Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 460/3314/25

адміністративне провадження № К/990/25042/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Уханенка С. А.,

суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року (суддя-доповідач - Мікула О.І., судді - Кузьмич С.М., Курилець А.Р.),

УСТАНОВИВ:

І. Рух справи

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Рівненського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Рівненський ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ МЮ (м.Львів)), в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Рівненського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ МЮ (м.Львів) Герасимчука В.В. про відкриття виконавчого провадженні від 04 лютого 2025 року № 76995598;

- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Рівненського ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ МЮ (м.Львів) Герасимчука В.В. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04 лютого 2024 року у ВП № 76995598 та про стягнення виконавчого збору від 04 лютого 2024 року у ВП № 76995598.

2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року в позові відмовлено.

5. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків шляхом оплати судового збору у сумі 4360,32 грн, оскільки позивачкою заявлено три вимоги. Заявниці установлено десятиденний строк з дня вручення копії судового рішення для усунення недоліків скарги.

7. На виконання ухвали суду від 17 квітня 2025 року, 28 квітня 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокат Хіноцька О.І. надіслала заяву про усунення недоліків скарги разом із документом про оплату судового збору у сумі 2906,88 грн.

8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року повернуто особі, яка її подала, через неусунення її недоліків.

9. Предметом оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги у зв`язку з неусуненням її недоліків.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

10. 16 червня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила переглянути і скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. Скаргу обґрунтовано тим, що судом апеляційної інстанції безпідставно повернуто апеляційну скаргу, оскільки судовий збір нею сплачено правильно, з урахуванням змісту ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року про залишення її позовної заяви без руху, в якій зазначено: «… що позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 04 лютого 2024 року у ВП № 76995598) та дві вимоги майнового характеру (визнання протиправною та скасування постанови держаного виконавця про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 04 лютого 2024 року у ВП № 76995598; визнання протиправною та скасування постанови держаного виконавця про стягнення виконавчого збору від 04 лютого 2024 року у ВП № 76995598) на загальну суму 402,00 грн».

11.1. ОСОБА_1 указує, що за подання до суду цього позову їй потрібно було сплатити судовий збір в загальній сумі 1937,92 грн (2 х (3028,00 грн х 0,4 х 0,8) = 1937,92 грн). Тому за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2906,88 гривень (1937,92х150%), а не 4360,32 грн, як помилково порахував суд апеляційної інстанції.

11.2. Позивачка наголошує, що висновок суду апеляційної інстанції про необхідність сплати судового збору у розмірі 150% з розрахунку за три вимоги немайнового характеру суперечить приписам статті 4 Закону України «Про судовий збір» вимог. За таких обставин, суд апеляційної інстанції безпідставно повернув її апеляційну скаргу у зв`язку з неусуненням заявницею її недоліків.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2025 року визначено склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги: головуючий суддя - Мартинюк Н.М., судді: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,

13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 24 червня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі.

14. У відзиві на касаційну скаргу Рівненський ВДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного МРУ МЮ (м.Львів) просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

15. У зв`язку з перебуванням судді Мартинюк Н.М. у відпустці по вагітності та пологах, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2025 року визначено інший склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги: головуючий суддя - Уханенко С.А., судді: Жук А.В., Кашпур О.В.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

16. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, Суд зазначає таке.

17. Відповідно до пункту 1 частини п`ятої, частини шостої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

16. За правилами частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, зокрема, щодо залишення скарги без руху, із зазначенням її недоліків та способу і строку їхнього усунення.

17. За умовами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

16. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон України «Про судовий збір»).

17. Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

17.1. Так, пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що за подання адміністративного позову майнового характеру, який, зокрема, подано фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб

17.2. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

18. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

19. За умовами частини третьої статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

20. Ураховуючи те, що з позовом до суду позивачка звернулася у лютому 2025 року, то розмір ставки обчислюється з суми прожиткового мінімуму, установленого на одну працездатну особу у розмірі 3028,00 грн, визначеного статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року.

21. Верховний Суд зауважує, що норми КАС не урегульовують питання обчислення ціни позову за самостійними вимогами майнового характеру, проте це питання урегульоване положеннями статті 176 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), пунктом 10 частини першої статті 176 ЦПК України, яким установлено, що у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Інших варіантів визначення ціни позову законодавцем не встановлено.

22. За правилами частини шостої статті 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

23. Як убачається з матеріалів справи, оскаржені позивачкою постанови ДВС стосуються відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору у сумі 102,00 грн та мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.

24. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачкою оскаржується три постанови, а саме: постанова про відкриття виконавчого провадженні, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору у ВП №76995598, а тому розмір судового збору має бути сплачений за три вимоги немайнового характеру.

25. Позивачка наполягає на тому, що недоліки апеляційної скарги нею усунуто, оскільки розмір сплаченого нею судового збору відповідає ціні позову, яку визначив суд першої інстанції, з урахуванням приписів підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

26. Верховний Суд погоджується з такими доводами, оскільки оскаржені ОСОБА_1 постанови ДВС про стягнення виконавчого збору у сумі 102,00 грн та про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн є підставою для покладення на позивачку обов`язку сплатити кошти, тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що нею заявлено три немайнові вимоги є помилковим, оскільки указані в цих постановах ДВС суми є грошовим зобов`язанням позивачки, що входить до ціни позову, як одна майнова вимога.

27. Водночас питання обчислення розміру майнової вимоги урегульоване нормами Закону України «Про судовий збір» лише в площині визначення її мінімального та максимального розміру. Однак, ані норми КАС України, ані Закон України «Про судовий збір» не містять норм, які б визначали порядок обчислення суми судового збору, якщо в позові об`єднано декілька позовних вимог, що мають майновий характер, проте така норма міститься у статті 176 ЦПК України.

28. Отже, застосовуючи аналогію процесу, Верховний Суд констатує, що у разі об`єднання в одному позові кількох майнових вимог, розмір судового розміру обчислюється у межах максимальної/мінімальної ставок, визначених Законом України «Про судовий збір», виходячи із загальної ціни майнових вимог, що вираховується шляхом додавання сум, указаних в таких вимогах.

28.1. Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву та апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим при обчисленні розміру судового збору застосовується коефіцієнт 0,8. Ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру (0,4), оскільки загальна сума виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження є меншою, ніж мінімальний розмір цієї ставки. Отже, ціна позову за немайнову та майнову вимоги у цій справі складає 1937,92 грн (3028,00 грн х 0,4 ) х 2 ) х0,8. Тому розмір судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги становить 2906,88 грн (1937,92 грн грн х 150%).

29. Підсумовуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що на виконання ухвали суду від 17 квітня 2025 року позивачкою було сплачено судовий збір у належному розмірі та вчасно надіслано суду документ про його сплату. Ураховуючи те, що про інші недоліки скарги судом апеляційної інстанції в цій ухвалі не зазначено, суд не мав правових підстав для повернення апеляційної скарги через неусунення її недоліків.

30. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

31. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

32. На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2025 року скасувати, а справу №460/3314/25 направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Головуючий суддя: С.А. Уханенко

Судді: А.В. Жук

О.В. Кашпур