Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.01.2021 року у справі №640/942/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа №640/942/20

адміністративне провадження №К/9901/36236/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О. В.,

суддів - Данилевич Н. А., Мельник-Томенко Ж. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка Володимира Валерійовича про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) Глущенко Я. Б., суддів Карпушової О. В., Пилипенко О. Є.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст обставин справи

1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Секретаріату Кабінету Міністрів України, Державного секретаря Кабінету Міністрів України Бондаренка В. В., у якому просив:

- визнати протиправними і скасувати накази від 29 листопада 2019 року №718-к "Про звільнення ОСОБА_1" та від 16 грудня 2019 року №748-к "Про внесення змін до наказу Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2019 р. №718-к";

- зобов'язати Секретаріат Кабінету Міністрів України поновити його на посаді генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України, а за відсутності цієї посади, на рівнозначній посаді;

- стягнути на його користь із Секретаріату Кабінету Міністрів України середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 17 грудня 2019 року по дату фактичного виконання рішення суду про задоволення цієї вимоги та моральну шкоду в розмірі 302245,98 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовано накази Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2019 року №718-к "Про звільнення ОСОБА_1" та від 16 грудня 2019 року №748-к "Про внесення змін до наказу Державного секретаря Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2019 р. №718-к". Зобов'язано Державного секретаря Кабінету Міністрів України поновити ОСОБА_1 на посаді генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Стягнуто з Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 16 грудня 2019 року по 09 червня 2020 року в розмірі 342045,27 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України і в частині стягнення з Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 61798,22 грн звернуто до негайного виконання.

3. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року та від 23 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Секретаріату Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2020 року і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 23 листопада 2020 року.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року зобов'язано первинну профспілкову організацію Секретаріату Кабінету Міністрів України розглянути питання та прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Копію протоколу зборів первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України направити до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Зобов'язано Київську міську профспілкову організацію працівників державних установ розглянути питання та прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (до звільнення був головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України) з посади генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Копію протоколу зборів Київської міської профспілкової організації працівників державних установ направити до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ухвалу суду необхідно виконати до 25 грудня 2020 року. До надходження результатів розгляду вказаних питань провадження у справі зупинено.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, у якій просить змінити ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, виклавши її резолютивну частину в такій редакції: "Запитати згоду в первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України на звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Копію протоколу зборів первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України щодо надання згоди або відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду. Запитати згоду в Київської міської профспілкової організації працівників державних установ на звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Директорату територіального та місцевого розвитку Секретаріату Кабінету Міністрів України. Копію протоколу зборів Київської міської профспілкової організації працівників державних установ щодо надання згоди або відмови у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду. До надходження результатів розгляду вказаних питань провадження у справі зупинити".

6. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є незаконною, оскільки згідно зі статтею 43 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті. Проте суд апеляційної інстанції ухвалою від 14 грудня 2020 року, як указує ОСОБА_1, не запитав згоду у первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Київської міської профспілкової організації працівників державних установ, а в ультимативній формі зобов'язав їх прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1. Скаржник уважає, що судом апеляційної інстанції порушено вимоги статті 43 КЗпП України та зупинення провадження у справі є безпідставним і незаконним.

IІІ. Позиція інших учасників справи

7. Представником Секретаріату Кабінету Міністрів України подано відзив на касаційну скаргу, у якому зазначено про те, що норма статті 43 КЗпП України не застосовується до спірних правовідносин.

ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції

8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О. В., суддів Данилевич Н. А., Мельник-Томенко Ж. М. ухвалою від 14 січня 2021 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О. В. від 27 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 29 квітня 2021 року.

V. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

10. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що оскільки ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано вимог статті 43 КЗпП України, а саме не отримано попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є позивач, то з метою повного та об'єктивного розгляду справи необхідно запитати згоду первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Київського міського комітету профспілки працівників державних установ на звільнення ОСОБА_1, у зв'язку з чим провадження у справі слід зупинити.

11. Згідно з частиною 9 статті 43 КЗпП України, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

12. Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не запитав згоду у первинної профспілкової організації Секретаріату Кабінету Міністрів України та Київської міської профспілкової організації працівників державних установ, а в ультимативній формі зобов'язав їх прийняти обґрунтоване рішення щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1, чим порушив вимоги статті 43 КЗпП України.

13. Як слідує зі змісту оскаржуваної ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, її постановлення обумовлене необхідністю отримання рішень профспілкових організацій, які такі організації приймають за результатами розгляду звернення власника або уповноваженого ним органу про надання згоди на розірвання трудового договору з працівником.

14. Рішення за результатами розгляду таких звернень можуть бути за своєю суттю як про надання згоди, так і про відмову в її наданні, а в ухвалі суду апеляційної інстанції застосовано прийменник "щодо", який є аналогом "з приводу".

15. За приписами вказаної правової норми, суд запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівника, і після одержання згоди або відмови в її наданні, розглядає спір по суті.

16. Твердження позивача про зобов'язання судом апеляційної інстанції профспілкових організацій надати саме згоду на його звільнення є помилковим тлумаченням значення слова "згода", яке у наведеній правовій нормі використане як поняття предмета розгляду.

17. Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права і наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують його висновків та не дають підстав для визнання оскаржуваної ухвали незаконною і необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

18. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року - без змін.

VІ. Судові витрати

19. Ураховуючи результат касаційного розгляду та те, що позивачем судовий збір за подання позовної заяви та касаційної скарги не сплачувався, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року в справі №640/942/20 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: Н. А. Данилевич

Ж. М. Мельник-Томенко