Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №580/1151/19

адміністративне провадження №К/9901/27160/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хіжинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, сільського голови с. Хижинці Лисянського району Черкаської області Ярошевського Сергія Валерійовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 (суддя Гаращенко В. В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 (колегія суддів у складі: Мельничука В. П., Земляної Г. В., Костюк Л. О.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області, сільського голови с. Хижинці Лисянського району Черкаської області Ярошевського С. В., в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Хижинської сільської ради Лисянського району Черкаської області в частині порушень законодавства про звернення громадян та не розгляду поданої позивачем заяви від 01.02.2019; визнати протиправною бездіяльність сільського голови с. Хижинці Лисянського району Черкаської області Ярошевського Сергія Валерійовича в частині порушень законодавства про звернення громадян та не розгляду поданої позивачем заяви від 01.02.2019; зобов`язати відповідачів розглянути заяву про повернення коштів від 01.02.2019.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачі своєю бездіяльністю впродовж тривалого часу порушують його законні права та інтереси, не розглядаючи подану ним заяву, порушують вимоги чинного законодавства щодо належного розгляду звернення громадян.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.05.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019, провадження у справі закрив.

Судові рішення першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що заявлені позивачем вимоги до відповідачів не є публічно-правовими, оскільки останні у спірних правовідносинах не здійснюють владні, управлінські функції, що в свою чергу виключає можливість розгляду спору в порядку адміністративного судочинства. При цьому, враховуючи суть спірних правовідносин, їх суб`єктний склад та норми статей 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, суди дійшли висновку, що розгляд даного спору має здійснюватися в порядку господарського судочинства (за умови збереження суб`єктного складу учасників).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції, посилається на порушення судами норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не забезпечив належного розгляду його звернення від 01.02.2019 згідно з Законом України "Про звернення громадян", в якому порушене питання щодо повернення переплати по орендній платі за землю, та не надав обґрунтованої письмової відповіді про наслідки та суть прийнятого рішення, чим допустив протиправну бездіяльність. На думку позивача, як наслідок для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати відповідача усунути допущені порушення.

Позиція інших учасників справи

Відповідачі у відзиві на касаційну скаргу її вимоги не визнали.

Рух касаційної скарги

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 03.10.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019.

Ухвалою від 22.01.2020 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до судового наказу № 925/1442/17, виданого 11.09.2018 господарським судом Черкаської області, державний виконавець Лисянського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області Колотило С. В. 08.01.2019 прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 58007740 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь бюджету територіальної громади с. Хижинці Лисянського району майнової шкоди на суму 10 843,00 грн.

Вважаючи, що у позивача наявна переплата орендної плати за землю, останній звернувся до сільського голови с. Хижинці Лисянського району із заявою від 01.02.2019, в якій запропонував скористатися нормами статті 330 Господарського процесуального кодексу України, або повернути переплату в розмірі 14 039,00 грн., однак відповідач заяву від 01.02.2019 не розглянув.

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів попередніх інстанцій не відповідають, а викладені у касаційній скарзі мотиви скаржника є прийнятні з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, в якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» передбачено право громадян України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У статті 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

За правилами частин першої, третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Приписами статей 15 та 18 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, серед іншого: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповідно до матеріалів справи, заява позивача від 01.02.2019 на момент звернення позивача до суду з даним позовом відповідачами не розглянута.

Беручи до уваги наведені правові норми у контексті вирішення питання юрисдикційної належності тих вимог, які ставить перед судом позивач, Верховний Суд дійшов висновку, що вказані вимоги в розумінні статті 3 Закону України «Про звернення громадян» підпадають під дію цього Закону.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідачів як суб`єктів владних повноважень при здійсненні ними управлінських функцій, а саме щодо ненадання в порядку Закону України «Про звернення громадян» відповіді на заяву ОСОБА_1 від 01.02.2019 та зобов`язання надати таку відповідь підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 818/1854/17 (провадження № 11-1530апп18), від 06.02.2019 у справі № 818/929/17 (провадження № 11-1311апп18), 20.03.2019 у справах № 818/14/18 (провадження № 11-1475апп18) та № 818/16/18 (провадження № 11-1457апп18), від 27.03.2019 у справі № 818/1487/18 (провадження № 11-1477апп18).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково для продовження розгляду.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суди попередніх інстанцій постановили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.08.2019 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду