Історія справи

Постанова КАС ВП від 26.06.2024 року у справі №520/29247/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2024 року

м. Київ

справа № 520/29247/23

провадження № К/990/17532/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду у складі судді Сліденко А.В. від 31 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мельнікової Л.В., Бегунца А.О., Курило Л.В. від 04 квітня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи із 70% грошового забезпечення, з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 76 % грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2016 року, без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат, з урахуванням проведених виплат.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано 10 днів від дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.

3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року визнано необґрунтованими викладені у заяві від 30 жовтня 2023 року твердження позивача щодо дотримання строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

4. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що ані у позові, ані у поданій на виправлення недоліків позову заяві заявник не виклав жодних юридично спроможних аргументів та не подав жодних доказів існування об`єктивних перешкод (істотних труднощів чи значних ускладнень) для вчинення процесуальної дії з подачі позову до суду у межах визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку.

5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року скасовано в частині позовних вимог, що охоплюють період з 17 квітня 2023 року.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що охоплюють період з 17 квітня 2023 року, направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року залишено без змін.

6. Скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви в частині позовних вимог, що охоплюють період з 17 квітня 2023 року, оскільки, починаючи з 17 квітня 2023 року, позов поданий у встановлений законом строк.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року в частині вимог з 01 січня 2016 року по 17 квітня 2023 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року в частині залишення без змін ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року в цій частині, та направити справу № 520/29247/23 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій установлено, що 17 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70 % грошового забезпечення, з 01 січня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 76 % грошового забезпечення з 01 січня 206 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01 січня 2016 року без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України чи інших нормативно-правових актів, які надають боржнику можливість для відстрочення виплат, з урахуванням проведених виплат.

9. Встановивши, що позов поданий поза межами строку звернення до суду без заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 19 жовтня 2023 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії без руху та надав 10-ти денний строк від дати отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду юридично вмотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.

10. На виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, у якій просив вважати строк на звернення до суду не пропущеним та відкрити провадження у справі № 520/29247/23.

11. Заява, з посиланням на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 06 грудня 2022 року у справі № 711/8648/17, обґрунтована тим, що строки звернення до суду у спірних правовідносинах не повинні застосовуватися, оскільки зменшення відповідачем розміру пенсії з 76 % до 70 % відноситься до триваючих порушень прав позивача, а також в силу вимог частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

12. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року визнано необґрунтованими викладені у заяві твердження позивача щодо непропуску строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

13. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 падав апеляційну скаргу.

14. Обґрунтовуючи вимоги до суду апеляційної інстанції, позивач зазначив, що оскільки в межах цієї справи позивач оскаржує протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшені при перерахунку розміру пенсії позивача з 01 січня 2016 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 з показника 76 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення, а тому слід вважати, що перерахунок та виплату пенсії позивачу не проведено у повному обсязі та своєчасно саме з вини органу Пенсійного фонду України. Отже, позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача зі збільшенням показника 76 % грошового забезпечення та провести виплати з 01 січня 2016 року з урахуванням виплачених сум, підлягають задоволенню без обмеження строком.

15. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року скасовано в частині позовних вимог, що охоплюють період з 17 квітня 2023 року.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог, що охоплюють період з 17 квітня 2023 року, направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року залишено без змін.

16. Скасовуючи частково ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов поданий у строк, установлений законом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

17. Касаційна скарга обґрунтована застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 240/5401/18 та від 31 жовтня 2023 року у справі № 360/7479/21.

18. Заявник наголошує, що перерахунок та виплата пенсії не проведені своєчасно та у повному обсязі з вини органу Пенсійного фонду України, тому позовні вимоги щодо проведення виплат з 01 січня 2016 року з урахуванням виплачених сум підлягають задоволенню без обмеження строком.

19. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, тобто в часині застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постановах Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 240/5401/18 та від 31 жовтня 2023 року у справі № 360/7479/21.

21. Стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 240/5401/18, колегія суддів зазначає таке.

22. У справі № 240/5401/18 предметом розгляду була правомірність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії позивача з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року, та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83 % сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року.

23. Позов у справі № 240/5401/18 було подано в межах строку, визначеного частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

24. Розглядаючи справу № 240/5401/18, Суд досліджував правомірність дій відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії позивача з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2018 року. Тобто суд надав оцінку управлінському волевиявленню суб`єкта владних повноважень щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення.

25. У справі, яка переглядається (№ 520/29247/23), спірним також є питання правомірності дій відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відсоткового показника призначеної пенсії з 76 % до 70 % грошового забезпечення, та зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 76 % грошового забезпечення з 01 січня 206 року.

26. Встановивши, що позов поданий поза межами строку звернення до суду без заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, Харківський окружний адміністративний суд залишив позовну заяву без руху та надав строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.

27. У справі № 520/29247/23 судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання правомірності дій відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відсоткового показника призначеної пенсії з 76 % до 70 % грошового забезпечення, а саме не надавалась оцінка управлінському волевиявленню суб`єкта владних повноважень щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення, оскільки суд першої інстанції на стадії вирішення питання про прийняття справи до розгляду повернув позивачу позовну заяву, оскільки позивач, у визначений судом строк, не усуну визначені ухвалою суду недоліки.

28. Подібність правовідносин означає, зокрема тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

29. Отже, суть оскаржуваних судових рішень у справах № 240/5401/18 та № 520/29247/23 не є релевантними.

30. Стосовно неврахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, які викладені у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2019 року у справі № 360/7479/21, колегія суддів зазначає таке.

31. У справі № 360/7479/21, звертаючись до суду, позивач просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які полягають у обмеженні розміру пенсії позивачу граничним розміром у 70 % відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 січня 2016 року в редакції статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи із 90 % відповідних сум грошового забезпечення та виплатити заборгованість з пенсії повністю та відразу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01 грудня 2019 року відповідно до довідки, виданої сектором із соціально-гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» за № 33/33-3922 від 03 листопада 2021 року, із урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових висновків Великої Палати Верховного Суду в адміністративній справі № 160/8324/19 від 05 березня 2019 року, виходячи із 90 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням вже виплачених сум пенсії, починаючи з 01 грудня 2019 року.

32. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року раніше призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення;

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 17 листопада 2021 року № 949 ( ОСОБА_2 ) про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3922 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Луганській області» від 03 листопада 2021 року № 33/33-3922 про розмір грошового забезпечення з 01 листопада 2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01 грудня 2019 року до моменту здійснення перерахунку пенсії.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

33. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року у справі № 360/7479/21 скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року раніше призначеної ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а позовні вимоги в цій частині - залишено без розгляду.

34. Постановою Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року в частині залишення без розгляду позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення скасовано.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області щодо зменшення з 01 січня 2016 року раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії з 90 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення залишено в силі.

35. Аналіз судових рішень у справі № 360/7479/21 дає підстави для висновку про те, що питання застосування строку звернення до суду з вимогою про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01 січня 2016 року виходячи із 90 % відповідних сум грошового забезпечення не вирішувалось.

36. Зазначене є свідченням того, що висновки у справі, яка розглядається (№ 520/29247/23), не суперечать висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 360/7479/21.

37. Повертаючись до перегляду судових рішень у цій справі на предмет дотримання при їх ухваленні судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.

38. Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої - третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

39. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

40. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

41. Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

42. Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

43. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

44. Суд зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. У цьому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

45. Суд звертає увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

46. У постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 колегія суддів дійшла висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України у спорах цієї категорії:

1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Таким чином, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.

47. Отже, отримання позивачем листа відповідача від 30 травня 2023 № 2000-0203-8/72052 на звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку.

48. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

49. Разом з тим, з позовом про здійснення перерахунку за період з 01.01.2016 року позивач звернувся лише 17 жовтня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

50. Так, колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

51. До того ж Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

52. Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, а отже, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

53. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач, заявляючи позовні вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію у розмірі 76 % грошового забезпечення з 01 січня 2016 року, пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

54. Зважаючи на приписи частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції правильно визначив, що позовні вимоги з 17 квітня 2023 року заявлено в межах строку звернення до суду, визначеного процесуальним законом.

55. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 1140/2132/18.

56. Щодо твердження позивача про те, що перерахунок та виплата пенсії не проведені своєчасно та у повному обсязі з вини органу Пенсійного фонду України, тому позовні вимоги щодо проведення виплат з 01 січня 2016 року з урахуванням виплачених сум, в силу приписів частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», підлягають задоволенню без обмеження строком, колегія суддів зазначає таке.

57. Відповідно до частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

58. Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій проводиться без обмеження строком у випадку, коли такий перерахунок не був проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

59. З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30 травня 2023 № 2000-0203-8/72052 вбачається, що позивачу з 01 січня 2016 року проведено перерахунок пенсії згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

60. Зважаючи на те, що спірним у цій справі є правомірність зменшення при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відсоткового показника призначеної пенсії з 76 % до 70 % грошового забезпечення, а не визнання за позивачем права на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною розміру видів грошового забезпечення чи введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на спірні правовідносини не поширюються приписи частини третьої статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм процесуального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин; у них повністю відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року, змінену рішенням суду апеляційної інстанції, - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.Ю. Бучик

Т.Г. Стрелець