Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/2123/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Кушнір І.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.,

та представників:

ГПУ: Голуба Є.В.,

позивача 1: Бігдан А.В.,

позивача 2: Тужиков М.А.

відповідача 1: не з`явились,

відповідача 2: Сєтова М.О.,

третьої особи 1: Сажієнко І.О.

третіх осіб 2, 3, 4: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019

та рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019

у справі №910/2123/19

за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі:

1) Кабінету Міністрів України;

2) Міністерства оборони України

до:

1) Установи "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК Партнер";

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство "Фінансова компанія "Княгиня Ярославна";

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Київська міська рада

про визнання недійсним договору про будівництво житлового комплексу на частині земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України про визнання недійсним з моменту укладення договору про будівництво житлового комплексу від 12.08.2016, укладеного між Установою "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд", на частині земельної ділянки площею 3,5095 га з кадастровим номером 8000000000:63:389:0004 та земельної ділянки площею 0,8628 га з кадастровим номером 8000000000:63:389:0025 на підставі ст.ст. 16, 21, 203, 207, 215 ЦК України.

Розглядаючи заявлені вимоги, судами встановлено, що 24.11.2005 Київською міською радою прийнято рішення №473/2934 "Про передачу Установі "28 управління начальника робіт" земельних ділянок для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва" (далі - рішення від 24.11.2005 №473/2934), яким припинено ККЕУ право користування частиною земельної ділянки площею 5,59 га, відведеної відповідно до рішення від 09.08.1948 №17-с, та віднесено земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови.

Пунктами 2 та 3 цього рішення затверджено проект відведення земельних ділянок Установі "28 управління начальника робіт" для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва та передано останній, за умови виконання п.4 даного рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки площею 5,59 га за рахунок земель житлової та громадської забудови, із них: ділянку № 1, площею 4,72 га; ділянку № 2, площею 0,87 га.

13.11.2006 на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2006 у справі №45/408 між відповідачами укладено договір оренди земельних ділянок, на умовах якого Київською міською радою за актом приймання-передачі Установі "28 управління начальника робіт" передані земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:63:389:0004, площею 4,72 га, та 8000000000:63:389:0025, площею 0,87 га, строком на 5 років.

Відповідно до клопотання Установи "28 управління начальника робіт" від 01.02.2011 про поновлення договору оренди постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування висновком від 20.07.2015 №057/12994 до кадастрової справи №А-18969 вирішила поновити вказаний договір оренди без прийняття Київської міською радою відповідного рішення.

Угодою про поновлення договору оренди земельних ділянок від 16.02.2016, посвідченою нотаріально та зареєстрованій в реєстрі за №16, вищевказаний договір оренди був поновлений на 5 років та викладений у новій редакції.

12.08.2016 між Установою "28 Управління начальника робіт" (сторона-1) в особі тимчасово виконуючого обов`язки начальника Безрученка Миколи Івановича , який діє на підставі Положення про Установу "28 Управління начальника робіт" та наказу Міністра оборони України № 6-ДП від 27.03.2015, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд" (сторона-2) в особі директора Ящишина М.А., який діє на підставі статуту, з другої сторони, на підставі протоколу оцінки пропозицій відкритих торгів від 16.07.2016 та акцепту пропозиції від 20.07.2016, укладено спірний у даній справі договір про будівництво житлового комплексу по вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В., зареєстрований в реєстрі за №5343.

На умовах цього договору (пунктів 1.1.2 - 1.1.6) сторона-1 - юридична особа за законодавством України, державна організація Установа "28 Управління начальника робіт" є користувачем земельної ділянки і, в установленому законодавством порядку, має намір реалізовувати право на її забудову. В рамках цього договору сторона-1 є замовником будівництва об`єкту. Сторона-2 - юридична особа за законодавством України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бориспільміськбуд", яке є стороною даного договору на підставі проведених відкритих торгів, заяви на участь у відкритих торгах від 12 липня 2016 вих. № 186 та протоколу оцінки відкритих торгів від 16 липня 2016 року, забезпечує будівництво об`єкту грошовими коштами, матеріальними цінностями та виконання всього комплексу будівельних робіт, передбачених цим договором. Об`єкт (об`єкт будівництва) - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Поліська у Дарницькому районі м. Києва, а також будь-які інженерно-технічні споруди та комунікації безпосередньо з ним пов`язані. Земельна ділянка - частина земної поверхні, розташована за адресою: вул. Поліська, у Дарницькому районі міста Києва, яка складається з двох земельних ділянок: розміром 0,8628 га кадастровий номер 8000000000:63:389:0025 та частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:63:389:0004 розміром 3,5095 га (далі - земельна ділянка), яка надана в користування стороні-1 на підставі рішення Київської Міської Ради від 24.11.2005 № 473/2934, витягу з протоколу № 10 засідання постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 28.04.2015 р., договору оренди земельних ділянок від 30.11.2006 зареєстрованому в реєстрі за № 1515 та угоди про поновлення договору оренди земельних ділянок від 16.02.2016 зареєстрованому в реєстрі за № 16. Будівельний майданчик - територія загальною площею 4,3723 га, межі якої будуть встановлені відповідним актом приймання-передачі будівельного майданчика, що розташована на земельній ділянці, визначеній в п. 1.1.5 цього договору, яка виділяється в установленому порядку для розміщення об`єкту, що будується, а також для розміщення машин, механізмів, матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання, комунікацій, виробничих і санітарно-побутових приміщень, які використовуються в процесі будівництва.

Відповідно до п.2.1 договору сторона-1 делегує стороні-2 право на забудову земельної ділянки (частину функцій замовника будівництва), за що отримує 1550 кв.м квартир на умовах даного договору, а сторона-2 зобов`язується виконати всі необхідні дії для будівництва об`єкту згідно з проектно-кошторисною документацією за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Поліська (надалі - об`єкт) на умовах даного договору.

Для реалізації цього договору сторона-1 делегує стороні-2 частину функцій замовника. Обсяг прав та обов`язків, що передаються стороні-2 для виконання функцій замовника будівництва об`єкту, визначено цим договором (п.2.2 договору).

В пункті 2.3 договору визначено, що кожна із сторін діє в межах функцій та обов`язків, визначених даним договором, розділом 3 Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємств що будується) та технічному нагляді (Постанова № 16 Держбуду СРСР від 02.02.1988 року).

Фінансування будівництва об`єкта здійснюється стороною-2. Джерелом фінансування будівництва об`єкту є кошти сторони-2 та залучені кошти фізичних та юридичних осіб. У разі залучення коштів фізичних та/або юридичних осіб сторона-2 діє від свого імені та/або залучає на договірних засадах уповноважені організації для залучення коштів у будівництво, при цьому сторона-2 приймає на себе всі ризики невиконання або неналежного виконання зобов`язань перед такими особами (п.2.4 договору).

Право користування земельною ділянкою (оренда) внаслідок виконання цього договору не переходить до сторони-2. При цьому, сторона-2 має право використовувати будівельний майданчик відповідно до вимог законодавства України у сфері містобудування на підставі цього договору (п.2.6. договору).

Згідно з п.7.1 договору за делегування права на забудову земельної ділянки (частину функцій замовника будівництва), сторона-1, після введення об`єкту в експлуатацію, отримує у власність частину об`єкту у вигляді окремих квартир економ класу з оздобленням загальною площею 1550 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят) квадратних метрів. При залишку квадратних метрів, кількість яких не відповідає параметрам однокімнатної квартири, округлення здійснюється в сторону зменшення до площі однієї квартири.

Відповідно до п.7.2 договору, за виконання частини функцій замовника, сторона-2 отримує майнові права, а після закінчення будівництва об`єкта, право власності на частину об`єкту будівництва, за виключенням належної стороні-1, відповідно до п. 7.1 частки.

Пунктом 7.3 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 15.09.2016) встановлено, що за взаємною згодою сторін, сторона-2 може передати квартири в інших об`єктах будівництва м. Києва та/або Київській області замість квартир в об`єкті. При цьому площа квартир, яка буде передаватись в Київській області визначається шляхом застосування коефіцієнту 1,17 до площі вказаної у п.7.1 договору (коефіцієнт визначається шляхом співвідношення показника опосередкованої вартості одного квадратного метра спорудження житла в м. Києві до показника опосередкованої вартості 1 кв.м спорудження житла в Київській області станом на 01.04.2016). Передача погоджених квадратних метрів в інших новобудовах міста Києва та/або Київської області відбувається шляхом підписання акту прийому-передачі квартир в якому сторони визначають кількість переданих квадратних метрів.

Відповідно до п.7.4 договору протягом 30 днів з дати отримання комплексного експертного висновку проекту після остаточного корегування проекту стороною-2, сторони складають та підписують акт розподілу об`єкту, який визначає конкретні приміщення, що складають частки сторін в об`єкті. Акт розподілу об`єкту є остаточним документом, що підтверджує права сторін на відповідні приміщення об`єкту, є підставою для оформлення документів про право власності на відповідні квартири (приміщення) об`єкту та не потребує будь-яких інших документів стосовно отримання часток об`єкту відповідним сторонам договору. Після введення об`єкту в експлуатацію, акт розподілу площ коригується у відповідності із даними технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна за умов збереження пропорцій розподілення площ, визначених пунктами 7.1., 7.2. цього договору.

11.03.2008 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0159-Др.

Звертаючись до суду з позовом про визнання зазначеного договору про будівництво житлового комплексу недійсним договору, прокурор стверджує, що договір укладено за відсутності правових підстав для розпорядження військовим майном (землями оборони). На думку прокурора, замовником будівництва житла має бути Міністерство оборони України. Прокурор зазначає, що заявлені ним позовні вимоги у даній справі є похідними від позовних вимог прокурора у справі №910/4250/17, в якій прийнято остаточне судове рішення, яким встановлено, що рішення Київської міської ради "Про передачу Установі "28 Управління начальника робіт" Міністерства оборони України земельних ділянок для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва" прийняте Київською міською радою поза межами наданих їй повноважень. Також, за доводами прокурора, спірний договір не містить істотних умов, зокрема, строків виконання робіт та загальної площі новозбудованого житла, яке підлягає передачі відповідачу-1. Оскільки в результаті укладення спірного договору відбулось вилучення земельних ділянок з порушенням земельного законодавства земель оборони, зміна їх цільового призначення та передача у власність, це порушує права та інтереси держави в особі Кабінету Міністрів України, як власника земель даної категорії.

З`ясувавши, що судовими рішеннями, на які прокурор посилається в своєму позові хоча і встановлено обставини прийняття міською радою рішення поза межами повноважень, однак це рішення не скасовано в силу пропуску заявником позовної давності на його оскарження, господарський суд міста Києва 10.07.2019 прийняв рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019, яким в позові прокурора відмовив.

Не погоджуючись з судовими рішеннями обох інстанцій, Київське квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, та надано неправильну оцінку преюдиційним обставинам, зокрема, прийняття міською радою рішення, яке стало підставою укладення спірного договору, поза межами наявних повноважень.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

У відповідності до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як встановлено судами, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2017, яке залишене в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 у справі №910/4250/17 за позовом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України до Київської міської ради та Установи "28 управління начальника робіт" про визнання недійсним рішення Київської міської ради "Про передачу Установі "28 управління начальника робіт" земельних ділянок для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у дарницькому районі м. Києва" №473/2934 від 24.11.2005; визнання недійсним договору оренди від 13.11.2006; визнання відсутності Установи "28 управління начальника робіт" права користування спірними земельними ділянками, в задоволенні позову відмовлено повністю.

Згідно із ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що рішення Київської міської ради "Про передачу Установі "28 управління начальника робіт" земельних ділянок для будівництва житлового комплексу з підземними паркінгами на вул. Поліській у Дарницькому районі м. Києва" №473/2934 від 24.11.2005 є чинним, а договір оренди від 13.11.2006 - дійсним, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що прокурором не спростовано факт правомірного перебування в користуванні Установи "28 управління начальника робіт" переданих для будівництва земельних ділянок станом на час укладення оспорюваного договору (12.08.2016).

При цьому, висновки судів у справі № __ стосовно прийняття міською радою рішення поза межами повноважень не свідчать про наявність достатніх підстав для визнання укладеного на його підставі договору недійсним, адже судами відмовлено у визнанні такого рішення незаконним через пропуск позовної давності, тобто у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для захисту порушених прав.

Стосовно доводів прокурора про відсутність у Установи "28 Управління начальника робіт" повноважень на укладання оспорюваного договору та відсутність правових підстав для розпорядження вказаним військовим майном (землями оборони), то судами обох інстанцій їх вичерпно спростовано і колегія суддів погоджується з мотивами, наведеними в оскаржуваних судових рішеннях.

Так, стаття 92 ЦК України визначає, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

За змістом Положення про Установу "28 Управління начальника робіт" (далі-Положення) Установа "28 Управління начальника робіт" є державною госпрозрахунковою установою, яка заснована на державній власності та належить до сфери управління Міністерства оборони України (органом управління майном).

Метою діяльності Установи є виконання програми житлового і військового будівництва для Міністерства оборони України, здійснення капітального і поточного ремонтів казармено-житлового фонду та комунальних споруд, капітального будівництва житла, казарм, сховищ, складів та інших, пов`язаних з цим будівельних, ремонтних та пусконалагоджувальних робіт на замовлення Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших замовників - юридичних і фізичних осіб - з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (пункт 2.1. Положення).

Згідно з п.2.2 Положення основними напрямами діяльності Установи є, зокрема, здійснення капітального будівництва, експлуатації, реконструкції і ремонту житлового, казарменого та інших фондів, об`єктів і споруд військового та спеціального призначення, вітроелектростанцій, підприємств енергетики, житлових будинків для військовослужбовців та членів їхніх сімей, об`єктів освіти, охорони здоров`я, зв`язку, транспорту, торгівлі, громадського харчування, комунального господарства, культурно-побутового та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, для чого Установа має виконувати частину функцій замовника будівництва та підрядника.

Керівник установи укладає правочини, видає довіреності, відкриває в установах розрахункові (поточні) та інші рахунки (п.6.6 Положення).

Будь-яких обмежень щодо укладання господарських договорів керівником Установи Положення не містить.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що Установа "28 Управління начальника робіт" може самостійно здійснювати господарську діяльність, в тому числі,0 у сфері капітального будівництва, виступати його замовником.

При цьому, як слушно зазначили суди, оспорюваний договір не пов`язаний із управлінням та розпорядженням у будь-який спосіб державним майном та укладений в рамках здійснення Установою "28 Управління начальника робіт" господарської діяльності в межах наданих їй повноважень.

Враховуючи що спірним договором про будівництво не передбачено вилучення земель оборони або зміну їх цільового призначення чи передачу у власність, безпідставними є посилання скаржника на порушення земельного законодавства та прав і інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України.

З огляду на те, що скаржником не спростовано висновків судів попередніх інстанцій та не підтверджено наявності тих обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного договору недійсним, а також порушення відповідачами прав позивачів, за захистом яких прокурор звернувся до суду, колегія суддів вважає обґрунтованим залишення позовних вимог заступника військового прокурора Центрального регіону України про визнання недійсним з моменту укладення договору про будівництво житлового комплексу від 12.08.2016 у даній справі без задоволення.

Наведене в силу вимог ст. 309 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення оскаржуваних судових рішень без змін, а касаційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі №910/2123/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Волковицька Н.О. Кушнір І.В.