Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.03.2018 року у справі №911/2672/17
Ухвала КГС ВП від 26.03.2018 року у справі №911/2672/17
Ухвала КГС ВП від 06.02.2018 року у справі №911/2672/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2672/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю: скаржник (представник ТМЛ Інвест, с.р.о.) - Круглик В. В . (дов. б/н від 13.08.2019); боржник (ТОВ "Кузьминецький цегляний завод") - Леонов К.Ю. (дов. б/н від 25.04.2019); кредитор (представник Банк "Чеська експортні банка, а.с.") - Грабовий А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.)

на постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2019

(Суддя - Наріжний С.Ю.)

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019

(Головуючий суддя - Доманська М.Л.; судді - Отрюх Б.В., Верховець А.А.)

у справі за заявою Банку "Чеська експортні банка, а.с."

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №911/2672/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод", яка порушена ухвалою суду від 04.10.2017 року за заявою Банку "Чеська експортні банка, а.с.".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою господарського суду Київської області від 12.02.2019 у справі №911/2672/17 припинено процедуру розпорядження майном Боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" та припинено повноваження арбітражного керуючого Левицького А.О. як розпорядника майна ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузьминецький цегляний завод" (09232, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Кузьминці, вул. Червоноармійська, 57; код ЄДРПОУ 32167115) завершено, вирішено інші процесуальні питання.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 апеляційні скарги арбітражного керуючого Шкіптана Д.В. та TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) залишено без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 12.02.2019 у справі № 911/2672/17 - залишено без змін.

4. Судові рішення мотивовані тим, що за наслідком розгляду заяви арбітражного керуючого Левицького А.О. від 26.03.2018 № 02-09/58, враховуючи неодноразову неявку представника кредитора TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на загальні збори кредиторів, належним чином повідомленого про час та місце проведення таких зборів, з метою недопущення порушення прав інших учасників у справі, у тому числі визначених ст. 26, 27 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Далі - Закон про банкрутство) прав інших кредиторів у справі щодо формування комітету кредиторів та визначення подальшої процедури банкрутства, суди визнали повноважними загальні збори кредиторів та засідання комітету кредиторів у даній справі, які були проведені 16.03.2018.

4.1. Суди послались на те, що відповідно до норм Закону про банкрутство, участь кредитора у справі про банкрутство на загальних зборах кредиторів чи засіданні комітету кредиторів, є правом такого кредитора, а не обов`язком, а тому відхилив посилання TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на порушення судом вимог ст. 26 Закону, врахувавши ігнорування повідомлень про збори кредиторів, зазначивши, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

4.2. Судами встановлено, що загальний розмір пасиву ТОВ "Кузьминецький цегляний завод" згідно з реєстром вимог кредиторів становить 1 002 794 391,26 грн. та в той же час вартість майна підприємства складає 26 261 943,35 грн, що свідчить про наявність ознак, які свідчать про стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, а саме - наявність значної кредиторської заборгованості; нездійснення Боржником господарської діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі №911/2672/17 з проханням їх скасувати та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду на стадію процедури розпорядження майном.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Скаржник доводить, що судом помилково та передчасно прийнято постанову про визнання ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, з огляду на незаконне рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке прийнято неповноважними зборами кредиторів ТОВ «Кузьминецький цегляний завод».

6.1. Вважає, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом не є достатньою умовою та підставою для визнання такого боржника банкрутом.

За наявності вказаного клопотання комітету кредиторів, господарський суд самостійно має перевірити ознаки, за яких боржника може бути визнано банкрутом.

При прийнятті постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд повинен з`ясувати наявність або відсутність у боржника ознак банкрутства, зокрема: наявність непогашених, визнаних судом грошових вимог кредиторів; перевищення грошових зобов`язань боржника над його майном (пасиву над активом, порівнявши відомості обох величин та встановивши недостатність майна для задоволення вимог кредиторів (неспроможність); незадовільний результат застосування заходів фінансового оздоровлення боржника. Тільки наявність усіх перерахованих ознак дає підстави для визнання боржника банкрутом.

6.2. Доводить, що при прийнятті господарським судом Київської області оскаржуваної постанови від 12.02.2019 року, в провадженні даної справи про банкрутство відбувалось касаційне оскарження кредиторських вимог Банку «Чеська експортні банка, а.с.» та остаточного судового рішення щодо яких прийнято не було, отже, з`ясування повного розміру пасиву боржника було неможливим.

6.3. Переконує, що господарська діяльність ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» можлива за наявності права користування надрами на підставі спеціального дозволу на користування надрами від .4.10.2003 року № 3247. виданого ТОВ «Кузьминецький цегляний завод». На даний час, Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду відкрило касаційне провадження за касаційною скаргою. уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018 року у справі № 826/13338/17. в судовому спорі, щодо припинення права користування надрами, шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2003 року № 3247. виданого ТОВ «Кузьминецький цегляний завод».

Отже, скаржник вважає, що тільки вирішення даного судового спору, надасть можливість встановлення факту неоплатності Боржника.

6.4. Вважає, що судами не надано оцінку тому, що в процедурі розпорядження майном у справі про банкрутство ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» розпорядником майна взагалі не вживались жодні заходи фінансового оздоровлення боржника; план санації боржника розпорядником майна не розроблявся, шо свідчить про недотримання положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та порушення процедури розпорядження майном боржника.

6.5. Підсумовуючи, вважає, що судами першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірено майновий стан боржника, дані про його активи та пасиви, не досліджено докази щодо вжиття розпорядником майна належних заходів стосовно збереження майнових активів боржника, належним чином не з`ясовано питання щодо можливості застосування відносно боржника інших, ніж ліквідація, судових процедур банкрутства, не досліджено причини відсутності вчинення заходів фінансового оздоровлення боржника тощо.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

7. Банк "Чеська експортні банка, а.с." подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2672/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жуков С.В., суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 18.07.2019.

8.1. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.07.2018 відкрито касаційне провадження у справі № 911/2672/17 за касаційною скаргою TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на 14 серпня 2019 року о 12 год 30 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул.О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

9. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

11. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

12. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом ГПК України, іншими законодавчими актами України.

13. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

14. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство, перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на них присутні кредитори, що мають не менше ніж дві треті голосів. Наступні збори вважаються повноважними у разі присутності на них кредиторів, що мають більше половини голосів.

15. Відповідно до ч. 4, 9 ст. 26 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори мають на зборах кредиторів кількість голосів, пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, та кратну одній тисячі гривень.

Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

16. Під час розгляду справи судами встановлено:

16.1. Кредитори у даній справі мають наступну кількість голосів: Банк «Чеська експортні банка, а.с.» - 555062 голоси; TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) - 429772 голоси; ГУ ДФС у Київській області - 17 голосів, отже Банк «Чеська експортні банка, а.с.» має 56,359997603%, TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) має 43,638276246%, а ГУ ДФС у Київській області має 0,001726149% голосів від загальної кількості голосів кредиторів.

16.2. На виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 23.01.2018 розпорядником майна Боржника було надіслано кредиторам Банку «Чеська експортні банка, а.с.», TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) та ГУ ДФС у Київській області повідомлення № 02-09/36 від 10.02.2018 про проведення 20.02.2018 за адресою місцезнаходження Боржника загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів.

16.3. 20.02.2018 розпорядником майна Боржника отримано лист представника TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) Веничука Є.В. від 15.02.2018 про відкладення проведення загальних зборів кредиторів на іншу дату, не раніше 20.03.2018, у зв`язку з тим, що кредитор є нерезидентом та є необхідність залучення фахівця, який володітиме спеціальними знаннями у процедурі банкрутства; про дату та час проведення загальних зборів представник просив повідомляти завчасно за адресою: 02125, м. Київ-125, а/с 70.

16.4. 20.02.2018 на загальні збори кредиторів з`явився лише представник Банку «Чеська експортні банка, а.с.», та арбітражний керуючий Левицький А.О., інші кредитори представників не направили, у зв`язку з чим розпорядник майна запропонував призначити нову дату загальних зборів, на 06.03.2018.

16.5. 20.02.2018 розпорядником майна Боржника було надіслано кредиторам Банку «Чеська експортні банка, а.с.», TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) та ГУ ДФС у Київській області повідомлення № 02-09/48 від 20.02.2018 про проведення 06.03.2018 за адресою місцезнаходження Боржника загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів.

16.6. 06.03.2018 на загальні збори кредиторів з`явився лише представник Банку «Чеська експортні банка, а.с.», та арбітражний керуючий Левицький А.О., інші кредитори представників не направили, у зв`язку з чим розпорядник майна запропонував призначити нову дату загальних зборів, на 16.03.2018.

16.7. 07.03.2018 розпорядником майна Боржника було надіслано кредиторам Банку «Чеська експортні банка, а.с.», TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) та ГУ ДФС у Київській області повідомлення № 02-09/53 від 07.03.2018 про проведення 16.03.2018 за адресою місцезнаходження Боржника загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів.

16.8. 16.03.2018 на загальні збори кредиторів з`явились представники Банку «Чеська експортні банка, а.с.» та ГУ ДФС у Київській області, а також арбітражний керуючий Левицький А.О. Представник TML Investment, s.r.o. на загальні збори кредиторів не з`явився.

16.9. 16.03.2018 було проведено загальні збори кредиторів ТОВ «Кузьминецький цегляний завод», що підтверджено протоколом б/№, під час яких було вирішено: подати до господарського суду Київської області клопотання про визнання вказаних зборів кредиторів повноважними у зв`язку з неодноразовою неявкою на збори представника TML Investment, s.r.o.; визначено склад комітету кредиторів Боржника в кількості 3 осіб - Банку «Чеська експортні банка, а.с.», TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) та ГУ ДФС у Київській області; вирішено подати до суду клопотання про визнання ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

16.10. Також 16.03.2018 було проведено засідання комітету кредиторів Боржника, що підтверджено протоколом № 1, під час якого було вирішено: подати до господарського суду Київської області клопотання про визнання вказаних зборів комітету кредиторів повноважними у зв`язку з неодноразовою неявкою на збори представника TML Investment, s.r.o.; обрати головою комітету кредиторів Банк «Чеська експортні банка, а.с.»; розглянуто та прийнято до відома звіт про діяльність арбітражного керуючого розпорядника майна у відповідній судовій процедурі, визнано виконання ним повноважень задовільним; затверджено авансові звіти розпорядника майна на загальну суму 1567,12 грн, затверджено звіт розпорядника майна про витрати його власних коштів на загальну суму 18649,49 грн, погоджено звіт арбітражного керуючого Левицького А.О. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумком процедури розпорядження майном Боржника; прийнято рішення подати до суду клопотання про визнання Боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на виконання рішення загальних зборів кредиторів від 16.03.2018.

16.11. В заяві від 26.03.2018 № 02-09/58 арбітражний керуючий Левицький А.О. просив суд визнати повноважними загальні збори кредиторів ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» від 16.03.2018 та збори комітету кредиторів від 16.03.2018, оскільки представник TML Investment, s.r.o. тричі не з`явився на загальні збори кредиторів, будучи належним чином повідомленим про час та місце їх проведення, отже з позиції розпорядника майна Боржника вказаний кредитор не заінтересований у провадженні справи про банкрутство Боржника.

17. Суд касаційної інстанції, відхиляючи доводи касаційної скарги, що викладені у п. 6 цієї постанови виходить з того, що судами правильно зазначено, що участь кредитора у справі про банкрутство на загальних зборах кредиторів чи засіданні комітету кредиторів, є правом такого кредитора, а не його обов`язком, а також те, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

18. Таким чином, за наслідком розгляду заяви арбітражного керуючого Левицького А.О. від 26.03.2018 № 02-09/58, враховуючи неодноразову неявку представника кредитора TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) на загальні збори кредиторів, належним чином повідомленого про час та місце проведення таких зборів, з метою недопущення порушення прав інших учасників у справі, у тому числі визначених ст. 26, 27 Закону про банкрутство прав інших кредиторів у справі щодо формування комітету кредиторів та визначення подальшої процедури банкрутства, судом першої інстанції визнано повноважними загальні збори кредиторів та засідання комітету кредиторів у даній справі, які були проведені 16.03.2018, правомірно.

19. Крім того, судом взято до уваги, що на загальних зборах кредиторів прийнято рішення включити TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) до складу комітету кредиторів на підставі ч. 6 ст. 26 Закону про банкрутство, як кредитора, який має 25 і більше відсотків голосів, отже права TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.), як кредитора у справі про банкрутство, не були порушені.

20. У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

21. Згідно абз. 1, 2, 3, 4, 6 ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора).

22. Частиною 2 статті 27 Закону про банкрутство передбачено, що до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов`язані прийняти одне з таких рішень: подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

23. Судами встановлено, що 06.02.2019 було проведено засідання комітету кредиторів Боржника, що підтверджено протоколом № 2, під час якого було вирішено питання щодо виправлення описок, під час складення протоколу засідання комітету кредиторів Боржника від 16.03.2018, зокрема щодо зазначення в протоколі правильної кількості голосів кредиторів: Банку «Чеська експортні банка, а.с.» - 555062 замість неправильно вказаних 555, TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) - 429772 замість неправильно вказаних 430; заслухано звіт арбітражного керуючого Левицького А.О. про вжиті заходи в процедурі розпорядження майном Боржника та визнано його роботу задовільною; затверджено авансові звіти розпорядника майна на загальну суму 2127,70 грн, звіт про витрати власних коштів арбітражного керуючого на суму 29439,40 грн; погоджено уточнений звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого за підсумками процедури розпорядження майном Боржника у сумах: 119211,90 грн оплати послуг арбітражного керуючого, 48088,89 грн відшкодування власних витрат арбітражного керуючого та 3694,82 грн перевитрат за авансовими звітами; погоджено кандидатуру арбітражного керуючого Гусара І.О. для призначення ліквідатором ТОВ «Кузьминецький цегляний завод».

24. Статтею 1 Закону про банкрутство визначено, що банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

25. Згідно ч. 4 ст. 205 Господарського кодексу України у разі неспроможності суб`єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом.

26. У ч. 1 ст. 209 Господарського кодексу України у разі нездатності суб`єкта підприємництва після настання встановленого строку виконати свої грошові зобов`язання перед іншими особами, територіальною громадою або державою інакше як через відновлення його платоспроможності цей суб`єкт (боржник) відповідно до частини четвертої статті 205 цього Кодексу визнається неспроможним.

27. Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону про банкрутство, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

28. Таким чином, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим з`ясувати його актив і пасив та співставити дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів.

29. Аналіз наведених норм Закону про банкрутство дає підстави зробити висновки про те, що визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, передбаченої, зокрема у ч. 3 ст. 22 Закону.

30. Так, згідно із затвердженим судом в порядку ст. 25 Закону про банкрутство реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника.

31. Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника, такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.

32. Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

33. Аналіз положень ч. ч. 4, 5 ст. 27 Закону про банкрутство дає підстави дійти висновку про те, що здійснюючи судовий розгляд у підсумковому засіданні у справі про банкрутство, суд приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство із застосуванням судового розсуду.

34. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

35. Отже, завдання підсумкового засідання суду полягає в з`ясуванні ознак неплатоспроможності для визначення наступної судової процедури, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

36. У даній справі, здійснюючи перехід до судової процедури ліквідації ТОВ "Кузьминецький цегляний завод", суд першої інстанції за змістом винесеної постанови, дослідивши звіт про діяльність арбітражного керуючого розпорядника майна у відповідній судовій процедурі встановив, що повноцінна інвентаризація майна Боржника проведена не була у зв`язку з тим, що попереднім керівництвом Боржника не було передано арбітражному керуючому Левицькому А.О., на якого покладено обов`язки керівника Боржника, активи підприємства в повному обсязі, що також було предметом звернення розпорядника майна Боржника до правоохоронних органів.

36.1. В той же час, підприємство не здійснює господарську діяльність з 2015 року, у зв`язку з прийнятим рішенням засновників про припинення діяльності.

36.2. В матеріалах справи наявні відомості за результатами інвентаризації майна Боржника станом на 08.06.2016, згідно яких загальна вартість майна ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» складає 26261943,35 грн, з яких 9144203,83 грн необоротних активів та 17117739,52 грн матеріальних цінностей.

36.3. Розпорядником майна Боржника відповідно до наданих попереднім керівництвом матеріалів фінансової звітності товариства проведено аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, за наслідком якого складено звіт від 22.01.2018, відповідно до висновків якого не виявлено ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства чи дій з приховування банкрутства; не виявлено підстав для введення процедури санації Боржника; встановлено, що задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури.

36.4. Судом встановлено, що загальний розмір пасиву ТОВ «Кузьминецький цегляний завод» згідно реєстру вимог кредиторів становить 1002794391,26 грн та в той же час вартість майна підприємства складає 26261943,35 грн.

37. Доводи касаційної скарги, що наведені у п. 6.1. - п. 6.2. цієї постанови підлягають відхиленню, оскільки суд першої інстанції у оскаржуваній постанові встановив наявність ознак які свідчать про стійку фінансову неплатоспроможність Боржника, а саме - наявність значної кредиторської заборгованості, нездійснення Боржником господарської діяльності, тобто встановив факт неоплатності боржника, який здійснено на підставі аналізу активів і пасивів підприємства, як передбачено у ст. 205 ГК України.

38. Слід врахувати, що скаржником жодних доказів можливості відновлення платоспроможності Боржника суду не надано.

39. Апеляційний господарський суд встановив, що TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) в апеляційній скарзі посилається на те, що господарським судом першої інстанції була проігнорована та обставина, що на момент проведення зборів кредиторів 16.03.2018 та на момент прийняття оскаржуваної постанови, ухвала господарського суду Київської області від 23.01.2018 в частині визнання кредиторських вимог Банку "Чеська експортні банка, а.с." оскаржувалась в судах вищих інстанцій, а тому остаточного рішення в законності/незаконності кредиторських вимог Банку "Чеська експортні банка, а.с." прийнято не було, що виключає можливість встановити пасив боржника в даній справі.

40. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний господарський суд правомірно виходив з приписів ч. 4 ст. 8 Закону про банкрутство, якими передбачено, що ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом. Статтею 235 ГПК України також передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

41. До того ж, суд апеляційної інстанції встановив, що постановою Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 911/2672/17, як вже зазначалось, ухвала господарського суду Київської області від 23.01.2018 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 у оскаржуваних частинах залишені без змін.

42. Крім того, у оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції встановлено, що що станом на день розгляду справи у підсумковому засіданні арбітражним керуючим Левицький А.О. не було виявлено активів боржника, за рахунок яких можливо повністю погасити наявний у боржника борг перед кредиторами, пропозицій щодо укладення мирової угоди та заяв від потенційних інвесторів щодо оздоровлення фінансового становища боржника не надходило, що дає підстави вважати, що підприємство не є інвестиційно привабливим, що TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) не спростовано.

43 Наведене також є підставою для відхилення доводів касаційної скарги у відповідній частині про те, що розпорядником майна не вжито заходів фінансового оздоровлення боржника та не підготовлено план санації.

44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

45. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

46. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.

47. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

49. Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу TML Investment, s.r.o. (ТМЛ Інвестмент, с.р.о.) залишити без задоволення.

2. Постанову Господарського суду Київської області від 12.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 у справі №911/2672/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.Г. Пєсков

К.М. Огороднік