Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2018 року

Київ

справа №826/4947/16

адміністративне провадження №К/9901/10192/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Девон» до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., Кобаля М.І. від 20 грудня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2016 року приватне акціонерне товариство «Девон» (далі - ПАТ «Девон») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому просить з урахуванням уточненої позовної заяви визнати відмову державного реєстратора Лавренко К.О. відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від вчинення реєстраційних дій щодо внесення наданих ПАТ «Девон» відомостей про своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) до Єдиного державного реєстру протиправною та зобов'язати управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві вчинити реєстраційні дії шляхом внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Девон» зазначає, що відповідачем безпідставно залишено заяву позивача про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, без розгляду з підстав невідповідності поданих ПАТ «Девон» документів вимогам частин першої-п'ятої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», оскільки при заповненні реєстраційної картки та поданні документів ПАТ «Девон» було дотримано всі вимоги вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Приймаючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що реєстраційна карта позивачем заповнена з порушенням вимог законодавства, зокрема, в частині, де зазначено паспортні дані засновників.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Девон» задовольнив, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року скасував.

Дане рішення мотивоване тим, що недоліки у реєстраційній картці (формі 4), поданій позивачем 29 вересня 2015 року для внесення змін про юридичну особу, не передбачені жодним приписом статті 8 Закону № 755-IV у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та не порушують встановлених нею вимог до оформлення документів, які подаються державному реєстратору.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що державний реєстратор Лавренко К.О., посилаючись на те, що в поданій формі 4 реєстраційної картки в розділі паспортні дані не зазначено в підрозділі «серія» літери, які є в паспорті іноземного громадянина, а в розділі «номер» зазначено літери та цифри разом: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4, не надав жодних доказів та не навів правових обґрунтувань того, що літери у вказаних номерах паспортів іноземних громадян є їх серіями та що взагалі закордонні паспорти країн громадянської належності таких осіб містять серії.

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, не погоджуючись з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулось із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В касаційній скарзі скаржник вказує на те, що відповідно до чинного законодавства України з 30 квітня 2016 року припинено повноваження Міністерства юстиції України та його територіальних управлінь щодо здійснення оскаржуваних реєстраційних дій, а тому винесене рішення апеляційного суду неможливо виконати. Крім того, скаржник вказує на те, що апеляційним судом порушено дискреційні повноваження управління.

Від ПАТ «Девон» надійшов відзив на касаційну скаргу управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якому вказано на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції та безпідставність доводів касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29 вересня 2015 року ПАТ «Девон» звернулося до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві з пакетом документів з метою внесення змін до відомостей про своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) до Єдиного державного реєстру, а саме: реєстраційною карткою (форми 4) та нотаріально засвідчений підпис голови правління ПАТ «Девон» (зареєстровано в реєстрі за № 4332).

У поданій державному реєстратору формі 4 реєстраційної картки в розділі паспортні дані не зазначено в підрозділі «серія» літери, які є в паспорті іноземного громадянина, а в розділі «номер» зазначено літери та цифри разом: НОМЕР_1; НОМЕР_2; НОМЕР_3; НОМЕР_4.

Повідомленням від 29 вересня 2015 року про залишення документів без розгляду державний реєстратор Лавренко К.О. довів до відома позивача, що подані ним документи залишено без розгляду через їх невідповідність вимогам частин першої-п'ятої статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року відповідає, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та третьою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно з положеннями частин першої, другої та шостої статті 19 вказаного Закону в разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу) подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, зміни, щодо внесення яких до Єдиного державного реєстру ПАТ «Девон» звернулось до державного реєстратора, не пов'язані зі змінами установчих документів, а стосуються визначення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Частиною шостою статті 19 Закону Україну «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для залишення без розгляду документів, поданих для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є такі: документи подані не в повному обсязі; документи не відповідають вимогам, встановленим частинами першою-п'ятою статті 8 Закону; документи подані не за місцем проведення державної реєстрації; документи подані особою, яка не має відповідних повноважень; надходження рішення суду щодо заборони проведення реєстраційних дій.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою відмови у проведенні державної реєстрації є невідповідність документів вимогам, встановленим частинами першою-п'ятою статті 8 Закону.

У свою чергу, відповідно до статті 8 Закону № 755-IV документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються поштовим відправленням або електронним документом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою.

Реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинна бути нотаріально засвідчена.

Підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів повинен бути засвідчений відповідною посадовою особою в установленому порядку.

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження форм реєстраційних карток» від 14 жовтня 2011 року № 3178/5, який діяв на момент подання документів для державної реєстрації, затверджено серед іншого форму 4 - реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави дійти до висновку, що законодавством регламентовано перелік підстав для залишення без розгляду документів, поданих для внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, який є виключним і не підлягає розширеному тлумаченню. При цьому, жодних вимог або інструкцій щодо порядку заповнення графи про паспортні дані засновників, зокрема, у разі, якщо засновники є іноземними громадянами та відповідно мають паспорти іншої держави, законодавством України не встановлені.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що недоліки у реєстраційній картці (формі 4), поданій ПАТ «Девон» 29 вересня 2015 року для внесення змін до відомостей про юридичну особу, відсутні, оскільки документи повністю відповідають вимогам статті 8 Закону № 755-IV у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, та не порушують встановлених законом вимог до оформлення документів, які подаються державному реєстратору. Тому дії державного реєстратора визнані апеляційним судом такими, що не ґрунтуються на вимогах Закону, вчиненні без дотримання принципів добросовісності, розсудливості та з порушенням балансу між несприятливими наслідками, які вони зумовлюють для позивача, і цілями, на які вони спрямовані, а отже є протиправними. Колегія суддів погоджується з даним висновком апеляційного суду.

Що стосується доводів скаржника про те, що з 30 квітня 2016 року він не має повноважень на вчинення будь-яких реєстраційних дій, у даному випадку колегія суддів відхиляє, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин та, зокрема, звернення позивача до суду з позовною заявою у цій справі, саме відповідач був наділений такими повноваженнями, його посадовою особою вчинено дії, які порушують права позивача, і жодні правові підстави для зобов'язання судом іншого суб'єкта вчинити дії на відновлення порушеного права позивача, з огляду на завдання адміністративного судочинства, регламентовані статтею 2 КАС України, відсутні. Крім того, позивач у даній справі - управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві не подавав клопотання про заміну його правонаступником. Тому, наступні питання, пов'язані з виконання судового рішення вирішуватимуться на стадії виконавчого провадження.

Зокрема, відповідно до статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що судом першої інстанції при ухваленні постанови від 10 жовтня 2017 року було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

На цій підставі колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві не підлягає задоволенню, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року слід залишити без змін.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу, а понесені позивачем судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко