Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 560/4579/25

адміністративне провадження № К/990/32966/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/4579/25

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ГУ ПФУ

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2025, ухвалене судом у складі головуючого судді Божук Д.А.,

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Сапальової Т.В., Шидловського В.Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 20.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження з 01.03.2025 максимальним розміром його пенсії, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ);

зобов`язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату з 01.03.2025 його пенсії без обмеження її максимальним розміром та здійснити доплату донарахованої пенсії, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якими було встановлено обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Однак ГУ ПФУ після перерахунку його пенсії, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - постанова № 209) з 01.03.2025 протиправно обмежило максимальний розмір його пенсії сумою 23610,00 грн.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2025, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025, позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром при здійсненні її перерахунку з 01.03.2025.

Зобов`язав ГУ ПФУ здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. 04.08.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФУ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 560/4579/25 і ухвалити нове судове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

4. Верховний Суд ухвалою від 04.09.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 у справі №560/10445/24 зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 25.06.2024 №5483/4.2-2024 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Листом ГУ ПФУ від 17.03.2025 повідомлено позивача, що відповідно до статті 43 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною), індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Максимальний розмір пенсії з врахуванням норм статті 43 Закону № 2262-XII не повинен перевищувати з 01.01.2023 - 20930,00 грн, з 01.03.2024 - 23610,00 грн, з 01.01.2025 - 23610,00 грн.

На виконання рішення суду від 07.10.2024 у справі № 560/10445/24 відповідач провів перерахунок пенсії, в результаті якого розмір пенсії позивача з 01.02.2023 становить - 27623,01 грн., з 01.03.2024 - 29123,01 грн., при цьому відповідач зазначив, що зазначеним рішенням суду не зобов`язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.

На підставі положень постанови № 209 відповідач провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 , який з урахуванням індексації з 01.03.2025 становить 38276,88 грн., але виплата пенсії здійснюється з урахуванням положень статті 43 Закону № 2262-ХІ із застосуванням обмеження її максимальним розміром у сумі 23610,00 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спірних правовідносинах, які склались в цій справі, підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон № 2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, від 27.02.2020 № 3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.

При цьому, відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог щодо зобов`язання відповідача здійснити доплату донарахованої пенсії з 01.03.2025, суд першої інстанції вказав про передчасність таких вимог, оскільки спір в цій частині відсутній.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що здійснюючи позивачеві перерахунок пенсії на підставі постанови № 209, ГУ ПФУ нарахувало позивачеві доплату в розмірі 1500,00 грн. (максимальний розмір доплати у зв`язку з індексацією пенсії у 2025 році) і враховуючи, що частиною сьомою статті 43 Закону № 2262-ХІ максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, пенсія позивача становить 23610,00 грн.

На думку відповідача, реалізація зазначених положень Закону № 2262-ХІ покликана забезпечити скорочення дисбалансу в розмірах пенсій, що дасть змогу забезпечити соціальний захист найбільш вразливих верств населення, для яких пенсія є єдиним джерелом для існування.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

11. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Стаття 3 Конституції України проголошує, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

13. Ця норма є об`єктивним продовженням задекларованого в статті 1 Основного Закону статусу України як соціальної та правової держави.

14. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

15. Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

16. Спеціальні умови, норми і порядок пенсійного забезпечення за особливостями спеціального статусу громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, визначені цим Законом, який має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

17. Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

18. У справі, яка розглядається, спір виник у зв`язку із незгодою позивача із діями ГУ ПФУ, а саме обмеженням максимальним розміром пенсії під час її перерахунку з 01.03.2025.

19. Перевіряючи оспорювані дії відповідача на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.

20. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.

21. Згідно зі змістом статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

22. Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

23. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

24. Також Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

25. Таким чином, Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія частини п`ятої статті 17 Основного Закону.

26. Суди попередніх інстанцій встановили і це видно з протоколу перерахунку пенсії від 01.03.2025, що під час здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови № 209 ГУ ПФУ визначило, що підсумок пенсії (з урахуванням індексації в 2025 році та попередніх роках) становить 38276,88 грн. При цьому, в рішенні про перерахунок пенсії зазначено, що з урахуванням максимального розміру пенсії такий підсумок становить 23610,00 грн.

27. Враховуючи наведене колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку щодо протиправності дій відповідача, які полягали у обмеженні пенсії позивача максимальним розміром, у зв`язку з тим, що у спірних правовідносинах, які склались в цій справі, підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон № 2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, від 27.02.2020 №3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.

28. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

29. Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції не встановив неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.05.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2025 у справі № 560/4579/25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко