Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 915/1316/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Николаевстройкомплект"

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 (Принцевська Н.М., Діброва Г.І., Лисенко В.А.) про залишення заяви Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" без розгляду

про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами

у справі № 915/1316/16 Господарського суду Миколаївської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" до Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" про зобов'язання повернути вагони в кількості 171 одиниці та стягнення неустойки в сумі 18441734,40 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2017 (Коваль Ю.М.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (далі - Позивач) у задоволенні позову до Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" (далі - Відповідач) про зобов'язання повернути вагони в кількості 171 одиниці та стягнення неустойки в сумі 18 441 734,40 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 (Поліщук Л.В., Мишкіна М.А., Таран С.В.) рішення Господарського суду Миколаївської області від 03.04.2017 скасовано, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано Відповідача повернути Позивачу вагони у кількості 171 одиниці відповідно до переліку номерів, стягнуто з Відповідача на користь Позивача неустойку в сумі 18 441 734,40 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 (Барицька Т.Л., Гольцова Л.А., Губенко Н.М.) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 залишено без змін.

Відповідач 10.10.2017 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 про залишення заяви без розгляду заяву Відповідача про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 повернуто без розгляду на підставі пункту 3 частини 6 статті 113 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що до заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами заявником, в якості доказу на підтвердження оплати судового збору за подання заяви, надано платіжне доручення №2383 від 10.10.2017 на суму 228885,80 грн, проте, вже після прийняття заяви до провадження, виявлено невідповідність реквізитів оплати судового збору, а тому слід вважати, що заява була прийнята до провадження помилково і підлягає поверненню заявникові на підставі пункту 3 частини 6 статті 113 ГПК України.

Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу апеляційного господарського суду від 20.11.2017, в якій просить її скасувати, а справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого її розгляду.

В касаційній скарзі Відповідач не погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваній ухвалі суду з тих підстав, що судом апеляційної інстанції порушено процесуальні права Позивача, оскільки заяву про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами прийнято до провадження, не повідомивши про допущену заявником помилку в зазначенні реквізитів на перерахування судового збору; повертаючи заяву без розгляду, суд порушив норми статті 64 ГПК України в редакції до 15.12.2017, оскільки не витребував у заявника документи, які підтверджують сплату або наміри сплатити судовий збір.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу Відповідача, в якому просив її залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 без змін.

Відзив Позивача мотивований тим, що суд дійшов правильного висновку та постановив законну ухвалу про повернення заяви, оскільки встановив порушення порядку сплати судового збору Позивачем; в касаційній скарзі не зазначено норм процесуального права, які були порушені судом при постановленні оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, виходить з такого.

Статтею 113 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату судового збору.

Відповідач 10.10.2017 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами.

Як встановлено апеляційним господарським судом, до заяви про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами заявником, в якості доказу на підтвердження оплати судового збору за подання заяви, надано платіжне доручення №2383 від 10.10.2017 на суму 228885,80 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.10.2017 прийнято до провадження заяву Відповідача про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, як зазначає суд апеляційної інстанції, після винесення ухвали, відділом забезпечення судового процесу Одеського апеляційного господарського суду було складено довідку про невідповідність реквізитів оплати судового збору за подання зазначеної вище заяви.

З огляду на те, що провадження у справі №915/1316/16 за заявою Відповідача про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами було порушено помилково, оскільки реквізити, за якими сплачено судовий збір, не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання заяв до Одеського апеляційного господарського суду, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказана заява підлягає поверненню заявникові на підставі пункту 3 частини 6 статті 113 ГПК України.

Пунктом 3 частини 6 статті 113 ГПК України визначено, що заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі відсутності доказів сплати судового збору у порядку і розмірі, встановлених законодавством.

Отже, зазначеною статтею, якою керувався суд апеляційної інстанції при поверненні без розгляду заяви, визначено обов'язок повернення заяви в разі відсутності доказів належної сплати судового збору та її неприйняття судом до розгляду.

Тобто, в разі прийняття до провадження заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, повернення її без розгляду на підставі статті 113 ГПК України не передбачено.

Водночас, колегія суддів вважає, що, прийнявши зазначену вище заяву до провадження, суд, виходячи з обставин, які склалися, мав би витребувати у заявника належні докази сплати судового збору або стягнути судовий збір із заявника за результатами розгляду заяви за нововиявленими обставинами.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що резолютивна частина оскаржуваної ухвали від 20.11.2017 про повернення заяви не узгоджується із вступною частиною цієї ж ухвали, де зазначено "про залишення заяви без розгляду". Процесуальні підстави та наслідки таких дій суду є різними і їх поєднання в одній ухвалі не узгоджується з нормами ГПК України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що Одеським апеляційним господарським судом при постановленні ухвали від 20.11.2017 порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування зазначеного судового рішення.

При цьому, слід звернути увагу скаржника касаційної скарги на те, що 30.11.2017 Відповідач вдруге звернувся до апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами і ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 відклав вирішення питання щодо прийняття до провадження заяви Відповідача про перегляд постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами у справі № 915/1316/16 до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

Посилання Позивача у відзиві на касаційну скаргу Відповідача про те, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про повернення заяви, оскільки встановив порушення порядку сплати судового збору Позивачем, колегією суддів відхиляються з підстав, наведених у даній постанові суду.

Щодо доводів Відповідача, що в касаційній скарзі Позивача не зазначено норм процесуального права, які були порушені судом при постановленні оскаржуваної ухвали, то колегія суддів зазначає, що скаржником в касаційній скарзі наведені норми ГПК України, які, на його думку та переконання, були порушені Одеським апеляційним господарським при постановленні ухвали від 20.11.2017.

Відповідно до приписів частин 1, 3, 4 статті 304 ГПК України (в редакції після 15.12.2017), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

З огляду на наведені норми процесуального права, виходячи з повноважень суду касаційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу повністю та передати справу на розгляд суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Николаевстройкомплект" задовольнити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі №915/1316/16 скасувати, а справу передати на розгляд Одеського апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.