Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2018 року

Київ

справа №826/5018/16

адміністративне провадження №К/9901/41168/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року

у справі № 826/5018/16

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2016 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва, через канцелярію, від ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) надійшов адміністративний позов до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач, 1), реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач, 2) про:

- визнання незаконними дії особи з назвою «ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві» (код ЄДРПОУ 39513550) щодо складення вимоги від 09.11.2015 року № Ф-3382-23, у зв'язку з відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень;

- скасувати державну реєстрацію особи з назвою «ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві» (код ЄДРПОУ 39513550) як таку, що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» (арк. справи 5-16).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2016 року, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2016 року № 826/5018/16, якою позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою позивачем судового збору, позовна заява повернута позивачу (арк. справи 24).

Не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2016 року, позивач 06.03.2017 року звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2017 року залишена без руху через її невідповідність вимогам частини 6 статті 187 КАС України (несплата судового збору).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 24 березня 2017 року, апеляційну скаргу повернуто позивачу (арк. справи 33).

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 26 квітня 2017 року про повернення апеляційної скарги, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилався на те, що суд апеляційної інстанції відмовив йому у доступі до правосуддя, а також на те, що в Україні не існує чинного Закону України «Про судовий збір», який оприлюднений та підписаний чинним Президентом України, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, як таку що перешкоджає подальшому розгляду справи, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (арк. справи 115-124).

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 3 частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного, оскільки предметом перегляду у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху, через її невідповідність вимогам частини 6 статті 187 КАС України (несплата судового збору), та наданий позивачу строк для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у відповідності до Закону України «Про судовий збір» до 10 квітня 2017 року (арк. справи 95-96).

Відповідно до зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху позивач отримав 29 березня 2017 року (арк. справи 98).

10 квітня 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого судом апеляційної інстанції відмовлено, оскільки позивачем не приєднано до поданого клопотання жодного належного доказу, який би підтверджував його незадовільний матеріальний стан, що унеможливлює сплату судового збору (арк. справи 108-109).

Суд зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин у відповідності до ч.ч. 3, 7 ст. 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

На підставі викладеного, оскільки позивач у встановлений судом строк не виконав вимоги ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2017 року, а саме, не сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги, у визначеному Законом України «Про судовий збір» розмірі, апеляційну скаргу повернуто позивачу.

В касаційній скарзі позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції відмовив позивачу у доступі до правосуддя, проте у відповідності до ч. 6 статті 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Крім цього, Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, неконституційним не визнавався, є чинним та підлягає застосуванню до спірних правовідносин в частині обов'язку позивача сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 5 п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1600 грн.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, внаслідок не усунення недоліків, встановлених ухвалою, якою апеляційна скарга була залишена без руху, що в розумінні вимог ч. 8 статті 169 КАС України, не позбавляє позивача, за умови усунення недоліків апеляційної скарги, що були встановлені судом раніше ухвалою від 24.03.2017 року повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, або надати належні докази в обґрунтування підстав для його звільнення від сплати судового збору, або відстрочення сплати судового збору.

До того ж, повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції надав оцінку

надісланому на адресу суду на виконання вимог ухвали, якою апеляційна скарга була залишена без руху, клопотанню про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого судом апеляційної інстанції відмовлено, оскільки позивачем не приєднано до поданого клопотання жодного належного доказу, який би підтверджував його незадовільний матеріальний стан, що унеможливлює сплату ним судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року у справі № 826/5018/16, - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 року у справі № 826/5018/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко