Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

справа №640/25686/21

адміністративне провадження № К/990/24079/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/25686/21

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Ключковича В.Ю., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.) у справі №640/25686/21 за заявою ОСОБА_2 про заміну позивача правонаступником,

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

10.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:

визнати незаконною (дії) бездіяльність відповідача при призначенні пенсійної виплати з 13.12.2004 (дата встановлення інвалідності), що не відповідає розміру, встановленому статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII у редакції на дату встановлення інвалідності 13.12.2004, не наданні інформації на звернення від 09.06.2021;

стягнути з відповідача 1 615 821,12 грн матеріальних збитків з урахуванням проведених з 13.12.2021 пенсійних виплат;

стягнути з відповідача 50 000 грн. на відшкодування моральних збитків внаслідок не здійснення пенсійної виплати у належному розмірі та не інформування письмово щодо права на різні види пенсійних виплат з 13.12.2004, не надання інформації на звернення від 09.06.2021.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою суду від 28.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 29.11.2021.

В засіданні 29.11.2021 присутня ОСОБА_2 (донька ОСОБА_1 згідно зі свідоцтвом про народження від 19.05.1961 НОМЕР_1 ) повідомила суд про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (свідоцтво про смерть від 05.11.2021 р. НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду від 29.11.2021 зупинено провадження у справі №640/25686/21 до встановлення правонаступника ОСОБА_1

16.10.2022 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 про поновлення провадження у справі, оскільки нею як єдиним спадкоємцем прийнято спадщину, про що Десятою київською нотаріальною конторою видано свідоцтво від 13.09.2022 (бланк НСА 330336) та внесено відповідний запис до Спадкового реєстру.

Ухвалою суду від 24.10.2022 поновлено провадження у справі №640/25686/21. Розгляд справи призначено у судове засідання на 05.12.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2022 замінено позивача у адміністративній справі № 640/25686/21 ОСОБА_1 на правонаступника - ОСОБА_2 .

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 07.06.2023 скасував ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2022 та ухвалив нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 від 16.10.2022 про заміну позивача.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, апеляційний суд, виходив з того, що позивач за свого життя не набув права на відповідний перерахунок його пенсії відповідно до заявлених у вказаній справі вимог, тому правовідносини не допускають правонаступництва.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

ОСОБА_2 , не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати постанову, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2022 залишити без змін.

В касаційній скарзі заявник зазначила, що позивачу постановою Вищого адміністративного суду від 18.12.2012 у справі №К/9991/23664/11 та постановою Вищого адміністративного суду від 28.05.2014 у справі №2а-2604/12214/12 вже було частково відшкодовано шкоду - виплачено пенсію у законних розмірах за періоди з 24.01.2005 по 04.01.2006, з 11.08.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 22.07.2011 відповідно. Тому, на переконання ОСОБА_2 , висновок колегії суддів, що позивач права на відшкодування шкоди (перерахунок пенсії) за життя не набув, не відповідає дійсності.

Ухвалою Верховного Суду від 12.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 . Витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/25686/21.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві 02.08.2023 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення касаційної скарги.

Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 19.01.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_1 мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 1 категорії, тому вважав, що його право на відшкодування шкоди було визначено пунктом 4 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 07.04.21 № 1-р(ІІ)/2021. 09.06.2021 ОСОБА_2 як представник позивача подала заяву до ГУ ПФУ в місті Києві про переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсії. Листом відповідача від 06.07.2021 заяву повернуто, роз`яснено позивачу, що він має право особисто звернутися із заявою про переведення на інший вид пенсії. Листом відповідача від 13.07.2021 повідомлено, що позивачу все ж здійснено перерахунок пенсійної виплати за нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» від 29.06.2021 № 1584-IX з 14.07.2021, а не з 01.07.2021. Вважаючи порушеним своє право на відшкодування шкоди, визначене пунктом 4 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України від 07.04.21 № 1-р(ІІ)/2021, та вбачаючи порушення відповідачем його прав, позивач ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом від 10.09.2021 до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди, стягнення моральної шкоди.

На думку ОСОБА_2 , успадкувавши грошові вклади ОСОБА_3 , вона успадкувала й недоотримані пенсійні виплати, щодо розміру яких виник спір з відповідачем та відкрито провадження у справі № 640/25686/21.

Отже, підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом були дії (бездіяльність) ГУ ПФУ в місті Києві щодо невідповідності розмірів нарахованих йому пенсійних виплатах. Згідно з доводами позовної заяви, суду першої інстанції під час розгляду справи необхідно було вирішити питання, чи мав би право позивач на перерахунок раніше призначеної пенсії та в яких розмірах. Разом з тим, у відповідності до свідоцтва про смерть від 05.11.2021 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 помер до вирішення судом спору по суті.

Надаючи правову оцінку в контексті спірних правовідносин, Верховний Суд зазначає таке.

За змістом частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, та відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статей 1218 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Згідно із положенням статті 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як зазначено вище, судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності до свідоцтва про смерть від 05.11.2021 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 помер до вирішення судом спору по суті.

У справі з подібними правовідносинами (справа №752/17889/14, постанова від 07.02.2019) Верховний Суд виснував, що оскільки на момент смерті спадкодавця відсутні правові підстави (зокрема судові рішення), на підставі яких особі належали певні виплати, то і правонаступництво у такій справі не допускається.

При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що обставини даної справи вказують на невирішеність спору між позивачем за життя та пенсійним органом про розмір пенсії, яка підлягала нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 .

Понад це, слід зазначити, що посилання заявника касаційної скарги на судові рішення адміністративного суду від 18.12.2012 у справі №К/9991/23664/11 від 28.05.2014 у справі №2а-2604/12214/12, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про те, що спірні саме у цій справі правовідносини судом за життя ОСОБА_1 не вирішені, у зв`язку з чим не допускають правонаступництва.

Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з його висновками.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі №640/25686/21 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець