Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2019 року

Київ

справа №826/18850/16

адміністративне провадження №К/9901/15406/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Калашнікової О. В.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України в особі Територіального сервісного центру № 6841 регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області, Територіального сервісного центру № 7343 регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області, Хмельницького НДЕКЦ МВС України, Чернівецького НДЕКЦ МВС України, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс-Костопіль" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Ісаєнко Ю. А. (доповідач), Земляної Г.В., Мельничука В.П.

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Територіального сервісного центру № 6841 регіонального сервісного центру МВС в Хмельницькій області, Територіального сервісного центру № 7343 регіонального сервісного центру МВС в Чернівецькій області, Хмельницького НДЕКЦ МВС України, Чернівецького НДЕКЦ МВС України, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спора на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Автолюкс-Костопіль" про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

2. Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 04 липня 2018 року позов задовольнив.

3. Міністерство внутрішніх справ України оскаржило це рішення в апеляційному порядку.

4. Апеляційну скаргу від імені Міністерства внутрішніх справ України підписано представником за довіреністю ОСОБА_6 .

5. На підтвердження повноважень представника надано копію довіреності від 14 вересня 2018 року № 7/2018, видану та підписану Міністром Аваковим А .Б. , якою ОСОБА_6 , серед іншого, уповноважено представляти інтереси Міністерства внутрішніх справ України в усіх судах України, завіряти (засвідчувати) копії документів у т.ч. довіреностей. Копію довіреності засвідчено самим ОСОБА_6 .

6. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 квітня 2019 року повернув апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року.

7. Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55 59 КАС України остання є неналежним представником у даній справі.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Міністерство внутрішніх справ України, вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подало касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції.

10. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що довіреність №7/2018 від 14.09.2018 засвідчена з дотриманням вимог до оформлення копій документів, визначених пунктом 5.27 ДСТУ 4163-2003 та пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5.

11. Регіональний сервісний центр МВС в Хмельницькій області у відзиві на касаційну скаргу підтримує касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України та просить суд задовольнити її вимоги.

ІІІ. Джерела права й акти їх застосування

12. Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

13. Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України.

14. Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

15. За приписами частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

16. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

17. Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55 (надалі - ДСТУ 4163-2003), Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (далі - Правила), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

18. Так, відповідно до пункту 8 глави 10 розділу ІІ Правил, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

19. Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

20. При цьому відповідно до пункту 1 глави 10 розділу ІІ Правил порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

ІV. Оцінка Верховного Суду

21. Додана до матеріалів касаційної скарги копія довіреності Міністерства внутрішніх справ України від 14 вересня 2018 року № 7/2018 не відповідає всім обов`язковим вимогам вищенаведених нормативних актів, оскільки напис про засвідчення копії не скріплено відбитком печатки.

22. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_6 брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції, а в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують його повноваження.

23. Так, з огляду на приписи підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, апеляційну скаргу подано, а справу передано до суду апеляційної інстанції за правилами, що діяли до 15 грудня 2017 року.

24. Тобто, на час вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції мав можливість проаналізувати матеріали адміністративної справи та пересвідчитись у наявності у ОСОБА_6 повноважень на представництво.

25. Повернення заяв (скарг) за наявності у суду процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень, особливо під час звернення із заявами (скаргами) у термінових адміністративних справах (§ 2 глави 10 указаного Кодексу).

26. Крім того, в разі якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати суд вправі закрити апеляційне провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України.

27. При цьому, довіреністю Міністерства внутрішніх справ України від 14 вересня 2018 року № 7/2018 ОСОБА_6 надано право завіряти (засвідчувати) копії документів у т.ч. довіреностей.

28. Отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_6 , підписавши апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року у цій справі від імені Міністерства внутрішніх справ України, не мав права її підписувати.

29. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права та постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

30. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 826/18850/16 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О. А. Губська

Судді М. В. Білак

О. В. Калашнікова