Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2019 року

Київ

справа №826/11346/15

адміністративне провадження №К/9901/6219/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

за участю: секретаря судового засідання Кочерги В.П.,

представника відповідача (Національного банку України) - Сапальов В.В., Масло В.М.,

представника відповідача (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) - Шевченка Ю.А.,

представника третьої особи (товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Бізнес Груп") - Бровка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/11346/15

за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Омега Банк" в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Бізнес Груп", про визнання протиправними та скасування рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, прийняту 05 листопада 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Федорчука А.Б., суддів Аблова Є.В., Шулежка В.П. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, прийняту 16 грудня 2015 року у складі колегії суддів: головуючого - Старової Н.Е., суддів Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного банку України (далі - НБУ), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третіх осіб: Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (далі - ПАТ «Омега Банк»), в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська Бізнес Груп» про: визнання протиправною та скасування постанови Правління НБУ від 30 січня 2015 року № 65/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку»; визнання протиправною та скасування постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 152 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних»; визнання протиправним та скасування рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 52 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Омега Банк»; визнання протиправним та скасування наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року «Про призначення ОСОБА_2 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Омега Банк».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником простих іменних акцій ПАТ «Омега Банк» в кількості 575091818510 штук, номінальною вартістю 0,01 грн. за одну акцію, загальною номінальною вартістю 5 750 918 185,1 грн., що складає 99.9998% від загальної кількості акцій ПАТ «Омега Банк».

Постановою правління НБУ від 30 січня 2015 року № 65/БТ ПАТ «Омега Банк» віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку строком до 180 днів.

Постановою Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 152 ПАТ «Омега Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних.

На підставі вищезазначеної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 52 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Омега Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Омега Банк».

Наказом виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Омега Банк» призначено Лемеша Миколу Володимировича.

Позивач вважає, що НБУ було незаконно віднесено ПАТ «Омега Банк» до категорії проблемних та, як наслідок - визнано банк неплатоспроможним, у зв`язку з чим зазначені постанови Правління НБУ, а також рішення та наказ Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають скасуванню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що у Правління НБУ були наявні всі підстави для віднесення ПАТ «Омега Банк» до категорії проблемних, оскільки під час перевірки було встановлено ведення ним ризикової діяльності.

Також, суди виходили з того, що в діяльності ПАТ «Омега Банк» виникла ситуація, за якої НБУ був зобов`язаний вживати активних рішучих дій щодо захисту інтересів вкладників та кредиторів, що в свою чергу стало підставою для віднесення ПАТ «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних».

У поданій касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у даній справі та задовольнити позовні вимоги.

НБУ надав заперечення на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

За змістом пункту 12 частини першої статті 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року № 2121-III (далі - Закон № 2121-III, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) у разі здійснення банками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Віднесення банку до категорії проблемних регламентовано статтею 75 Закону № 2121-III.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що Національний банк України має право віднести банк до категорії проблемних з інших підстав, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з пунктом 12.2 глави 12 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року № 346 (далі - Положення № 346, в редакції, чинній на час спірних правовідносин) Національний банк має право віднести банк до категорії проблемних у разі здійснення ризикової діяльності.

В абзаці другому пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 346 зазначено, що факт здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, установлює Правління Національного банку або Комісія Національного банку.

Як встановлено судами, Правлінням НБУ 30 січня 2015 року розглянуто пояснювальну записку Генерального департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення ПАТ «Омега Банк», а також доповідну записку Департаменту банківського нагляду від 29 січня 2015 року № В/47-308/4820, складену за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю ПАТ «Омега Банк».

У вказаній пояснювальній записці зазначено, що обсяг регулятивного капіталу банку зменшився з 211,5 млн. грн. станом на 02 січня 2014 року до 150,0 млн. грн. станом на 27 січня 2015 року або на 29,1%; значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) зменшилося з 40,19% станом на 02 січня 2014 року до 24,66% станом на 21 січня 2015 року; збиткова діяльність, а саме, станом на 01 січня 2015 року фінансовим результатом діяльності є збиток у сумі 32,5 млн. грн.; залишок коштів ПАТ «Омега Банк» на кореспондентському рахунку в НБУ становив 0,05 млн. грн. або 0,01% від активів та зобов`язань.

Крім того, під час перевірки ПАТ «Омега Банк» встановлено порушення вимог банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, а саме: статті 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо перевищення починаючи з 13 вересня 2010 року розміру статутного капіталу (5 750,9 млн. грн.) над регулятивним капіталом (150,0 млн. грн.); пункту 4.1 Положення про порядок формування та зберігання обов`язкових резервів для банків України та філій іноземних банків в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 березня 2006 року № 91 (зі змінами), у частині недотримання щоденного обсягу коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України (кількість порушень за жовтень - грудень 2014 року - 85).

Правлінням НБУ зроблено висновки, що ПАТ «Омега Банк» здійснює ризикову діяльність, наслідком чого стало погіршення показників його фінансового стану, та наявність загрози інтересам вкладників та інших кредиторів ПАТ «Омега Банк» та потребу в посиленому контролі за діяльністю ПАТ «Омега Банк» метою уникнення можливості невиконання ним своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Таким чином, Правління НБУ установило, як це передбачено в абзаці другому пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 346, факт здійснення банком ризикової діяльності, що загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

Здійснення банком ризикової діяльності, з урахуванням положень пункту 12 частини першої статті 73, частини 2 статті 75 Закону № 2121-III, пункту 12.2 глави 12 розділу ІІ Положення № 346, дає підстави НБУ віднести банк до категорії проблемних.

Під час касаційного оскарження, як і протягом розгляду справи судами попередніх інстанцій, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що, застосовуючи до ПАТ «Омега Банк» заходи впливу, НБУ порушив Постанову Правління НБУ від 25 грудня 2014 року № 859 «Про деякі питання діяльності банків» (далі - Постанова № 859), відповідно до пункту 2 якої визначено не застосовувати до банків заходів впливу за умови дотримання ними вимог пунктів 4 та 5 цієї постанови:

за порушення економічних нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції, що пов`язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв`язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями щодо боржників/контрагентів, місцезнаходженням яких на дату укладання договорів була тимчасово окупована територія України та/або територія проведення антитерористичної операції та/або місцезнаходженням понад 50 відсотків виробничих потужностей яких є зазначена територія, та/або за операціями, з якими понад 50 відсотків застави є майно, що перебуває на зазначеній території, та/або

за порушення економічних нормативів мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), ліміту загальної короткої відкритої валютної позиції, що пов`язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв`язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями щодо боржників/контрагентів, місцезнаходженням яких на дату укладання договорів була тимчасово окупована територія України та/або територія проведення антитерористичної операції та/або місцезнаходженням понад 50 відсотків виробничих потужностей яких є зазначена територія, та/або за операціями, з якими понад 50 відсотків застави є майно, що перебуває на зазначеній території, та/або

за збільшення частки негативно класифікованих активів до розміру 10 відсотків і більше від загальної суми активів, за якими має оцінюватися ризик і формуватися резерв згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України, пов`язане з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах у зв`язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або активними банківськими операціями, визначеними в абзаці другому цього пункту, та/або

за наявність у банку збитків, що пов`язані з переоцінкою рахунків в іноземній валюті та банківських металах (розраховується сукупний результат переоцінки усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті та банківських металах) у зв`язку зі зростанням після 06 лютого 2014 року курсу іноземних валют до національної валюти України та/або спричинені формуванням резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, визначеними в абзаці другому цього пункту.

З цього приводу суд зазначає, що зі змісту вказаних норм вбачається, що вона не містить положень щодо незастосування до банків заходів впливу у разі здійснення ними ризикової діяльності та за порушення вимог статті 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і вимог щодо порядку формування та зберігання обов`язкових резервів на кореспондентському рахунку в НБУ.

Крім того, у правовому регулюванні спірних правовідносин має місце ієрархічна колізія, яка виникла внаслідок регулювання одних фактичних відносин нормами, закріпленими в актах, що мають різну юридичну силу.

Право НБУ застосувати заходи впливу, до яких належать, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного, встановлене пунктом 12 частини першої статті 73 Закону № 2121-III. Належить звернути увагу, що вказане право цим законом надано НБУ у випадку здійснення банками ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку.

При цьому, Закон № 2121-III не встановлює будь-яких інших умов чи обмежень в реалізації зазначеного права НБУ, у тому числі й у випадках, про які йде мова у пункті 2 Постанови № 859.

За загальним правилом, у разі суперечності застосовуються норми, що закріплюються в нормативно-правових актах, які мають більш високу юридичну силу.

Так, згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, оскільки вимога пункту 2 Постанови № 859 щодо не застосування права НБУ заходів впливу у випадках, встановлених Постановою Правління НБУ, суперечить акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2121-III, то вона до спірних правовідносин не застосовується в силу положень частини четвертої статті 9 КАС України.

Щодо Постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року № 152, якою ПАТ «Омега Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних суд виходить із такого.

Пунктом 1 частини першої статті 76 Закону № 2121-III встановлено, що Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним.

Як встановили суди попередніх інстанцій, під час перевірки було виявлено порушення, які спричинили погіршення показників фінансового стану Банку та наявність загрози інтересам вкладників та інших кредиторів ПАТ «Омега Банк».

Так, Правлінням НБУ розглянуто 02 березня 2015 року пояснювальну записку Генерального департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення ПАТ «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних та інформацію, викладену в доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 02 березня 2015 року за № В/47-308/12522, складеній за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю ПАТ «Омега Банк», Правління НБУ.

В пояснювальній записці зазначено, що за результатами аналізу даних статистичної звітності ПАТ «Омега Банк» установлено, що після віднесення Банку до категорії проблемних відбулося значне погіршення показників його діяльності, зокрема: станом на 27 лютого 2015 року регулятивний капітал ПАТ «Омега Банк» зменшився до рівня, який нижче однієї третини від мінімально встановленого рівня, та становить "-" 28,2 млн. грн. за мінімального значення 120 млн. грн., установленого відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 року № 368, зі змінами (далі - Інструкція № 368); збиткова діяльність (станом на 01 лютого 2015 року фінансовим результатом діяльності є збиток у сумі 4,3 млн. грн.).

Крім того, під час перевірки встановлено, що мали місця порушення Банком починаючи з 13 вересня 2010 року вимоги статті 32 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо перевищення розміру статутного капіталу (5 750,9 млн. грн.) над регулятивним капіталом ("-"28,2 млн.грн.); пункту 1 глави IV Положення про порядок формування та зберігання обов`язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 грудня 2014 року № 806, за період утримання обов`язкових резервів з 01 січня 2015 року до 10 лютого 2015 року в частині недотримання: на кореспондентському рахунку в Національному банку України середньоарифметичної суми залишків коштів в період утримання в розмірі, який дорівнює або більший, ніж розрахована резервна база за період визначення (відхилення для звітного періоду резервування "-" 10918,87 тис. грн.); щоденного обсягу коштів на кореспондентському рахунку в Національному банку України (кількість випадків недорезервування коштів за щоденними залишками становить 41).

Як встановлено, з січня 2015 року по березень 2015 року ПАТ «Омега Банк» не були усунуті порушення та не було покращено фінансове становище щодо відновлення діяльності ПАТ «Омега Банк».

Вказані обставини, з огляду на положення статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", свідчать про обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, що у відповідача був наявний обов`язок, а отже й підстави для віднесення ПАТ «Омега Банк» до категорії неплатоспроможних.

Також, з огляду на те, що постанова НБУ від 02 березня 2015 року № 152 за висновком суду є правомірною, а рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 березня 2015 року № 52 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Омега Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» є похідним, тобто прийнятим на підставі постанови НБУ, відсутні підстави для визнання цього рішення протиправним.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що підстави для задоволення позову у цій справі відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, правильно застосувавши норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись статтями 344 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 826/11346/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук

Судді Верховного Суду