ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2025 року
м. Київ
справа № 160/4344/24
адміністративне провадження № К/990/36730/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Коваленко Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 160/4344/24
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 (ухвалене судом у складі головуючого судді Лозицької І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Шлай А.В., суддів: Кругового О.О., Ясенової Т.І.),
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 (далі також - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, Міноборони), в якому позивачка просила:
визнати протиправною відмову Міноборони від 11.10.2023 за № 423/ВихЗВГ/6326 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , колишнього командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_1 мотопіхотного батальйону, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вогневого поранення, отриманого 14.10.2022 під час виконання бойових завдань в районі проведення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
зобов`язати Міноборони призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка є сестрою ОСОБА_2 . 26.10.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав до керівництва військової частини НОМЕР_2 заяву ОСОБА_3 - батька загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 про призначення та виплату йому коштів, у тому числі, одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_3 заявник - ОСОБА_3 (батько загиблого військовослужбовця) помер. Позивачка звернулась до відповідача із заявою, в якій просила повідомити термін виконання соціальної гарантії держави за загибель воїна у вигляді виплати одноразової грошової допомоги в порядку спадкування. Листом від 11.10.2023 № 423/ВихЗВГ/6326 відповідач повідомив про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги. Таку відмову ОСОБА_1 вважає протиправною.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачка не має права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , яка за життя останнього йому не була призначена.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу
27.09.2024 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій позивачка просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник покликається на приписи пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що оскаржувані рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: статей 1218 1219 1227 ЦК України, статей 16, 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою КМУ №975 від 25.12.2013, Порядку та умовам призначення та виплати одноразової грошової допомоги, затвердженому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №176/39232, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування вказаних норм стосовно вирішення спірних питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги у подібних правовідносинах.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №160/4344/24; касаційну скаргу залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 12.11.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 - командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_1 мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта.
Відповідно до наказу Військової частини НОМЕР_2 від 22.03.2022 № 66 «По стройовій частині» згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про введення воєнного стану та оголошення загальної мобілізації» та мобілізаційної Директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 №32/321/501/13т, молодшого сержанта запасу ОСОБА_2 , який призваний на військову службу по мобілізації вважати таким, що з 22.03.2022 зарахований до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення, на котлове забезпечення з 23.03.2022.
Згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.04.2022 № 99 «По стройовій частині» молодшого сержанта за призовом по мобілізації ОСОБА_2 , командира 1 гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_1 мотопіхотного батальйону, вважати таким, що вибув 24.04.2022 з пункту постійної дислокації в район виконання завдання для безпосередньої участі у бойових діях у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І. Мечникова» внаслідок отриманих поранень 14.10.2022 поблизу населеного пункту Бахмут Донецької області.
21.10.2022 командиром військової частини НОМЕР_2 складена доповідь за фактом смерті під час виконання бойових завдань військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта ОСОБА_2 , згідно з якою попередньо встановлено, що 14.10.2022 з 09.50 до 13.45 противником здійснено обстріл позиції 4 мотопіхотної роти з міномету та СПГ поблизу населеного пункту Бахмут з напрямку населеного пункту Покровське. При виконанні бойових завдань молодший сержант ОСОБА_2 отримав осколкове поранення голови та правої ноги. Під час надання медичної допомоги в Дніпропетровській обласній лікарні ім. І. Мечнікова молодший сержант ОСОБА_2 помер, про що КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. Мечникова» видане лікарське свідоцтво про смерть № 761 від ІНФОРМАЦІЯ_1.
24.10.2022 позивачці Диканським відділом державної РАЦС у Полтавському районі Полтавської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 стосовно реєстрації смерті загиблого брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.10.2022 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав до керівництва військової частини НОМЕР_2 заяву ОСОБА_3 - батька загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 про призначення та виплату йому коштів, у тому числі, одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , молодший сержант ОСОБА_2 отримав осколкове поранення голови та правої нижньої кінцівки. У ході проведення службового розслідування встановлено, що травмування отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби при захисту Батьківщини, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
31.12.2022 складений акт службового розслідування та виданий наказ командира військової частини НОМЕР_2 за № 16338 «Про результати службового розслідування», згідно з якими встановлено, що загибель військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_2 сталася під час виконання ним обов`язків військової служби при захисті Батьківщини.
01.03.2023 командиром військової частини НОМЕР_4 видано наказ № 113, згідно з яким ОСОБА_2 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з ІНФОРМАЦІЯ_1. Смерть, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при захисті Батьківщини.
01.03.2023 командиром НОМЕР_5 окремої механізованої бригади виданий витяг наказ за № 60-рс, згідно з яким молодший сержант за призовом по мобілізації ОСОБА_2 - колишній командир гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону з 20.10.2022 виключений із списків Збройних Сил України у зв`язку зі смертю (загибеллю).
13.03.2023 керівництво військової частини НОМЕР_4 надіслало до ІНФОРМАЦІЯ_5 лист №5034 з доданими документами, що необхідні для призначення одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 №168.
На запит ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.03.2023 за №56/408 12 Регіональною військово-лікарською комісією наданий витяг з протоколу №725 від 30.03.2023 засідання зазначеної комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, згідно з яким встановлено, що травма молодшого сержанта ОСОБА_2 і причина смерті, пов`язані із захистом Батьківщини.
ІНФОРМАЦІЯ_6 вказані документи передав до ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Крім того, 06.04.2023 ІНФОРМАЦІЯ_6 до ІНФОРМАЦІЯ_7 направлена довідка-доповідь № 58/481, згідно з якою родина загиблого молодшого сержанта ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складається з батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , який проживає: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_10 26.05.2023 повідомив, що документи загиблого ОСОБА_2 щодо призначення ОГД надіслані 26.05.2023 листом за вих. № 9/1/4093 до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України для розгляду на відповідній Комісії.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що батько загиблого військовослужбовця - ОСОБА_3 звертався до Міністерства оборони України зі скаргою від 16.06.2023 щодо виплати йому належної одноразової грошової допомоги.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_3 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_6 , виданим Виконавчим комітетом Опішнянської селищної ради Полтавського району Полтавської області.
Після смерті батька позивачка також звернулась до Міністерства оборони України із заявою, в якій просила надати відповідь щодо належної виплати ОСОБА_3 . У зверненні зазначила, що у зв`язку зі смертю батька є спадкоємицею його майна, прав та обов`язків, просила надати інформацію щодо подальших дій для отримання належних виплат по загибелі її рідного брата внаслідок отриманих поранень під час бойових дій.
Листом Головного управління соціальної підтримки Міністерства оборони України №423/Вих3ВГ/6326 від 11.10.2023 ОСОБА_1 повідомлено, що документи для призначення ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю ОСОБА_2 надійшли до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України з ІНФОРМАЦІЯ_12 .
Проте, під час підготовки зазначених документів до розгляду на засіданні Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомлено про смерть ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, одноразова грошова допомога ОСОБА_3 не призначалась.
Крім того, позивачку повідомлено, що право на одержання сум соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя визначено статтею 1227 ЦК України. Роз`яснено, що у разі якщо допомога була би призначена, але не отримана за життя, тоді б така могла входити до складу спадщини. Грошова допомога, яка не була призначена за життя ОСОБА_3 , не входить до складу його спадщини, через що не може бути отримана спадкоємцями.
Вважаючи зазначену відмову протиправною та такою, що порушує її право на отримання одноразової грошової допомоги в порядку спадкування, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Частиною першою статті 16 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі-Закон № 2011-XII) регламентовано, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначено у статті 16-1 Закону № 2011-XII. За приписами вказаної норми закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
Відповідно до пункту 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-XII).
28.02.2022 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, згідно з пунктом 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Державні органи, які зазначені у пункті 1 цієї постанови, мають право отримувати інформацію з державних реєстрів щодо осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги.
Виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої у цьому пункті, здійснюється також сім`ям осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого під час захисту Батьківщини у період дії воєнного стану, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
Якщо сім`я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
На момент виникнення у членів сім`ї та батьків загиблого військовослужбовця права на отримання одноразової грошової допомоги механізм призначення і виплати такої одноразової грошової допомоги визначався Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Надалі, наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану» було затверджено Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану (далі - Порядок № 45), який визначають завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови № 168, алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
Зміст наведених нормативно правових актів не передбачає призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 Постанови № 168 померлій особі, яка входила за життя в коло членів сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця.
Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_7 , що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер у віці 45 років.
Смерть загиблого військовослужбовця вважається такою, що сталася під час виконання ним обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов`язана з учиненням кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Також судами встановлено, що ОСОБА_3 звертався із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) сина - ОСОБА_2 .
Однак, за життя ОСОБА_3 (батька загиблого військовослужбовця), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , рішення щодо призначення ОГД у зв`язку із загибеллю (смертю) сина ухвалено не було, грошова допомога не призначалась, не нараховувалась та не була виплачена.
ОСОБА_1 , вважаючи, що вона має право на призначення ОГД, як спадкоємиця померлого ОСОБА_3 , звернулась до суду з цим позовом.
Колегія суддів наголошує на тому, що сестра загиблого військовослужбовця не входить до кола осіб, на користь яких може бути призначена та виплачена одноразова грошова допомога, передбачена пунктом 2 постанови № 168. Про призначення ОГД, як особи, що перебувала на утриманні загиблого (померлого) брата, позивачка також не заявляла.
З приводу доводів про набуття права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови № 168, як спадкоємицею померлого батька, колегія суддів зазначає, що таке право (призначення ОГД) нерозривно пов`язано з особою спадкодавця. Чинне законодавство не визначає можливості переходу в порядку спадкування права на призначення одноразової грошової допомоги, яке не було реалізовано спадкодавцем за життя за будь-яких обставин.
Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця: зокрема - права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Відповідно до частини четвертої статті 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
З наведеного висновується, що спадкоємці мають право на отримання виплат лише у випадку, якщо така виплата була належна (призначена, нарахована) померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили за життя, однак померлим не отримана.
Таким чином, беручи до уваги викладене, Суд зазначає, що ОСОБА_1 не має права на призначення та виплату, в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця молодшого сержанта за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 ) відповідно до пункту 2 постанови №168.
Крім того, як було зазначено вище, судами попередніх інстанцій не встановлено, що позивачка зверталась особисто до відповідача із заявою та необхідними документами за призначенням одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю брата, зокрема, як утриманець загиблого (померлого).
За встановлених у цій справі обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом та з підстав заявлених позовних вимог, її права та інтереси на отримання одноразової грошової допомоги відповідачем у справі порушені не були, через те, що вона не зверталась до відповідача за призначенням одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 , а механізм призначення та виплата такої допомоги в порядку спадкування не передбачені положеннями Порядку № 975, Порядку № 45 та постановою № 168, позаяк успадкування одноразової грошової допомоги можливо лише у разі якщо така одноразова грошова допомога була призначена її отримувачу за життя.
Крім того, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів позивачки про порушення відповідачем вимог Порядку № 45 при розгляді питання щодо призначення ОГД за заявою ОСОБА_3 , позаяк предметом розгляду цієї справи є право ОСОБА_1 на отримання ОГД в порядку спадкування, а не визнання протиправними дій чи бездіяльності відповідача в частині дотримання вимог означеного Порядку.
Розглядаючи цю справу в касаційному порядку, Верховний Суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341- 343 349 350 355 356 359 375 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.04.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі № 160/4344/24- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Коваленко