Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року

м. Київ

справа № 580/2223/20

адміністративне провадження № К/9901/12987/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №580/2223/20

за позовом Комунального підприємства «ВодГео» до Державної служби геології та надр України, третя особа: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року (суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б.,Черпіцької Л.Т.) у справі №580/2223/20

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 23 червня 2020 року Комунальне підприємство «ВодГео» (далі по тексту - позивач, КП «ВодГео») звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач, Держгеонадра), третя особа: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (далі по тексту - третя особа), в якому з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття у встановлений законом строк рішення з приводу заяви КП «ВодГео» на продовження дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345 строком на 20 років;

- зобов`язати відповідача продовжити КП «ВодГео» дію спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345 строком на 20 років.

В обґрунтування позовних вимог КП «ВодГео» зазначає, що відповідач в порушення вимог законодавства та всупереч висновкам судів різних інстанцій, у тому числі, Верховного Суду у справі №823/2023/18, не прийняв у встановлений законом строк рішення за наслідками розгляду заяви з доданими документами щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами, чим грубо порушено права та інтереси позивача. Це свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та є підставою для зобов`язання його продовжити КП «ВодГео» дію спеціального дозволу.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо неприйняття рішення за заявою КП «ВодГео» від 11 березня 2020 року (вих.№133/01-10) про продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345.

Зобов`язано Держгеонадра повторно розглянути заяву КП «ВодГео» від 11 березня 2020 року (вих.№133/01-10) про продовження строку дії та внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345 з доданими документами та прийняти рішення відповідно до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи рішення суди виходили з того, що отримавши від позивача матеріали на продовження строку дії спеціального дозволу, щодо якого заявлено позов, був зобов`язаний у строки та з підстав, наведених у Порядку №615, прийняти одне з двох рішень у формі наказу, а саме: щодо продовження або відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу. Всупереч викладеному відповідач наказ не видав, відтак його дії не відповідають законодавству, яке на час виникнення спірних правовідносин передбачало конкретний спосіб дій Держгеонадра у разі подання заявником заяви про продовження строку дії спеціального дозволу.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Держгеонадра направила до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №580/2223/20 та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що позов заявлений у цій справі з метою виконання рішень суду у справі №823/2023/18 про зобов`язання Держгеонадра вчинити повторний розгляд, поданих попередньо позивачем документів.

Скаржник вказує, що у разі незгоди позивача з рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаних судових рішень, він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Як підставу оскарження судового рішення, яке зазначене у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, скаржником у касаційній скарзі вказано про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і про неврахування при вирішенні справи висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі №826/17587/18.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 квітня 2021 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держгеонадра на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі №580/2223/20.

4. Верховний суд ухвалою від 22 травня 2023 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу та призначив до розгляду в порядку письмового провадження з 23 травня 2023 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

22 серпня 2007 року КП «ВодГео» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №4345 в межах Смілянського родовища (мета надрокористування видобування питних підземних вод для централізованого та нецентралізованого водопостачання) строком на 10 років та 6 місяців до 22 лютого 2018 року.

18 липня 2017 року позивач звернувся із заявою №01-10/689 до відповідача для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345, яку Держгеонадра отримано 24 липня 2017 року.

Листом від 30 серпня 2017 року №18473/03-12-17 відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні вищевказаної заяви у зв`язку з тим, що надрокористувачем не додано до останньої документи, передбачені пунктом 14 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30 травня 2011 року №615.

10 листопада 2017 року КП «ВодГео» за заявою №01-10/1070 направило на адресу Держгеонадр пакет документів для продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345.

Листом Держгеонадр від 15 лютого 2018 року №2547/03/12-18 позивачу повторно відмовлено у продовженні дії спеціального дозволу, оскільки останнім не подано разом із заявою дві копії заяви та доданих до неї документів, передбачених пунктом 8 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 30 травня 2011 року №615. Крім цього вказано, що відповідно до інформації, яку зазначено у пояснювальній записці, ділянка Смілянського родовища експлуатується Смілянським (12 свердловин) та Білозірським (15 свердловин) водозаборами. Натомість, дана інформація не узгоджується із інформацією, щодо кількості свердловин, яка зазначена у дозволі від 22 серпня 2007 року №4345.

26 лютого 2018 року за №01-10/242 КП «ВодГео» надіслало на адресу Держгеонадр доопрацьований пакет документів відповідно до листа від 15 лютого 2018 року №2547/03/12-18 з проханням продовжити дію дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345.

В подальшому, 16 березня 2018 року Держгеонадра надіслала на адресу позивача лист-відмову у продовженні дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345, зокрема з причин, що були зазначені у листі 15 лютого 2018 року №2547/03/12-18.

За наслідками судового оскарження вищевказаних дій, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року у справі №823/2023/18, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року та постановою Верховного Суду від 30 січня 2020 року, визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо неприйняття рішення за заявою КП «ВодГео» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345. Зобов`язано Держгенадра повторно розглянути заяву КП «ВодГео» про продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22 серпня 2007 року №4345 та прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМУ №615 від 30 травня 2011 року.

За наслідками розгляду чергової заяви позивача від 11 березня 2020 року (вих.№133/01-10) щодо продовження строку дії та внесення змін до вищевказаного дозволу відповідач листом від 08 травня 2020 №6917/01/11-20 повернув позивачу заяву з доданими документами у зв`язку з наявністю зауважень Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС дійшла таких висновків.

9. У справі яка розглядається суди встановили, що відповідачем повторно розглянуто заяву позивача з пакетом документів щодо надання спеціального дозволу на користування надрами №4345 в межах Смілянського родовища (мета надрокористування видобування питних підземних вод для централізованого та нецентралізованого водопостачання), проте жодного рішення з цього питання ним не прийнято, а листом повернуто на адресу позивача.

Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №823/2023/18.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (частина перша статті 383 КАС України).

Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звернув увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

10. Як свідчать матеріали справи, повторне звернення КП «ВодГео» до відповідача мало місце з боку позивача не у зв`язку із виникненням нових правовідносин, а на виконання рішень суду у справі №823/2023/18 про зобов`язання Держгеонадра вчинити повторний розгляд, поданих позивачем документів.

Заявлений у даній справі позов фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішення суду, що набрало законної сили, і у випадку встановлення неналежності його виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.

Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

11. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09 липня 2019 року у справі №826/17587/18 та від 28 березня 2023 року у справі №420/7631/22.

Частиною першою статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір у даній справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що уже були предметом розгляду судової справи, а тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі слід скасувати та закрити провадження у справі.

Зважаючи на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 354 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року скасувати.

Закрити провадження у справі №580/2223/20.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Тацій Л.В.