Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2021 року у справі №160/6430/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року

м. Київ

справа № 160/6430/20

адміністративне провадження № К/9901/853/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Юрченко В. П., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (колегія суддів: головуючий суддя - колегія суддів: головуючий суддя - Мельник В. В, судді Чепунов Д. В., Сафронова С. В. )

у справі № 160/6430/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет"

до Одеської митниці Держмитслужби

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

УСТАНОВИЛ:

У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ - маркет" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "АТБ - маркет") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Одеська митниця) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року позов задоволено частково:

-визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №UA500070/2020/000009/2 від 23.01.2020;

-стягнуто на користь Товариства за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач оскаржив зазначене рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху через її невідповідність вимогам частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме апеляційну скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Надано відповідачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та документу про сплату судового збору.

Копію зазначеної ухвали відповідач отримав 01 грудня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

04 грудня 2020 року відповідач подав заяву про усунення недоліків, до якої додав платіжне доручення від 26.11.2020 №2417 на суму 3153,00 грн та заяву про поновлення строку, в якій зазначив, що строк на апеляційне оскарження ним пропущений з поважних причин, а саме у зв'язку з великим навантаженням, дією карантину та перебуванням працівників Одеської митниці на лікарняному.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви Одеської митниці про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 160/6430/20.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що його працівники перебували на лікарняному, а також того, що саме запроваджені, у зв'язку з введенням карантину, обмежувальні заходи призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження. Вказав про безпідставність посилань Одеської митниці, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, на значне навантаження митного органу, оскільки організація та контроль за дотриманням належного стану здійснення претензійно-правової роботи суб'єкта владних повноважень покладається на його керівника.

Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив її скасувати та передати справу до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду апеляційної скарги відповідача по суті. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що апеляційним судом помилково не враховано, що через значне навантаження співробітників Одеської митниці особа, якій було доручено оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, не встигла вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України, у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Частиною 3 статті 298 КАС України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених Частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі № 160/6330/20 відповідач отримав 09 вересня 2020 року, при цьому із апеляційною скаргою звернувся лише 04 листопада 2020 року, тобто поза межами встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження.

З огляду на приписи, зокрема, статті 44 КАС України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

На обґрунтування вимог касаційної скарги, відповідач зазначив про помилкове неврахування судом апеляційної інстанції доводів про те, що протягом вересня 2020 року двоє із 11 посадових осіб відділу з напряму реалізації правових питань Одеської митниці були призначені на посади лише з 21 вересня 2020 року та не мали достатнього рівня практичних навичків для супроводження справи. Одну посадову особу було переведено до іншого структурного підрозділу, а три посадові особи перебували у відпустках або на лікарняному.

Верховний Суд вважає такі доводи скаржника безпідставними з огляду на те, що відповідач в особі свого керівника, який, в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації діяльності митного органу, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи з урахуванням, окрім іншого, структурних особливостей установи, зокрема, процесу її реорганізації, обсягу навантаження на працівників та перерозподілу їх службових обов'язків, кадрових питань та пов'язаних із цим факторів.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що наведені відповідачем підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки вони не пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги і не надають права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційне оскарження судових рішень. Крім того, Одеською митницею не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме запроваджені у зв'язку з введенням на території України карантину обмежувальні заходи призвели до порушення встановленого КАС України строку на апеляційне оскарження, як і не надано необхідних доказів перебування працівників у цей період на лікарняному (копій листків непрацездатності).

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди

першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених у касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова В. П. Юрченко Р. Ф. Ханова