Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.04.2018 року у справі №823/990/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2020 року

Київ

справа №823/990/17

адміністративне провадження №К/9901/46402/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу №823/990/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу й моральної шкоди, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Аліменка В.О., суддів: Безименої Н.В., Кобаля М.І.,)

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі - ГУ НП в Черкаській області), в якому просив:

1.1. скасувати як протиправний наказ ГУ НП в Черкаській області від 04 квітня 2017 року №955 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 »;

1.2. скасувати як незаконний наказ ГУ НП в Черкаській області від 05 квітня 2017 року №101 о/с;

1.3. скасувати як незаконний наказ ГУ НП в Черкаській області від 26 травня 2017 року №143 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 26 травня 2017 року;

1.4. зобов`язати відповідача поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту Черкаського відділення поліції ГУ НП в Черкаській області;

1.5. стягнути із ГУ НП в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7593,60 грн. та моральну шкоду, заподіяну незаконним звільненням з посади слідчого, в сумі 10000 грн.

2. Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що висновок службового розслідування є необгрунтованим та таким, що прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а матеріали зазначеного службового розслідування відповідача спростовуються письмовими доказами, що свідчить про безпідставність оскаржуваних наказів та наявність підстав для їх скасування.

3. Відповідач позов не визнав. У запереченнях проти позову наполягав на безпідставності позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на законність та обгрунтованність оскаржуваних наказів та, відповідно, наявність правових підстав для звільнення позивача з займаної посади.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. На підставі наказу Черкаського відділення поліції ГУ НП в Черкаській області №938 від 03 квітня 2017 року «Про призначення та проведення службового розслідування» з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження усіх обставин події, керуючись пунктом 2.6 Інструкції «Про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 12 березня 2013 року №230 (далі - Інструкція №230) та статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут), призначено службове розслідування за фактом складання відносно слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 адміністративних матеріалів та порушення останнім службової дисципліни.

5. За наслідками проведеного службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у негідній поведінці у позаслужбовий час, недотриманні норм професійної та службової етики, в порушення вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху України та інших нормативно правових актів з питань безпеки дорожнього руху, статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил поведінки працівника апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, тобто за вчинення проступків, несумісних з подальшим проходженням служби, наказом відповідача від 04 квітня 2017 року №955 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

6. Наказом ГУ НП в Черкаській області від 05 квітня 2017 року № 101 о/с капітана поліції ОСОБА_1 , слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) звільнено зі служби в поліції.

7. В подальшому, дізнавшись про тимчасову непрацездатність позивача під час прийняття наказу від 05 квітня 2017 року № 101 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, відповідач прийняв наказ від 26 травня 2017 року № 143 о/с, яким внесено зміни щодо дати звільнення зі служби ОСОБА_1 - 26 травня 2017 року.

8. Вважаючи накази відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам діючого законодавства, а звільнення з поліції проведено з порушенням встановленого порядку, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

9.1. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваних наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9.2. Крім цього, судом першої інстанції зазначено, що дії позивача є несумісними з проходженням служби в поліції, суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет.

9.3. Також, судом звернуто увагу на те, що не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не може бути підставою для задоволення його позову в частині визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, а вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

10. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

10.1. Скасовано наказ ГУ НП в Черкаській області від 04 квітня 2017 року №955 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 »;

10.2. Скасовано як незаконний наказ ГУ НП в Черкаській області від 26 травня 2017 року №143 о/с «По особовому складу» про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 з 26 травня 2017 року»;

10.3. Зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту Черкаського відділення поліції ГУ НП в Черкаській області;

10.4. Стягнуто із ГУ НП в Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 7593,60 грн.

10.5. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10.6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем необґрунтовано застосовано принцип пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарного стягнення з огляду на від тяжкість проступку та застосовано крайній вид дисциплінарного впливу - звільнення зі служби без врахування обставин, які передбачені статтею 14 Дисциплінарного статуту.

10.7. Крім цього, апеляційний суд зазначив, що висновок службового розслідування, яким встановлена вина позивача, є передчасним, оскільки на час закінчення службового розслідування, відповідач не отримав судове рішення про розгляд протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУаАП).

IV. Касаційне оскарження

11. У касаційній скарзі ГУ НП в Черкаській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

11.1. В обґрунтування касаційної скарги відповідач вказує на помилковість висновків суду апеляційної інстанції, оскільки скоєння позивачем дисциплінарного проступку стало можливим унаслідок відвертого ігнорування та недотримання ним вимог Дисциплінарного статусу, Законів України «Про Національну поліцію» та «;Про дорожній рух», а також повного не дотримання встановлених правил поведінки.

11.2. При цьому, скаржник наголошує, що порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності врегульовано нормами КУпАП, в той же час застосування дисциплінарної відповідальності регламентовано Дисциплінарним статутом, на що не звернуто увагу судом апеляційної інстанції.

12. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити в силі постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року.

13. Верховний Суд ухвалою від 02 квітня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою ГУ НП в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у даній справі.

14. В подальшому, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І.Л., відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі №823/990/17 (провадження №К/9901/46402/18).

15. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 12 червня 2019 року касаційну скаргу у справі № №823/990/17 (провадження №К/9901/46402/18) передано на розгляд колегії суддів у складі: Калашнікова О.В. (головуючий суддя), судді: Білак М.В., Губська О.А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

16. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Відповідно до статті 18 частини першої Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини.

18. Згідно статті 19 цього Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом.

19. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.

20. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

21. Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

22. Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

23. Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

24. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

25. Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що начальник призначає службове розслідування з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу.

26. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, має запропонувати надати порушнику письмові пояснення з приводу допущеного дисциплінарного проступку. Небажання особи рядового і начальницького складу, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

27. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

28. Згідно зі статтею 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

29. Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 № 1179 затверджено «Правила етичної поведінки поліцейських» (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

30. Відповідно до пункту 1 Розділу І Правил установлено, що вони поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

31. Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

32. Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

33. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним.

34. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

VI. Позиція Верховного Суду

35. Приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

37. Предметом оскарження у даній адміністративній справі є дії та рішення відповідача щодо накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

38. При цьому, колегія суддів зазначає, що питання про наявність підстав для застосування до особи дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування, а правова оцінка правильності рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна ґрунтуватися на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях працівника, якого притягнули до дисциплінарної відповідальності, є встановлені законом підстави для застосування певного виду дисциплінарного стягнення.

39. Інструкцією №230 визначено порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.

40. Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

41. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, підставою притягнення ОСОБА_1 згідно з наказом відповідачам від 04 квітня 2017 року №955 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції є вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух» щодо обов`язку водія знати і неухильно дотримуватись цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, порушення вимог статей 1 та 7 Дисциплінарного статуту, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги і Правил поведінки апарату Міністерства внутрішніх справ України, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, затверджених наказом МВС від 28 квітня 2016 року №326, Правил №1179, що виразилось у негідній поведінці в позаслужбовий час, принизливого ставлення до громадян та колег по службі, недотриманні норм професійної і службової етики, тобто за вчинення проступків, несумісних з подальшим проходженням служби слідчого СВ Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_1 .

42. Крім цього, службовим розслідуванням, яке проведено у порядку та строки, визначені Дисциплінарним статутом, доведено факт вчинення ОСОБА_1 проступку, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

43. Зокрема, у висновку службового розслідування від 04 квітня 2017 року зазначено, що інформація, що стала підставою для призначення службового розслідування за фактом складання відносно позивача адміністративних матеріалів та порушення останнім службової дисципліни, підтвердилась.

44 .Зокрема, висновком службового розслідування встановлено, що обставини керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується поясненнями інспекторів управління патрульної поліції у м.Черкаси та патрульними поліцейськими ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), наданими як в ході службового розслідування, так і допитаними в ході розгляду справи.

45. При цьому, вирішуючи спір по суті позовних вимог, судом першої інстанції взято до уваги, що під час розгляду даної справи свідками надані пояснення про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, координації рухів, запах алкоголю, різка зміна забарвлення шкірного покрову, обличчя та здійснення позивачем психологічного тиску на свідків.

46. Також, поясненнями свідків підтверджено відмова позивача від проходження медичного огляду на виявлення стану сп`яніння та вимога ОСОБА_1 про надання йому перекладача російської мови, оскільки він не знає української мови та не має можливості ознайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення.

47. У висновку службового розслідування також зазначено, що капітан поліції ОСОБА_1 , скористався своїм правом, передбаченим статтею 63 Конституції України, та відмовився від надання будь-яких пояснень з приводу вчинених ним діянь.

48. Отже, в даному випадку ГУ НП в Черкаській області під час вирішення питання про те, чи є вчинене позивачем порушення службової дисципліни грубим, обґрунтовано врахував тяжкість проступку, вчиненого ОСОБА_1 , обставини, за яких його скоєно, поведінку позивача, його ставлення до вчиненого.

49. При цьому слід зазначити, що Дисциплінарний статут не містить обов`язковості щодо встановлення вини та факту вчинення дисциплінарного проступку, в даному випадку робоча група, якій було доручено провести службове розслідування стосовно позивача, встановила обставини фактичної дійсності, та ухвалений нею висновок службового розслідування став підставою для відповідного реагування - застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

50. Колегія суддів зауважує, що з огляду на вимоги Закону України «Про Національну поліцію» та положення Дисциплінарного статуту в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, а застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

51. Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення позивачем службової дисципліни, які виразились у керуванні в позаслужбовий час транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, у негідній поведінці в неробочий час, недотримані норм професійної та службової етики, тобто за вчинення проступків, несумісних з подальшим проходженням служби в поліції.

52. З огляду на встановленні службовим розслідуванням обставини, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, а застосування до позивача крайнього заходу дисциплінарного впливу, яким є звільнення з поліції, вважає вірним, оскільки керування працівником поліції транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є грубим порушенням службової дисципліни, принижує та дискредитує як самого працівника поліції, так і органи поліції в цілому.

53. У цьому зв`язку потрібно зауважити, що позивач - працівник поліції, який на той час обіймав посаду слідчого Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та такий проступок, на думку колегії суддів, є істотним порушенням не тільки службової дисципліни, але і безпеки дорожнього руху, адже транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки і нехтування водієм основоположними правилами, зокрема щодо заборони керування в стані алкогольного сп`яніння, є категорично неприпустимим, особливо для працівника поліції.

54. У відзиву на касаційну скаргу позивач зазначає, що постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 серпня 2017 року у справі №712/4296/17 провадження у справі стосовно нього за частиною 1 статті 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

55. ОСОБА_1 , посилаючись на зазначене судове рішення, яке вступило в законну силу, вважає, що відсутні будь-які дії, які вказувати би на те, що він дійсно перебував в стані алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження медичного огляду, що, на його думку, стало основним приводом для ініціювання дисциплінарного провадження.

56. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що висновок службового розслідування, який став підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення, містить тільки виклад обставин про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, факт керування позивачем транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджений належними доказами, які викладені у висновку службового розслідування, а наявність судового рішення про закриття провадження у справі стосовно нього за частиною 1 статті 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення не спростовує факту вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у вчиненні адміністративного правопорушення у вигляді керування в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом.

57. Тобто, підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення правопорушення за відповідними нормами КУпАП не є предметом розглядом даної справи, та в даному випадку надавалась правова оцінка саме обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.

58. Крім цього, колегія суддів також зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням справи про адміністративне правопорушення, а наявність або відсутність провадження у справі про адміністративне правопорушення не виключає можливості застосування стосовно до цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

59. Таким чином, колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, що відповідачем обґрунтовано та правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, оскільки вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

60. Отже, з урахуванням зазначеного, суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

61. За правилами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

62. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції помилково скасував законне рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, залишивши в силі постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року.

63. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року скасувати, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

О. В. Калашнікова

М.В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду