Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №855/91/19

адміністративне провадження №А/9901/72/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.

за участю:

секретаря судового засідання - Головко О.В.,

уповноваженого представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Ющенка О.О., Рахнянського Б.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу уповноваженого представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року (постановлену у складі: головуючого судді: Шурка О.І., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В.)

у справі за позовом уповноваженого представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

21 березня 2019 року уповноважений представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 у Центральній виборчій комісії (далі - ЦВК, Комісія) з правом дорадчого голосу ОСОБА_1 звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо незабезпечення пропорційних часток кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в результаті прийняття постанов Центральної виборчої комісії від 06 березня 2019 року № 478, від 07 березня 2019 року № 497, від 08 березня 2019 року №514;

- зобов'язати Центральну виборчу комісію внести відповідні зміни до вказаних постанов, забезпечивши право кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначеними вище постановами Центральної виборчої комісії були внесені зміни до складу окружних виборчих комісій з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року. Зазначені постанови ЦВК прийняті у зв'язку із скасуванням реєстрації кандидатів на пост Президента України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та достроковим припиненням повноважень тих членів окружних виборчих комісій, які були включені до складу цих комісій за їх поданнями .

Відповідач зазначеними вище постановами призначив на такі керівні посади інших осіб з числа раніше призначених членів відповідних окружних виборчих комісій. У результаті внесення зазначених змін до складу ОВК кандидат на пост Президента України ОСОБА_4 взагалі не отримав право мати додаткові керівні посади в окружних виборчих комісіях. У зв'язку із цим, уповноважений представник ОСОБА_4 16 березня 2019 року звернувся із заявою до Центральної виборчої комісії, в якій просив внести відповідні зміни до вказаних постанов Центральної виборчої комісії. Однак відповідачем не було розглянуто вказаної заяви на своєму засіданні та не прийнято рішення з вказаних у заяві питань, лише 21 березня 2019 року позивач отримав лист за підписом члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_10 На думку позивача, із вказаної відповіді слідує, що відповідач не додержувався вимоги Закону України «Про вибори Президента України» щодо права усіх кандидатів на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку із пропуском п'ятиденного строку звернення до суду із позовною заявою.

Ухвала суду вмотивована тим, що позивач, по суті, оскаржує бездіяльність відповідача, пов'язану з підготовкою та прийняттям постанов ЦВК, якими були внесені зміни до складу окружних виборчих комісій з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року та просить зобов'язати Комісію внести зміни до вказаних постанов. Таким чином, саме з 6-8 березня 2019 року, у розумінні вимог частини шостої статті 273 Кодексу, повинен обраховуватися п'ятиденний строк звернення до суду із даним позовом.

Оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом лише 21 березня 2019 року, суд дійшов висновку, що даний позов поданий із пропуском п'ятиденного строку на звернення до суду, а тому підлягає залишенню без розгляду.

Не погоджуючись із таким рішенням, уповноважений представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права. Суд першої інстанції помилково визначив як підставу позову бездіяльність Центральної виборчої комісії при підготовці постанов Центральної виборчої комісії від 06 березня 2019 року № 478, від 07 березня 2019 року № 497, від 08 березня 2019 року №514 .

Натомість позивач зазначав, що предметом даного позову не є вимоги про скасування вказаних постанов, оскільки Центральна виборча комісія у своїй діяльності постійно приймає рішення про внесення змін до постанов, ухвалених нею раніше. Тому 16 березня 2019 року уповноважений представник позивача звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до спірних постанов. Однак Центральна виборча комісія не прийняла рішення про внесення відповідних змін, а тому, на думку позивача, ухилилася від прийняття рішення, спрямованого на забезпечення додержання принципу рівних можливостей усіх кандидатів на пост Президента України шляхом ненадання права на пропорційну частку кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях. Позивач вважає, що саме у цьому й проявилася протиправна бездіяльність відповідача. Відтак строк на оскарження позивачем бездіяльності Центральної виборчої комісії у зазначеному спорі має обчислюватися з моменту закінчення строку розгляду заяви, поданої 16 березня 2019 року, що співпадає з одержанням уповноваженим представником листа від 21 березня 2019 року за підписом члена Центральної виборчої комісії ОСОБА_10

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зазначив, що позивач по суті оскаржує бездіяльність Комісії, пов'язану з підготовкою та прийняттям постанов від 6 березня 2019 року № 478, від 7 березня 2019 року №497, від 8 березня 2019 року № 514, якими були внесені зміні до складу окружних виборчих комісій з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року, утворених відповідно до постанови Центральної виборчої комісії від 18 лютого 2019 року № 331 "Про утворення окружних виборчих комісій з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року". По суті позивач просить зобов'язати Комісію вчинити дії, пов'язані із внесенням змін до вказаних постанов.

Викладене, на думку відповідача, свідчить, що саме з 6-8 березня 2019 року у розумінні вимог частини шостої статті 273 Кодексу повинен обраховуватися п'ятиденний строк звернення до суду із позовом про оскарження дій виборчої комісії.

Крім того, відповідач зазначив, що позовні вимоги про зобов'язання Комісії вчинити дії щодо внесення змін у зазначені постанови є похідними від позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Центральної виборчої комісії щодо незабезпечення пропорційних часток кожної категорії керівних посад в окружних виборчих комісіях з виборів Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року в результаті прийняття спірних постанов.

Зважаючи на те, що із позовною заявою позивач звернувся до суду 21 березня 2019 року, тобто, із пропуском п'ятиденного строку для звернення до суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні уповноважений представник кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_1 підтримав свої вимоги з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, просив скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, за змістом аналогічні тим, які зазначені у відзиві, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Ухвалу суду першої інстанції вважає законною і обґрунтованою. Звертає увагу Суду на те, що пояснення представника позивача мають інший зміст, аніж його позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 273 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо встановлення нею результатів виборів чи всеукраїнського референдуму оскаржуються до Верховного Суду. Усі інші рішення, дії або бездіяльність Центральної виборчої комісії, члена цієї комісії, прийняті у межах виборчого процесу, оскаржуються до апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ.

Частиною шостою статті 273 КАС України встановлено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Колегія суддів Верховного Суду зауважує, що важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визначається днем прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності. Це головна відмінність строку звернення до суду щодо вирішення виборчих спорів від строку звернення до суду в інших спорах адміністративної юрисдикції, в яких, як правило, цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, у виборчих спорах немає необхідності з'ясування обставин щодо дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб'єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

Визначаючи момент початку відліку строку на звернення до суду з цією позовною заявою суд виходить зі змісту і суті заявлених позовних вимог. Так, позивачем оскаржено протиправна, на його думку, бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо забезпечення пропорційності часток керівних посад у складі окружних виборчих комісій саме в результаті прийняття постанов Центральної виборчої комісії від 06 березня 2019 року № 478, від 07 березня 2019 року № 497, від 08 березня 2019 року №514 та, як наслідок встановлення судом такої протиправності, зобов'язання внести зміни, знов-таки, до зазначених постанов.

При цьому протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (стаття 270 частина 4 КАС України).

Частиною восьмою статті 23 Закону України «Про вибори Президента України» від 05 березня 1999 року №474-ХІV дійсно передбачений обов'язок Центральної виборчої комісії щодо забезпечення пропорційності часток керівних посад у складі окружних виборчих комісій при формуванні їх складу. Крім того, сталою судовою практикою визнано, що збереження такої пропорційності є обов'язком відповідача не лише під час формування ОВК, а й протягом усього виборчого процесу.

Разом з тим, відповідно до статті 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог.

Отже, формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожен учасник судового розгляду розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Суд не має повноважень ініціювати судовий процес. Суд встановлює предмет доказування та коло засобів доказування виходячи із фактично заявлених позивачем вимог.

Зважаючи на викладене, виходячи з реально заявленого обсягу і змісту позовних вимог, колегія суддів доходить висновку, що строк на звернення до суду із даним позовом про оскарження бездіяльності ЦВК щодо незабезпечення пропорційності часток керівних посад в результаті прийняття постанов ЦВК від 06, 07, 08 березня 2019 року слід відраховувати від часу прийняття відповідних постанов.

Водночас, матеріали позовної заяви свідчать, що вона надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду 21 березня 2019 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду, тобто поза межами встановленого процесуальним законом п'ятиденного строку.

За правилами частини 5 статті 270 Кодексу адміністративного судочинства України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення даного позову без розгляду у зв'язку із пропуском уповноваженим представником позивача п'ятиденного строку звернення до суду.

Аналізуючи доводи заявника апеляційної скарги щодо його звернення 16 березня 2019 року до ЦВК із заявою про забезпечення дотримання пропорційності часток керівних посад в окружних виборчих комісіях, Суд виходить з такого.

Дійсно, заявою від 16 березня 2019 року позивач вимагав внесення змін до перелічених вище постанов.

Листом від 21 березня 2019 року член ЦВК ОСОБА_10 повідомила позивача про відсутність підстав до задоволення заяви з огляду на правомірність дій ЦВК.

На думку апелянта, дата отримання ним відповіді на означену заяву і є моментом початку відліку строку на оскарження бездіяльності ЦВК.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що статтею 15 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» передбачено, що заяви та скарги, подані до Комісії, розглядаються у порядку, встановленому цим та іншими законами, а також Регламентом Центральної виборчої комісії.

Заяви та скарги, які подані до Комісії під час виборчого процесу чи процесу референдуму та стосуються цього процесу, розглядаються Комісією протягом п'яти днів з дня надходження заяви або скарги, якщо інший строк не встановлено відповідним законом України про вибори або референдуми. Днем подачі такої заяви чи скарги вважається день фактичного отримання скарги Комісією.

Заява, подана до Комісії, за дорученням Голови Комісії або одного із його заступників попередньо розглядається членом Комісії. За підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви.

Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.

Відповідно до статті 12 цього Закону за результатами розгляду та обговорення на засіданні Комісії питання порядку денного Комісія ухвалює рішення у формі постанови.

Рішення, прийняті Комісією, можуть бути змінені лише самою Комісією з власної ініціативи або на підставі рішення суду. Рішення Комісії може бути оскаржене до суду в порядку, встановленому цим та іншими законами України.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що розгляд звернень у ЦВК організовано таким чином, що попереднє їх вивчення здійснює член ЦВК, до повноважень якого віднесено, з-поміж іншого, вирішувати, чи є доцільним винесення їх на розгляд Комісії у колегіальному складі.

Критеріїв, якими мав би керуватися член ЦВК, коли вирішував, в якій формі треба розглядати певне звернення, що надійшло до ЦВК, законодавство не містить, як і вичерпного переліку питань, які вимагають саме колегіального ухвалення рішення. Це сфера дискреційних повноважень члена ЦВК, реалізація яких, втім, повинна мати об'єктивні підстави та узгоджуватися з приписами закону.

При цьому, обрахунок строку звернення до суду з 21 березня 2019 року, як на цьому наполягає позивач, мав би місце у випадку оскарження ним бездіяльності ЦВК щодо не розгляду, неналежного розгляду або наслідків розгляду заяви позивача від 16 березня 2019 року.

Разом з тим, як вбачається із позовної заяви та апеляційної скарги, позивач у даній справі не оспорює бездіяльність відповідача що стосується розгляду його заяви від 16 березня 2019 року.

Таким чином, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів визнає, що ухвала суду першої інстанції, яка є предметом перегляду в цій справі, є законною та обґрунтованою, її висновки відповідають нормам матеріального та процесуального права, відповідно, підстави для скасування чи зміни оскарженого рішення суду відсутні.

З урахуванням наведеного та керуючись статтями 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу уповноваженого представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_4 у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі №855/91/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх