Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.12.2018 року у справі №813/3657/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №813/3657/17

адміністративне провадження №К/9901/67442/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Желтобрюх І.Л.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року (головуючий суддя - Гулик А.Г.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року (головуючий суддя - Качмар В.Я., судді - Курилець А.Р., Мікула О.І.)

у справі № 813/3657/17

за позовом ОСОБА_3

до Львівської митниці ДФС,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області

про визнання протиправним наказу і стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. В жовтні 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_3) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області (далі - третя особа), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила:

1.1. визнати протиправним наказ відповідача від 13.09.2017 №647-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

1.2. стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 9651,40 грн. та грошову компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 12107,22 грн. та недоотриману суму премій в розмірі 53050 грн.;

1.3. стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду на суму 50000грн..

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року, позов ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області про визнання протиправним наказу і стягнення коштів, в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці ДФС від 19.09.2017 №647-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» залишено без розгляду.

3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року, позов задоволено частково:

3.1. Стягнуто з Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження вул.Костюшка,1, м.Львів, 79000 на користь ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, 79071 грошові кошти в сумі 9651 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 40 коп..

3.2. Стягнуто з Львівської митниці ДФС код ЄДРПОУ 39420875, місцезнаходження вул.Костюшка, 1, м.Львів, 79000 на користь ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_1, 79071 грошову компенсацію за невикористані дні відпустки в сумі 3660 (три тисячі шістсот шістдесят)грн. 09 коп.

3.3. В задоволенні позовних вимог про стягнення з Львівської митниці ДФС грошової компенсації за невикористані дні відпустки у сумі 8447 (вісім тисяч чотириста сорок сім)грн. 13коп., недоотриманих премій на суму 53050 (п'ятдесят три тисячі п'ятдесят )грн. 00 коп., моральної шкоди на суму 50000 (п'ятдесят тисяч)грн. 00 коп. відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач протиправно здійснив повернення нарахованих позивачу за період роботи з 20.06.2017 по 31.07.2017 коштів у сумі 9651,40 грн., з порушенням порядку, встановленого статтею 127 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Крім того, цей суд встановив, що час відсторонення ОСОБА_3 від посади дає їй право на щорічну основну відпустку тривалістю 7 днів, що не була нею використана, а тому з відповідача належить стягнути компенсацію за невикористані дні відпустки. Крім того, судами вказано на необґрунтованість вимог про стягнення моральної шкоди, так як позивачем не наведено причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та моральними стражданнями, не наведено жодного розрахунку моральної шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

5. 10 грудня 2018 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Львівської митниці ДФС недоотриманих премій на суму 53050 (п'ятдесят три тисячі п'ятдесят )грн. 00 коп., моральної шкоди на суму 50000 (п'ятдесят тисяч)грн. 00 коп. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині.

6. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_3 вказує на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права. Так, ОСОБА_3 стверджується, що судами не взято до уваги той факт, що скаржник зазнала душевні страждання внаслідок протиправних дій та рішень з боку відповідача, які вчинялися ним при здійсненні заходів щодо притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності, що спричинило неотримання майже 4 місяці заробітної плати, невиплату при звільненні в повному обсязі грошової компенсації за невикористані відпустки, позбавило отримання премій, безпідставне відрахування грошових коштів та позбавлення права на відпустку, що за таких обставин скаржник вважає підставою для відшкодування моральної шкоди з врахуванням принципів розумності та справедливості. Крім того, скаржником вказується, що суди дійшли помилкового висновку на відсутність підстав для отримання премії, згідно розпорядження КМУ від 27.09.2017 № 674-р «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за червень 2017 року на забезпечення функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України» та розпорядження КМУ від 27.09.2017 № 694-р «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за липень 2017 року на забезпечення функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України». Так, правова природа коштів, які надійшли згідно розпоряджень КМУ та фактично згідно змін до кошторису призначені для преміювання, є досягнення за результатом роботи за червень та липень 2017 року, тому кошти повинні використовуватися як премія за роботу працівників за ці місяці, а не використовуватись за результат роботи за інші місяці. Також ОСОБА_3 зазначає про підставність нарахування їй 100 % премії за результатами роботи у вересні місяці 2017 року, як різниці між премією у розмірі 200 % встановленої працівникам Львівської митниці ДФС, згідно наказу від 27.10.2017 № 29-ф «Про преміювання державних службовців за результатами роботи у вересні 2017 року» та позбавленням скаржника премії у розмірі 100 % за результатами роботи у вересні 2017 року згідно довідки про результат тематичної перевірки. Додатково позивачем зазначається про відсутність взаємозв'язку між преміюванням працівників митниці та розпорядженням КМУ від 25.01.2017 № 109-р «Деякі питання виконання пункту 11 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», яке вказано як підстава для видачі наказу про преміювання працівників Львівської митниці ДФС.

7. 02 січня 2019 року судом касаційної інстанції отримано відзив відповідача на зазначену касаційну скаргу, в якому він вважає доводи скаржника безпідставними та необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам закону. Відтак, просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

8. Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2018 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

9. Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_3 призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

10. ОСОБА_3 працювала на посаді начальника управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера Львівської митниці ДФС.

11. Наказом Митниці «Про проведення службового розслідування» від 08.06.2017 №300 призначено проведення службового розслідування стосовно позивача та головного державного інспектора відділу митного оформлення «Скнилів» митного поста «Західний» ОСОБА_4 з 08.06.2017 по 05.07.2017, яке відповідним наказом «Про продовження терміну службового розслідування» від 05.07.2017 №359 продовжено по 02.08.2017.

12. Наказом відповідача 08.06.2017 №323-о «Про відсторонення від виконання посадових обов'язків» (далі - Наказ №323-о) відсторонено ОСОБА_3, від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження; встановлено для позивача п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями та визначено її робоче місце у відділі боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління протидії митних порушень Митниці. 13.07.2017 до Наказу №323-о були внесені зміни, а саме робочим місцем для позивача визначено відділ організації документування і роботи з документами управління матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Митниці.

13. За наслідками проведення службового розслідування Наказом Львівської митниці ДФС від 13.09.2017 №647-о «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання посадових обов'язків начальнику управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності головному бухгалтеру Львівської митниці ДФС - ОСОБА_3 оголошено догану.

14. Крім того, за результатами проведеної тематичної перевірки від 19.09.2017 №123/76-17 встановлено, що позивач вчинила дисциплінарний проступок і, у відповідності до пункту 8.3 довідки, у зв'язку із закінченням термінів притягнення до дисциплінарної відповідальності, її позбавлено 100% премії за результатами роботи у вересні 2017 року.

15. На підставі розпоряджень Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №674-р «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за червень 2017 року на забезпечення функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України», від 04.10.2017 № 694-р «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за липень 2017 року на забезпечення функціонування контролюючих органів» та повідомлень ДФС України про зміни кошторису на 2017 рік від 26.10.2017 №405, 30.10.2017 № 492 передбачена виплата премій працівникам Львівської митниці ДФС.

16. Вказані кошти Митниця отримала 27.10.2017, 08.11.2017 та 06.12.2017. Отримані відповідачем кошти були розподілені та виплачені працівникам за результатами роботи у жовтні, листопаді, грудні 2017 року. Премію за результатами роботи у жовтні 2017 року у розмірі 7621,10 грн. позивач отримала у листопаді 2017 року.

17. Наказом «Про звільнення ОСОБА_3» від 23.10.2017 №757-о позивача звільнено з Посади в порядку переведення до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП.

18. В подальшому вже після звільнення, згідно наказу Митниці «Про скасування наказу» від 14.02.2018 №29-дс (далі - Наказ №29-дс) скасовано Наказ №647-о на виконання вимоги Міжрегіонального управління Національного агентства України з питань державної служби у Львівській та Закарпатській областях від 06.02.2018 №3.

19. На підставі наведеного відповідачем у лютому 2018 року позивачу було проведено новий розрахунок належної їй компенсації заробітної плати за час відсторонення від Посади у розмірі 87378,33 грн., однак після всіх відрахувань (податку з доходів фізичних осіб, військового збору, професійних внесків, стягнення заборгованості 9651,4 грн.) до виплати нараховано суму коштів, що становило 52043,2 грн.

20. Із змісту службової записки Митниці від 28.03.2018 №175/13-70-05/30 щодо відрахування із належних до виплати ОСОБА_3 9651,4 грн. видно, що вказана сума була відрахована у зв'язку з тим, що така їй виплачена за період роботи з 20.06.2017 по 31.07.2017, а тому при проведені нового розрахунку вказані кошти були утримані із належних до виплати сум.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

21. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Абзац 1,3 частини 5 статті 52 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII): премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

23. Пункт 10.1 розділу 10 Положення про преміювання начальника митниці, заступників начальника митниці, посадових осіб Львівської митниці ДФС, затвердженого наказом Митниці від 16.03.2017 № 126 (із змінами, внесеними наказами митниці від 28.04.2017 № 221, 18.05.2017 № 251, 05.10.2017 № 551) (далі - Положення про преміювання Митниці): у разі надходження на рахунок спеціального фонду державного бюджету Митниці коштів від перевиконання загального обсягу митних платежів, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету, такі кошти використовуються в першу чергу для місячного преміювання працівників та посадових осіб митниці.

24. Пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за червень 2017 р. на забезпечення функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України» від 27 вересня 2017 р. № 674-р (Розпорядження № 674-р): збільшити видатки Міністерству фінансів (для Державної фіскальної служби) за спеціальним фондом державного бюджету за програмою 3507010 "Керівництво та управління у сфері фіскальної політики" на 346122,5 тис. гривень, що становить 9,99 відсотка перевиконання у червні 2017 р. загального обсягу митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету.

25. Абзац 5 пункту 2 Розпорядження № 674-р: Забезпечити: Державній фіскальній службі: спрямування зазначених у пункті 1 цього розпорядження коштів відповідно до пункту 22 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" на забезпечення функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України (у тому числі оплату праці посадових осіб і працівників).

26. Пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання спрямування частини суми перевиконання загального обсягу митних платежів за липень 2017 р. на забезпечення функціонування контролюючих органів» від 04 жовтня 2017 р. № 694-р (Розпорядження № 694-р): Збільшити видатки Міністерству фінансів (для Державної фіскальної служби) за спеціальним фондом державного бюджету за програмою 3507010 "Керівництво та управління у сфері фіскальної політики" на 178413,9 тис. гривень, що становить 9,99 відсотка перевиконання у липні 2017 р. загального обсягу митних платежів (мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету.

27. Абзац 5 пункту 2 Розпорядження № 694-р: Забезпечити: Державній фіскальній службі: спрямування зазначених у пункті 1 цього розпорядження коштів відповідно до пункту 22 статті 14 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" на забезпечення функціонування контролюючих органів у значенні, наведеному у Податковому кодексі України (у тому числі оплату праці посадових осіб і працівників).

28. Частини 1, 2 статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ): Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

29. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

30. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

32. Суд, аналізуючи приписи частини 5 статті 52 норми Закону №889-VIII, зауважує, що встановлення премій в конкретному державному органі віднесено законодавцем до дискреційних повноважень керівника державної служби, правовою формою яких є відповідне положення про преміювання в даному органі, яке погоджується з виборним органом первинної профспілкової організації у випадку наявності останнього.

33. Так, зі змісту пункту 10.1 розділу 10 Положення про преміювання начальника митниці, заступників начальника митниці, посадових осіб Львівської митниці ДФС випливає можливість встановлення премій працівникам та посадовим особам Митниці, у разі надходження на рахунок спеціального фонду державного бюджету Митниці коштів від перевиконання загального обсягу митних платежів, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету.

34. Такі кошти, відповідно до розпоряджень № 674-р та 694-р були спрямовані Кабінетом Міністрів України у жовтні 2017 року для оплати праці працівників та посадових осіб Державної фіскальної служби України шляхом збільшення видатків за спеціальним фондом державного бюджету як результат перевиконання загального обсягу митних платежів за червень та липень 2017р.

35. Однак, із системного аналізу вказаних розпоряджень не вбачається імперативної норми щодо використання коштів, виділених згідно даних правових актів, на преміювання працівників та посадових осіб Митниці виключно за підсумками роботи у червні та липні 2017 року, позаяк загальний обсяг митних платежів перевиконано саме у ці місяці.

36. Відсутність обов'язкового використання коштів, які надійшли в жовтні та листопаді 2017 року на виконання розпоряджень № 674-р та 694-р, на рахунок спеціального фонду державного бюджету Митниці від перевиконання загального обсягу митних платежів, шляхом нарахування премій саме за червень та липень 2017 року - місяців, в яких досягнуто дане перевиконання, підтверджується і нормами пункту 10.1 Положення про преміювання Митниці, в якому не міститься прив'язка до встановлення премій лише за той місяць, в якому відбулося перевиконання митних платежів.

37. Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач володів достатніми повноваженнями для спрямування вказаних коштів на виплату премії працівникам за інші періоди, у зв'язку з відсутністю в змісті вищезазначених розпоряджень КМУ, обов'язку Митниці використати кошти, які надійшли за перевиконання загального обсягу митних платежів за червень-липень 2017 року, на виплату премій працівникам саме за вказані місяці.

38. Тому доводи скаржника щодо протиправності дій Митниці у вигляді нарахування премій за інші періоди та суперечність змісту розпоряджень № 674-р та 694-р відхиляються Судом як необґрунтовані.

39. Щодо доводів позивача стосовно незаконного позбавлення її 100 % премії за результатами роботи у вересні 2017 року, позаяк згідно довідки про результат тематичної перевірки від 19.09.2017, її позбавлено лише 100 % премії, в той час, як преміювання працівників митниці у даному місяці було здійснено на рівні 200%, а відтак, право позивача, на її думку, на різницю у розмірі 100% премії є порушене, то Суд відхиляє їх як безпідставні, зважаючи на таке.

40. Відповідач, позбавляючи ОСОБА_3 100 % премії за результатами тематичної перевірки, що не оспорюється позивачем, не мав на меті визначення цифрового відсоткового коефіцієнту її утримання, оскільки граничний розмір преміювання працівників апарату Митниці за результатами роботи у вересні 2017 року, станом на 19.09.2017 - дату складення довідки, не був визначений, а переслідував ціль, виключно, щодо позбавлення такого виду заохочення загалом.

41. Стосовно доводів скаржника з приводу стягнення моральної шкоди, то Суд погоджується з доводами судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення даної позовної вимоги, з огляду на наступне.

42. Приписами статті 23 ЦКУ визначено форми вияву моральної шкоди, яка полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

43. Необхідність наведення ґрунтовного обґрунтування як факту заподіяння моральної шкоди відповідачем, її розміру, протиправності дій, внаслідок яких виникла така шкода а також причинно - наслідкового зв'язку між шкодою та діями відповідача підтверджуються правовою позицією, яка висловлена в постанові Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також у постанові Великої Палати від 23.01.2019 по справі № 800/416/17.

44. Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, заявляючи вимогу про стягнення моральної шкоди, що виявилася, на її думку, у душевних стражданнях внаслідок протиправних дій та рішень з боку відповідача, які вчинялися ним при здійсненні заходів щодо притягнення скаржника до дисциплінарної відповідальності, що спричинило неотримання майже 4 місяці заробітної плати; невиплаті при звільненні в повному обсязі грошової компенсації за невикористані відпустки; позбавлення премій; безпідставному відрахуванні грошових коштів та позбавленні права на відпустку не навела чіткого обґрунтування як причинно - наслідкового зв'язку між шкодою та діями відповідача, так і заявленого розміру моральної шкоди.

45. Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що усі належні до виплати позивачу кошти за період відсторонення її від посади, в тому числі компенсації за невикористані відпустки, які недоотримані ОСОБА_3 та слугували, на її думку, підставою для стягнення моральної шкоди, були виплачені їй відповідачем як добровільно, так і на виконання рішення суду. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача, що, в подальшому, було скасовано відповідачем, не мало негативний вплив на ділову репутацію позивача як державного службовця, що підтверджується добровільним переведенням ОСОБА_3 до іншого державного органу - Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області.

46. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_3 безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

47. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

48. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

49. Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1.ст.349, ст.350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

50. Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

51. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року - залишити без змін.

52. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді І. Л. Желтобрюх

Т. Г. Стрелець