТ "Креатив" за кредитними договорами звернуто стягнення на нерухоме та рухоме майно, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором № 151214Z29 від 06.08.2014 та договором застави № 151214Z30 від 19.08.2014, укладеними між ПAT "Укрексімбанк" та ТДВ "Яготинське ХПП", а саме:

- майновий комплекс загальною площею 19 428,70 кв.м, який розташований за адресою: Київська обл., Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, буд. 21;

- хлібоприймальне підприємство загальною площею 7 090,30 кв.м, що розташоване за адресою: Київська область, Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Комсомольська, 15;

- обладнання, що розташоване у власних приміщеннях ТДВ "Яготинське ХПП" за адресою: Київська обл., Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21;

- обладнання, що розташоване у власних приміщеннях ТДВ "Яготинське ХПП" за адресою: Київська область, Згурівський район, смт. Згурівка, вул. Комсомольська, 15.

На примусове виконання вказаного рішення господарським судом Київської області 15.06.2021 видано відповідний наказ.

Постановою від 23.07.2021 приватним виконавцем відкрито ВП № 66265282 з виконання наказу № 911/3997/16 від 15.06.2021.

Згідно інформації з автоматизованої системи виконавчих проваджень за № 66265282:

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, на яке згідно з рішенням суду необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки та застави;

- 06.09.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для участі у ВП;

- 09.09.2021 приватним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме описано та накладено арешт на майно: майновий комплекс загальною площею 19 428,70 кв.м, згідно із переліком, визначеному у постанові; описано та накладено арешт на майно: обладнання що розташоване у власних приміщеннях ТДВ "Яготинське ХПП" за адресою: Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21, та належить боржнику;

- 24.09.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, - ТОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.СІ.", що має сертифікат, виданий Фондом державного майна України 22.05.2020 № 408/20 (строк дії - 22.05.2023);

- 28.09.2021 приватним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, а саме описано та накладено арешт на майно: Хлібоприймальне підприємство загальною площею 7 090.30 кв.м, місцезнаходження: Київська обл., Броварський р., смт. Згурівка, вул. Комсомольська, 15, що належить боржнику; описано та накладено арешт на майно, згідно із переліком наведеним у постанові;

- 02.11.2021 приватним виконавцем винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, - ТОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.СІ.", що має сертифікат, виданий Фондом державного майна України 22.05.2020 № 408/20 (строк дії - 22.05.2023);

- 14.12.2022 приватним виконавцем винесено постанови про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, - ТОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.СІ.", що має сертифікат, виданий Фондом державного майна України 22.05.2020 № 408/20 (строк дії - 22.05.2023).

Стягувачем також долучено до матеріалів справи звіти про незалежну оцінку ринкової вартості майнового комплексу, які доведені до його відома приватним виконавцем Голяченко І.П. листом № 740 від 08.02.2023, а саме:

- комплексу нежитлових будівель та споруд Хлібоприймального підприємства загальною площею 7 090,3 кв.м разом з обладнанням (згідно опису), розташований за адресою: Київська область, Броварський район (колишня підпорядкованість - Згурівський район), смт. Згурівка, вул. Комсомольська, буд. 15; замовник - ПВ Голяченко І.П.; власник - ТДВ "Яготинське ХПП"; виконавець - ТОВ "КК"БІ.ЕФ.СІ.", дата оцінки 03.01.2023;

- майнового комплексу хлібоприймального підприємства - будівлі, споруди та обладнання, що розташований за адресою: Київська обл., м. Яготин, вул. Привокзальна, буд. 21; власник - ТДВ "Яготинське ХПП"; замовник - ПВ Голяченко І.П.; виконавець - ТОВ "Консалтингова компанія "БІ.ЕФ.СІ.", дата оцінки 03.01.2023.

AT "Укрексімбанк" звернувся з листом № 0000606/26971-24 від 30.09.2024 до приватного виконавця з вимогами вжити заходи щодо передачі на реалізацію заставного майна на яке звернуто стягнення згідно з рішенням суду .

Приватний виконавець листом від 14.10.2024 № 46437 надав відповідь стягувачу про неможливість вжиття заходів щодо передачі на реалізацію заставного майна, на яке звернуто стягнення згідно рішення суду, враховуючи накладений ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17078/19-к, від 06.06.2019 у справі № 757/29377/19-к арешт на майно ТДВ"Яготинське ХББ" з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а також заборону на здійснення реєстраційних дій стосовно такого майна.

Так, зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17078/19-к (номер КП в ЄРДР 42018000000002103 вбачається, що 02.04.2019 в провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України про накладення арешту у КП № 42018000000002103 на майно.

Обґрунтовуючи клопотання прокурор вказував, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у КП № 420180000000002103 від 28.08.2018 за фактом привласнення службовими особами ПрАТ "Креатив" у період часу з кінця 2014 року по даний час грошових коштів державного банку АТ "Укрексімбанк" в особливо великих розмірах шляхом укладання кредитних договорів на підставі поданих до банку документів, що містять неправдиві відомості, та подальшого уникнення виконання існуючих кредитних зобов`язань, тобто за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частини другої статті 222 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.11.2008 між АТ "Укрексімбанк", в особі члена правління, та ПАТ "Креатив" позичальником, в особі генерального директора, укладено генеральну кредитну угоду № 151308N2, яка на момент укладання 17.11.2008 не була забезпечена заставою майнових прав, тобто фактично укладена в порушення кредитної політики АТ "Укрексімбанк" та наказів НБУ.

Враховуючи, що нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить ТДВ "Яготинське ХПП", а саме хлібоприймальне підприємство, що розташоване за адресою: Київська обл., Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Комсомольська, буд. 15; майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Яготинський р-н, вул. Привокзальна, 21, що були предметом іпотечного договору від 06.08.2014 № 151214Z29, містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, постановою прокурора від 13.03.2019 останнє визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Таким чином нерухоме майно, належне ПАТ "Креатив" та підприємствам, яке контролюється службовими особами останнього, у розумінні статті 98 КПК України є речовими доказами, оскільки є об`єктами кримінально протиправних дій, містять відомості і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються в ході досудового розслідування, а тому, у разі неприйняття негайних заходів щодо забезпечення у кримінальному провадженні шляхом накладення арешту, з метою невиконання договірних зобов`язань перед АТ "Укрексімбанк", вказані об`єкти нерухомості будуть відчужені фігурантами кримінального провадження на користь третіх осіб.

Слідчий суддя вивчивши клопотання, надавши оцінку документам, що долучені до нього, з метою збереження речових доказів та недопущення їх перетворення, відчуження чи зникнення, вважав, що є достатні підстави для накладення арешту на нерухоме майно, у зв`язку з чим було задоволено клопотання про накладення решту у КП № 42018000000002103.

Накладено арешт на майно ТДВ "Яготинське ХПП" з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме на:

1) хлібоприймальне підприємство, що розташоване за адресою: Київська обл., Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Комсомольська (перейменована на вул. Юності), буд. 15;

2) майновий комплекс, що розташований за адресою: Київська обл., Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21;

3) виробниче обладнання, що розташоване у власних приміщеннях ПАТ "Яготинське ХПП", за адресою: Київська обл., Яготинський район, м. Яготин, вул. Привокзальна, 21 (згідно із списком визначеним в ухвалі суду);

4) обладнання, заставною вартістю 454 244,00 грн, що розташоване у власних приміщеннях заставодавця ПАТ "Яготинське ХПП", за адресою: Київська обл., смт. Згурівка, вул. Комсомольська, буд. 15 (згідно із списком визначеним в ухвалі суду).

Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вказаного майна.

Зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 06.06.2019 у справі № 757/29377/19-к вбачається, що до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України про:

- накладення арешту на майно ТДВ "Яготинське ХПП" з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська обл., Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Комсомольська (перейменована на вул. Юності), буд. 15;

- заборону органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вище вказаного майна.

Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні від 28.08.2018 № 420180000000002103 за фактом привласнення службовими особами ПАТ "Креатив" у період часу з кінця 2014 року по даний час грошових коштів державного банку АТ "Укрексімбанк" в особливо великих розмірах шляхом укладання кредитних договорів на підставі поданих до банку документів, що містять неправдиві відомості, та подальшого уникнення виконання існуючих кредитних зобов`язань, тобто за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частини другої статті 222 КК України.

Дослідивши надані матеріали, відповідно до вимог статті 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частини другої статті 222 КК України, наявність даних про належність майна, на яке прокурор просить накласти арешт, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя вважав необхідним клопотання задовольнити та накласти арешт на майно, оскільки вважав наявні передбачені статті 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.

Клопотання про накладення арешту задоволено частково.

Накладено арешт на майно ТДВ "Яготинське ХПП" з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, а саме: на комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: Київська обл., Згурівський р-н, смт. Згурівка, вул. Комсомольська (перейменована на вул. Юності), буд. 15.

Заборонено органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вище вказаного майна.

Зі змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 17.01.2020 у справі № 757/48433/19-к щодо розгляду клопотання адвоката, який діє в інтересах ТДВ "Яготинське ХПП" про скасування арешту майна по КП № 42018000000002103 від 28.08.2018, вбачається, що НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016120020000420 від 11.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною п`ятою статті 191, частини другої статті 222, частиною першою статті 388 КК України, до якого приєднано КП № 42018000000002103 від 28.08.2018. Так, правовою підставою для арешту майна ТДВ "Яготинське ХПП" було забезпечення збереження речових доказів. Потреби досудового розслідування виправдовують арешт майна, як втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні із пояснень детектива, досудове розслідування у вищезазначеному КП не завершено, через що скасування заходу забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту майна може призвести, як до знищення речових доказів, так і до відчуження майна, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. Постановою прокурора від 13.03.2019 вищезазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42018000000002103 від 28.08.2018, оскільки майно було предметом договору застави, укладеної між АТ "Укрексімбанк" та ПАТ "Яготинське ХПП" (правонаступник ТДВ "Яготинське ХПП"), з метою забезпечення зобов`язань ПАТ "Креатив" по генеральній кредитній угоді. Однак, власником істотної частки в статутному капіталі ПАТ "Яготинське ХПП" (правонаступник ТДВ "Яготинське хлібоприймальне підприємство") було ПрАТ "Креатив". …з метою забезпечення дієвості КПК та забезпечення збереження речових доказів, клопотання адвоката про скасування арешту майна, є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19.07.2023 у справі № 991/6077/23 відмовлено в задоволенні клопотання адвоката АТ "Укрексімбанк" про скасування арешту, у межах КП № 1201612002000420 від 12.01.2016. Слідчим суддею встановлено, що подальші обмеження щодо права розпорядження та відчуження є необхідні, оскільки таке майно буде предметом слідчих та процесуальних дій, зокрема підлягатиме оцінки задля визначення шкоди у розслідуваному кримінальному провадженні. Зокрема, на даний час державною аудиторською службою проводиться перевірка дій службових осіб банку, у т.ч. щодо під час укладення договорів застави майна ПАТ "Яготинське ХПП". Вказана аудиторська перевірка, розпочата фактично 26.09.2022 проводиться із метою визначення збитку завданих АТ "Укрексімбанк". З урахуванням відомостей такої перевірки можливо буде призначити експертизу, у ході якої потребуватиметься безпосередній доступ до майнового комплексу, для проведення його оцінки. Такий тривалий час, на переконання слідчого судді, виправдовується обсягом дій, які необхідно зробити перед безпосереднім оглядом предмету речового доказу. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідне майно підприємства визнано речовим доказом і самі по собі мають значення для встановлення важливих у цьому КП обставин, зокрема, є об`єктами протиправних дій і зберігають на собі сліди злочину, а тому їх подальше утримання органом досудового розслідування є доцільним, з огляду на існуючі ризики їх знищення, пошкодження чи відчуження, а також враховуючи необхідність використання їх в якості доказів під час судового розгляду та вирішення питання про їх долю. З огляду на те, що на теперішній час досудове розслідування у КП не завершено, відповідне майно відповідає ознакам речових доказів і його доля має бути вирішена за результатами судового розгляду, слідчий суддя вважав, що потреба у його арешті не відпала, а скасування такого арешту може призвести до знищення речових доказів, що в свою чергу зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування та судового розгляду справи по суті. Слідчий суддя погодився, що будь-який тривалий строк утримання майна має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами його власника. У цьому кримінальному провадженні така тривалість виправдовується характером злочину, що розслідується та обсягом обставин, які необхідно встановити та довести за допомогою відповідного майна. Крім того, слідчий суддя вважав, що подальше його застосування є виправданим також і з огляду на існування відомостей про спроби реалізації інших речових доказів у цьому кримінальному провадженні. Крім того, слідчий суддя взяв до уваги, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що предметом досудового розслідування також є дії працівників банку, а тому скасування арешту може створити ризики щодо відчуження чи зміни такого майна з метою унеможливлення фіксування важливих доказів. Підтвердження чи спростування відомостей про таку причетність наразі є метою проведення слідчих та процесуальних дій у цьому кримінальному провадженні, в т.ч. і щодо арештованого майна. Отже, враховуючи, що арешт накладено обґрунтовано, та у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження потреба не відпала.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 06.12.2023 у справі № 991/10401/23 відмовлено в задоволенні клопотання особи, яка діє в інтересах АТ "Укрексімбанк" про скасування арешту майна у КП № 12016120020000420 від 11.01.2016, оскільки заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи у його подальшому застосуванні відпала потреба.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04.06.2024 у справі № 991/4432/24 відмовлено в задоволенні клопотання особи, яка діє в інтересах АТ "Укрексімбанк" про скасування арешту майна у КП № 12016120020000420 від 11.01.2016. Вищим антикорупційним судом було зазначено, що подальші обмеження щодо права розпорядження та відчуження є необхідними, оскільки орган досудового розслідування має намір провести експертне дослідження вартості майна, що дасть можливість визначити завдану шкоду у кримінальному провадженні. Крім того, старший детектив звертав увагу, що певний комплекс слідчих дій у кримінальному провадженні потребує значного часу, що виправдовує тривалий час існування арешту. Враховуючи викладене, слідчий суддя вважав, що АТ "Укрексімбанк" не доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт накладено з метою забезпечення збереження речового доказу, питання про долю якого вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Окрім цього, фактично єдиною підставою, яку зазначає представник, та яка, на її думку, свідчить про те, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба, є необхідність виконання судового рішення та реалізації арештованого майна. Інших фактів та обставин, які могли би переконати слідчого суддю у наявності підстав, які свідчать про те, що захід забезпечення кримінального провадження застосовано необґрунтовано або у його подальшому застосуванні відпала потреба, представником АТ "Укрексімбанк" доведено не було. Під час розгляду клопотання про скасування арешту, на підставі долучених до нього документів, також не було встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Частиною п`ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Згідно зі статтею 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відмовляючи у задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником належними та допустимим доказами не доведено обставин, які б свідчили про допущення приватним виконавцем бездіяльності під час здійснення дій у ВП № 66265282 спрямованих на примусове виконання рішення суду у справі № 911/3997/16, оскільки приватним виконавцем здійснювались дії для передачі майна на реалізацію, чому передувало визначення вартості такого майна, призначення суб`єкта оціночної діяльності, отримання стягувачем звітів про незалежну оцінку вартості майнового комплексу.

Окрім того суд апеляційної інстанції зазначив про те, що ухвалами Печерського районного суду міста Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17078/19-к та від 06.06.2019 у справі № 757/29377/19-к, які набрали законної сили, є чинні та підлягають виконанню (невиконання яких є підставою для відповідальності, встановленої законом), накладено арешт на майно ТДВ "Яготинське ХПП" з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном. При цьому, Вищим антикорупційним судом в ухвалі від 04.06.2024 у справі № 991/4432/24 не було встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.04.2019 у справі № 757/17078/19-к у межах КП № 42018000000002103 від 11.01.2016 накладено арешт, з позбавленням права на відчуження та розпорядження майном, не відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

Разом з цим, Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвала слідчого судді у кримінальній справі не є підставою для невиконання рішення суду про звернення стягнення на іпотечне та заставне майно, обтяження на яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав раніше ухвали про накладення арешту у кримінальному провадженні (постанова Верховного Суду від 06.09.2024 у справі №909/893/17).

У постанові від 25.05.2021 у справі № 923/971/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що продаж майна боржника з публічних торгів у виконавчому провадженні за наявності чинного його обтяження арештом у кримінальній справі може бути підставою недійсності правочину з відчуження такого майна чи визнання незаконними дій державного виконавця у виконавчому провадженні, якщо таке обтяження має вищий пріоритет, порівняно з пріоритетом іпотеки та арешту нерухомого майна, що накладений виконавцем у межах виконавчого провадження (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19). У протилежному випадку судовий арешт майна може бути несправедливо використаний на шкоду іпотекодержателю та на користь іншого кредитора, чиї вимоги виникли пізніше.

В контексті зазначеного колегія також звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, відповідно до якої заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно в разі задоволення позову. Іпотека або арешт нерухомого майна, що накладається виконавцем у межах виконавчого провадження, мають ту ж саму мету. Тому іпотека або арешт, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно раніше, мають вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, які були зареєстровані пізніше. У цьому разі заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень. Якщо ж майно не буде реалізоване, а іпотека буде припинена або буде знятий арешт, накладений виконавцем (зокрема, у випадку повного виконання боржником свого обов`язку), то заборона відчуження або арешт майна, накладені судом, і надалі виконуватимуть функцію забезпечення позову.

Також необхідно зазначити, що згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки (близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі №3/222/09).

Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно іпотека виникла раніше за арешт, накладений в межах кримінального провадження, отже, з урахуванням частин шостої та сьомої статті 3 Закону України ?Про іпотеку?, має вищий пріоритет, ніж заборона відчуження або арешт майна, які були зареєстровані пізніше.

Водночас судами попередніх інстанцій також встановлено, що предмет іпотеки, на який має бути звернуто стягнення, існує як об`єкт матеріального світу та належить боржнику ТДВ "Яготинське ХПП", приватному виконавцю відомо про місцезнаходження такого майна, яке було арештоване та описане приватним виконавцем у межах процедури виконавчого провадження. Отже, заборона відчуження або арешт майна, накладені в межах кримінального провадження, не є перешкодою для реалізації майна, а покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень.

Отже, Суд вважає правильним посилання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 06.09.2024 у справі № 909/893/17, від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 25.05.2021 у справі № 923/971/19, оскільки, правові висновки стосуються порядку виконання звернення стягнення на іпотечне майно, а тому, суди та ТДВ "Яготинське ХПП" помилково зазначили про безпідставність посилань скаржника на такі висновки.

Також Суд враховує викладене у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20, пункт 88) яка сформулювала такі висновки: "88. За змістом Закону № 1404-V/H вбачаються можливими дії виконавця, спрямовані на виконання обов`язку боржника, наявність якого встановлена рішенням суду або іншого уповноваженого органу, перед стягувачем, причому за рахунок боржника. Виконання такого рішення за боржника виконавцем неможливе в разі відсутності майна в боржника, або в разі відсутності в боржника юридичної чи фактичної можливості самостійно вчинити на користь стягувача певні дії. Отже, виконавець виконує за боржника його обов`язок перед стягувачем лише в разі, коли боржник має юридичну / фактичну можливість самостійно виконати свій обов`язок, але через дефект волі не виконує його. У зв`язку із цим здатність боржника своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки обмежується, зокрема, шляхом накладення арешту на кошти і майно боржника. Натомість виконавець своїми діями створює юридичні наслідки для боржника. При цьому виконавець не має власного юридичного інтересу у створенні таких наслідків у правовідносинах зі стягувачем чи іншими особами під час виконання рішення за боржника".

Таким чином, накладення арешту у кримінальному провадженні, не звільняє боржника від обов`язку виконати зазначене вище у справі №911/3997/16 рішення суду, водночас повноваження виконувати судові рішення за рахунок майна боржника в межах виконавчого провадження належать виконавцю, а тому накладення арешту у кримінальному провадженні не є перешкодою для вчинення виконавцем виконавчих дій, щодо реалізації іпотечного майна боржника, яке обтяжене раніше накладення такого арешту, з подальшим задоволенням вимог стягувача за рахунок виручки від продажу майна. Покупець такого майна набуває право власності на нього вільним від зазначених обтяжень.

За змістом статті 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

При цьому касаційний суд зауважує, що господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Отже, за результатами розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Аналогічні висновки, викладено у постановах Верховного Суду від 17.01.2025 - № 906/400/22, від 18.05.2022 - № 910/21454/17.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу Судом відхиляються з огляду на і мотиви та міркування, які викладені у цій Постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 308 та частин першої, другої статті 311 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви Банку на бездіяльність приватного виконавця.

Судові витрати

За подання касаційної скарги на судові рішення, якими розглянуто скаргу на рішення, дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби судовий збір не сплачується, а відтак і не підлягає розподілу.

Керуючись статтями 300 301 308 311 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 02.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі №911/3997/16 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича у виконавчому провадженні № 66265282, щодо не передачі на реалізацію нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30 та на яке звернуто стягнення на підставі рішення суду у справі №911/3997/16 задовольнити.

4. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича у виконавчому провадженні № 66265282, щодо не передачі на реалізацію нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки та застави за іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 № 151214Z30 та на яке звернуто стягнення на підставі рішення суду.

5. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченка Івана Павловича поновити порушене право Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" шляхом передачі у виконавчому провадженні № 66265282 на реалізацію нерухомого та рухомого майна, що є предметом іпотеки та застави за Іпотечним договором від 06.08.2014 № 151214Z29 та договором застави від 19.08.2014 №151214Z30 та на яке звернуто стягнення згідно рішення суду у справі №911/3997/16.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Ю. Власов