Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.02.2020 року у справі №540/493/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №540/493/19

адміністративне провадження №К/9901/3381/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 540/493/19

за позовом ОСОБА_1 до експерта державної експертизи землевпорядної документації (системи Держгеокадастру) Дерія Ігоря Григоровича, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Запорожана Д. В., суддів: Осіпова Ю. В., Танасогло Т. М.,

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1.11.03.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до експерта державної експертизи землевпорядної документації (системи Держгеокадастру) ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо ненадання адміністративної послуги за його заявою від 03.01.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, відповідно до пункту 5 статті 10 Закону України "Про адміністративні послуги";

- визнати протиправним та скасувати висновок експерта державної експертизи землевпорядної документації (системи Держгеокадастру) ОСОБА_2 про відмову в погодженні проекту землеустрою від 26.02.2019 № 1384/82-19;

- зобов'язати експерта державної експертизи землевпорядної документації (системи Держгеокадастру) ОСОБА_2 погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,9974 га на території Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області;

- зобов'язати експерта державної експертизи землевпорядної документації (системи Держгеокадастру) ОСОБА_2 подати до суду звіт про виконання судового рішення.

2. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 09.09.2019 відмовив у задоволенні позовних вимог.

3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач 18.09.2019 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

4. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху, зважаючи на невідповідність її вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у частині ненадання документу про сплату судового збору та надано позивачу десятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги.

5. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення або розстрочення судового збору, надісланого позивачем на виконання ухвали від 01.10.2019, а апеляційну скаргу позивача повернуто на підставі частини 2 статті 298 КАС України, зважаючи на невиконання у встановлений судом строк ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

6.22.11.2019 позивач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

7. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, а апеляційну скаргу залишено без руху, зважаючи на невідповідність такої вимогам статті 295 КАС України, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та визнанням неповажними зазначених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження причин пропуску такого строку та надано десятиденний строк з для вручення копії такої ухвали для усунення вказаних недоліків.

8. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

9.30.01.2020 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від
13.01.2020, а справу № 540/493/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. Протоколом розподілу справи від 30.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

12. Верховний Суд ухвалою від 27.02.2020 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Рішенням суду першої інстанції від 09.09.2019 відмовлено у задоволенні позовних вимог, не погоджуючись з яким позивач 18.09.2019 звернувся до суду касаційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Судом апеляційної інстанції ухвалою від 04.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено апеляційну скаргу без руху, оскільки ним не подано документа про сплату судового збору та встановлено строк для усунення вказаного недоліку апеляційної скарги шляхом надання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 1536,80
грн.

На виконання ухвали від 04.10.2019 позивачем подано до суду апеляційної інстанції квитанцію про сплату судового збору у розмірі 500 грн та заяву про відстрочення або розстрочення сплати частини судового збору.

За результатами розгляду вказаної заяви суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання позивача на скрутне фінансове становище не є підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки доказів на підтвердження існування фінансових труднощів позивач не надав, у зв'язку з чим ухвалою від
06.11.2019 відмовив у задоволенні заяви позивача про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернув позивачу з підстав невиконання у встановлений судом строк ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.

22.11.2019 позивач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке аргументував своєчасністю звернення до суду з первинною апеляційною скаргою, яку йому повернуто з підстав несплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції розглянувши матеріали повторно поданої апеляційної скарги, дійшов висновку що така подана більш ніж через два місяці після отримання рішення суду першої інстанції (21.09.2019), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, а вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави для поновлення такого строку визнав необґрунтованими. У зв'язку з викладеним, суд апеляційної інстанції ухвалою від
09.12.2019 відмовив у задоволенні вказаного клопотання, апеляційну скаргу залишив без руху та встановив десятиденний строк з для вручення копії такої ухвали для усунення вказаних недоліків. Копію ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху отримано позивачем 17.12.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

На виконання вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, яку позивач обґрунтував тим, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана повторно 18.11.2019, при цьому вперше таку було подано в межах строку апеляційного оскарження рішення суду. Однак, ухвалою від 06.11.2019 суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору у розмірі встановленому законом. Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2016 отримано позивачем 15.11.2019 та невідкладно 18.11.2019 ним сплачено судовий збір та подано повторно апеляційну скаргу, яку отримано судом 22.11.2019.

Позивач вказував, що зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки пропуск такого зумовлений юридичною необізнаністю позивача, що призвела до повернення своєчасно поданої первинної апеляційної скарги.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції залишено без задоволення, зважаючи на те, що строк було пропущено не з поважних причин, що не залежали від волі скаржника, а через невиконання приписів процесуального закону, що свідчить про відсутність перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, за вказаних умов.

Ухвалу від 09.12.2019 про залишення апеляційної скарги без руху отримано позивачем 17.12.2019 про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Зважаючи на неусунення недоліків апеляційної скарги у строк встановлений судом П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.01.2020 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку та відмовив у відкритті апеляційного провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. П'ятий апеляційний адміністративний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 299 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, і підстави, вказані скаржником у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, а заяви із зазначенням інших обґрунтованих причин для поновлення строку, позивачем, на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, до суду не надано.

Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження виходив з того, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Судом апеляційної інстанції відхилено доводи позивача щодо первинного звернення до суду апеляційної інстанції в межах визначеного законодавством строку, висловлені в підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у відкритті апеляційного провадження, зважаючи на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлено обставинами незалежними від скаржника. Скаржник також вказує на безпідставність повернення апеляційної скарги, яка була подана в межах визначеного законодавством строку, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження. На переконання позивача, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що з першою апеляційною скаргою він звернувся вчасно, а після її повернення у найкоротший строк повторно звернувся до суду, тобто діяв добросовісно. Крім того, скаржник вказав, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

17. Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

18. Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

19. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

20. Згідно з частиною 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

21. Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 3 статті 295 КАС України.

22. Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

23. Нормами частини 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

24. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

25. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення викликано, насамперед, специфікою публічно-правових спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у адміністративно-правових відносинах.

26. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, котрі підтверджені належними доказами.

27. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечення принципу правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку.

28. Як видно з матеріалів справи, позивачем двічі подавалась апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, при цьому вперше апеляційну скаргу позивачем подано до суду апеляційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 апеляційну скаргу повернуто, оскільки скаржником до матеріалів апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору. Вказана ухвала від
06.11.2019 учасниками справи не оскаржувалися та набрала законної сили.

29. З огляду на наведене, якщо скаржник вбачав порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до помилкового повернення судом апеляційної інстанції первинної апеляційної скарги, він мав право оскаржити вказану ухвалу у касаційному порядку. Натомість, відповідних дій ним вчинено не було, а було подано апеляційну скаргу вдруге, що у свою чергу свідчило про його згоду з рішенням суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

30. В свою чергу, суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та постановляючи ухвалу від
13.01.2020 не вправі був надавати оцінку правильності дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги, з наведених вище підстав, а відтак не надавав оцінку таким.

31. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник посилався на звернення з первинною апеляційною скаргою в строк, передбачений нормами КАС України.

32. Приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, зокрема виходив з того, що вперше апеляційну скаргу позивачу повернуто у зв'язку з несплатою судового збору, що не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнятою судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження.

33. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

34. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

35. А тому, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням апеляційної скарги не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

36. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

37. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом попередньої інстанції спірного рішення і погоджується з його висновками у справі.

38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 у справі №540/493/19 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

Л. Л. Мороз

А. Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду