Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №160/9764/24

адміністративне провадження № К/990/1305/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення різниці в заробітку, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Біжко Юлією Олександрівною, на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 (суддя-доповідач Круговий О.О., судді: Шлай А.В., Баранник Н.П.),

У С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 15.04.2024 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУНП в Дніпропетровській області, відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського районного управління поліції (далі - Кам`янське РУП) в частині пункту 5 у відношенні полковника поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №921 о/с по особовому складу, яким полковника поліції ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Кам`янського РУП з 22.12.2024;

- поновити полковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області з 22.12.2023;

- зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, починаючи з 23.12.2023.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно застосував до позивача найсуворіше дисциплінарне стягнення, під час службового розслідування не врахував наявні в позивача заохочення під час проходження служби в поліції, порушив процедуру проведення службового розслідування відносно позивача, не повідомив позивача про проведення службового розслідування, не витребував у позивача письмові пояснення.

2.1. Також ОСОБА_1 наголосив, що відповідач не встановив належним чином в діях позивача складу дисциплінарного проступку, тому рішення щодо накладення на позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення є необґрунтованим та упередженим.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 позов задоволено частково.

3.1. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП в частині пункту 5 у відношенні полковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2).

3.2. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 22.12.2023 №921 о/с по особовому складу, яким полковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) звільнено з посади начальника Кам`янського районного управління поліції з 22.12.2023.

3.3. Поновлено полковника поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) на посаді начальника Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23.12.2023.

3.4. Зобов`язано ГУНП в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, починаючи з 23.12.2023 по 25.03.2024 в розмірі 39 636,98 грн (сума вказана без урахування податків і зборів та інших обов`язкових платежів). В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

4. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржених наказів порушено вимоги частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки рішення прийнято без урахування всіх обставин у справі, з порушенням принципів добросовісності та розсудливості.

4.1. Суд зазначив, що в матеріалах службового розслідування не вказано службової характеристики позивача, а також які саме дії (бездіяльність) позивача призвели до того, що проведення досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях здійснювалось на неналежному рівні, та в чому вказані дії (бездіяльність) виявились, ураховуючи передбачені вимогами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) самостійність слідчих у своїй процесуальній діяльності та те, що саме слідчі несуть відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. При цьому позивач у кримінальних провадженнях не був слідчим та не входив до слідчої групи. У контексті вказаного суд зауважив, що відповідач не надав доказів вчинення дисциплінарного проступку саме позивачем, а не його підлеглими.

4.2. Також суд наголосив, що відповідач, обираючи вид дисциплінарного стягнення, не дотримався вимог частин третьої-четвертої статті 19 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», а саме: не взяв до уваги обставини, що пом`якшують відповідальність (попередня бездоганна поведінка; високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород). З огляду на це суд дійшов висновку про те, що до позивача за неналежний контроль за додержанням службової дисципліни підлеглими застосовано неспіврозмірний вид дисциплінарного стягнення.

5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 апеляційну скаргу ГУНП в Дніпропетровській області задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 в адміністративній справі №160/9764/24 скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, з-поміж іншого, констатував, що матеріалами службового розслідування підтверджується наявність в діях полковника поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, що виразився в тому, що ОСОБА_1 неналежно поставився до виконання своїх обов`язків в частині здійснення належного керування слідчо-оперативною групою, контролю за організацією керівниками кримінальної поліції РУП своєчасного виконання доручень слідчих, неналежного контролі за веденням Єдиного обліку, а також не вживав належних заходів щодо усунення недоліків в діяльності увіреного йому підрозділу, що були виявлені попередньою перевіркою.

6.1. Суд констатував, що до позивача обґрунтовано застосовано вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з керівної посади та переміщення на іншу (нижчу) посаду в органах поліції, а відсутність непогашених дисциплінарних стягнень не може вказувати на неможливість застосування до позивача такого виду стягнення як звільнення з посади начальника управління поліції, адже вид дисциплінарного стягнення, перш за все, повинен відповідати тяжкості проступку.

6.2. Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування суд апеляційної інстанції зауважив, що матеріалами службового розслідування підтверджується, що під час проведення службового розслідування 09.12.2023 полковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення в рамках службового розслідування, однак останній відповідно до положень статті 63 Конституції України відмовився надавати будь-які пояснення. Жодних рапортів чи пояснень з приводу того, що позивач не має можливості надавати пояснення у зв`язку з обставинами перебування на лікарняному, однак бажає надати особисті пояснення, позивач до комісії не надав.

6.3. З огляду на встановлені обставини справи суд також наголосив, що позивач не був позбавлений можливості подавати пояснення чи інші документи під час проведення службового розслідування, при цьому під час перебування на лікарняному він вибірково реалізовував свої права, подавав певні рапорти, ознайомлювався з окремими документами, робив це особисто.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

7. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 , покликавшись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 скасувати, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2024 залишити в силі.

8. Ухвалою від 27.01.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

9. За доводами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції застосував положення статті 2 КАС України, частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини першої статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» та положення Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, без урахування висновків Верховного Суду, які викладені в постанові від 13.09.2024 у справі №160/6082/22, відповідно до яких при вирішенні питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачено необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

10. Представник ГУНП в Дніпропетровській області подав відзив на касаційну скаргу, у якому просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 - без змін.

11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

12. Спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус посад поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, є Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України «Про Національну поліцію»).

13. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».

14. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону України «Про Національну поліцію»).

15. Так, Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

16. За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

17. Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

18. Відповідно до частин першої-третьої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

18.1. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

18.2. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

19. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).

20. Пункт 3 розділу V Порядку №893 встановлює, що службове розслідування має встановити, з-поміж іншого, наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.

21. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану (частина перша статті 29 Закону України «Про Національну поліцію).

V. Позиція Верховного Суду

22. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Головним мотивом суду апеляційної інстанції для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 було те, що матеріалами службового розслідування підтверджується наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку.

24. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до матеріалів службового розслідування 05.12.2023 працівниками Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпро) Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтава, спільно з поліцейськими Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України та працівниками Дніпропетровської окружної прокуратури в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42023040000000415 від 01.08.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 365 та частиною другою статті 372 КК України, проведені невідкладні слідчі дії (обшуки) окремих поліцейських Кам`янського РУП. За результатами проведених слідчих дій окремим поліцейським були оголошені повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 263 та частиною другою статті 372 КК України.

25. З метою надання повної, всебічної та об`єктивної оцінки ставлення до служби зазначених поліцейських, встановлення попередньої поведінки та рівня кваліфікації, а також роль керівництва в організації роботи даних правоохоронців, поліцейськими управління головної інспекції ГУНП було проведено перевірку службової діяльності кримінальної поліції та слідчого відділу Кам`янського РУП ГУНП, за результатами якої встановлено численні порушення окремими працівниками Кам`янського РУП ГУНП, що, за висновком службового розслідування, стало можливим у зв`язку із відсутністю належного контролю за виконанням доручень слідчих начальником Кам`янського РУП ГУНП полковником поліції ОСОБА_1 , чим останнім порушено вимоги пункту 8 розділу VI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 № 575 (далі - Інструкція №575).

26. Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що діяння (дії та бездіяльність) керівництва Кам`янського РУП ГУНП, зокрема полковника поліції ОСОБА_1 , а саме: недостатній контроль за службовою дисципліною, стали однією із причин та умов виникнення надзвичайної події за участю окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП, а також констатувала про наявність у діях начальника Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, що виразився в недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 7 частини першої статті З Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, абзацу 1 частини четвертої розділу II, абзацу 1 пункту 8 розділу VI Інструкції № 575, пункту З розділу VI Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, пунктів 5, 17, 31 Посадових інструкцій.

27. Наказом начальника ГУНП в Дніпропетровській області від 11.12.2023 №2220к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП» до полковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади, а наказом від 22.12.2023 №921 о/с «По особовому складу» полковника поліції ОСОБА_1 переміщено (як виконання накладеного дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) на посаду старшого оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Дніпровського районного управління поліції з 22.12.2023; підстава: наказ ГУНП від 11.12.2023 №2220к та подання від 18.12.2023.

28. Отже, у справі, що розглядається, позивача, як начальника Кам`янського РУП ГУНП, притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов`язків, зокрема через відсутність належного контролю за діями підлеглих, що призвело до численних порушень у роботі підрозділу та стало однією з причин надзвичайної події.

29. Підставою для відкриття касаційного провадження в цій справі стало неврахування висновків Верховного Суду в постанові від 13.09.2024 у справі №160/6082/22, відповідно до яких вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. Тож питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування.

30. Таких висновків Верховний Суд дійшов на підставі встановлених у справі №160/6082/22 обставин, зокрема, 03.11.2021 до ГУНП в Дніпропетровській області надійшла інформація про документування працівниками Дніпропетровської обласної прокуратури, Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві, та Дніпропетровського управління ДВБ Національної поліції України в рамках кримінального провадження № 42021040000000493, розпочатого 11.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 368 КК України, протиправної діяльності, зокрема, інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції (позивача у справі), якому письмово повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення за частиною третьою статті 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

31. За результатами службового розслідування запропоновано застосувати до інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції (позивача у справі) дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18, статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179, пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, Присяги поліцейського, що виразилось у безпідставній зупинці 07.10.2021 транспортного засобу «ВАЗ 2101», н.з. НОМЕР_1 , невикористанні відеореєстратора під час несення служби та скоєння інших дій проти інтересів служби, які суперечать покладеним на нього обов`язкам, підриваючи довіру до нього як до носія влади.

32. Наказом від 05.01.2022 №14-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» до інспектора відділу реагування патрульної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції (позивача у справі) застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а наказом від 05.03.2022 №247 о/с «По особовому складу» звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

33. У постанові від 13.09.2024 у справі №160/6082/22 Верховний Суд зазначив, що висновки судів попередніх інстанцій про скоєння позивачем дисциплінарного проступку фактично ґрунтуються лише на матеріалах кримінального провадження, відтак суди попередніх інстанцій не з`ясували, чи наявні в матеріалах службового розслідування будь-які інші докази, що були отримані під час службового розслідування та надавали б підстави для висновку про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни.

33.1. У контексті цього Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачено необхідність з`ясування складу дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

34. Однак, з огляду на обставини справи, що розглядається, Суд зазначає, що стосовно ОСОБА_1 , на відміну від позивача у справі №160/6082/22, кримінальне провадження не порушувалося, його дії не отримували кримінально-правової кваліфікації, а наявність дисциплінарного проступку визначалася виключно на підставі доказів, встановлених у межах службового розслідування. Зазначене розслідування стосувалося належності виконання ним службових обов`язків як начальника районного управління поліції, зокрема - щодо здійснення належного контролю за службовою дисципліною підлеглих.

35. Отже, висновки Верховного Суду у справі №160/6082/22 жодним чином не впливають на обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, оскільки ці висновки ґрунтуються на матеріалах службового розслідування, яким встановлено, що позивач, перебуваючи на посаді начальника районного управління поліції, не забезпечив належного контролю за службовою дисципліною підлеглих, що призвело до численних грубих порушень у діяльності органу досудового розслідування, зокрема, але не виключно, до виникнення надзвичайної події за участю окремих поліцейських Кам`янського РУП ГУНП.

36. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про безпідставність доводів представника позивача, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

37. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

38. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

39. Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Біжко Юлією Олександрівною, залишити без задоволення.

2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2024 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.М. Соколов