Історія справи

Постанова КГС ВП від 12.12.2023 року у справі №910/2739/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Київ

cправа №910/2739/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання - Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Хатунцева І.В.,

від відповідача: Тіньков Д.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді: Стасюк С.В.

від 22.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі суддів: Сітайло Л.Г., Владимиренко С.В., Шаптала Є.Ю.

від 02.10.2023

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка"

про стягнення 7753604,99 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Міністерство оборони України (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Бронетехніка" (надалі - Відповідач, Скаржник) про стягнення 7753604,99 грн, у тому числі 4119102,65 грн пені, 3634502,34 грн штрафу у зв`язку із порушенням умов Державного контракту на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №403/1/22/298 від 12.09.2022.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань за Державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №403/1/22/298 від 12.09.2022 у частині строків поставки товару на загальну суму 259 607 310,00 грн, через що Позивачем на підставі пункту 7.2 контракту здійснено нарахування пені у сумі 4119102,65 грн та штрафу в розмірі 3634502,65 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 у справі №910/2739/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023, позов задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2059551,33 грн пені, 1817251,17 грн штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

4. Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що поставка товару здійснена Відповідачем з порушенням строку, визначеного у відповідній заявці.

5. Також, судом встановлено, що розрахунок пені та штрафу є обґрунтованим. Водночас, беручи до уваги всі фактичні обставини справи, та те, що матеріали справи не містять доказів понесення Позивачем збитків, спричинених простроченням виконання Відповідачем зобов`язань, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача, на 50% відсотків.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

6. 20 жовтня 2023 року Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №910/2739/23.

7. Підставами касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини 2 статті 287 та зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 617 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та статті 218 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) у подібних правовідносинах (коли повідомлення контрагенту про настання форс-мажорних обставин не надсилалося з причин отримання стороною інформації про існування даних обставин непереборної сили вже після виконання всіх договірних зобов`язань та припинення строку дії контракту).

8. Позивач подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просив залишити скаргу без задоволення.

9. Відзив обґрунтовано з посиланням на мотиви, якими керувалися суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржувані рішення.

Крім того Позивач просив врахувати, що неналежне виконання Скаржником умов державного контракту, укладеного з Позивачем за державним оборонним замовленням, під час повномасштабної військової агресії російської федерації проти України суттєво впливає на обороноздатність держави.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

10. 12.09.2022 між Позивачем (замовник) та Відповідачем (виконавець) укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення №403/1/22/298, за умовами пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується поставити замовнику, з дотриманням вимог законодавства, зазначені в специфікації товари оборонного призначення, що постачаються з метою забезпечення відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а замовник - прийняти їх через вантажоодержувача, який визначається окремою письмовою вказівкою замовника, та оплатити такі товари.

11. За умовами пункту 2.7 контракту всі платіжні документи за контрактом оформлюються з дотриманням вимог законодавства. Виконавець надсилає замовнику рахунок протягом 3 календарних днів з дня поставки товарів. До рахунку додаються:

- акт приймання-передачі військового майна (за формою згідно з додатком 22 до інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440);

- видаткова накладна з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари;

- повідомлення підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку за формою, встановленою наказом Міністерства оборони України від 31.12.2016 №757;

- сертифікат якості товарів (партії товарів);

- сертифікат походження товарів.

На підставі зазначених документів, не пізніше 5-денного терміну після їх отримання сторонами, оформлюється акт приймання-передачі товару за контрактом, який є підставою для проведення розрахунків.

12. Згідно з пунктом 2.8 контракту, за рішенням замовника, розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати у розмірі 97% від вартості товарів за контрактом на строк не більше як два місяці з дати перерахування коштів на рахунок виконавця. У разі проведення попередньої оплати, товари поставляються не пізніше строку поставки товарів, зазначеного у специфікації. Попередня оплата здійснюється на підставі рахунку, наданого виконавцем, шляхом перерахування коштів протягом 15 банківських днів після пред`явлення рахунку виключно на рахунок, відкритий на його ім`я в державному банку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені контрактом, з наданням підтверджуючих документів.

13. Пунктом 3.4 контракту встановлено, що датою виконання виконавцем зобов`язань щодо поставки товару є дата затвердження акту приймання-передачі вантажоодержувачем.

14. Відповідно до пункту 4.1 контракту виконавець зобов`язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеного у специфікації, та надати замовнику документи згідно з пунктом 2.7 контракту.

15. Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (пункт 10.1 контракту).

16. Відповідно до специфікації (додаток 1 до контракту), поставці підлягав товар, а саме: реактивні снаряди до РСЗВ 122 мм РС типу М-21 ОФ, а саме: 122 мм реактивний снаряд М-21 ОФ ГРАД з МРВ-У підривниками та гальмівними кільцями, у кількості 3000 штук, на загальну суму 259 607 310,00 грн. (з урахуванням додаткової угоди 1 до контракту від 11.10.2022), у строк до 01 листопада 2022 року.

17. На виконання умов контракту Позивачем проведено на рахунок Відповідача попередню оплату у розмірі 259648183,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2022 №403/1/558.

18. Відповідачем здійснено поставку товару Позивачу на суму 259607310,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі від 10.11.2022 №11/20/755 на суму 138457232,00 грн, від 11.11.2022 №14/20/755 на суму 69228616,00 грн, від 13.12.2022 №210 на суму 51921462,00 грн.

19. Згідно з пунктом 7.2. контракту за порушення строків поставки товарів виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості непоставлених (недопоставлених) товарів, за кожний день прострочення поза встановлені Контрактом строки поставки, а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків від вказаної суми.

20. Замовник звернувся до виконавця з претензією від 04.01.2023 №403/6/2/116 про сплату пені та штрафу у зв`язку із простроченням поставки товарів.

Однак, вимоги претензії від 04.01.2023 №403/6/2/116 про сплату пені та штрафу залишились без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

21. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

22. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

23. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, покладається на скаржника.

24. Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

25. Як вже було зазначено, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 3 частини 2 статті 287 та зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах (коли повідомлення контрагенту про настання форс-мажорних обставин не надсилалося з причин отримання стороною інформації про існування даних обставин непереборної сили вже після виконання всіх договірних зобов`язань та припинення строку дії контракту).

26. Так, відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

27. Правовідносини між сторонами у цій справі виникли із зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення, неналежне виконання якого в частині порушення строку поставки товарів стало наслідком нарахування Позивачем штрафних санкцій до стягнення з Відповідача.

28. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

29. За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

30. Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

31. За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

32. Відповідно до пункту 1 статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

33. Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

34. За приписами частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

35. Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

36. Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

37. Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору у Відповідача виник обов`язок здійснити поставку товару, а у Позивача - прийняти та оплатити такий товар на умовах викладених у спірному договорі.

39. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, згідно зі специфікацією, поставці підлягав товар, а саме: реактивні снаряди до РСЗВ 122 мм РС типу М-21 ОФ, а саме: 122 мм реактивний снаряд М-21 ОФ ГРАД з МРВ-У підривниками та гальмівними кільцями, у кількості 3000 штук на загальну суму 259607310,00 грн (з урахуванням додаткової угоди 1 до контракту від 11.10.2022), у строк до 01.11.2022.

40. Позивачем проведено на рахунок Відповідача попередню оплату у розмірі 259648183,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 20.09.2022 №403/1/558.

41. Відповідачем здійснено поставку Позивачу товару на суму 259607310,00 грн, що підтверджується актами приймання-передачі: від 10.11.2022 №11/20/755 на суму 138 457 232,00 грн, від 11.11.2022 №14/20/755 на суму 69228616,00 грн, від 13.12.2022 №210 на суму 51921462,00 грн.

42. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що поставка товару Відповідачем відбулася з порушенням встановленого контрактом строку, тому Позивачем правомірно нараховано до стягнення з Відповідача пені та штрафу за підставі пункту 7.2 контракту.

43. Частиною 2 статті 193 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

44. Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

45. Перевіривши розрахунок пені та штрафу, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що такий розрахунок Позивача є обґрунтованим.

46. Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

47. Також частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

48. Водночас судом першої інстанції враховано, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

49. Враховуючи всі фактичні обставини справи, а також те, що матеріали справи не містять доказів понесення Позивачем збитків, спричинених простроченням виконання Відповідачем зобов`язань, виходячи з загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню з Відповідача, на 50% відсотків.

50. При цьому, як на підставу звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення від 12.09.2022 №403/1/22/298, Скаржник посилається на виникнення форс-мажорних обставин, про які він дізнався в січні 2023 року, тобто після виконання всіх зобов`язань за контрактом.

51. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, відповідно до пункту 7.3 контракту сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов`язань за цим контрактом у разі виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), які виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання контракту (аварія, катастрофа, стихійне лихо, тощо).

Доказом виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за контрактом внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), повинна не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це в письмовій формі іншу сторону.

У разі не повідомлення у строк, який визначений у 3 абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої пунктом 7.2 контракту, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

52. Посилання Скаржника як на доказ, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин, на сертифікат Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати №3200-23-1448 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий 24.03.2023, оцінюється Судом критично.

53. Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

54. Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

55. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

56. Сертифікат Торгово-промислової палати не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.

Крім дослідження доказів, що підтверджують виникнення форс-мажорних обставин, суди повинні встановити зміст спірних правовідносин, виходячи із умов та зобов`язань, передбачених договором, а також дій вчинених з його виконання; повідомлення/неповідомлення сторони договору про неможливість виконання умов договору; дотримання порядку такого повідомлення, передбаченого договором; причини такого невиконання; взаємозв`язок наведених причин невиконання (неповного виконання) обов`язку щодо поставки товару з умовами договору щодо її предмета та об`єкта; наявність/відсутність підстав для стягнення грошових коштів з урахуванням положень договору та їх розмір.

Подібні висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №908/2287/17, постановах Касаційного господарського суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20, від 25.11.2021 у справі №905/55/21.

57. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що контрактом передбачений чіткий алгоритм дій, встановлений пунктом 7.3., щодо повідомлення сторони про неможливість виконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин протягом 5 днів з моменту їх виникнення, якого Скаржник не дотримався.

58. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що матеріали справи не містять доказів повідомлення Скаржником Позивача про настання обставин непереборної сили та неможливість у зв`язку з цим виконати договірні зобов`язання, як обумовлено пунктом 7.3 контракту, і матеріали справи доказів протилежного не містять, у зв`язку з чим Відповідач позбавляється права посилатися на настання форс-мажорних обставин.

59. Скаржник жодним чином не спростував встановлені судами обставини щодо порушення ним порядку повідомлення Позивача про неможливість виконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних обставин згідно з умовами контракту.

60. За таких обставин, Скаржником не доведено належними та допустимими доказами підстави для звільнення його від відповідальності перед Позивачем за неналежне виконання зобов`язань за укладеним між сторонами контрактом. А тому доводи Скаржника щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій статей 617 ЦК України та 218 ГК України визнаються необґрунтованими.

61. Відтак, Верховний Суд приходить до висновку, що підстави для звільнення постачальника від відповідальності за неналежне виконання ним договірних зобов`язань відсутні за умови, якщо повідомлення про настання форс-мажорних обставин замовнику не надсилалося з причин отримання постачальником інформації про існування даних обставин непереборної сили вже після виконання всіх договірних зобов`язань та припинення строку дії контракту.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

62. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

63. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

64. Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Скаржника, вважає, що оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати

65. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300 308 309 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бронетехніка" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №910/2739/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова