Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 5023/4734/12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - Павловський П.І.,

відповідача - Загурський С.М.,

третьої особи - не з'явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Виробничого підприємства "Харківполімернитка" товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 (Сіверін В.І., Терещенко О.І., Слободін М.М.) у справі № 5023/4734/12 Господарського суду Харківської області

за позовом Виробничого підприємства "Харківполімернитка" товариство з обмеженою відповідальністю до Фізичної особи-підприємця Загурського Сергія Михайловича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс" про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року Виробниче підприємство "Харківполімернитка" Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця Загурського Сергія Михайловича (Відповідач) про: 1) заборону Відповідачу здійснювати підприємницьку діяльність, в тому числі виробництво, в прибудові літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 м2 та 1-9 площею 4,3 м2, складу літ."И" площею 109,6 м2 розміром 16,65 х 6,7 м по вул. Гагаріна, 24 смт. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області; 2) зобов'язати Відповідача відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га по вул. Гагаріна, 24 смт. Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, що перебуває в користуванні Позивача на підставі договору оренди землі, підписаного 01.12.2011 та укладеного 24.02.2012, який існував до будівництва на ній вказаної прибудови шляхом знесення зазначеної прибудови літ. "В-1"; 3) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га шляхом знесення прибудови літ."В-1".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 позов задоволено частково. Суд зобов'язав Відповідача: 1) відновити стан земельної ділянки площею 0,9632 га, який існував до будівництва на ній прибудови літ. "В-1", яка складається з приміщень 1-8 площею 64,7 м2 та 1-9 площею 4,3 м2, складу літ."И" площею 109,6 м2 розміром 16,65х6,7м, знісши прибудову літ. "В-1"; 2) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,9632 га за адресою: Харківська область, Дергачівський район, що перебуває в користуванні Позивача на підставі договору оренди землі, підписаного 01.12.2011 та укладеного 24.02.2012, знісши прибудову літ."В-1". В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 залишено без змін.

У січні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс", яке не брало участі у справі, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 апеляційну скаргу задоволено частково, скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013, а провадження у справі закрито. Постанова суду мотивована тим, що зазначені рішення та постанова є такими, що прийняті за умов порушення норм процесуального права, оскільки даний спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Позивач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного господарського суду, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013.

В касаційній скарзі Позивач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваному судовому рішенні, посилаючись на те, що: 1) судом незаконно поновлено строк апеляційного оскарження Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс"; 2) норми ГПК України не дають права суду переоцінювати обставини, які встановлені рішеннями, що набули законної сили; 3) судом не враховано, що ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2017 встановлено відсутність правового зв'язку між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс" та сторонами у справі, а тому судом апеляційної інстанції безпідставно відкрито провадження за апеляційною скаргою зазначеної особи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції у даній справі без змін з тих підстав, що: 1) товариство є особою, яка не брала участі у справі, але господарським судом вирішено питання про його права та обов'язки, а тому товариство має право на звернення до суду з відповідною апеляційною скаргою і судом обґрунтовано відкрито провадження за апеляційною скаргою товариства; 2) Вищий господарський суд України в ухвалі від 22.11.2017 вирішував питання наявності права звернення з касаційною скаргою і порядку статті 107 ГПК України, а не питання наявності права на подання апеляційної скарги в порядку статті 272 ГПК України в редакції після 15.12.2017; 3) суд апеляційної інстанції підставно закрив провадження у справі, оскільки дійшов висновку, що дана справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції у даній справі без змін з тих підстав, що: 1) суд дійшов вірного висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, наслідком чого є обґрунтоване рішення про скасування рішення суду першої інстанції від 22.11.2012 та постанови апеляційного господарського суду від 21.02.2013 та закриття провадження у справі.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (далі - Третя особа) та не подала відзив на касаційну скаргу Позивача, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі №5023/4734/12 у касаційному порядку.

Третя особа та Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс" в судове засідання представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце засідання належним чином. Зважаючи на зазначене, суд ухвалив здійснити розгляд касаційної скарги у даній справі за відсутності представників зазначених осіб.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс", яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013 у даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс" строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за зазначеною апеляційною скаргою. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2018 призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні на 22.02.2018, в якому оголошено перерву до 01.03.2018. В засіданні суду 01.03.2018 судом апеляційної інстанції ухвалено постанову про задоволення частково апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК "Харківтранс", скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Так, частиною 1 статті 272 ГПК України визначено, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.

Стаття 272 ГПК України не обмежує коло осіб, на яких розповсюджується її дія, лише учасниками справи. Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Тобто, частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову.

Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

Слід враховувати, що рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Встановивши зазначені вище обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України) та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції мав першочергово з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Однак, суд апеляційної інстанції, здійснюючи розгляд апеляційної скарги зазначеної вище особи, наведеного не врахував та здійснив апеляційний перегляд рішення, не вирішивши питання щодо застосування відносно вказаної особи процесуальних наслідків або частини 2 статті 50, або пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України.

При цьому, Харківський апеляційний господарський суд в мотивувальній частині постанови від 01.03.2018 робить висновок про наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, оскільки, як зазначає суд, йдеться не про ймовірну гіпотетичну можливість користування правами орендаря приміщення у майбутньому, а про конкретні права скаржника відповідно до укладеного з Відповідачем договору, а тому суд робить висновок, що скаржник є особою, яка не брала участі у справі і господарський суд вирішив питання про його права.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах наведеного вище процесуального закону і не можуть вважатися процесуальною дією суду щодо визначення процесуального статусу особи, яка, в даному випадку, є лише скаржником в апеляційному порядку.

Водночас, суд не вказує, що такі висновки зроблені ним на підставі того, що про вирішення прав, інтересів та (або) обов'язків скаржника вказано в мотивувальній та/або резолютивній частині оскаржуваного зазначеною особою судового рішення.

Частиною 1 статті 300 ГПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 300 ГПК України).

В силу приписів пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України, постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, в зв'язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід врахувати викладене, встановити відповідні обставини, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для вирішення спору, враховуючи викладене в мотивувальній частині даної постанови, та розглянути апеляційну скаргу відповідно до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Виробничого підприємства "Харківполімернитка" товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 у справі № 5023/4734/12 скасувати.

3. Справу № 5023/4734/12 направити на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.