Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2020 року у справі №414/460/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 414/460/17

адміністративне провадження № К/9901/15539/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І. В.

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області

на постанову Кремінського районного суду Луганської області у складі головуючого судді Панчук М. В. від 12.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А. А., суддів: Гаврищук Т. Г., Сухарька М. Г. від 26.07.2017

у справі №414/460/17

за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2

до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області,

третя особа: Управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області,

про зобов'язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі також - позивачі) звернулися до суду із позовом до Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі також - відповідач), в якому просили зобов'язати відповідача у десятиденний строк поставити їх на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсій за віком по матеріалах пенсійних справ, як непрацюючим пенсіонерам, з урахуванням доплат і надбавок, з проведенням перерахунків і індексації пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплатити компенсацію втрати частини доходу у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії за період з 01.06.2014 по день фактичної виплати, здійснювати в подальшому перерахунок і виплату пенсій на підставі змін в пенсійному законодавстві пожиттєво на визначені позивачами банківські рахунки, починаючи з 01.06.2014; допустити негайне виконання постанови суду у повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення суми боргу з 01.06.2014; покласти обов'язки щодо забезпечення виконання рішення на начальника управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області та зобов'язати його в місячний строк надати до суду звіт про виконання судового рішення.

2. Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 12.06.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від
26.07.2017, позов задоволено частково: зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області поставити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсії за віком згідно з матеріалами пенсійних справ як непрацюючим пенсіонерам з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 01.06.2014; ухвалено допустити негайне виконання постанови суду в частині нарахування та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць. У задоволенні решті вимог відмовлено. Стягнуто на користь держави судовий збір, який складається із 640,00 грн судових витрат щодо позовної вимоги ОСОБА_1 та 640,00 грн судових витрат щодо позовної вимоги ОСОБА_2 на загальну суму 1280 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

3. Додатковою постановою Кремінського районного суду Луганської області від
20.06.2017 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про винесення додаткової постанови задоволено: зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснювати позивачам виплату визначеного постановою від 12.06.2017 №414/460/2017 доходу на рахунки: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в ТВБВ №97 ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

4. У серпні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від
26.07.2017, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2017 відкрито касаційне провадження у справі.

6. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з копією закордонного паспорта НОМЕР_3 від 12.11.1998 із опискою "термін дії паспорта продовжено до
12.11.2018 р." ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та згідно з копією закордонного паспорта НОМЕР_4 від 12.11.1998 із опискою "термін дії паспорта продовжено до 12.11.2018 р." ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є громадянкою України.

9. Як вбачається із копії засвідчення підпису №5582/17 від 01.02.2017, копій свідоцтв, зареєстрованих в реєстрі за №6164/19-570-5520/зг-340 від 02.10.2012 та №6164/19-570-5520/зг-341 від 02.10.2012, відміток у закордонних паспортах позивачів, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 17.12.1998 проживають у державі Ізраїль.

10. Згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого Пенсійним фондом України 16.10.2013 довічно, ОСОБА_1 є пенсіонером та згідно з копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_2, виданого Пенсійним фондом України 16.10.2013 довічно, ОСОБА_2 є пенсіонером.

11. На виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 11.06.2013 (справа №1211/4246/2012) в управлінні Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області позивачам було призначено та виплачувалась пенсія за віком на банківські рахунки, починаючи з 12.03.2012.

12. Як вбачається із матеріалів справи, зокрема копії заяви позивачів від
01.02.2017 на адресу управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області та відповіді управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області від 02.03.2017 №2303/06-45, копії заяви на адресу Пенсійного фонду України від 29.12.2014 та відповіді Пенсійного фонду України від 20.01.2015 р. №56/в-11,57/в-11, атестатів на ім'я позивачів від
21.06.2016 з 01.06.2014 виплата призначеної пенсії за віком для позивачів зупинена у зв'язку із тимчасовим нездійсненням функцій органами державної влади на тимчасово непідконтрольній території України.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13. Позивачі свої вимоги обґрунтовували тим, що вони, будучи громадянами України, з 17.12.1998 постійно проживають у державі Ізраїль та їм згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 11.06.2013 у справі №1211/4246/2012 управлінням Пенсійного фонду міста Красний Луч Луганської області була призначена та виплачувалась пенсія за віком на визначені рахунки, починаючи з 12.03.2012. Однак з червня 2014 року виплата пенсії зупинена у зв'язку з тим, що в місті Красний Луч, який знаходиться на тимчасово непідконтрольній території України, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. З метою відновлення виплати таких пенсій, позивачі зверталися до Пенсійного фонду України, однак такі звернення залишилися без задоволення, та 01.02.2017 звернулися із заявами до управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області та управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області, вимагаючи поставити їх на пенсійний облік і виплачувати пенсію за віком як непрацюючим пенсіонерам за матеріалами пенсійних справ на визначені ними рахунки, починаючи з дня зупинення таких виплат - 01.06.2014, однак управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області протиправно відмовило у задоволенні їх заяв.

14. Відповідач щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що не є правонаступником управління Пенсійного фонду України у м. Красний Луч Луганської області, де перебували на обліку позивачі, не має повноважень щодо поставки їх на облік, нарахування та виплати пенсії, пенсійні справи позивачів їм не передавались.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області є установою, що отримала все майно, права та обов'язки у зв'язку з його утворенням шляхом злиття управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області з іншим управлінням Пенсійного фонду України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 "Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", та враховуючи висновок суду, що управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області на підставі покладених на нього обов'язків Постановою правління Пенсійного фонду України №9-1 від 12.05.2015 "Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників" повинно було поставити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на пенсійний облік за матеріалами пенсійних справ, здійснювати виплату пенсій за віком з урахуванням доплат та надбавок, починаючи з 01.06.2014, тому дані дії зобов'язане зробити Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Позивачам фактично припинено виплату пенсії у зв'язку із припиненням діяльності державних органів, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України, зокрема, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" від 07.11.2014 №1085-р, що виключає необхідність наявності окремого рішення відносно них. Позивачами не ставиться питання щодо законності будь-яких рішень відповідача, а останній на подані позивачами заяви надав письмову відповідь із викладом причин нездійснення їх вимог, яку суди оцінили як результат опрацювання таких заяв.

16. Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача вчинити дії саме у десятиденний строк суд першої інстанції зазначив, що строк набрання рішенням законної сили становить десять днів з моменту проголошення останнього, а у випадку, якщо особи не були присутні при його проголошенні - десять днів з моменту його отримання, з огляду на що така вимога не підлягає задоволенню. Щодо вимоги про зобов'язання провести перерахунок та індексації, застосовуючи вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд першої інстанції вважав, що такі вимоги є передчасними, оскільки відсутній факт виплати таких пенсій. В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки компенсація громадянам втрати частини доходів здійснюється у зв'язку з порушенням строків виплати нарахованих доходів, однак пенсії позивачам нараховані відповідачем не були, а тому відсутні підстави для задоволення такої вимоги. Щодо вимог про виплату пенсії в майбутньому, то суд першої інстанції зазначив, що такі також задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що в теперішній час не можна встановити наявність порушеного права у майбутньому.

Щодо покладення обов'язку по забезпеченню виконання рішення на суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції дійшов висновку, що така вимога не може бути задоволена у зв'язку із її передчасністю, так як на момент розгляду справи відсутні підстави вважати, що дана постанова суду не буде належно виконана, що виключає необхідність покладення такого обов'язку на відповідача, натомість встановлення судового контролю є правом суду. Рішення суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць на підставі пункту 1 частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області є правонаступником управління Пенсійного фонду України в м.

Красний Луч Луганської області. Судами попередніх інстанцій не враховано, що управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області не виносило жодного рішення про припинення виплат пенсії позивачам, а тому між сторонами не існує спору з цього питання. Вирішення питання поновлення позивачам пенсії можливе лише у разі заміни сторони виконавчого провадження, яке відкрито на виконання рішення суду про зобов'язання управління Пенсійного Фонду України в м. Красний Луч Луганської області призначити та виплачувати позивачам пенсію, а отже позивачами обрано невірний спосіб захисту. Протиправною є додаткова постанова суду першої інстанції, оскільки перерахування пенсії на відкриті рахунки позивачами в м. Дніпропетровську суперечитиме положенням постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках" від 30.08.1999 №1596. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача судового збору, оскільки останній звільнений від сплати такого.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даного спору та виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, згідно з положеннями якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.

19. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що відповідач не погоджується із рішеннями судів попередніх інстанцій виключно в частині, якою позов задоволено, а відтак суд касаційної інстанції здійснює перегляд вказаних рішень у даній частині.

20. Колегія суддів зазначає, що кожна особа, яка здобула право на пенсію шляхом здійснення трудової діяльності в Україні протягом певного періоду часу, сплачуючи при цьому зі свого доходу внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, набуває право на пенсію незалежно від її місця проживання.

21. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги, відповідачем не заперечується право позивача на отримання пенсії, натомість він не погоджується із тим, що така виплати повинна здійснюватись саме Рубіжанським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області, оскільки вважає, що таке не є правонаступником Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області та не виносило жодного рішення про припинення виплат пенсії позивачам.

22. У даному контексті колегія суддів зазначає наступне.

23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, повноваження визначені підпунктами 2-4,6,9-12,16,19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України
22.12.2014 № 28-2, передані з управління Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області до управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області, яке у подальшому шляхом злиття з управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному реорганізоване у правонаступника - Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" від
21.12.2016 №988.

25. Пунктом 1 Постанови правління Пенсійного фонду України №9-1 від 12.05.2015 "Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників" встановлено, що обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Фонду, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на період проведення антитерористичної операції, зокрема здійснення обліку платежів, що надходять на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в установах АТ "Ощадбанк", прийняття звітності, передбаченої законодавством, зняття з обліку страхувальників в органах Пенсійного фонду України, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4,6,9-12,16,19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від
22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, здійснювати управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах Донецької та Луганської областей згідно з додатком до цієї постанови.

26. Відповідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства

27. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що серед повноважень відповідача повноваження щодо постановки на облік та виплату пенсії відсутні.

28. Водночас право позивачів як громадян України на соціальний захист гарантовано положеннями Конституції України та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі також - ~law27~, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

29. Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

30. За приписами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

31. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (частина 3 статті 46 Конституції України).

32. Пенсійні правовідносини регулюються ~law28~, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених ~law29~.

33. ~law30~ встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого ~law31~ пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених ~law32~.

34. Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

35. Відповідно до постанови Правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 №9-1 правонаступником управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області є управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області, а згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 988 від
21.12.2016 правонаступником управління Пенсійного фонду України у Кремінському районі Луганської області є Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи касаційної скарги.

36. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, щодо неприйняття ним будь-яких рішень індивідуальної дії щодо припинення виплати пенсії позивачам, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості таких, оскільки, як встановлено судами під час розгляду цієї справи, позивачам фактично припинено виплату пенсії у зв'язку із припиненням діяльності державних органів, які знаходяться на тимчасово непідконтрольній території України, зокрема, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" від 07.11.2014 №1085-р (відповідачем дана обставина не заперечується), що виключає необхідність наявності окремого рішення відносно них. Водночас судами першої та апеляційної інстанцій зауважено, що позивачами не ставиться питання щодо законності будь-яких рішень відповідача, а останній на подані позивачами заяви надав письмову відповідь із викладом причин нездійснення їх вимог, яку суди оцінили як результат опрацювання заяви позивачів.

37. Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, щодо обрання позивачем неправильного способу захисту, оскільки, на його думку, поновлення виплат пенсій позивачам можливе лише у випадку заміни сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання постанови Вищого адміністративного суду України від
11.06.2013 у справі №1211/4246/2012, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

38. Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання зазначеної постанови управлінням Пенсійного фонду України в місті Красний Луч Луганської області позивачам призначено та здійснено виплату пенсії за віком на банківські рахунки, починаючи з 12.03.2012, однак у подальшому позивачам фактично припинено виплату пенсії.

39. Звертаючись із позовом до суду, позивачі посилаються, зокрема, на бездіяльність відповідача щодо невзяття їх на пенсійний облік, ненарахування та невиплати їм пенсій.

40. У даному контексті колегія суддів зауважує, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи, а відтак, зважаючи на предмет та підстави позову у даній справі, колегія суддів відхиляє відповідні доводи касаційної скарги.

41. Подібного висновку щодо належності способу захисту прав позивачів шляхом зобов'язання відповідача поставити позивачів на пенсійний облік, здійснювати виплату пенсії за віком з урахуванням доплат та надбавок дійшов Верховний Суд у постановах від 31.07.2018 у справі №757/42126/15-а та від 27.08.2020 у справі №419/2836/16-а.

42. Щодо доводів відповідача щодо протиправності додаткової постанови суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

43. Додатковою постановою Кремінського районного суду Луганської області від
20.06.2017 заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про винесення додаткової постанови задоволено: зобов'язано Рубіжанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснювати позивачам виплату визначеного постановою від 12.06.2017 №414/460/2017 доходу на рахунки: № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в ТВБВ №97 ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299.

44. Роз'яснено порядок подання апеляційної скарги на зазначене рішення, а саме зазначено, що додаткова постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

45. Згідно з положеннями частини 1 статті 168 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

46. Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.

47. Водночас, як вбачається із матеріалів справи, відповідач подав апеляційну скаргу лише на постанову Кремінського районного суду Луганської області від
12.06.2017 та, відповідно, суд апеляційної інстанції, розглянувши цю апеляційну скаргу, постановив ухвалу від 07.07.2017 про відкриття апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.

48. Згідно з частиною 1 статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень та подання касаційної скарги) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених частиною 1 статті 211 КАС України.

49. Зважаючи на те, що додаткова постанова Кремінського районного суду Луганської області від 20.06.2017 не була переглянута в апеляційному порядку, у касаційній скарзі відсутня вимога про скасування такої та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.08.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області лише на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, за результатами касаційного перегляду яких суд не встановив підстав для їх скасування, а тому колегія суддів не надає оцінки відповідним доводам касаційної скарги.

50. Інші доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновки судів попередніх інстанцій не спростовують, не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

51. Доводи касаційної скарги відповідача про помилкове стягнення з нього судового збору, оскільки він звільнений від його сплати, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

52. Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних рішень) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

53. Частиною 1 статті 94 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень) передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

54. Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Статтею 1 Закону України "Про судовий збір". Судовий збір включається до складу судових витрат.

55. Згідно з Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів; у разі ухвалення судового рішення, передбаченого Статтею 1 Закону України "Про судовий збір".

56. Відповідно до пункту ві17 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.

57. Водночас колегія суддів зауважує, що звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів зокрема, не звільняє його від обов'язку як відповідача у справах відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

58. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 295/3160/17, від 05.12.2019 у справі №750/5793/17, від 12.12.2019 у справі №398/1030/17, від 26.03.2020 у справі №423/401/17, від 02.04.2020 у справі №428/7037/17 та від 17.11.2020 у справі №592/12219/16-а.

59. Інші доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанцій вже надали оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.

60. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

61. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

62. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

63. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

64. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

65. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Рубіжанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишити без задоволення, а постанову Кремінського районного суду Луганської області від 12.06.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко