Історія справи

Ухвала КГС ВП від 05.05.2019 року у справі №910/6465/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/6465/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Банаська О.О., Огородніка К.М.

за участю секретаря судового засідання - помічника судді Кузьміної О.М.

за участю представників: ОСОБА_1 - адвоката Попадюка І.В., Національного банку України - адвоката Бірюкової О.А.; керуючого санацією ТОВ "Інбудінвест" - арбітражного керуючого Козирицького А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019

у справі № 910/6465/18

за заявою фізичної особи ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інбудінвест"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/6465/18 про банкрутство ТОВ "Інбудінвест"; визнано грошові вимоги Фізичної особи ОСОБА_1 до ТОВ "Інбудінвест" у розмірі 26 400 000,00 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест"; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Т.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/6465/18 (суддя Івченко А.М.):

клопотання розпорядника майна боржника про продовження строку процедури розпорядження майном на два місяці та повноважень розпорядника майна боржника до завершення процедури розпорядження майном задоволено частково; продовжено строк розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест" та повноважень розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Т.А. по 21.11.2018; відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень керівника боржника; відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про зобов`язання Відділу з питань банкрутства головного територіального управління юстиції у місті Києві підготувати висновок щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства ТОВ "Інбудінвест".

припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Інбудінвест" арбітражного керуючого Козаченко Т.А.; введено процедуру санації боржника - ТОВ "Інбудінвест" строком на шість місяців; заяву арбітражного керуючого Козирицького А.С. про участь у справі задоволено; керуючим санацією ТОВ "Інбудінвест" призначено арбітражного керуючого Козирицького А.С.; офіційно оприлюднено повідомлення про введення процедури санації ТОВ "Інбудінвест" у встановленому законодавством порядку; припинено повноваження органів управління боржника - ТОВ "Інбудінвест"; зобов`язано керуючого санацією надати суду розроблений та погоджений комітетом кредиторів план санації боржника - ТОВ "Інбудінвест" у строк по 21.02.2019; зобов`язано Подільську районну в м. Києві державну адміністрацію відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про введення процедури санації та відомості про керуючого санацією; відмовлено у задоволенні заяви арбітражного керуючого Реверука П.К. про участь у справі; відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Т.А.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/6465/18 (колегія суддів: Отрюх Б.В. - головуючий, Остапенко О.М., Доманська М.Л.):

скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 в частині пункту 3, пунктів 5 - 14 резолютивної частини. В цій частині прийнято нове рішення про задоволення клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника ТОВ "Інбудінвест";

припинено повноваження керівника ТОВ "Інбудінвест" ОСОБА_2; виконання обов`язків керівника боржника тимчасово покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Козаченко Т.А. до призначення нового керівника боржника в порядку визначеному законодавством;

матеріали справи № 910/6465/18 направлено до Господарського суду міста Києва для подальшого розгляду на стадії розпорядження майном;

пункти 1 та 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали змінено, викладено в наступній редакції: "Клопотання розпорядника майна боржника про продовження строку процедури розпорядження майном та повноважень розпорядника майна задовольнити. Продовжено строк розпорядження майном боржника до 13.05.2019";

в іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/6465/18 залишити в силі.

Підставами для скасування оскаржуваної постанови заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОСОБА_1 посилається, зокрема, на те, що висновки апеляційного суду щодо передчасного рішення суду першої інстанції про введення процедури санації у даній справі та наявності підстав для продовження процедури розпорядження майном, є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства.

При цьому, заявник касаційної скарги наголошує, що у випадку, коли одне із рішень, зазначених в ч. 3 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", прийняте, ч. 5 цієї статті не застосовується, а наявність плану санації не є обов`язковою умовою для переходу до процедури санації, відтак, судом апеляційної інстанції неправомірно застосована ч. 5 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що призвело до порушення ст. ст. 26, 27, 28 цього Закону.

Водночас, на думку ОСОБА_1 , задля досягнення основної мети Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - реабілітації підприємства боржника та відновлення його платоспроможності, зважаючи на дотримання всіх обов`язкових умов для вирішення питання про перехід до процедури санації, суд першої інстанції прийняв правомірне рішення про закінчення процедури розпорядження майном боржника та введення процедури санації.

Крім того, заявник касаційної скарги заперечує висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для припинення повноважень керівника боржника, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції сформував свій висновок з порушенням норм ст. ст. 73, 74, 76, 77, 78, 86, 282 ГПК України, на підставі слів лише арбітражного керуючого Козаченко Т.А., без дослідження всіх доказів, доводів та заперечень сторін.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 17.04.2019 для розгляду справи № 910/6465/18 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 910/6465/18 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/6465/18; розгляд справи за касаційною скаргою призначено у відкритому судовому засіданні на 03.07.2019 на 14 год. 45 хв.

Арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу та підтримавши доводи заявника касаційної скарги просив її задовольнити, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/6465/18 скасувати, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/6465/18 - залишити в силі.

Водночас, Національний банк України та арбітражний керуючий Козаченко Т.А. заперечили проти вимог касаційної скарги ОСОБА_1 та у своїх відзивах просили залишити її без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/6465/18 - без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення.

У зв`язку з відпусткою суддів Білоуса В.В., Жукова С.В., згідно з витягами з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями Касаційного господарського суду від 01.07.2019 для розгляду справи № 910/6465/18 за касаційною ОСОБА_1 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Банаська О.О., Огородніка К.М.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ОСОБА_1 та Національного банку України, керуючого санацією ТОВ "Інбудінвест" - арбітражного керуючого Козирицького А.С., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Інбудінвест" здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Ухвалюючи рішення про припинення процедури розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест" і повноважень розпорядника майна - арбітражного керуючого Козаченко Т.А., введення процедури санації ТОВ "Інбудінвест" та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Козирицького А.С., суд першої інстанції послався на приписи норм ч. ч. 1-3 ст. 27 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та виходив з наявності прийнятого комітетом кредиторів відповідного рішення від 31.10.2018 про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення процедури розпорядження майном боржника у даній справі, відкриття процедури санації та призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Крім того, відмовляючи розпоряднику майна боржника у задоволені клопотання про припинення повноважень керівника боржника місцевий господарський суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази того, що боржником не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Водночас, апеляційний господарський суд частково скасував ухвалу суду першої інстанцій та дійшов висновку про припинення повноважень керівника ТОВ "Інбудінвест" ОСОБА_2., тимчасово поклавши виконання обов`язків керівника боржника на розпорядника майна - арбітражного керуючого Козаченко Т.А., а також про наявність підстав для продовження строку розпорядження майном боржника до 13.05.2019.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що місцевий суд невірно застосував положення ст. ст. 22, 27 Закону про банкрутство та дійшов помилкового висновку щодо можливості відновлення платоспроможності ТОВ "Інбудінвест", а також передчасно ввів процедуру санації, не виконавши всіх необхідних заходів на стадії розпорядження майном; судом першої інстанції не було надано розпоряднику майна можливість виявляти ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, а також не перевірено обставин приховування від розпорядника майна фінансового стану боржника.

За висновком апеляційного суду, ч. 3 ст. 27 Закону про банкрутство не передбачено можливості переходу від процедури розпорядження майном до процедури санації лише на підставі рішення зборів кредиторів без попередньої пропозиції розпорядника майном, а тому судом першої інстанції помилково застосовано норми ст. 27 Закону про банкрутство, оскільки розпорядник майна, заперечувала щодо переходу до процедури санації оскільки вважала даний перехід передчасним, оскільки не виконано основну мету та цілі в процедурі розпорядження майном.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом проігноровано і не надано можливість розпоряднику майна здійснити ряд заходів, що можуть бути спрямовані на збільшення ліквідаційної маси боржника та сприяти погашенню заборгованості перед кредиторами; не проведено аналізу договорів, правочинів, що можуть визнаватися недійсними, не надано можливість виявляти ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, а також не перевірено обставин приховування від розпорядника майна фінансового стану боржника.

Крім того, встановивши, що у листі ТОВ "Сварог Капітал" не було вказано жодних кроків та дій з боку інвестора в процедурі санації, що дозволяють зробити висновок про реальну можливість відновлення платоспроможності, та з огляду на те, що не було запропоновано плану санації, апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення про перехід до процедури санації не могло бути прийнятим ні комітетом кредиторів, ні судом, оскільки без наявного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, за відсутності розуміння реального фінансового стану боржника, за відсутності конкретних пропозицій та заходів від інвестора щодо покращення фінансового стану боржника, неможливо встановити реальну можливість відновити платоспроможність боржника.

При цьому, за висновком суду апеляційної інстанції, в діях керівника ТОВ "Інбудінвест" - ОСОБА_2 вбачається намагання приховати, реальний фінансово-господарський стан боржника, ухилення від обов`язків, покладених на останнього судом та створюються перешкоди розпоряднику майна у виконанні його повноважень, передбачених Законом про банкрутство, що є підставою для задоволення клопотання.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а лише на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ст. 300 ГПК України).

Перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, процедуру розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест" введено ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2018, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Козаченко Т.А., яку зобов`язано, зокрема, провести інвентаризацію активів боржника та аналіз його фінансово-господарської діяльності, докази чого подати суду у строк до 26.08.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці (ч. 2 ст. 22 Закону про банкрутство).

Частиною 1 ст. 27 Закону про банкрутство визначено, що у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації, мирової угоди) або припиняється провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство, до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів зобов`язані прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; відхилити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації; подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі його неподання боржником; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; подати до господарського суду клопотання про укладення мирової угоди.

У разі якщо комітетом кредиторів у межах строку дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з передбачених цією статтею рішень, господарський суд протягом п`яти днів після закінчення процедури розпорядження майном боржника за наявності ознак банкрутства приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, якщо інше не передбачено цією статтею.

За результатами дослідження поданих інвентаризаційних описів необоротних активів, матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, грошових документів, бланків документів суворої звітності та матеріалів справи, судом першої інстанції було встановлено, що підприємство боржника не має можливості протягом року самостійно відновити свою платоспроможність без проведення додаткових заходів фінансування.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.11.2018 від ТОВ "Сварог Капітал" надійшов лист, в якому повідомлено про намір покращити роботу підприємства боржника шляхом проведення процедури санації та погашення заборгованості перед усіма кредиторами ТОВ "Інбудінвест".

Частина 8 ст. 26 Закону про банкрутство відносить до компетенції комітету кредиторів, зокрема, прийняття рішення про звернення до суду з клопотанням про відкриття процедури санації.

Разом з тим, ч. 2 ст. 27 Закону про банкрутство визначає обов`язок зборів кредиторів до закінчення процедури розпорядження майном боржника прийняти рішення, зокрема, про подання до господарського суду клопотання про введення процедури санації.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, зборами кредиторів прийнято рішення: створити комітет кредиторів ТОВ "Інбудінвест" в кількості одного члена комітету - кредитора ОСОБА_3 ; припинити процедуру розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест"; припинити повноваження розпорядника майна ТОВ "Інбудінвест" Козаченко Т.А.; перейти до процедури санації боржника; затвердити кандидатуру керуючого санацією арбітражного керуючого Козирицького К.С., зобов`язати кредитора ОСОБА_1 звернутись до суду з клопотанням щодо переходу до процедури санації та призначення керівника санації (протокол № 1 від 31.10.2018).

Крім того, згідно протоколу зборів комітету кредиторів від 31.10.2018, комітетом кредиторів ТОВ "Інбудінвест" прийнято рішення: взяти до уваги пропозицію інвестора прийняти участь у відновленні платоспроможності боржника; перейти до процедури санації; затвердити кандидатуру керуючого санацією - арбітражного керуючого Козирицького А.С.; припинити процедуру розпорядження майном боржника; припинити повноваження розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Козаченко Т.А.; обов`язок щодо подання до суду клопотання про закінчення процедури розпорядження майном, переходу до процедури санації та затвердження кандидатури керівника санацією покласти на голову комітету кредиторів.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону про банкрутство у підсумковому засіданні господарський суд за пропозицією розпорядника майна боржника та на підставі рішення зборів кредиторів приймає одне з таких судових рішень: ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому статтею 30 цього Закону; ухвалу про введення процедури санації та зобов`язання керуючого санацією підготувати план санації у разі відхилення плану санації боржника зборами кредиторів або неподання його боржником; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство; ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду в межах граничного строку, визначеного цим Законом.

Частиною 1 ст. 28 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 2 ст. 28 Закону про банкрутство).

При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) належить до компетенції комітету кредиторів.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство, кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень керуючого санацією або ліквідатора визначається судом за клопотанням комітету кредиторів, а у разі відсутності такого клопотання - за ініціативою суду, крім випадків, передбачених цим Законом.

При цьому, відповідно Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " санація боржника реалізується за допомогою плану санації.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " протягом трьох місяців з дня винесення ухвали по санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов`язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

Здійснення санаційних заходів боржника здійснюється тільки після затвердження господарським судом плану санації, про що виноситься відповідна ухвала.

Виходячи з аналізу наведених вимог закону та встановлених судами обставин щодо закінчення, визначеного Законом про банкрутство, строку процедури розпорядження майном і прийняття зборами кредиторів та комітетом кредиторів відповідних рішень про введення процедури санації, колегія суддів вважає, що в даному випадку, наявні правові підстави для припинення процедури розпорядження майном боржника, введення процедури санації та призначення керуючого санацією за клопотанням комітету кредиторів.

Водночас, висновок апеляційного суду щодо відсутності підстав для переходу до процедури санації у даній справі без попередньої пропозиції розпорядника майна та за відсутності запропонованих інвестором конкретних заходів чи дій, а також висновок щодо необхідності продовження процедури розпорядження майном боржника, є помилковими, та такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і зроблені з неправильним застосуванням наведених вище норм Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 12 ст. 22 Закону про банкрутство, повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. У разі виявлення зазначених обставин за клопотанням кредиторів або інших учасників справи про банкрутство ухвалою господарського суду повноваження керівника та виконавчих органів управління боржника припиняються, а виконання відповідних обов`язків тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника та виконавчих органів управління боржника.

Однак, як встановлено судом першої інстанції на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, доводів і заперечень учасників справи, в матеріалах справи відсутні докази того, що боржником не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.

Натомість, висновок апеляційного суду щодо наявності підстав для припинення повноважень керівника боржника зроблений без належного дослідження та відповідної правової оцінки доводів і заперечень всіх учасників справи та поданих ними доказів в їх сукупності, що є порушенням норм ст. 86, ч. 2 ст. 269, ч. 1 ст. 282 ГПК України, а також ст. ст. 7, 13 ГПК України, відповідно до яких правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх фізичних та юридичних осіб перед законом і судом, змагальності сторін та відповідно до принципу пропорційності.

Відтак, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про застосування в даному випадку норм ст. 22 Закону про банкрутство та наявність підстав для припинення повноважень керівника боржника за клопотанням розпорядника майна.

Статтею 236 ГПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанцій зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки не ґрунтується на обставинах справи та нормах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а відтак підлягає скасуванню.

Разом з цим, виходячи з аналізу вищенаведених норм та встановлених судами обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , які викладені в ухвалі від 21.11.2018 та вважає їх такими, що відповідають вимогам матеріального та процесуального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення про ведення процедури санації, належним чином дослідив обставини справи, правильно застосував норми ст. ст. 22, 26, 27, 28 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та обґрунтовано виходив з того, що основною метою Закону про банкрутство є якнайшвидше оздоровлення фінансового становища підприємства, відновлення його платоспроможності, погашення вимог кредиторів, забезпечення подальшої господарської діяльності юридичної особи через найефективніші процедури санації та мирової угоди.

При цьому, колегія суддів зазначає, що санація є основною формою фінансового оздоровлення боржника, яка передбачає ефективні механізми відновлення його платоспроможності, спрямовані на запобігання банкрутству та знищенню господарюючого суб`єкта. У зв`язку з чим введення такої процедури щодо боржника є пріоритетним при здійсненні провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з огляду на наведене та з урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання розпорядника майна боржника про припинення повноважень керівника боржника, наявність підстав для припинення процедури розпорядження майном ТОВ "Інбудінвест", припинення повноважень розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Козаченко Т.А., введення процедури санації боржника та призначення керуючим санацією ТОВ "Інбудінвест" арбітражного керуючого Козирицького А.С.

Враховуючи, що доводи касаційної скарги про невідповідність постанови апеляційного господарського суду положенням чинного законодавства та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції знайшли своє підтвердження і колегія суддів погоджується з ними, то касаційна скарга фізичної особи ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Водночас, аргументи Національного банку України та арбітражного керуючого Козаченко Т.А., викладені у відзивах на касаційну скаргу, зводяться до помилкового тлумачення норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому відхиляються колегією суддів.

Враховуючи викладене та відповідно до ч.1 ст. 312 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі №910/6465/18 підлягає скасуванню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/6465/18 - залишенню в силі як таке, що прийняте судом у відповідності до фактичних обставин та у відповідності до вимог матеріального права і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 у справі № 910/6465/18 скасувати.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 у справі №910/6465/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Банасько О.О.

Огороднік К.М.