Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.04.2021 року у справі №480/3180/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 480/3180/20

адміністративне провадження № К/9901/13549/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Жука А. В.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 9953), Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року, постановлену у складі судді Глазько С. М., та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Перцової Т. С. (доповідач), Жигілія С. П., Спаскіна О. І.,

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якій просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 1024-аг від 30.08.2018, щодо притягнення заступника начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ("попередження про неповну службову відповідність") за порушення вимог ст. ст. 11,16,37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, посадової інструкції заступника начальника інженерно-технічного відділу (затвердженою наказом Сумського прикордонного загону №836-аг), Військової присяги та п.1 контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 726-аг від 21.07.2017, щодо притягнення заступника начальника інженерно-технічного відділу підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ("догана") за порушення вимог ст. ст. 11,37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.12 посадової інструкції про порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України (затвердженою наказом АДПСУ від 14.02.2005 №111);

1.3. визнати протиправним та скасувати наказ начальника Східного регіонального управління ДПС України від 03.04.2019 №176-ОС в частині припинення (розірвання) контракту з заступником начальника інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_1, звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 - за підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас, без права носіння військової форми одягу;

1.4. визнати протиправним та скасувати наказ начальника 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України №105-ОС від 19.04.2019 в частині припинення (розірвання) контракту з заступником начальника інженерно-технічного відділу підполковником ОСОБА_1, звільнення з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 - за підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" у запас, без права носіння військової форми одягу;

1.5. поновити підполковника ОСОБА_1 на посаді заступника начальника інженерно-технічного відділу 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України.

2. Крім того, позивачем, разом з позовною заявою, заявлено клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду. Так, посилаючись на ст. 47 КЗпП та п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби, позивач клопотання мотивує тим, що на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби військова частина зобов'язана була розрахуватись за всіма видами належного позивачу на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. У той же час, останній розрахунок було здійснено лише 15.04.2020, що на думку позивача, є підставою для перенесення дати звільнення, у зв'язку з чим вважає, що є підстави для поновлення строку на подання цього позову.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до адміністративного суду відмовлено з тих підстав, що про оскаржувані накази, прийняті відповідачем у квітні 2019 року, позивач дізнався в тому ж місяці - квітні 2019 року, а оскаржувані накази від 30.08.2018 та від 21.07.2017, ОСОБА_1 отримав 02.05.2019, про що сам зазначив у позовній заяві. Відтак, дані обставини давали змогу позивачу звернутись до суду у встановлений строк, отримавши
02.05.2019 відповідь на своє звернення, разом з оскаржуваними наказами.

3.1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі - залишено без руху з огляду на те, що в порушення ч.5 ст.122 КАС України позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, а вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду визнані судом неповажними, та в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України не зазначено в позовній заяві ідентифікаційних кодів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідачів.

3.2. Встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня завершення строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху отримана представником позивача 29 червня 2020 року, що підтверджується письмовим повідомленням про вручення поштового відправлення.

5.07 серпня 2020 року на адресу Сумського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 надіслав заяву із зазначенням ідентифікаційних кодів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

5.1. У вказаній заяві представник позивача зазначив, що 22.06.2014 ОСОБА_1 під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія). Після вказаної події та лікування, ОСОБА_1 продовжив проходження служби. У той же час, стан здоров'я позивача погіршився та потребував періодичного лікування. Вказує на те, що після отримання документів про своє звільнення і на даний час, позивач з об'єктивних, а саме через розлад здоров'я, не має змоги представляти свої інтереси самостійно.

5.2.02.05.2019 позивач отримав пакет документів про своє звільнення.

5.3.18.05.2019 після пошуку юриста для надання йому правової допомоги, позивач уклав договір про надання юридичних послуг з ТОВ "ЮРИДИЧНОЮ ФІРМОЮ "ВЕРІТАС 2012" та передав всі необхідні документи для оскарження свого незаконного звільнення. Після передачі всіх документів та підписання договору, ОСОБА_1 цікавився станом розгляду його справи. У той же час, директор юридичної фірми завіряв позивача, що його справа рухається і коли буде результат він йому повідомить. У зв'язку з тим, що представники ТОВ "ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ "ВЕРІТАС 2012" не відповідали на дзвінки та повідомлення позивача, 11.05.2020 він звернувся до адвоката Смірнова Володимира Сергійовича для надання йому правової допомоги в супроводі його справи про поновлення на роботі.

5.4.11.05.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокатом Смірновим В. С. було отримано інформацію, що 08.10.2019 Сумським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху по справі №480/3962/19 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення індексації, а 12.11.2019 винесено ухвалу про повернення позовної заяви по вказаній справі. Того ж дня було проведено першу консультаційну зустріч з позивачем, а також підписано договір про надання правової допомоги.

5.5. Також представник вказує на те, що 13.05.2020 позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №480/3962/19. Після ознайомлення з матеріалами справи, позивач повідомив свого представника адвоката Смірнова В. С. про те, що в матеріалах справи міститься позовна заява з його підписом, проте вказаний документ він не підписував, а підпис, який міститься у вказаному документі, йому не належить. У зв'язку з вказаними обставинами, 15.05.2020 позивачем направлено заяву до Головного управління Національної поліції в Сумській області.

5.6. Представник зазначає, що представництво інтересів позивача, адвокатом Смірновим В. С., почалось вже після спливу строку звернення до адміністративного суду не з вини позивача.

5.7. Враховуючи викладені обставини, представник позивача просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на звернення до суду.

6. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі - повернуто позивачу.

7. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 порушив встановлений законом строк звернення до суду, оскільки підстави, вказані в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду визнані судом неповажними. Суд зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. Беручи до уваги дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав (02.05.2019), та дату звернення до суду з цим позовом (15.05.2020), з урахуванням приписів ч.5 ст. 122 КАС України (місячний строк на оскарження), ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з цим позовними вимогами.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

9. У скарзі він просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

10. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що він 22.06.2014 під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія), наслідком чого став розлад пам'яті, що є надзвичайною та невідворотною за таких умов подією. Відповідні медичні документи були надані суду першої інстанції, проте не були жодним чином оцінені під час винесення оскаржуваної ухвали. Таким чином, позивач не міг представляти свої інтереси самостійно та звернувся за юридичною допомогою до ТОВ "ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ "ВЕРІТАС 2012", наслідки звернення за цією допомогою та те, що його представництво буде здійснюватися неналежним чином він не міг передбачити. Зазначає, що розлад його здоров'я та те, що він не маючи на меті зловживати своїми процесуальними правами, одразу після отримання оскаржуваних рішень звернувся за правовою допомогою можуть свідчити про неправильний висновок суду щодо байдужості позивача до своїх прав або, що він не бажав дізнатися про стан розгляду своєї справи. Навпаки одразу після того як позивач дізнався, що його права порушені він здійснив всі можливі в його випадку дії (звернення за правовою допомогою до адвоката Смірнова В. С., подання заяви до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій його попереднього представника) для захисту своїх інтересів.

11. Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність і просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

ІV. Джерела права й акти їх застосування

12. Відповідно статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 6 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

13. За змістом статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого статті 122 КАС України або іншими законами.

13.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13.2. Для захисту прав, свобод та інтересів особи статті 122 КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

13.3. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України).

14. Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

15. Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

V. Оцінка Верховного Суду

16. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.

17. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

18. Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

19. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

20. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

21. Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

22. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

23. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

24. Так, предметом оскарження у цій справі є наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 1024-аг від
30.08.2018 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі попередження про неповну службову відповідність, наказ начальника Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України № 726-аг від
21.07.2017 щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у формі догани, наказ начальника Східного регіонального управління ДПС України від
03.04.2019 №176-ОС в частині припинення (розірвання) контракту з ОСОБА_1, звільнення з військової служби у запас та виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 19.04.2019 року, наказ начальника 5-го прикордонного загону Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПС України №105-ОС від 19.04.2019 в частині припинення (розірвання) контракту з ОСОБА_1.

25. Відтак, оскільки спір у цій справі пов'язаний з проходженням та звільненням позивача з публічної служби, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що у даному випадку застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

26. Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, оскаржувані накази №176-ОС від 03.04.2019, №105-ОС від 19.04.2019, № 1024-аг від
30.08.2018 та № 726-аг від 21.07.2017 позивач отримав 02.05.2019.

27. Разом з тим, до суду з цим позовом позивач звернувся 15.05.2020, тобто з пропуском, встановленого частиною 5 статті 122 КАС України місячного строку.

28. Як зазначено позивачем, 22.06.2014 під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини він зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія) та після вказаної події та лікування продовжив проходження служби. Після погіршення свого стану здоров'я потребував періодичного лікування. Вказав на те, що після отримання документів про своє звільнення і на даний час, через розлад здоров'я позивач не має змоги представляти свої інтереси самостійно.

28.1. Зазначив, що після отримання 02.05.2019 року пакету документів про своє звільнення 18.05.2019 року уклав договір про надання юридичних послуг з ТОВ "ЮРИДИЧНОЮ ФІРМОЮ ВЕРІТАС 2012" та передав всі необхідні документи для оскарження свого незаконного звільнення, директор юридичної фірми запевняв позивача, що про результати розгляду справи йому повідомить.

28.2. У зв'язку з тим, що представники ТОВ "ЮРИДИЧНОЇ ФІРМИ ВЕРІТАС 2012" не відповідали на дзвінки та повідомлення позивача, 11.05.2020 позивач звернувся до адвоката Смірнова В. С. для надання йому правової допомоги в супроводі його справи про поновлення на роботі.

28.3.11.05.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень адвокатом Смірновим В. С. було отримано інформацію про те, що 08.10.2019 Сумським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху по справі №480/3962/19 за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення індексації, а 12.11.2019 винесено ухвалу про повернення позовної заяви по вказаній справі.

28.4.13.05.2020 року позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №480/3962/19. Після ознайомлення з матеріалами справи, позивач повідомив свого представника адвоката Смірнова В. С. про те, що в матеріалах справи міститься позовна заява з його підписом, проте вказаний документ він не підписував, а підпис, який міститься у вказаному документі, йому не належить. У зв'язку з вказаними обставинами,
15.05.2020 позивачем направлено заяву до Головного управління Національної поліції в Сумській області. Тобто, одразу після того як позивач дізнався, що його права порушені, він здійснив всі можливі в його випадку дії (звернення за правовою допомогою до адвоката Смірнова В. С., подання заяви до правоохоронних органів з приводу неправомірних дій його попереднього представника) для захисту своїх інтересів.

29. Разом з тим, вказані обставини не можуть вважатися поважною причиною для поновлення строку на подання адміністративного позову, оскільки поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

30. Наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб'єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

31. Позивачем не надано пояснень тому, чому він на протязі року не цікавився інформацією щодо розгляду його справи в суді, не скористався своїм правом ознайомитись з перебігом розгляду такої справи чи її результатами.

32. Отже, строк подання позовної заяви був пропущений через відсутність максимальних зусиль позивача та належної старанності щодо реальної обізнаності з фактами порушення своїх прав, свобод та інтересів, внаслідок його звільнення.

33. За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача про поновлення такого строку, є неповажними.

34. При цьому, Верховний Суд зауважує, що частиною 2 статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

35. Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

36. Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги медичні документи, що підтверджують те, що він 22.06.2014 під час виконання своїх службових обов'язків із захисту Батьківщини зазнав мінно-вибухової травми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (контузія), наслідком чого став розлад пам'яті, колегія суддів відхиляє, оскільки вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом не ставиться в залежність від вказаних обставин, а вирішується з огляду на факт, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення такого права.

37. Зважаючи на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними та, відповідно, поновлення строку звернення до суду, то суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов законного та обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачеві.

38. Слід зауважити, що законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

39. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

40. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

41. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

42. Доводи та аргументи позивача зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

43. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

44. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

VІ. Судові витрати

46. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3180/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

А. В. Жук