ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/15925/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. (головуючий), Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,

за участю представника позивача Бойко Н.В. - в режимі відеоконференції

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Зубець Л.П., судді - Мартюк А.І., Пашкіна С. А.)

від 28.08.2019

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бадахов Юрій Назірович

про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання недійсною нової редакції статуту, скасування реєстраційних дій.

1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

1.1. У грудні 2018 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ "Перша будівельна корпорація", в якому просив суд:

1) визнати недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлені протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018;

2) визнати недійсним повністю з моменту затвердження статут ТОВ "Перша будівельна корпорація" в новій редакції, затверджений рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформленим протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018;

3) скасувати реєстраційні дії відносно ТОВ "Перша будівельна корпорація", проведені 19.07.2018 Бадаховим Ю.Н., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, на підставі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлених протоколом №3 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 19.07.2018 10671070002026878; Бадахов Ю.Н., приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи; Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи 19.07.2018 10671050003026878; Бадахов Ю.Н.; приватний нотаріус Бадахов Ю.Н.; зміна органу управління.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ТОВ "Перша будівельна корпорація" із внеском до статутного капіталу на суму 9750000,00 грн (37,50% статутного капіталу). 16.10.2018 з оприлюдненої в Єдиному державному реєстрі інформації він дізнався, що 19.07.2018 приватним нотаріусом були внесені зміни про юридичну особу, зокрема: зміна керівника, внесення змін до установчих документів. Відповідно до наданої реєстратором інформації позивач дізнався, що 18.07.2018 були проведені загальні збори учасників, на яких були прийняті рішення, що оформлені протоколом №3 від 18.07.2018.

1.3. Позивач стверджує, що 18.07.2018 загальні збори були проведені без його повідомлення про дату їх скликання та про порядок денний, що позбавило його права на участь в управлінні товариством, а також за його відсутності (протокол не містить підпису позивача), тому такі збори є неповноважними (за відсутності кворуму відповідно до пункту 9.12 статуту), а прийняті рішення є недійсними.

1.4. 28.12.2018 ТОВ "Перша будівельна корпорація", від імені якого діяв ліквідатор Єрешко М.О., подав заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Окрім того, просив суд зупинити провадження у справі до вирішення справи № 910/16186/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Перша будівельна корпорація" про визнання недійсним рішення загальних зборів, оформленого протоколом № 2 від 12.09.2017, так як можливе задоволення позову у справі № 910/16186/18 виключатиме підставу для розгляду позову у справі № 910/15925/18 та можливість задоволення такого позову, оскільки відповідна редакція статуту товариства від 12.09.2017 буде визнана недійсною та скасований реєстраційний запис, дія про проведення реєстраційної дії: внесення змін до установчих документів юридичної особи № 10671050001026878 від 13.09.2017.

1.5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18 позов задоволено повністю.

1.6. Господарський суд першої інстанції визнав недійсними оскаржувані рішення загальних зборів, оскільки їх було проведено без участі позивача та за відсутності доказів належного його повідомлення позивача як учасника товариства про скликання загальних зборів на 18.07.2018 та їх порядок денний, як це передбачено п. 9.8 статуту. Окрім того, суд встановив, що протокол загальних зборів №3 від 18.07.2018 не відповідає порядку ведення протоколів, який встановлено в п. 9.15 статуту (голова загальних зборів учасників організує ведення протоколів загальних зборів учасників товариства, які мають бути підписані присутніми на загальних зборах учасниками, а також головою та секретарем загальних зборів учасників), оскільки у протоколі вказано, що на зборах були присутні учасники, що володіють 100% голосів, проте цей протокол не був підписаний позивачем. З огляду на відсутність доказів присутності позивача суд дійшов висновку, що загальні збори учасників не є повноважними, оскільки згідно з п.п. 9.12, 9.13 статуту, збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності 100 відсотками голосів.

1.7. Крім того, з огляду на похідний характер від позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація", оформлених протоколом №3 від 18.07.2018, суд задовольнив позовні вимоги про визнання недійсною редакції статуту ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018 та про скасування відповідних реєстраційних дій.

2. Короткий зміст апеляційних скарг та ухвали суду апеляційної інстанції, що оскаржується в касаційному порядку.

2.1. Не погоджуючись із ухваленим рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18, відповідач - ТОВ "Перша будівельна корпорація", від імені якого діяв ліквідатор Єрешко М.О., звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

2.2. Окрім того, рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18 оскаржив також ОСОБА_1 , як учасник ТОВ "Перша будівельна корпорація", який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 62,5%.

2.3. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 28.08.2019 закрив апеляційне провадження у справі №910/15925/18 за апеляційною скаргою ліквідатора ТОВ "Перша будівельна корпорація" Єрешко М.О. на підставі пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки було встановлено, що відповідно до відомостей, зазначених у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005386942 щодо відповідача у даній справі - ТОВ "Перша будівельна корпорація" (вул. Попудренка, буд. 30, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 41552248), внесено запис №10671110008026878 від 06.05.2019 про припинення юридичної особи за рішенням засновників.

2.4. Цією ж ухвалою суд закрив апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18 відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що цим судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.

3.1. 19.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 та рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15925/18 від 12.03.2019, а провадження у справі 910/15925/18 закрити.

3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення вимог статті 120, пункту 6 частини 1 статті 231, пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, частини 3 статті 167 Господарського кодексу України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на мирне володіння майном).

3.3. У додаткових поясненнях від 26.11.2019 представник Марченка В.В. просив скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019, а справу направити до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті скарг Марченка В.В . , ліквідатора ТОВ "Перша будівельна корпорація" Єрешко М.О.

3.4. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 - без змін, як таку, що постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права.

3.5. Окрім того, позивач зауважує, що ОСОБА_1 не має право оскаржувати в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та просити закриття провадження у справі, оскільки це рішення не було предметом перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Позивач вважає також, що Верховним Судом не можуть прийматися доводи касаційної скарги щодо порушення судами прав ТОВ "Перша будівельна корпорація", оскільки ОСОБА_1 не наділений повноваженнями представляти інтереси товариства.

3.6. У клопотанні від 30.10.2019 ОСОБА_2. просив закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

3.7. Представник ОСОБА_1 заперечував проти цього клопотання, посилаючись на те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 закрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 , а отже закриття провадження у справі стосується саме його прав. Окрім того, представник наполягає, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/15925/18 від 12.03.2019 стосується прав ОСОБА_1 , як учасника ТОВ "Перша будівельна корпорація", який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 62,5%.

4. Рух справи у суді касаційної інстанції.

4.1. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 11.10.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/15925/18.

4.2. За розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.12.2019 № 29.3-02/3968 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/15925/18 у зв`язку з довготривалою відпусткою судді Вронської Г.О. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.12.2019 для розгляду справи визначено склад суду: головуючий- Кондратова І.Д., судді - Ткач І.В., Стратієнко Л.В.

4.3. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22.01.2020 справу разом із касаційною скаргою передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

4.4. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18.02.2020 повернула справу відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки дійшла висновку про відсутність у цій справі виключної правової проблеми, вирішення якої необхідно для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а питання про застосування положень процесуальних норм щодо права учасників на оскарження судових рішень у корпоративних спорах у випадку припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення судового рішення, вирішується судом касаційної інстанції під час розгляду касаційної скарги відповідно до його повноважень.

4.5. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21.04.2020 призначив справу № 910/15925/18 до розгляду, а ухвалою на 13.05.2020 - відклав на 27.05.2020 за клопотанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2

4.6. 27.05.2020 надійшло клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду касаційної скарги у зв`язку із введеними Кабінетом Міністрів України карантинними заходами до 22.06.2020 та необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

4.7. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалою від 27.05.2020 відклав розгляд на 01.07.2020 та роз`яснив про можливість ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду.

4.8. 01.07.2020 від представника ОСОБА_1 , адвоката Воротиленка О.С., надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги, оскільки: 1) в період дії карантинних та обмежувальних заходів неможливо було отримати матеріали для ознайомлення через особливий порядок допуску осіб до приміщень Верховного Суду; 2) отримання поштою від представника ліквідатора адвоката Прохода Ю.В. заяви про приєднання до касаційної скарги, поданої ОСОБА_1 , та відсутність ухвали касаційної інстанції про вирішення цього питання; 3) бажання представника особисто брати участь у судовому засіданні та відсутності такої можливості у зв`язку з проходженням 30.06.2020 ПЛР-тестування на наявність в організмі інфекції COVID-19.

4.9. Колегія суддів відхилила клопотання, визнавши причини неявки неповажними, оскільки докази проходження 30.06.2020 ПЛР-тестування на наявність в організмі інфекції - короновірсу COVID-19 не були надані. Окрім того, заявнику в ухвалі суду було роз`яснено про можливість ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду, проте він цим правом у період з 27.05.2020 по 01.07.2020 не скористався.

4.10. Оскільки явка учасників справи та їх представників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, і в ухвалі їм роз`яснювалось право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобі, а також беручи до уваги те, що справа у Верховному Суді розглядається з 11.10.2019, учасники справи мали достатньо часу для подання своїх заперечень щодо поданих заяв чи клопотань у справі, і з заявою про відкладення розгляду справи звернувся скаржник, позиція якого наведена у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що відсутність представника скаржника не перешкоджає касаційному перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство.

Щодо права касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.

5.1. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина 1 статті 55 Конституції України).

5.2. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.3. Так частиною 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5.4. Відповідно до частини 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.5. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження.

5.6. Оскільки ухвалою суду, що оскаржується в касаційному порядку, вирішувалось питання про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , останній має право подавати касаційну скаргу на таку ухвалу.

5.7. З цих підстав, заперечення та клопотання ОСОБА_2 про закриття касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 на підставі пункту 3 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд відхиляє.

Щодо закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

5.8. Згідно з частиною 2 статті 281 Господарського процесуального кодексу України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

5.9. Зокрема, відповідно до статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:

1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;

2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;

3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

5.10. Натомість, підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині визначені у статті 278 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою:

(1) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (частина 1 статті 278);

(2) якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (частина 3 статті 278).

5.11. Отже, закриття апеляційного провадження, підстави та порядок якого регламентовано статтею 264 Господарського процесуального кодексу України, не є тотожним із закриттям провадження у справі, яке визначено статтею 231 названого Кодексу (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2019 року у справі № 911/4007/16, пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 усправі № 910/4896/18).

5.12. Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у разі припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення судового рішення суд апеляційної інстанції не має права постановляти ухвалу про закриття апеляційного провадження, оскільки така підстава відсутня у переліку, що закріплений у частині 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

5.13. У такому разі, відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судове рішення у формі постанови, якою має право:

(1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, що передбачено у пункті 1 частини 1 статті 275, частині 3 статті 278, частині 1 статті 281 Господарського процесуального кодексу України; або

(2) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково, якщо судом першої інстанції ухвалено рішення, яке не є законним і обґрунтованим, та після ухвалення судового рішення припинено юридичну особу, яка були однією із сторін у справі, і спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 6 частини 1 статті 231, пункт 4 частини 1 статті 275, частини 1 та 3 статті 278, частина 1 частина 1 статті 281 Господарського процесуального кодексу України).

5.14. Суд апеляційної інстанції, постановивши згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Перша будівельна корпорація" з підстави припинення юридичної особи, допустив порушення вищенаведених норм процесуального права.

Щодо закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

5.15. Згідно із частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

5.16. Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 по справі № 921/730/13-г/3) і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 по справі № 904/897/19).

5.17. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 по справі № 904/897/19).

5.18. Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 по справі № 921/730/13-г/3).

5.19. У пункті 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо, зокрема, після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

5.20. У справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції, посилаючись на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.02.2019 у справі №910/12807/16 та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, що надані у пунктах 15, 20 постанови від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", дійшов висновку, що апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/15925/18 слід закрити, оскільки цим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки останнього не вирішувалося.

5.21. Верховний Суд не може погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

5.22. Щодо посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України, то суд касаційної інстанції зауважує, що висновки у цій постанові мають рекомендаційний та роз`яснювальний характер і не є обов`язковими для застосування, оскільки відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України така постанова не є джерелом права.

5.23. Також слід виходити з того, що у пункті 15 постанови Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що "у справах про визнання недійсним статуту відповідачем є господарське товариство, залучати до участі у справі всіх учасників (акціонерів) товариства немає необхідності. У справах щодо визнання недійсним установчого (засновницького) договору мають залучатися всі учасники (засновники) товариства як сторони договору".

У справі, що переглядається, предметом спору не є визнання недійсним статуту або установчого (засновницького) договору, тому ці роз`яснення не застосовані.

У пункті 20 постанови Пленум Верховного Суду України дійсно роз`яснював, що відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його учасники (акціонери). Водночас, у цьому пункті зокрема та в цілому у постанові відсутні висновки про неможливість оскарження та подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції учасником товариства, який не брав участі у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів за позовом іншого учасника.

5.24. Отже, суд апеляційної інстанції помилково послався на постанову Пленуму Верховного Суду України в обґрунтування відсутності у ОСОБА_1 права апеляційного оскарження судового рішення у цій справі.

5.25. Помилковими є також посилання суду апеляційної інстанції в обґрунтування свого висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі не порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 , на правову позицію, що викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/12807/16, зокрема, стосовного того, що "учасниками судового процесу у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення є учасник (учасники) або акціонер (акціонери), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридична особа. Оскільки результат вирішення спору залежить лише від встановлення судом наявності та ступеня порушень прав позивача (позивачів) під час скликання та проведення загальних зборів, залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається".

5.26. Така правова позиція не є релевантною до спірних правовідносин.

5.27. Так, Верховний Суд звертає увагу, що у справі № 910/12807/16 розглядалось питання щодо права члена наглядової ради акціонерного товариства, який є представником акціонера - юридичної особи, на апеляційне оскарження судового рішення у справі про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

У цій справі Верховний Суд виходив з того, що скаржник не є безпосереднім учасником спірних правовідносин між учасниками товариства щодо прийняття рішення зборів, і брав до уваги, що скаржник був обраний до наглядової ради товариства не як фізична особа, а саме як представник акціонера - юридичної особи, яка залучена до участі в даній справі в якості третьої особи та реалізувала своє право на оскарження судових рішень шляхом подання касаційної скарги, тому дійшов висновку, що він не є суб`єктом оскарження в розумінні статті 254 Господарського процесуального кодексу України.

5.28. Натомість, у справі, що переглядається, мають місце інші фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема: 1) скаржник був обраний до наглядової ради товариства як фізична особа; 2) одночасно він є учасником товариства з часткою 62,5 %, проте 3) не був залучений до участі у справі в якості третьої особи та не реалізував своє право на оскарження судових рішень шляхом подання скарги; 4) саме товариство припинено і не здатне особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді.

5.29. Окрім того, Верховний Суд бере до уваги, що висновок, сформульований у пункті 32 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/12807/16, зводиться до загального, що "залучення інших учасників (акціонерів) товариства або осіб, з якими на підставі спірних рішень товариство вступило у правовідносини, не вимагається". Цей же висновок раніше було роз`яснено і у пункті 6.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", пункті 5.6 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин". Тобто така судова практика є сталою.

5.30. Верховний Суд вважає, що підстави для відступлення від такого висновку в межах цієї справи відсутні, оскільки ситуація, яка розглядається в цій справі, має суттєві особливості, про що зазналось вище. Окрім того, слід враховувати, що ці роз`яснення стосуються того, чи вимагається залучення інших учасників (акціонерів) товариства, проте відсутня пряма вказівка про заборону (неможливість) оскарження іншим учасником судового рішення, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, що вирішується в межах цієї справи.

5.31. Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

5.32. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав-учасниць засновувати апеляційні або касаційні суди; там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (§ 25 рішення у справі "Delcourt v. Belgium" від 17 січня 1970 року та § 65 рішення у справі "Hoffmann v Germany" від 11 жовтня 2001 року). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року).

5.33. Верховний Суд зауважує, що на законодавчому рівні не встановлено прямої заборони на оскарження судового рішення у корпоративному спорі учасником юридичної особи, який не брав участі у справі, проте вважає, що суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки. Навпаки, прямо передбачено, що у такому разі особа має право подати апеляційну скаргу.

5.34. Проте, перегляд справи за скаргами таких осіб, як правило, не здійснюється, оскільки у судовій практиці не визнається порушення їх прав та обмежено коло сторін у корпоративних спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичних осіб з підстав недотримання вимог закону та/або установчих документів під час їх скликання та проведення лише учасником (учасниками), права яких на участь у загальних зборах було порушено, та юридичною особою (див. пункт 5.29 цієї постанови) і як наслідок - встановлено процесуальні обмеження доступу до суду інших учасників юридичних осіб.

5.35. Верховний Суд вважає, що такі процесуальні обмеження можуть вважатися законними і такими, що переслідують легітимну мету, оскільки спрямовані на забезпечення належного відправлення правосуддя, правової визначеності та захист прав всіх учасників юридичної особи, зважаючи на те, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

5.36. Водночас, слід брати до уваги, що проникнення за "корпоративну завісу" або нехтування правосуб`єктністю компанії може буде виправданим лише за виключних обставин, зокрема, якщо точно встановлено, що компанія не може звернутися до конвенційних установ через органи, утворені згідно з її статутом, або, у випадку ліквідації, через її ліквідаторів (див. рішення у справі "Агротексім та інші проти Греції" (Agrotexim and Others v. Greece), від 24 жовтня 1995 року, пункт 66, Серії А № 330-A).

5.37. Верховний Суд дійшов висновку, що у цій справі існують виключні обставини, беручи до уваги те, що суд апеляційної інстанції не здійснив апеляційний перегляд справи, хоча це прямо передбачено у частині 3 статті 278 Господарського процесуального кодексу України (див. пункти 5.13-5.14 цієї постанови), а юридична особа не може самостійно звернутися до суду через відповідні органи.

5.38. На підставі викладеного Верховний Суд вважає, що закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України у даному випадку є помилковим.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги.

6.1. Ухвала про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до частини 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

6.2. Припинення юридичної особи - сторони в спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, після ухвалення рішення не може бути підставою для постановлення в суді апеляційної інстанції ухвали про закриття апеляційного провадження згідно з пунктом 6 частини 1 статті 231, частини 3 статті 278 Господарського процесуального кодексу України.

6.3. З огляду на обставини цієї справи, зокрема те, що: 1) судовим рішенням у справі, що переглядається, за позовом учасника товариства ОСОБА_2 , який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 37,50%, було визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 18.07.2018, оформлені протоколом №3 від 18.07.2018, в тому числі з третього питання порядку денного, яке прямо стосується ОСОБА_1 (про обрання членом наглядової ради); 2) скаржник є другим учасником товариства, який володіє часткою у статутному капіталі у розмірі 62,50%, і 3) саме товариство, яке є відповідачем у справі, не має здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, оскільки юридична особа є такою, що припинилася в результаті ліквідації, а спір у справі № 910/6705/19 про відміну проведеної державної реєстрації припинення остаточно не вирішений, Верховний Суд дійшов висновку, що закриття апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України є помилковим.

6.4. За змістом частин 3 та 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

6.5. Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про закриття апеляційного провадження, яка перешкоджає провадженню у справі, справа передається на розгляд суду апеляційної інстанції.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304, пунктом 2 частини 1 статті 308, частиною 6 статті 310, статтями 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/15925/18 скасувати.

Справу № 910/15925/18 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач