Історія справи

Постанова КГС ВП від 02.02.2026 року у справі №922/2121/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 922/2121/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Хачатрян В.С., судді: Гетьман Р.А., Россолов В.В.)

від 13.11.2025

у справі № 922/2121/25

за позовом Харківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради

до фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича, Відділу освіти Безлюдівської селищної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 755 960, 62 грн,

за участю представників учасників справи:

прокуратури - Зарудяна Н.О.,

позивача - не з`явився,

відповідача 1 - Кладовщикова О.В.,

відповідача 2 - Канунніков Д.О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Харківська окружна прокуратура (далі - прокуратура, Прокурор) в інтересах держави в особі Безлюдівської селищної ради (далі також - Рада) звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича (далі - ФОП Чміль Р.О.) та Відділу освіти Безлюдівської селищної ради (далі також - Відділ освіти), в якій просила суд:

- визнати недійсною додаткову угоду від 03.04.2024 №3 до договору про закупівлю товарів від 19.01.2024 №9, укладену між Відділом освіти та ФОП Чмілем Р.О.;

- визнати недійсною додаткову угоду від 04.11.2024 №4 до договору про закупівлю товарів від 19.01.2024 №9, укладену між Відділом освіти та ФОП Чмілем Р.О.;

- стягнути з ФОП Чміля Р.О. на користь Ради 755 960,62 грн.

1.2. В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилався на укладання додаткових угод №3 та №4 до спірного договору з порушенням вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

2. Короткий зміст судових рішень, ухвалених за результатом розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/2121/25 позов задоволено у повному обсязі. Визнано недійсними додаткові угоди від 03.04.2024 №3 та від 04.11.2024 №4 до договору про закупівлю товарів від 19.01.2024 №9, укладені між Відділом освіти та ФОП Чмілем Р.О. Стягнено з ФОП Чміля Р.О. на користь Ради грошові кошти у розмірі 755 960,62 грн.

Суд першої інстанції, аналізуючи укладені між Відділом освіти та ФОП Чмілем Р.О. додаткові угоди №3 та №4, встановив, що вказаними додатковими угодами передбачено збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, що була визначена сторонами в основному договорі за результатами процедури закупівлі, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак такі додаткові угоди до договору підлягають визнанню недійсними як такі, що не відповідають вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, судом враховано, що відповідачами не підтверджена належними та допустимими доказами необхідність внесення змін оскаржуваними додатковими угодами до Договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. З огляду на наведене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі №922/2121/25 рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовлено у повному обсязі.

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірні додаткові угоди укладено з додержанням приписів чинного законодавства, а підстави для визнання їх недійсними відсутні. При цьому суд вказав, що як на момент укладення основного договору, так і на момент укладення спірних додаткових угод обмеження, що загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, як і обмеження щодо зміни ціни 1 раз на 90 днів - не діяли, з огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі також - Постанова №1178, Особливості). Крім того, суд вказав, що наявні в матеріалах справи цінові довідки Харківської торгово-промислової палати (далі - Харківська ТПП), на підставі яких були укладені оскаржувані додаткові угоди до договору щодо зміни ціни за одиницю товару, містять дані щодо вартості пелет паливних з лушпиння соняшника на момент укладання договору, тобто станом на 19.01.2024, на 28.02.2024 та на 31.10.2024.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, Прокурор звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/2121/25 залишити в силі.

3.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі відповідач із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, від 21.08.2024 у справі №918/16/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18 щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Також у поданій касаційній скарзі Прокурор відзначив, що цінові довідки Харківської ТПП не є належними доказами коливання ціни, оскільки вказані документи лише констатують рівень середньозважених цін купівлі-продажу товару на певні проміжки часу та не доводять її коливання. Зокрема у таких довідках не наведено розрахунків вартості товару в динаміці з відповідною періодичність та визначенням відсотку коливання, у тому числі відсутнє обґрунтування тенденцій щодо збільшення чи зменшення цін у різні періоди дії договору, того що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами.

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто, наявність коливання). Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

У самих цінових довідках Харківської ТПП зазначено, що вони мають виключно довідково-інформаційний характер та не враховують умов договорів та контрактів. Судом апеляційної інстанції при розгляді справи не враховано, що підставою укладення додаткової угоди від 03.04.2024 №3 стали довідки Харківської ТПП від 19.01.2024 та 28.02.2024. При цьому жодної інформації щодо ціни пелет паливних з лушпиння соняшнику на дату укладання додаткової угоди №3 (03.04.2024) ФО-П Чмілем Р.О. не надано.

Крім того, з цінової довідки Харківської ТПП від 19.01.2024 вбачається, що рівень роздрібних цін на пелети паливні з лушпиння соняшнику складає 4 000,00 - 8 500,00 грн за 1 тонну. Разом з тим ФОП Чміль Р.О., укладаючи договір про закупівлю товарів від 19.01.2024 №9, зобов`язався поставити товар за ціною 3 483,00 грн за 1 тонну. Отже, будучи обізнаним про рівень цін на дату укладення угоди, ФОП Чміль Р.О. добровільно погодився на поставку товару за ціною, що є нижчою за найнижчу на ринку.

3.3. ФОП Чміль Р.О. 27.12.2025 через «Електронний суд» подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідач у відзиві відзначає, що спірні додаткові угоди укладені відповідно до Постанови №1178. Останній вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню Особливості як спеціальні норми. При цьому довідка торгово-промислової палати про ціну на товар / коливання ціни на ринку є достатнім доказом для обґрунтованості змін до договору про закупівлю.

Крім того, на переконання ФОП Чміля Р.О., постанови, на які посилається Прокурор, не є подібними до спірних правовідносин, а відтак наявні правові підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

3.4. Відділ освіти 03.01.2026 через «Електронний суд» подав до Суду додаткові пояснення у справі, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з огляду на таке:

- Рада не є належним позивачем у справі;

- відсоток, на який можливо підняти ціну за одиницю товару, не обмежений;

- задоволення позову у справі призведе до необхідності повернення одержаного товару, що є неможливим;

- прокуратурою не заявлено двосторонню реституцію;

- наявність між сторонами договору, який є нікчемним або визнано недійсним, виключає можливість стягнення коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);

- Прокурором обрано неефективний спосіб захисту.

3.5. Рада 07.01.2026 через «Електронний суд» подала до Суду письмові пояснення у справі, у яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Доводи Ради є схожими за своїм змістом та формою до додаткових пояснень, наданих Відділом освіти 03.01.2026 до Суду.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні оскаржуваних судових рішень

4.1. За результатами проведеної закупівлі UА-2024-01-12-010912-а 12.01.2024 Відділом освіти Безлюдівської селищної ради з ФОП Чмілем Р.О. укладено договір №9 про закупівлю товарів «Код ДК 021:2015 09110000-3 - Тверде паливо (пелети паливні з лушпиння соняшнику)» (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець зобов`язується поставити покупцеві товари, а саме тверде паливо (код ДК 021:2015 - 09110000-3) (пелети паливні з лушпиння соняшнику), зазначене в Додатку 1 до цього договору, в обсягах і порядку, передбачених договором, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (пункт 1.3 Договору).

Продавець гарантує, що товар не обтяжений ніякими зобов`язаннями перед третіми особами (в тому числі, не є об`єктом застави), судових справ щодо товару немає і по відношенню до нього не існує ніяких обставин, що обмежують можливість його використання покупцем (пункт 1.4 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору загальна сума цього договору становить 1 741 500,00 грн.

Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. У покупця виникають бюджетні зобов`язання за цим договором виключно у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань (пункт 3.2 Договору).

Бюджетні зобов`язання виникають у межах кошторисних призначень. Подальше виникнення зобов`язань буде збільшуватися відповідно до кошторисних призначень та регламентуватися шляхом укладення додаткових угод, але в будь-якому разі не може перевищувати загальної суми договору (пункт 3.3 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 29.02.2024.

Згідно з пунктом 11.5 Договору договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №1178, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника, в такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладенню договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості предмета договору за умови, що така зміна не призведе до зміни предмета договору та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик до предмета закупівлі і є покращенням його якості;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у різі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; строк дії договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт може продовжуватись у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Форма документального підтвердження об`єктивних обставин визначається замовником з дотриманням законодавства;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); сторони можуть внести зміни до договору у разі погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Сума договору зменшуються пропорційно узгодженому зменшенню ціни; зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; сторони можуть внести зміни до договору у разі зміни згідно із законодавством ставок податків і зборів, які мають бути включені до ціни договору, та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування. Зміна ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі;

6) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; сторони можуть внести зміни до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, регульованих цін (тарифів) і нормативів;

7) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

4.2. Згідно з Додатком 1 до Договору ціна за 1 тонну пелет паливних з лушпиння соняшнику визначена у розмірі 3 483,00 гривень.

4.3. Додатковою угодою від 19.01.2024 №1 сторони вирішили викласти пункт 5.1 Договору в наступній редакції: « 5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.12.2024 року».

4.4. Додатковою угодою від 25.01.2024 №2 сторони на підставі підпункту 4 пункту 19 Особливостей, а саме: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, домовились викласти пункт 5.1 Договору в наступній редакції: « 5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.12.2024 року».

4.5. Надалі між сторонами укладено додаткову угоду від 03.04.2024 №3 до вказаного Договору, якою ціна за тонну пелетів паливних з лушпиння соняшнику визначена у розмірі 4 353, 00 грн (збільшено на 25 % від ціни визначеної у Договорі) (надалі - Додаткова угода №3).

4.6. Додатковою угодою від 04.11.2024 №4 до Договору ціна за тонну пелетів паливних з лушпиння соняшнику визначена у сумі 7 490,00 грн (збільшено на 115% від ціни визначеної у Договорі) (надалі - Додаткова угода №4).

4.7. Додатковою угодою від 26.12.2024 №5 сторони домовились продовжити дію Договору та викласти:

- пункт 10.1 Договору в такій редакції: « 10.1. Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2025 року. Усі інші умови Договору залишаються незмінними»;

- пункт 5.1 Договору в наступній редакції: « 5.1. Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.03.2025 року».

4.8. Додатковою угодою від 16.01.2025 №6 на підставі підпункту 4 пункту 19 Особливостей, а саме продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, сторони домовились затвердити порядок розрахунків згідно з скоригованим календарним планом згідно з обсягами бюджетного фінансування: на 2024 рік -1 242 075,18, 00 грн (один мільйон двісті сорок дві тисячі сімдесят п`ять грн 18 коп.) на 2025 рік - 499 424,82 грн (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч чотириста двадцять чотири грн 82 коп.), без ПДВ.

4.9. Відділом освіти відповідно до актів прийому передачі протягом 2024-2025 років прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику та сплачені кошти, зокрема:

- відповідно до видаткової накладної від 22.01.2024 №9 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,96 тонн за ціною 3 483,00 грн за 1 тонну на загальну суму 41 656,68 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 14.03.2024 №23 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,6 тонн за ціною 3 483,00 грн за 1 тонну на загальну суму 40 402,80 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 18.03.2024 №21 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 10,55 тонн за ціною 3 483,00 грн за 1 тонну на загальну суму 36 745,65 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 25.03.2024 №38 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 2,45 тонн за ціною 3 483,00 грн за 1 тонну на загальну суму 8 533,35 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 08.11.2024 №52 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 3 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 22 470,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 04.12.2024 №58 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,93 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 89 355,70 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 04.12.2024 №58 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 5 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 37 450,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 12.12.2024 №61 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 82 390,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 18.12.2024 №62 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 82 390,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 20.12.2024 №64 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 106,9 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 800 681,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 17.02.2025 №12 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 6,13 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 45 913,70 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 20.02.2025 №15 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 10,7 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 80 143,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 24.02.2025 №17 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 4,55 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 34 079,50 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 27.02.2025 №19 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 6,75 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 50 557,00 грн;

- відповідно до видаткової накладної від 03.03.2025 №20 прийнято пелети паливні з лушпиння соняшнику в обсязі 11,7 тонн за ціною 7 490,00 грн за 1 тонну на загальну суму 87 633,00 грн.

Здійснення оплати за вищевказаними видатковими накладними підтверджується платіжними інструкціями від 30.01.2024 №89, від 20.03.2024 №270, від 20.03.2024 №271, від 28.03.2024 №329, від 13.11.2024 №1486, від 09.12.2024 №1592, від 16.12.2024 №1645, від 19.12.2024 №1658, від 23.12.2024 №1719, від 24.12.2024 №1737, від 20.02.2025 №158, від 25.02.2025 №161, від 04.03.2025 №231, від 05.03.2025 №240, від 05.03.2025 №241.

4.10. Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни товару на ринку, на підтвердження чого надано цінові довідки Харківської ТПП від 19.01.2024 №35/24, від 28.02.2024 №133/24 та від 31.10.2024 №1346/24, які містять інформацію щодо вартості пелет паливних з лушпиння соняшника станом на 19.01.2024, на 28.02.2024 та на 31.10.2024.

4.11. Як стверджує Прокурор, перемога у закупівлі з ціною 3 483,00 грн за 1 тонну пелет паливних з насіння соняшнику та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод, що призвело до загального збільшення ціни, без належного обґрунтування та документального підтвердження, є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.

У довідках Харківської ТПП відсутня інформація щодо середньозваженої ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника станом на календарні періоди між вказаними датами, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення, що дало б можливість порівняти рівень цін та дійти висновку про зменшення або збільшення ціни протягом усього строку дії Договору. Харківська ТПП у своїх довідках вказала, що інформація, зазначена в них, має виключно довідко-інформаційний характер. При цьому будь-яких документальних підтверджень на обґрунтування висновків Харківської ТПП щодо ціни на пелети з лушпиння соняшнику станом на 2024 рік вказані довідки не містять.

Водночас за актуальними даними інформаційних джерел, використаних Харківською ТПП для складання цінових довідок від 19.01.2024 №35/24, від 28.02.2024 №133/24 та від 31.10.2024 №1346/24, ціна тонни пелет з лушпиння соняшника у травні 2025 року складає:

- 5 990,00 грн (ТОВ «Біоенергобанк» https://bioenergybank.com.ua/uk/pelet-z lushpinnja-sonjashnika/);

- 4 000,00 грн (Інтернет магазин "Будматеріали Харків": https://budmaterialy.kh.ua/uk/product/pelety-z-lushpynnia soniashnyka/)

Тобто ціна за тонну пелет з лушпиння соняшника станом на травень 2025 року є навіть нижчою ніж визначено сторонами оспорюваних Додаткових угод у квітні та листопаді 2024 році.

Прокурор відзначив, що тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. Постачальник не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини та документально не підтвердив, що виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

На переконання Прокурора, оскаржувані додаткові угоди №3 та №4 до Договору укладені з порушенням вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому з огляду на положення статей 203 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Разом з цим на підставі додаткових угод №3, №4 до Договору безпідставно Відділом освіти сплачено бюджетних коштів на загальну суму 755 960,62 грн, які підлягають стягненню з ФОП Чміля Р.О.

4.12. Харківською окружною прокуратурою на адресу Ради 22.05.2025 направлено листа в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» про виявлені порушення та необхідність вжиття відповідних заходів реагування для їх стягнення.

У відповідь Безлюдівська селищна рада листом від 27.05.2025 зазначила, що Відділ освіти Безлюдівської селищної ради є окремою юридичною особою та порекомендувала Прокурору направити відповідний лист саме на адресу Відділу освіти.

4.13. Суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, виходив з такого:

(1) щодо повноважень прокуратури:

- Безлюдівська селищна рада є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах;

- органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах як сторона договору та розпорядник коштів місцевого бюджету територіальної громади, є Безлюдівська селищна рада;

- підставою для представництва інтересів держави у даному випадку є нездійснення уповноваженим органом - Безлюдівською селищною радою, захисту інтересів держави, а саме невжиття нею заходів цивільно-правового характеру щодо примусового повернення бюджетних коштів у сумі 755 960, 62 грн;

- наміру Ради самостійно звернутися до суду з позовом про стягнення коштів за вказаних обставин не простежується;

- Прокурором здійснені всі можливі заходи щодо повідомлення уповноваженого органу про виявлені порушення законодавства та можливості захистити інтереси територіальної громади в судовому порядку;

- бездіяльність уповноваженого державного органу щодо звернення до суду з позовом вказує на нездійснення цим органом захисту інтересів держави та є підставою для представництва Прокурором в суді інтересів держави в даному випадку;

- звертаючись до суду із цим позовом, Прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді та визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави;

(2) щодо суті спору:

- ціна за одиницю товару могла бути збільшена лише на 10% протягом дії Договору, та лише у випадку, визначеному статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» - у разі коливання ціни такого товару на ринку;

- Додатковими угодами передбачено збільшення ціни за одиницю товару понад 10% від ціни, що була визначена сторонами в основному Договорі за результатами процедури закупівлі, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак такі Додаткові угоди до Договору підлягають визнанню недійсними як такі, що не відповідають вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- цінові довідки Харківської ТПП не містять даних щодо середньозваженої ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника станом на календарні періоди між вказаними датами та не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов, укладеного між Відділом освіти та ФОП Чмілем Р.О., Договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару;

- в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які свідчать про те, що невнесення змін до Договору в частині збільшення ціни на тверде паливо було б очевидно невигідним та збитковим для постачальника;

- необхідність внесення змін оскаржуваними Додатковими угодами щодо ціни за одиницю товару понад 10% не підтверджено належними та допустимими доказами;

- вимоги Прокурора є доведеними, обґрунтованими, відповідачами належними чином не спростованими, а відтак підлягають задоволенню.

4.14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з такого:

(1) щодо представництва прокуратури:

- висновками суду першої інстанції, що звертаючись до суду з позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 ГПК України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, на загальних підставах визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правомірно визначив у якості позивача Безлюдівську селищну раду, є обґрунтованими;

(2) щодо суті спору:

- як станом на момент укладення Договору так і станом на момент укладення Додаткових угод №3 та №4 обмеження, що загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, як і обмеження щодо зміни ціни 1 раз на 90 днів - не діяли;

- оскаржувані Додаткові угоди укладались відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178, за якою надано право вносити зміни у договір щодо ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку;

- місцевий господарський суд на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання додаткових угод недійсними;

- спірні Додаткові угоди укладено з додержанням приписів чинного законодавства (Постанови №1178), а підстави для визнання їх недійсними відсутні;

- обґрунтування для зміни істотних умов договору не належить до повноважень відповідної установи, яка формує довідку. Повноваження щодо обґрунтованості підстав для внесення змін до договору належать сторонам договору і вчиняються за результатом аналізу інформації, що містить довідка;

- цінові довідки Харківської ТПП містять дані щодо вартості пелет паливних з лушпиння соняшника на момент укладання Договору, тобто станом на 19.01.2024, на 28.02.2024 та на 31.10.2024;

- посилання, що у вказаних довідках відсутні дані щодо середньозваженої ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника спростовуються самими довідками. Зокрема в них зазначається, що рівень роздрібних цін (з урахуванням ПДВ або кінцева ціна реалізації) складає діапазон, зокрема за довідкою №35/24: з 4 000,00 - 8 500,00 грн/т. Тобто з наданої інформації можливо чітко встановити середньозважену ціну за товар;

- правові підстави для стягнення коштів відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №922/2121/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 15.12.2025 відкрито касаційне провадження у справі №922/2121/25 за касаційною скаргою Прокурора на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025; справу призначено до судового розгляду.

5.2. Об`єктом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі № 922/2121/25, якою відмовлено у задоволені позову по суті спору.

При цьому колегія суддів ураховує, що жодною стороною спору до касаційного господарського суду не оскаржуються рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині визнання судами наявності повноважень у прокурора для звернення до суду з даним позовом та в частині правомірності визначення ним належного позивача у справі, а відтак постанова суду апеляційної інстанції Судом у цій частині не переглядається.

З огляду на положення статті 300 ГПК України доводи відповідачів у означеній частині (щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення з даним позовом, а також щодо визначення неналежного позивача у справі), наведені у письмових поясненнях, колегією суддів відхиляються. Суд відзначає, що останні не були позбавлені процесуальної можливості оскаржити судові рішення до Верховного Суду з наведених підстав, водночас таким правом не скористались.

5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина четверта статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд

6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

6.3. Так, касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

Скаржник відзначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладенні у постановах від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, від 21.08.2024 у справі №918/16/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 13.10.2020 у справі №912/1580/18 щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.

Що ж до визначення «подібності правовідносин», то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

6.4. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги у контексті наведеної скаржником підстави касаційного оскарження, колегія суддів відзначає, що фактично підставою для звернення до Верховного Суду стали питання:

- щодо наявності / відсутності підстав для визнання оспорюваних Додаткових умов недійсними на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- щодо конкуренції норм підпункту 2 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- щодо належності цінових довідок Харківської ТПП як доказів документального підтвердження коливання ціни спірного товару на ринку.

Ураховуючи наведене, Суд відзначає таке.

6.5. Щодо суті спору

6.6. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення Договору про закупівлю та оспорюваних Додаткових угод до нього).

З аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель і повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (постанова Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Згідно із частиною четвертою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» відносини, пов`язані із сферою публічних закупівель, регулюється виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У частині першій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як установили суди попередніх інстанцій, сторони, уклавши за результатом проведеної процедури закупівлі Договір постачання твердого палива споживачу, погодили всі його істотні умови, у тому числі предмет, ціну та строк виконання зобов`язань, що узгоджується з приписами Закону України «Про публічні закупівлі».

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про визнання недійсними Додаткових угод №3 та №4 до Договору як таких, що суперечать положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та стягнення надмірно сплачених за ними коштів у зв`язку підвищенням ціни на товар, з огляду на що колегія суддів відзначає таке.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із системного аналізу наведених норм ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Так, згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Філологічне тлумачення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано на рівні не більше 10 %.

До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю (див. пункти 139, 140 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

У постановах від 21.11.2025 у справі №920/19/24, від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами у договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Верховний Суд неодноразово зауважував, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний уже укладений договір і щоб не проводити новий тендер закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної у договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (постанови Верховного Суду від 12.11.2024 у справі №910/19784/23, від 10.09.2024 у справі № 918/703/23, від 02.07.2024 у справі №910/13579/23, від 14.05.2024 у справі № 917/1010/22).

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

(1) відбувається за згодою сторін, зокрема шляхом підписання додаткових угод до основного договору про закупівлю;

(2) збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;

(3) коливання ціни такого товару на ринку має бути обґрунтоване і документально підтверджене постачальником;

(4) ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10 %;

(5) така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;

(6) загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

У розрізі наведеного колегія суддів відзначає, що метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку (постанови Верховного Суду: від 10.12.2024 у справі № 924/413/24, від 15.10.2024 у справі № 918/18/24, від 08.10.2024 у справі № 918/728/23).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість усім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Колегія суддів ураховує, що застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

Отже, дотримання сторонами договору про закупівлю імперативних вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що передбачає спосіб та порядок зміни ціни за одиницю товару, є обов`язковим. Відповідно, у разі порушення таких вимог можуть наставити правові наслідки, передбачені статтями 215 216 ЦК України.

Так, згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

6.7. Так, у справі, що переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що за результатами проведеної закупівлі Відділом освіти з ФОП Чмілем Р.О. укладено договір про закупівлю товарів твердого палива (пелети паливні з лушпиння соняшнику), відповідно до якого ціна за 1 тонну пелет визначена у розмірі 3 483,00 грн.

Надалі Додатковими угодами № 3 та № 4 до Договору ціну за тонну пелетів паливних з лушпиння соняшнику збільшено з 3 483, 00 грн до 7 490,00 грн, що призвело до значного підвищення ціни, визначеної основним Договором, з одночасним зменшенням обсягів постачання твердого палива.

Звертаючись з даним позовом до суду, Прокурор стверджував, що оскаржувані Додаткові угоди № 3 та № 4 до Договору про закупівлі укладені з порушенням вимог пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки за їх умовами ціна за одинцю товару (1 тонну пелет паливних з насіння соняшнику) перевищила 10 % граничну межу, а ціна договору фактично збільшилась на 115% від ціни, визначеної у Договорі.

Заперечуючи проти позовних вимог Прокурора, відповідачі вказали, що при укладенні спірного Договору та Додаткових угод до нього керувались виключно положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №1178, зокрема підпунктом 2 пункту 19 (який продубльовано у пункті 11.5 Договору), якими відсоткове та кількісне обмеження щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару не встановлено. На переконання сторін Договору, вказана Постанова регулює спірні правовідносини та є спеціальною нормою, запровадженою на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, по відношенню до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, дійшов висновку, що Додатковими угодами сторони збільшили ціну за одиницю товару понад 10% від ціни, що була визначена сторонами в основному Договорі за результатами процедури закупівлі, що суперечить вимогам Цивільного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі», а відтак такі Додаткові угоди до Договору підлягають визнанню недійсними як такі, що не відповідають вимогам пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Натомість, господарський апеляційної суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову у повному обсязі, вказав, що на момент укладення Договору та на момент укладення Додаткових угод №3 та №4 обмеження, що загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, як і обмеження щодо зміни ціни 1 раз на 90 днів - не діяли, з огляду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. На переконання апеляційного суду, спірні Додаткові угоди було укладено з додержанням приписів чинного законодавства (Постанови №1178), а відтак підстави для визнання їх недійсними відсутні.

Отже, у даних правовідносинах спірним є питання можливості при внесенні змін до Договору про закупівлю (щодо ціни за одиницю товару) керуватись лише приписами Постанови №1178, незважаючи при цьому на вимоги пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

З огляду на наведене колегія суддів відзначає таке.

6.8. Відповідно до пункту 3-7 розд. Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, яка набрала чинності 19.10.2022 та діяла станом на час укладення додаткових угод, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

Отже, вказаною Постановою №1178 Кабінет Міністрів України встановив певні особливості здійснення закупівель товарів замовниками, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», під час дії воєнного стану, основна мета яких є вжиття заходів щодо забезпечення захищеності саме замовників від воєнних загроз.

Разом з тим така Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема до норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі №916/747/24, від 18.06.2024 у справі №922/2595/23, від 01.10.2024 у справі №918/779/23 тощо).

Відповідно, як на момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного Договору та Додаткових угод до нього), так і на момент розгляду справи в суді норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» була чинною та незміною за своїм буквальним змістом. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Ураховуючи вищенаведене у своїй сукупності, колегія суддів відзначає, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України «Про публічні закупівлі», зокрема пунктом 2 п`ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування Постанови №11778 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 (на яку посилається скаржник).

Відтак, укладаючи спірні Додаткові угоди № 3, № 4 та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони Договору мали керуватись імперативними приписами положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

Натомість, як свідчать обставини даної справи, сторони спірного Договору про закупівлю, укладаючи Додаткову угоду № 3, яка передбачала збільшення ціни за 1 тонну пелет на 25%, та Додаткову угоду № 4, якою ціну збільшено на 115% від ціни, визначеної у Договорі, не дотримались приписів пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Доводи відповідачів щодо пріоритетності застосування до спірних правовідносин лише положень Постанови №11078 фактично зводяться до власного суб`єктивного тлумачення таких норм права, що вочевидь нічого не має спільного з їх дійним змістом.

Господарський апеляційної суд ухвалив оскаржуване судове рішення у відповідній частині з порушенням норм матеріального права, натомість рішення суду першої інстанції у означеній частині відповідає таким нормам.

6.9. Щодо цінових довідок Харківської ТПП

6.10. Суд враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 11.05.2023 у справі №910/17520/21).

Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Водночас на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму / вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Суд виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести Державну службу статистики України, на яку Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

Отже, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).

6.11. Так, суд першої інстанції, ухвалюючи судове рішення, встановив, що відповідачі належними та допустимими доказами не довели необхідності внесення змін оскаржуваними Додатковими угодами щодо ціни за одиницю спірного товару.

При цьому суд відзначив, що цінові довідки Харківської ТПП, які надані постачальником в обґрунтування правомірності збільшення ціни на одиницю товару, не містять даних щодо середньозваженої ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника станом на календарні періоди між вказаними датами та не містить належного обґрунтування для зміни істотних умов, укладеного між Відділом освіти та ФОП Чмілем Р.О., Договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Виключно коливання цін на ринку не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.

Натомість, апеляційний суд вважав, що цінові довідки Харківської ТПП містять дані щодо вартості пелет паливних з лушпиння соняшника на момент укладання договору, тобто станом на 19.01.2024, на 28.02.2024 та на 31.10.2024. З наданої в них інформації можливо чітко встановити середньозважену ціну за товар.

6.12. У розрізі наведеного колегія суддів ураховує, що як обґрунтовано відзначено судом першої інстанції зазначені цінові довідки містять середньомісячну роздрібну ціну визначену в гривнях України за 1 тонну пелет паливних з лушпиння соняшника з урахуванням ПДВ на конкретну дату в Харківській області.

Тобто зазначені цінові довідки є документами довідково-інформаційного характеру, що демонструють середню ціну пелет паливних з лушпиння соняшника у Харківській області у конкретну дату.

При цьому Суд виходить з того, що судами не встановлено, що наведені документи містять відомості (1) щодо динаміки ціни на пелети паливні з лушпиння соняшника, пропорційності їх зростання; що у них міститься (2) аналіз вартості ціни пелет паливних з лушпиння соняшника на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни пелет паливних з лушпиння соняшника.

Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні цінові довідки Харківської ТПП не є документальним підтвердженням коливання цін на спірний товар на момент підписання Додаткових угод та не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що необхідність внесення змін щодо ціни товару не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами.

6.13. Отже, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування останнього.

Водночас суд першої інстанції дійшов заснованого на правильному застосуванні норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 215 ЦК України висновку щодо наявності підстав для визнання оспорюваних Додаткових угод № 3 та № 4 до Договору недійсними, оскільки ними передбачено підвищення цін на 1 тонну пелет паливних з лушпиння соняшника з перевищенням максимального ліміту у 10%, а також за відсутності належного документального обґрунтування, що не відповідає вимогам, встановленим законом. Оскільки зазначені Додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, суд першої інстанції також дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з постачальника грошових коштів (різницю між ціною, встановленою основним Договором, та фактично сплаченими коштами за ціною, передбаченою Додатковою угодою №4) на підставі норм статей 216 1212 ЦК України.

6.14. За таких обставин, доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження.

Проаналізувавши правові висновки у справах, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України послався скаржник, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані висновки є подібними та релевантними до спірних правовідносин. Натомість постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без урахування таких.

Отже, ухвалену у цій справі оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

Суд відхиляє доводи Ради, Відділу освіти та ФОП Чміля Р.О., надані у письмових поясненнях, як необґрунтовані, адже останні спростовуються, наведеним у цій постанові, а також не відповідають сталій та послідовній практиці Верховного Суду щодо застосування статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статей 203 215 216 1212 ЦК України.

Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Доводи Прокурора про порушення судом апеляційної інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку знайшли своє підтвердження з мотивів і міркувань, викладених у розділі 6 цієї постанови.

7.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

За змістом статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

7.3. Ураховуючи, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшла своє підтвердження, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга Прокурора підлягає задоволенню, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення місцевого господарського суду слід залишити в силі.

8. Судові витрати

8.1. У зв`язку із задоволенням касаційної скарги Прокурора відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

У справі відсутні відомості щодо виконання постанови апеляційної інстанції в частині стягнення судового збору за подання апеляційної скарги, а відтак Верховний Суд не розглядає питання щодо повороту виконання судового акта у відповідній частині. Водночас учасники справи не позбавлені права, за наявності підстав, звернутися до суду із заявою про поворот виконання судового рішення відповідно до статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129 300 301 302 308 312 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 у справі №922/2121/25 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2025 у справі №922/2121/25 залишити в силі.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Чміля Родіона Олександровича ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 13 916, 33 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 33 копійки) судового збору за подання касаційної скарги.

4. Стягнути з Безлюдівської селищної ради (62489, Харківська обл., Харківський р-н, с. Безлюдівка, вул.Зміївська, 48; код ЄДРПОУ: 44094653) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 13 916, 33 грн (тринадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 33 копійки) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко