Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.08.2018 року у справі №806/5280/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 серпня 2018 року

Київ

справа №806/5280/15

провадження №К/9901/14434/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шевчук С.М., Майора Г.І., Одемчука Є.В. від 14 червня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому просила:

- визнати незаконними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 115,7387 га в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, викладену у листі №19-6-7777.7-6881/25-15 від 27 листопада 2015 року;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області негайно повторно розглянути раніше подану заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 115,7387 га в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області від 30 березня 2015 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Рішення суду мотивовано тим, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, відмовляючи позивачу у затвердженні проекту землеустрою, діяло у відповідності до норм чинного законодавства.

4. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення позову. Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо надання ОСОБА_2, викладеної у листі №19-6-7777.7-6881/25-15 від 27 листопада 2015 року, відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 115,7387 га в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути у встановленому порядку заяву ОСОБА_2 від 30 березня 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 115,7387 га в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, з урахуванням викладених судом обставин у даній справі.

5. Рішення суду мотивовано недоведеністю Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області правомірності відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, викладену у листі №19-6-7777.7-6881/25-15 від 27 листопада 2015 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулось із касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про затвердження проекту землеустрою з правом передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 115,7387 га для ведення фермерського господарства на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Листом № 19-6-0.21-3637/2-15 від 04 березня 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило у затвердженні проекту землеустрою, та запропонувало повторно звернутись із затвердженою документацією по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

30 березня ОСОБА_2 повторно звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із заявою про затвердження проекту землеустрою з правом передачі в оренду терміном на 49 років земельної ділянки площею 115,7387 га для ведення фермерського господарства на території Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області, разом із документацією по визначенню нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Посилаючись на відсутність реагування з боку відповідача на вказану заяву, ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області щодо зволікання у наданні відповіді на заяву про затвердження проекту землеустрою. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області негайно розглянути вказану заяву.

Листом № 19-6-7777.7-6881/25-15 від 27 листопада 2015 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою у зв'язку з невідповідністю вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Роз'яснено, що відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом. Між тим, відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства здійснюється із земель запасу не єдиним масивом. В порушення пункту 3.4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України № 376 від 18 травня 2010року, у проекті землеустрою відсутня інформація щодо закріплення в натурі меж земельної ділянки межовими знаками та подальшої їх передачі на зберігання.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області обґрунтована тим, що відмовляючи ОСОБА_2 у затверджені проекту землеустрою, діяло в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Доводи, викладені у касаційній скарзі, є аналогічними тим, що відкладені у листі № 19-6-7777.7-6881/25-15 від 27 листопада 2015 року.

9. У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Відповідно до частин першої, шостої, десятої та тринадцятої статті 123 Земельного кодексу України, у редакції на час спірних правовідносин, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

11. Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

12. Згідно статті 25 Закону України "Про землеустрій" видами документації із землеустрою є, зокрема, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

13. Частиною другою та третьою статті 50 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

14. Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

15. Згідно частини першої, сьомої, восьмої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», у редакції на час спірних правовідносин, для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

Земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.

16. У статті 1 Закону України «Про землеустрій» визначено поняття масиву земель сільськогосподарського призначення - сукупність земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їх обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об'єктами, об'єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, що розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо).

У пункті 2.1 Розділу ІІ Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18 травня 2010 року, визначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

17. Статтею 8 Конституції України закріплено що в Україні визнається і діє принцип верховенство права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

18. Обмеження дискреційної влади як складова верховенства права і правової держави вимагає, насамперед, щоб діяльність як держави загалом, так і її органів, включаючи законодавчий, підпорядковувалася утвердженню і забезпеченню прав і свобод людини.

19. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

20. Зважаючи на викладене, суд зазначає, що вимога про надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення єдиним масивом застосовується тоді, коли на такій земельній ділянці розташовані водні джерела та лісові угіддя, наближені до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

21. Щодо зауваження відповідача стосовно відсутності у проекті відведення інформації щодо закріплення в натурі меж земельної ділянки межовими знаками, то вони є передчасними, оскільки з урахуванням вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18 травня 2010 року, межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації.

22. Враховуючи обставини справи, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, відмовляючи ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою з підстав, що не передбачені чинним законодавством, діяло протиправно.

23. З урахуванням викладеного належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області розглянути у встановленому порядку заяву ОСОБА_2 від 30 березня 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 115,7387 га в оренду для ведення фермерського господарства із земель запасу Іванківської сільської ради Андрушівського району Житомирської області.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; у ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року - без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя М. І. Гриців