Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2019 року у справі №815/1768/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 815/1768/18

адміністративне провадження № К/9901/4659/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року (суддя: Харченко Ю. В. ) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року (судді: Бойко А. В., Осіпов Ю. В., Шевчук О. А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі - позивач, позивачка) звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу відповідача "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УКР ГУНП в Одеській області" від 30 березня 2017 року № 1015, згідно якого позивачу оголошено сувору догану.

В обґрунтування позовних вимог позивачкою зазначено, що в її діях відсутній склад дисциплінарного проступку, а тому притягнення її до дисциплінарної відповідальності є незаконним. ОСОБА_1 посилалась на те, що залучення до проведення службових розслідувань працівників підрозділів внутрішньої безпеки може відбуватись лише у разі, якщо такий підрозділ є у штатному розписі, а у разі, якщо такого підрозділу немає, то залучення таких працівників можливе лише за рішенням уповноваженої особи, якою в даному випадку є голова Національної поліції.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів попередніх інстанції мотивовані тим, що в даному випадку в ході проведеного службового розслідування за фактами, викладеними у листі УВБ в Одеській області ДВБ НП України від 07 лютого 2017 року було встановлено допущення заступником начальником організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області, майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тобто невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

При цьому, cудами зазначено, що позивач після отримання документів не виконала розпорядження начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника ОСОБА_3 щодо залучення до участі у проведенні службового розслідування працівника УВБ в Одеській області, начальника відділу УВБ в Одеській області ДВБ України полковника поліції ОСОБА_2 чим порушила службову дисципліну, яка передбачає, у тому числі, обов'язок виконувати накази начальників.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року і прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не була визначена в числі виконавців у резолюції начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 від 19 грудня 2016 року щодо організації проведення службового розслідування у Портофранківському відділенні поліції.

Скаржниця вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до встановлених правовідносин норми матеріального права, які підлягали до застосування, закріплені у пункті 4 Розділу І Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 в контексті того, що ОСОБА_1 ніби то несла відповідальність за виконання резолюції.

Скаржниця зазначає, що підготовлений позивачкою проект наказу про проведення службового розслідування у Портофранківському відділенні поліції був підписаний начальником ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, а підготовлений ОСОБА_1 висновок цього службового розслідування був затверджений цим же начальником.

Скаржниця вважає, що зміст проекту наказу та висновку службового розслідування був повністю схвалений першим керівником ГУНП в Одеській області і ніяких доказів перегляду цих документів чи їх скасування відповідачем надано не було.

Отже, на переконання позивачки, дисциплінарних проступків вона не вчиняла і до неї не підлягають до застосування норми матеріального права, вказані у статтях 18 та 19 Закону України "Про Національну поліцію" та у статтях 2,5,7,14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, чинного на даний час щодо поліцейських, та які регламентують застосування до поліцейських дисциплінарних стягнень.

При цьому, скаржниця зазначила, що одним з виконавців резолюції начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 від 19 грудня 2016 року щодо організації проведення службового розслідування у Портофранківському відділенні поліції був начальник УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_5.

Позиція інших учасників справи.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Бевзенко В. М. (судді), Данилевич Н. А., Шарапа В. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року у цій справі.

Розпорядженнями заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року № 752/0/78/20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді доповідача Бевзенека В. М.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Яковенко М. М. (судді), Дашутін І. В., Шишов О. О.

Розпорядженнями заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року № 1788/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді доповідача Яковенка М. М.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А. Г. (судді), Єресько Л. О., Соколов В. М.

Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

15 грудня 2016 року до ГУНП в Одеській області надійшов лист Департаменту внутрішньої безпеки УВБ в Одеській області №1000/42-15/01-2016, у якому зазначено, що працівниками управління внутрішньої безпеки в Одеській області ДВБ Національної поліції України 06 грудня 2016 року було здійснено перевірку організації службової діяльності в Портофранківському відділенні поліції Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області, за результатами якої виявлено ряд недоліків, у зв'язку з чим викладено прохання організувати проведення службового розслідування із залученням начальника відділу УВБ в Одеській області ДВБ НП України полковника поліції ОСОБА_2, усунути недоліки та вжити заходи дисциплінарного впливу у відношенні винних працівників поліції.

19 грудня 2016 року начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 до документа № 12419 від 15 грудня 2016 року складено резолюцію щодо організації ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 проведення службового розслідування за участю вказаного працівника УВБ в Одеській області, вжиття відповідних заходів реагування, за результатами поінформування зацікавлених осіб у встановлений законом строк.

Начальником УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 виконання листа УВБ було доручено начальнику організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_11, яка безпосереднє виконання листа доручила заступнику начальника організаційно-методичного відділу УКР майору поліції ОСОБА_1.

У ході проведення службового розслідування було встановлено, що остання підготувала проект наказу про проведення службового розслідування за фактами вказаними у листі УВБ в Одеській області ДВБ НП України, однак вимоги резолюції начальника ГУНП не виконала та не вказала у проекті вказаного наказу про залучення співробітників УВБ Одеській області ДВБ НП України до проведення службового розслідування.

Також встановлено, що в ході проведення службового розслідування ОСОБА_1 були підтверджені порушення, скоєні працівниками СКП Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП, які були виявлені співробітниками управління внутрішньої безпеки.

21 січня 2017 року за результатами службового розслідування ОСОБА_1 складений висновок, погоджений начальником УКР ГУНП та затверджений заступником начальника ГУНП майором поліції ОСОБА_5. З начальником відділу УВБ в Одеській області ДВБ НП України ОСОБА_2 вказаний висновок погоджено не було.

У висновку службового розслідування від 16 березня 2017 року, проведеного відносно позивача зазначено, що не зважаючи на виявлені порушення в діях працівників СКП, ОСОБА_1 не було виконано вимоги п. п. 8.3,8.4 Інструкції Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230 щодо зазначення конкретних норм законодавства, посадових обов'язків, порушених працівниками СКП, їх персональні дані, в чому виражались порушення та пропозиції щодо застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень.

У зв'язку із виявленими порушеннями, за грубе порушення вимог підпунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006року № 3460-ІV, п. п. 4.2,8.3,8.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, що виразилося в ігноруванні вказівки керівництва щодо проведення службового розслідування, із залученням працівників УВБ в Одеській області, неналежного проведення службового розслідування та оформлення його висновку, не наданні пропозиції щодо притягнення винних до дисциплінарної відповідальності за результатами його проведення позивача і було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.

Не погодившись з вказаним наказом в частині пункту щодо оголошення суворої догани, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015року №580-VIII (далі Закон № 580).

У пунктах 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону № 580 визначено, що поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.

Згідно з статтею 19 Закону № 580, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року №901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 квітня 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) відповідно до статті 1 якого службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно з статтею 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначено статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Дисциплінарним статутом встановлено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначено Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013р. №230 (далі Інструкція № 230).

Відповідно до п. 1.2 Інструкції № 230 службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.

Підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс (п. 2.1 Інструкції).

В даному випадку в ході проведеного службового розслідування за фактами, викладеними у листі УВБ в Одеській області ДВБ НП України від 07 лютого 2017 року, було встановлено допущення заступником начальником організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області, майором поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тобто невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

З матеріалів справи вбачається, що після отримання 15 грудня 2016 року листа УВБ в Одеській області Департамениту внутрішньої безпеки №1000/42-15/01-2016 начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області полковником ОСОБА_3 було складено резолюцію, згідно якої доручено ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, організувати проведення службового розслідування за участю вказаного працівника УВБ в Одеській області (начальника відділу УВБ в Одеській області ДВБ України полковника поліції ОСОБА_2), вжиття відповідних заходів реагування, за результатами поінформувати зацікавлених осіб у встановлений законом строк.

Судами встановлено, і не заперечувалось позивачем, безпосереднє виконання цього завдання, а саме проведення службового розслідування було доручено заступнику начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області, майору поліції ОСОБА_1.

Відповідно до розділу 12 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20.05.2016 року № 414, доручення (у тому числі усні) Голови Національної поліції України, першого заступника, заступників Голови Національної поліції України, керівників органів та підрозділів поліції, інших посадових осіб оформляються резолюцією.

Резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа.

Резолюція складається з таких елементів: прізвище та ініціали виконавця (виконавців), зміст доручення (конкретні дії щодо виконання документа), термін виконання, особистий підпис керівника, дата.

Керівники нижчого рівня вчиняють резолюції особисто або визначеними посадовими особами.

Таким чином, резолюція це фактично і є рішення посадової особи, прийняте відносно питання, яке міститься у документі, на якому робиться резолюція.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 23 грудня 2016 року, з урахуванням приписів частини 9 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", частини 1 статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, частини 4 статті 7 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 2.1,2.6 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, у зв'язку з надходженням 20 грудня 2016 року до ГУНП в Одеській області листа начальника УВБ в Одеській області ДВБ Національної поліції України майора поліції ОСОБА_9 про встановлення фактів порушення норм Кримінального процесуального законодавства України працівниками Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області у ході здійснення перевірки їх організації службової діяльності працівниками УВБ в Одеській області ДВБ Національної поліції України, заступником начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_1 підготовлено проект наказу № 3276 "Про призначення службового розслідування", яким призначено проведення службового розслідування за вказаним фактом, без залучення до проведення службових розслідувань працівників підрозділу внутрішньої безпеки.

Таким чином, позивач, після отримання документів для виконання не виконала розпорядження начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника ОСОБА_3 щодо залучення до участі у проведенні службового розслідування працівника УВБ в Одеській області (начальника відділу УВБ в Одеській області ДВБ України полковника поліції ОСОБА_2), чим порушила службову дисципліну, яка передбачає, в тому числі, обов'язок виконувати накази начальників.

Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 12 березня 2013 року № 230, визначено компетенцію окремих підрозділів МВС при проведенні службових розслідувань.

У п. 4.1 вказаної Інструкції встановлено, що проведення службових розслідувань за фактами порушень службової дисципліни, неналежного виконання особами РНС посадових обов'язків, втрати службових посвідчень, підготовка за їх результатами висновків та проектів наказів про заходи дисциплінарного впливу до цих осіб здійснюються працівниками тих підрозділів, у яких ці порушення було виявлено.

При цьому, у п. 4.2 Інструкції встановлено, що до проведення службових розслідувань за всіма підставами, визначеними цією Інструкцією, за рішенням уповноважених службових осіб можуть залучатися працівники підрозділів внутрішньої безпеки.

Пунктом 3.1 Інструкції визначено, що начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.

Таким чином, начальник Головного управління Національної поліції в Одеській області полковник ОСОБА_3 є уповноваженою особою на призначення службового розслідування відносно посадових осіб Портофранківського Відділення поліції Приморького ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області та має право приймати рішення про залучення до проведення службових розслідувань працівників підрозділів внутрішньої безпеки.

Згідно п. 3.3 Інструкції проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.

Отже, вказаною нормою передбачено саме доручення проведення відповідного службового розслідування підрозділам внутрішньої безпеки, за наявності таких у штатному розписі, а не їх залучення до участі у службовому розслідування. При цьому, вказаною нормою закріплено альтернативу у разі відсутності таких підрозділів у штатному розписі у такому разі проведення службового розслідування доручається найбільш досвідченим працівникам.

В даному випадку, у зв'язку з відсутністю в штатному розписі ГУНП в Одеській області підрозділу внутрішньої безпеки, проведення службового розслідування відносно посадових осіб Портофранківського Відділення поліції Приморького ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області було доручено заступнику начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області, майору поліції ОСОБА_1.

Судами встановлено, що будь-які докази, які свідчать про доведення ОСОБА_1 до відома керівництва обґрунтування факту невиконання рішення начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області полковника ОСОБА_3 про залучення до проведення службового розслідування працівника УВБ в Одеській області (начальника відділу УВБ в Одеській області ДВБ України полковника поліції ОСОБА_2) в матеріалах справи відсутні.

Крім того, в ході проведення службового розслідування встановлено, що не зважаючи на виявлені порушення в діях працівників СКП, ОСОБА_1 не було виконано вимоги п. п. 8.3,8.4 Інструкції щодо зазначення конкретних норм законодавства, посадових обов'язків, порушених працівниками СКП, їх персональні дані, в чому виражались порушення та пропозиції щодо застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1 відповідно до вимог наказу ГУНП в Одеській області від 23 грудня 2016 року № 3276 за фактом неналежного виконання службових обов'язків працівниками Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області було проведено службове розслідування, за наслідками якого складено висновок службового розслідування щодо неналежного виконання службових обов'язків працівниками Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області від 23 січня 2017 року.

Згідно з п. п. 8.3,8.4 Інструкції № 230 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

Також, в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.

У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У висновку службового розслідування, складеному за фактом неналежного виконання службових обов'язків працівниками Портофранківського ВП Приморського ВП у м.

Одесі ГУНП в Одеській області, заступником начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області майором поліції ОСОБА_1, всупереч вимогам п. п.8.3,8.4 Інструкції № 230, не зазначено конкретних норм законодавства, інформації про те чи підтвердились чи спростувались відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, посадових обов'язків, порушених працівниками СКП, їх персональні дані, в чому виражалися порушення та пропозиції щодо застосування до винних осіб дисциплінарних стягнень.

Відповідно до вимог Інструкції виконавцю (голові, членам комісії) для проведення ними повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, надається певний перелік прав, якими вони можуть скористатися.

З огляду на зазначене, позивач не була обмежена у проведенні належного, повного та всебічного та об'єктивного службового розслідування відносно повідомленого УВБ в Одеській області ДВБ НП України факту неналежного виконання службових обов'язків працівниками Портофранківського ВП Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області.

Відповідно до п.4 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

Відповідачем було виконано зазначені вимоги Дисциплінарного статуту та відбирались пояснення від заступника начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 з приводу викладених у листі Департамениу внутрішньої безпеки УВБ в Одеській області від 07 лютого 2017 року №87/42-15/01-2017 обставин.

Згідно з пунктом 14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

З врахуванням тяжкості допущеного позивачем проступку та обставин, за яких його скоєно Головним управлінням Національної поліції в Одеській області на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, що не суперечить нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що оскаржуваний наказ від 30 березня 2017 року №1015 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області, майора поліції ОСОБА_1 у вигляді суворої догани є правомірним і обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Доводи скаржниці про те, що ОСОБА_1 не була визначена в числі виконавців у резолюції начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 від 19 грудня 2016 року щодо організації проведення службового розслідування у Портофранківському відділенні поліції і не може нести за це відповідальність є помилковими, оскільки в даному випадку, у зв'язку з відсутністю в штатному розписі ГУНП в Одеській області підрозділу внутрішньої безпеки, проведення службового розслідування відносно посадових осіб Портофранківського Відділення поліції Приморького ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області було доручено заступнику начальника організаційно-методичного відділу УКР ГУНП в Одеській області, майору поліції ОСОБА_1. При цьому позивачка не відмовилася від виконання покладених на неї обов'язків з підготовки проекту наказу про проведення службового розслідування.

Посилання скаржниці на те, що суди не застосували до встановлених правовідносин норми матеріального права, які підлягали до застосування, закріплені у пункті 4 Розділу І Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242 в контексті того, що ОСОБА_1 ніби то несла відповідальність за виконання резолюції є помилковими, оскільки в даному випадку позивачка понесла відповідальність на підставі розділу 12 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції, затвердженої наказом Національної поліції України від 20 травня 2016 року № 414.

Аргументи касаційної скарги, що зміст проекту наказу та висновку службового розслідування був повністю схвалений першим керівником ГУНП в Одеській області і ніяких доказів перегляду цих документів чи їх скасування відповідачем надано не було не відповідають обставинам справи, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що начальником відділу УВБ в Одеській області ДВБ НП України ОСОБА_2 вказаний висновок погоджено не було.

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Аргументи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в позовний та апеляційних скаргах, які належним чином перевірені судами попередніх інстанцій та зводяться до їх переоцінки.

Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів першої та апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Судові витрати.

З огляду результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2018 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. Г. Загороднюк

судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов