Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

Київ

справа № 496/1192/17

провадження № К/9901/43554/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, третя особа - Регіональна філія «Одеська залізниця» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця», про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Біляївського районного суду Одеської області у складі судді Горяєва І.М. від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В., Шеметенко Л.П. від 3 жовтня 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, третя особа - Регіональна філія «Одеська залізниця» Приватного акціонерного товариства «Укрзалізниця», про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від 27 січня 2017 року № 109 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 8 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області від 27 січня 2017 року № 109 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня подачі останнім заяви про призначення пенсії.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що професія «оглядача вагонів, оглядача-ремонтника на пунктах технічного та контрольно-технічного обслуговування вагонів», яка дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачена розділом 66 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен), затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17 грудня 1999 року № 601 та погодженого Міністерством праці та соціальної політики України (діяв до 20 травня 2016 року) та розділом 64 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 66 Залізничний транспорт і метрополітен), затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 20 травня 2016 року № 181, в якому визначені завдання та обов`язки, необхідні знання та кваліфікаційні вимоги до професії 2-5 розрядів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював на посадах слюсаря рухомого складу, оглядувача вагонів, оглядача-ремонтника на пунктах технічного та контрольно-технічного обслуговування вагонів, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 на його ім`я.

По досягненню 55 років ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області від 27 січня 2017 року № 109 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішення мотивовано тим, що у позивача відсутній спеціальний стаж, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач з 1 лютого 1983 року по 15 грудня 1991 року працював на посадах слюсаря рухомого складу, оглядача вагонів, оглядача-ремонтника на пунктах контрольно-технічного обслуговування, що не передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583, якою затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 передбачено посади слюсарів по ремонту рухомого складу, оглядачі вагонів та оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.

8. Відзиву на касаційну скаргу Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року ОСОБА_1 не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Відповідно пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

10. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

11. До Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років включені оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Для деяких категорій працівників у Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років визначено певні особливі показники, зокрема умови праці, місце роботи тощо.

13. Із записів у трудовій книжці на ім`я ОСОБА_1 встановлено, що останній працював на Одеській залізниці з 1 лютого 1983 року по 15 грудня 1991 року на посадах слюсаря рухомого складу, оглядача вагонів, оглядача-ремонтника на пунктах контрольно-технічного обслуговування.

14. Відповідно до Типового технологічного процесу роботи пунктів технічного обслуговування вагонів Т12.01, затвердженого Головним управлінням вагонного господарства Укрзалізниці (щодо долучення пункту 17 «Пункти контрольно-технічного обслуговування вагонів» у пункті 17.3.1, 17.3.2) на пунктах ПТО (пунктів контрольно-технічного обслуговування) технічне обслуговування поїздів, що формуються на станції, виконується аналогічно до технології роботи ПТО (пунктів технічного обслуговування), за виключенням робіт по пролазці; технічне обслуговування транзитних поїздів виконується аналогічно до роботи ПТО.

15. Тобто, ОСОБА_1 працюючи на зазначених посадах фактично виконував ту саму роботу, що слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій та оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій, професії яких передбачені вищезгаданим Списком, отже виконував роботу, яка дає право на пенсію за вислугу років.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 досяг встановленого віку (55 років), має загальний стаж роботи понад 25 років, при цьому його стаж роботи в якості робітника локомотивних бригад, який безпосередньо здійснював організацію перевезень та забезпечував безпеку руху на залізничному транспорті становить понад 12 років 6 місяців.

17. На підставі викладеного вбачається, що, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі діяло непропорційно та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

18. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 15 листопада 2019 року у справі № 495/5161/17.

19. При цьому, суд зазначає, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

20. Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 593/283/17, від 11 липня 2019 року у справі № 607/14795/16-а, від 31 липня 2019 року у справі № 750/10916/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 229/1905/17 та від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Біляївського районного суду Одеської області від 8 червня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року - без змін.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний