Історія справи

Ухвала КГС ВП від 11.05.2020 року у справі №904/702/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 904/702/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Мачульського Г. М., Случа О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Ріелті"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест",

2) Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича,

3) Товарної біржі "Аукціоніст",

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Присадибне",

про визнання недійсними електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору про відступлення права вимоги.

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Ріелті" звернулось до господарського суду з позовною заявою до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест, відповідача-2: Публічного акціонерного товариства "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліш Віктора Миколайовича, відповідача-3: Товарної біржі "Аукціоніст", в якій просить суд:

- визнати недійсними відкриті торги (аукціон) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 20.02.2019, з реалізації лоту №: F28GL40420 (Права вимоги за кредитним договором № 01-1033/Т від 04.07.2012, укладеним з юридичною особою Застава: нерухомість комерційного призначення (1 об'єкт);

- визнати недійсним протокол електронного аукціону № UA-ЕА-2019-01-30-000094-b від 20.02.2019, за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 20.02.2019 з реалізації лоту №: F28GL40420 (Права вимоги за кредитним договором № 01-1033/Т від 04.07.2012, укладеним з юридичною особою Застава: нерухомість комерційного призначення (1 об'єкт);

- визнати недійсним договір № 4 про відступлення прав вимоги від 21.02.2019, що укладений між Публічним акціонерним товариством "Актабанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Реверс Інвест" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UА-ЕА-2019-01-30-000094-b від 20.02.2019.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/702/19 позов задоволено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду звернувся Фонд гарантування вкладів фізичних осіб із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 року по справі №904/702/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/702/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/702/19.

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором ПАТ "Актабанк", відповідно до статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який може делегувати свої повноваження уповноваженій особі Фонду. З матеріалів справи убачається, що ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі №904/702/19.

Враховуючи, що уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Актабанк" Куліш В. М. подавалась апеляційна скарга на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
22.04.2019 у справі № 904/702/19 та ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів прийшла до висновку, з урахування положень пункту 3 частини 1 статті 261 ГПК України про відмову у відкритті апеляційного провадження.

3. Узагальнені доводи осіб, яка подали касаційні скарги

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/702/19, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та передати справу № 904/702/19 для продовження розгляду до Центрального апеляційного господарського суду.

Скаржник стверджує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не був учасником № 904/702/19, водночас він є кредитором третьої черги щодо ПАТ "Актабанк".

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 у справі № 904/702/19 прийнято під час здійснення в ПАТ "Актабанк" ліквідації. Відповідно до приписів статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку. Таким чином, у справі № 904/702/19 стороною виступало саме ПАТ "Актабанк", як окремий суб'єкт господарювання.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

4.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга має бути задоволена з огляду на таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених частиною 1 статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених Пунктом 17 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до положень статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює повноваження органів управління банку.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича звертався до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
22.04.2019 у справі №904/702/19 та ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за зазначеною скаргою.

У зв'язку із наведеним, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Кулішу В. М. ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2019 у справі №904/702/19 відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019, відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на це ж рішення.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції. Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд ототожнив ПАТ "Актабанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Актабанк" Куліша Віктора Миколайовича та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. На думку суду, звернення Фонду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції фактично є зверненням тієї ж особи, яка раніше вже зверталася із апеляційною скаргою. Однак, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на доводи Фонду про те, що він звертається як особа, яка не була залучена до участі у справі та суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки. Зокрема, в апеляційній скарзі вказано на те, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси Фонду, оскільки він є кредитором третьої черги щодо ПАТ "Актабанк". Зазначеного апеляційний господарський суд не дослідив, не надав оцінку відповідному аргументу скаржника та не спростував його належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Підставою здійснення апеляційного перегляду за апеляційною скаргою, поданою особою, яка не була залучена до участі у справі, є встановлення, що у такому рішенні вирішено питання про права та обов'язки цієї особи.

Тобто частиною 1 статті 254 ГПК України визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним.

Встановивши зазначені вище обставини щодо прийняття рішення суду про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, суд вирішує питання про скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи прийнято оскаржуване судове рішення про права, інтереси та/або обов'язки скаржника, про які саме, в якій саме частині судового рішення прямо вказано про таке, та після встановлення цих обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права, інтереси та/або обов'язки заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та/або обов'язки, та/або інтереси стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду зокрема у постановах від 10.05.2018 у справі № 910/22354/15, від
19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від
04.10.2018 у справі № 5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі № 918/115/16, від
04.12.2018 у справі № 906/1764/15, від 06.12.2018 у справі № 910/22354/15, від
11.12.2018 у справі №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі № 7/74, від 18.04.2019 у справі № 916/2179/17, від 12.08.2019 у справі № 909/1190/17.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а тому наявні підстави для скасування ухвали Центрального апеляційного господарського суду від
10.03.2020 у справі № 904/702/19.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. Відповідно до частин 3, 4 статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

У пункті 2 частини 1 статті 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, у тому числі за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За змістом частини 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і передачі справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, наведені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновки суду апеляційної інстанції, а тому ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/702/19 необхідно скасувати, а зазначену справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справу має бути передано до апеляційного господарського суду, відповідно до статті 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 у справі № 904/702/19 скасувати. Справу № 904/702/19 направити до Центрального апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді Г. М. Мачульський

О. В. Случ