Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2018 року у справі №133/194/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2020 року

Київ

справа №133/194/18

адміністративне провадження №К/9901/56534/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А. Ю.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року у складі судді Поліщук І. М. та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у складі колегії суддів: Драчук Т. О., Полотнянка Ю. П., Загороднюка А. Г. у справі № 133/194/18 за позовом ОСОБА_1 до Козятинського міського голови Пузир Олександра Дмитровича про скасування розпорядження,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з позов, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження Козятинського міського голови Пузиря О. Д. (надалі по тексту також - відповідач) від 28.11.2017 №940-р "Про зупинення рішення 21 сесії 7 скликання Козятинської міської ради №886-VII від 24.11.2017 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 21.03.2018, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що, на думку позивача, міський голова у розпорядженні про зупинення рішення ради повинен висловити зауваження безпосередньо до рішення ради, яке ним зупинене. Натомість, ніякого обґрунтованого зауваження безпосередньо до рішення Козятинської міської ради вінницької області від 24 листопада 2017 року міський голова у спірному розпорядженні не вказав.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачем до суду не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У ході розгляду справи судами встановлено, що 22.11.2017 позивач подала заяву до Козятинського міського голови Пузиря О. Д. щодо надання земельної ділянки, орієнтованою площею 100 кв. м. для будівництва гаражу, на землях загального користування.

Дана заява була винесена на розгляд Козятинської міської ради Вінницької області та 24.11.2017 рішенням 21 сесії 7 скликання Козятинської міської ради Вінницької області №886-VII надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності міської ради, не наданих у власність чи користування, орієнтовною площею 100 кв. м., для будівництва індивідуальних гаражів за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою передачею її у власність.

28.11.2017 відповідно до пункту 20 частини 3 статті 42 та частини 4 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" Козятинським міським головою видано розпорядження №940-р "Про зупинення рішення 21 сесії 7 скликання Козятинської міської ради №886-VII від 24.11.2017 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1".

У зв'язку з чим питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 за рахунок земель комунальної власності міської ради, не наданих у власність чи користування, орієнтовною площею 100 кв. м., для будівництва індивідуальних гаражів за адресою: АДРЕСА_1, з подальшою передачею її у власність винесено на повторний розгляд Козятинської міської ради з наступними зауваженнями та їх обґрунтуваннями: "За повідомленням Козятинського ВП Калинівського ВП ГУ НП у Вінницькій області, ОСОБА_1 не виконала рішення суду щодо демонтажу металевих робіт, знесення паркану на земельній ділянці щодо якої надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою".

22.12.2017 Козятинською міською радою не відхилено вказані у розпорядженні №940-р від 28.11.2017 зауваження, а рішення №886-VII від 24.11.2017 не підтверджено, внаслідок чого останнє чинності не набрало.

Не погоджуючись з розпорядження відповідача від 28.11.2017 №940-р, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що відповідач видаючи розпорядження №940-р від 28.11.2017, яке за своїм змістом відповідає вимогам ч.4 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування", діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування". Також судом вказано, що приймаючи розпорядження про зупинення дії рішення, міський голова лише реалізує своє право тимчасово зупинити дію прийнятого міською радою рішення, натомість уже міська рада оцінивши наведені у розпорядженні мотиви зупинення дії її рішення, наділена повноваженнями щодо їх відхилення та підтвердження свого попереднього рішення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження міського голови визначені статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради, видає розпорядження у межах своїх повноважень, тощо.

Повноваження міської ради визначені у статтею 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Зокрема, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, перелік вказаних питань міститься в ст. 26 Закону.

Відповідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

п. 20 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що не пізніш як на другій сесії затверджується Регламент роботи відповідної ради, а також положення про постійні комісії ради.

Згідно з ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Аналіз зазначеної вище статті дає підстави для висновку, що голова сільської, селищної, міської ради може свої розпорядженням зупиняти рішення ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття та вносити їх на повторний розгляд відповідної ради, який має бути проведений у двотижневий строк.

Судами встановлено, що 28.11.2017 Козятинським міським головою видано розпорядження №940-р "Про зупинення рішення 21 сесії 7 скликання Козятинської міської ради №886-VII від 24.11.2017 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 "

22.12.2017 Козятинською міською радою не відхиллено вказані у розпорядженні №940-р від 28.11.2017 зауваження, а рішення №886-VII від 24.11.2017 не підтверджено, внаслідок чого останнє чинності не набрало.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскаржуваним розпорядженням міського не порушено вимоги ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Стосовно зауважень міського голови, колегія суддів зазначає, що право накладати вето на рішення відповідної ради належить до дискреційних повноважень голови цієї ради, яке, в подальшому, може бути подолане самою радою. Таким чином, суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення такого вето, викладеним у зауваженнях голови ради.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі 813/5033/17.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 березня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді А. І. Рибачук

Л. В. Тацій