Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.12.2019 року у справі №520/2133/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 вересня 2020 року

м. Київ

справа №520/2133/19

адміністративне провадження №К/9901/29253/19, №К/9901/34483/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Пасічник С. С., Гімона М. М.,

секретар судового засідання - Кривда В. І.,

представники: позивача - Носов К. В., Архангельський М. Ю.,

відповідача - Богодущенко Л. О.,

розглянув у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами як суд касаційної інстанції справу за позовом компанії "МАТРАПАК ГмбХ" в особі представництва компанії ''МАТРАПАК ГмбХ" до Харківської митниці ДФС про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Слобожанської митниці Держмитслужби (правонаступник Харківської митниці ДФС) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 (головуючий суддя - Лях О. П., судді - Мінаєва О. М., Рєзнікова С. С. ) та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 (головуючий суддя - Гуцал М. І., судді П'янова Я. В., Любчич Л. В. ),

УСТАНОВИЛ:

У березні 2019 року компанія "МАТРАПАК ГмбХ" в особі представництва компанії ''МАТРАПАК ГмбХ" (далі - Компанія, позивач) звернулася до суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач), в якому (з урахуванням уточнень, викладених в заяві від 25.03.2019) просила:

1) визнати протиправними бездіяльність та дії Митниці в частині невиконання її посадовими особами покладених відповідно до чинного законодавства України обов'язків, наслідком якої стали невірні розрахунки при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та, як наслідок, невірне коригування на підставі даних розрахунків митної вартості товарів і прийняття протиправних рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 №UA807000/2018/001092/2 та рішення про відмову Компанії у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2018 №UA807170/2018/00615;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 №UA807000/2018/001092/2;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Митниці про відмову Компанії у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2018 №UA807170/2018/00615;

4) зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за митною вартістю, яка дорівнює вартості, що виникла внаслідок дорожньо-транспортної події, та складає суму, еквівалентну 547' 820,00 доларів США на дату подання Компанією митної декларації;

5) зобов'язати Митницю здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за умови сплати Компанією митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами, та процентів із сум податкових зобов'язань у загальному розмірі, еквівалентному 71' 269,40 доларів США (на дату подання Компанією митної декларації), з яких: еквівалент 51' 964 доларів США (на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі) - розмір ПДВ для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами; еквівалент 2467,35 доларів США (на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі) - проценти на суми податкових зобов'язань за період з 31.03.2016 по 13.04.2016; еквівалент 16' 838,05 доларів США (на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням по даній справі) - проценти на суми податкових зобов'язань за період з 14.04.2016 по 06.07.2017;

6) зобов'язати Харківську митницю ДФС утриматися від вчинення дій за умови сплати Компанією митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами та сплати процентів на суми податкових зобов'язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71' 269,40 доларів США (на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі) щодо нарахування пені за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

Довід позивача про протиправність дій/бездіяльності Митниці, рішення про коригування митної вартості та картки відмови обґрунтований, зокрема посиланням позивача на висновки суду в судових рішеннях у адміністративних справах №820/6724/17 та №826/10795/18, згідно з якими представництво "МАТРАПАК ГмбХ" повинно сплатити митні платежі в розмірі, передбаченому Митним кодексом України для ввезення товару на митну територію України у митному режимі імпорту, за вирахуванням суми, розрахованої та сплаченої при поміщенні товару у митний режим тимчасового ввезення. Загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті у зв'язку з поміщенням складного технічного обладнання - заводу з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу, ввезеного на митну територію України в березні 2016 року в митному режимі тимчасового ввезення, в інший митний режим (режим імпорту), підлягає заміні з перерахуванням з митної вартості, визначеної з урахуванням зміни вартості товару у зв'язку з його пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та за вирахуванням суми митних платежів, сплаченої при поміщенні товару у митний режим тимчасового ввезення.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 29.05.2019 позов Компанії задовольнив частково: визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 №UA807000/2018/001092/2 та рішення про відмову Компанії у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2018 №UA807170/2018/00615;

зобов'язав Митницю здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за митною вартістю, яка дорівнює вартості, що виникла внаслідок дорожньо-транспортної події та складає суму, еквівалентну 547' 820,00 доларів США на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі; зобов'язав Митницю здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту за умови сплати Компанією митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами, та сплати процентів із сум податкових зобов'язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71' 269,40 доларів США на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі, з яких: еквівалент 51' 964 доларів США на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі - розмір ПДВ для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами; еквівалент 2467,35 доларів США на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі - проценти із сум податкових зобов'язань за період з 31.03.2016 по 13.04.2016; еквівалент 16' 838,05 доларів США на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі - проценти із сум податкових зобов'язань за період з
14.04.2016 по 06.07.2017;

зобов'язав Митницю утриматися від вчинення дій (за умови сплати Компанією митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за відрахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами, та сплати процентів із сум податкових зобов'язань, у загальному розмірі, еквівалентному 71' 269,40
доларів США на дату подання Компанією митної декларації після набрання чинності судовим рішенням у даній справі) щодо нарахування пені за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

В іншій частині позовних вимог відмовив.

Другий апеляційний адміністративний суд за результатами розгляду апеляційних скарг Компанії в особі її представництва та Харківської митниці постановою від
18.09.2019 апеляційні скарги задовольнив частково, рішення суду першої інстанції скасував, прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково:

визнав протиправними дії Митниці в частині невиконання її посадовими особами покладених відповідно до чинного законодавства України обов'язків, наслідком якої стали невірні розрахунки при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості та, як наслідок, невірне коригування на підставі даних розрахунків митної вартості товарів і прийняття протиправних рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 №UA807000/2018/001092/2 та рішення про відмову у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 19.11.2018 №UA807170/2018/00615;

визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів Митниці від 19.11.2018 №UA807000/2018/001092/2 та рішення про відмову у митному оформленні товарів у режимі імпорту, яке оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного, від 19.11.2018 №UA807170/2018/00615;

зобов'язав Митницю здійснити митне оформлення товару у митному режимі імпорту після сплати компанією "МАТРАПАК ГмбХ" в особі представництва компанії "МАТРАПАК ГмбХ" митних платежів для ввезення цих товарів на митну територію України у митному режимі імпорту у розмірі, розрахованому, виходячи із митної вартості товару, еквівалентному 547' 820,00 доларів США на дату подання компанією "МАТРАПАК ГмбХ" в особі представництва Компанії митної декларації, за відрахуванням суми, сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами, та процентів із сум податкових зобов'язань, без нарахування пені за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що представництво Компанії в митній декларації №UA807170/2018/054574 від 08.11.2018 правомірно задекларувало митну вартість товару (складне технічне обладнання - завод з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу) у розмірі, еквівалентному 547' 820 доларів США, та надало Митниці документи, які підтверджують цю митну вартість. Такий висновок апеляційний суд обґрунтував посиланням на встановлені у судовому процесі обставини щодо зменшення вартості товару у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою під час перебування товару у митному режимі тимчасового ввезення, що також встановлено судовими рішенням у інших справах.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 задоволено заяву позивача про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019. В цій ухвалі апеляційний суд роз'яснив, що при виконанні зазначеної постанови нарахування та сплата процентів із сум податкових зобов'язань компанії ''Матрапак ГмбХ'' в особі представництва компанії ''Матрапак ГмбХ'' здійснюється, виходячи із бази оподаткування, якою є митна вартість товару у розмірі, еквівалентному 1' 600' 000 доларів США, за період нарахування процентів з 31.03.2016 по 13.04.2016, та виходячи із бази оподаткування, якою є митна вартість товару у розмірі, еквівалентному 547' 820,00 доларів США, за період нарахування процентів з 14.04.2016 по 06.07.2017.

У касаційних скаргах Митниця просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019. та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, посилаючись на невідповідність цих судових рішень нормам матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в позові повністю. Згідно з доводами відповідача суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми статей 3, 8, 50, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 71, 103, 104, 105, 106, 108, 109, 112, 192, 256, 257, 266, 269, 289, 291, 293, 297, 318, 320 та 374 Митного кодексу України, порушив норми статей 5, 6, 9, 78, 90 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), що призвело до неправильного вирішення спору.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги щодо скасування ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019, відповідач зазначає, що задовольняючи заяву позивача про роз'яснення судового рішення, суд апеляційної інстанції змінив зміст резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 та фактично поновив дію рішення суду першої інстанції, чим порушив частину 1 статті 254 КАС.

Заперечуючи проти касаційних скарг, позивач просить залишити ці скаргу без задоволення як безпідставні.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції, призначеному на 22.06.2020, була оголошена перерва, яка тривала до 28.09.2020.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС суд ухвалою здійснив заміну відповідача Харківську митницю ДФС на її правонаступника - Слобожанську митницю Держмитслужби із занесенням її у протокол судового засідання.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представник відповідача підтримав касаційні скарги, а представники позивача заперечували проти задоволення касаційних скарг, вважаючи наведені в скаргах доводи необґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам у справі та суперечать нормам матеріального і процесуального права.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від
15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до статтями 52, 250, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційних скаргах доводи, обґрунтування заперечень на касаційні скарги, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що представництво компанії "Матрапак ГмбХ" (Федеративна Республіка Німеччина) подало до Харківської митниці ДФС митну декларацію №UA807170/2018/054574 від 08.11.2018 для митного оформлення в режимі "імпорт" (тип декларації ІМ 40) складного технічного обладнання - заводу з виробництва метанолу з біогазу потужністю 25 тон на добу - згідно з переліком складових частин, зазначеного в митній декларації (далі - обладнання). В графах 12 "Відомості про вартість ", 22 "Валюта та загальна сума за рахунком" задекларовано 15 282 511,53 грн та 547 820,00 USD (доларів США) відповідно. Для підтвердження задекларованої митної вартості, визначеної декларантом за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), до митної декларації були додані: рахунок-проформа № 140617/1 від 14.06.2017; сертифікат про походження товару б/н від 08.02.2016; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціальною експертною організацією (звіт № 5-ОИ про оцінку вартості майна, виконаний Харківською торгово-промисловою палатою і затверджений віце-президентом Харківської торгово-промислової палати
14.09.2016); зовнішньоекономічний договір (контракт) комісії № 1900116К від
19.01.2016; угода про припинення договору комісії від 14.06.2017; акт приймання-передачі обладнання від 14.06.2017; довідка про дорожньо-транспортну пригоду від 13.04.2016 за підписом інспектора сектора відділу патрульної поліції Вродіївського ВП ГУ НП в Миколаївській області; технічну інформацію щодо обладнання від 31.03.2016.

Обладнання, митного оформлення якого стосувалася митна декларація №UA807170/2018/054574 від 08.11.2018, було ввезено на митну територію України та оформлено в митному режимі тимчасового ввезення за митною декларацією №500040008/2016/001510 від 31.03.2016 з терміном зворотного вивезення обладнання
29.09.2016. Митна вартість обладнання в цій митній декларації задекларована як 1 600 000,00 доларів США на підставі рахунку-проформи (проформа-інвойс) від
29.01.2016, виданого компанією "Матрапак Гмбх". Особою, відповідальною за дотримання режиму тимчасового ввезення, було ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна ", яке було уповноважено компанією "Матрапак Гмбх", зокрема здійснити митне оформлення обладнання відповідно до договору комісії від № 1900116К від 19.01.2016. Обладнання було ввезено як внесок Компанії "Матрапак ГмбХ" до договору про спільну діяльність № 19-01С від 19.01.2016.

Згідно з рішенням Харківської митниці ДФС від 19.11.2018 №UA807000/2018/001092/2 митна вартість обладнання визначена за резервним методом на рівні 1.600.000,00 доларів США. Підставами коригування митної вартості, заявленої декларантом, Митниця вказала: 1) не відповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, визначеним у главі 9 МК (використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально; документи, подані декларантом, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару); 2) декларант не надав документів, що підтверджують встановлений законодавством для товарів, що знаходяться під митним контролем, факт та ступінь пошкоджень у результаті дорожньо-транспортної пригоди, а також додаткових документів на пропозицію Митниці. Обраний резервний метод для визначення митної вартості Митниця обґрунтувала тим, що у розпорядженні митного органу немає, а декларант не надав інформації щодо угод на ідентичні та/або подібні товари, які продаються на митній території України у незмінному стані, щодо витрат та виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем, навантаженням, вивантаженням, транспортуванням, страхуванням товару на митній території України; не надав інформації та документи щодо чинників, які мали вплив на формування ціни товару (матеріали, витрати виробника, витрати на навантаження, розвантаження, транспортування, страхування до місця перетину митного кордону України), прибутку, що одержує експортер у результаті поставки товару в Україну.

Джерелом інформації для визначення митної вартості обладнання Митниця використала митну декларацію № 500040008/2016/001510 від 31.03.2016 та рахунок-проформу (проформу-інвойс) від 29.01.2016.

Результатом перевірки митної декларації № UA807170/2018/054574 від 08.11.2018 стало прийняття Митницею картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807170/2018/00615 (далі - картка відмови), згідно з якою відмовлено у митному оформленні товарів через неможливість здійснення митного оформлення у зв'язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям рішення про коригування митної вартості від 19.11.2018 № UA807000/2018/001092/2.

Підставою для відмови у митному оформленні також вказано не виконання декларантом вимог частини 7 статті 106 МК щодо сплати митних платежів у розмірі, передбаченому законом для ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, за вирахуванням вже сплачених платежів на підставі умовного часткового звільнення товарів від оподаткування та сплати процентів відповідно до розділу ІІ Податкового кодексу України.

Задовольняючи позов в частині вимог про визнання протиправними дій, визнання протиправними і скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у Митниці не було правових підстав для коригування задекларованої митної вартості обладнання на рівні 1 600
000,00 доларів США, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13.04.2016 під час транспортування обладнання до місця призначення, обладнання було пошкоджено, що призвело до зменшення його вартості до 547 820,00
USD. Доказами пошкодження обладнання та зниження внаслідок цього його вартості суд апеляційної інстанції визнав акт про пошкодження вантажу від 19.04.2016, складений представниками ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна", ТОВ "Фарконт Прожект" та ТОВ "Олан Транс" (перевізники), експертний висновок № ИМ-25 від 19.04.2016, виконаний експертом Харківської торгово-промислової палати, звіт № 5-ОИ про оцінку вартості майна, виконаний Харківською торгово-промисловою палатою 29.08.2016, (затверджений віце-президентом Харківської торгово-промислової палати 14.09.2016). Відхиляючи довід Митниці, що ці докази не відповідають критерію допустимості доказів, оскільки митний орган не був повідомлений про аварію і не приймав участь в огляді обладнання на момент його оцінки експертом, суд апеляційної інстанції вказав, що норми Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, не встановлюють імперативу щодо строку, коли саме особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна сповістити митний орган про факт аварії. Застосувавши норми пунктів 5,6 розділу VIII зазначеного Порядку, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що ці норми передбачають огляд митним органом товару після отримання повідомлення про його пошкодження. Факт повідомлення Митниці про пошкодження обладнання, митного оформлення якого стосується спір, підтверджується приєднаними до матеріалів справи листами поз

З такими висновками суду апеляційної інстанції не можна погодитися, оскільки вони не відповідають нормам матеріального і процесуального права.

Як вже зазначено, обладнання було ввезено на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення.

Відповідно до положень частини 1 статті 112 МК митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається частини 1 статті 112 МК .

Виходячи з положень норми частини 1 статті 75 МК, митний режим тимчасового ввезення може бути завершений шляхом поміщення в режим імпорту.

Частиною 1 статті 71 МК встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та порядку, що визначені Частиною 1 статті 71 МК .

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених Частиною 1 статті 71 МК (частина друга цієї статті).

Умови поміщення товарів у митний режим імпорту, який представництво компанії "Матрапак ГмбХ" обрало для завершення режиму тимчасового ввезення, встановлені статтею 75 МК.

Так, згідно з частиною третьою цієї статті для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари;

2) сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту;

3) виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Якщо іноземні товари після ввезення їх на митну територію України були пошкоджені або втрачені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили або внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується документально, за рішенням декларанта вони можуть бути заявлені митному органу у митний режим імпорту в пошкодженому стані чи у фактичній кількості з додержанням щодо них встановлених відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. У разі втрати товарів після ввезення їх на митну територію України внаслідок протиправних дій третіх осіб митні платежі, встановлені на імпорт таких товарів, підлягають сплаті в повному обсязі у порядку, встановленому статтею 75 МК. За рішенням декларанта або уповноваженої ним особи допускається поміщення пошкоджених товарів в інші митні режими (частина 4 статті 75 МК).

Норми частини 4 статті 75 МК щодо товарів, стосовно яких митний режим імпорту обраний декларантом для завершення режиму тимчасового ввезення, підлягають застосуванню у системному зв'язку з нормою частини 3 статті 112 МК, згідно з якою митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок підтвердження факту втрати товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили встановлено нормами розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за N 1669/21981) (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 1 розділу VIII Порядку його положення застосовуються у випадках, коли Кодексом або іншими актами законодавства України з питань державної митної справи передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Порядку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків.

Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках.

Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Якщо керівником митного органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов'язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, митним органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини непроведення митним органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього митного органу або особи, що виконує його обов'язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.

Пунктом 6 розділу VIII Порядку встановлено, що у випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Згідно з положеннями абзацу другого цього пункту разом із заявою подаються: 1) документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку; 2) примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу та таким іншим митним органом проводився огляд; 3) письмове підтвердження митного органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу і таким іншим митним органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим пункту 5 розділу VIII Порядку.

Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п'яти робочих днів з дати її подання (абзац четвертий пункту 6 розділу VIII Порядку).

За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов'язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Статтею 14 Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 (набрала чинності для України з 09.04.2004 згідно із Законом України від 24.03.2004 №1661-IV), у відповідності до якої був затверджений зазначений Порядок, встановлено, що припинення режиму тимчасового ввезення може бути здійснено, якщо товари (у тому числі транспортні засоби) зазнали серйозних пошкоджень внаслідок аварії чи виникнення форс-мажорних обставин і є, згідно з висновками митних органів, такими, що: а) підлягають сплаті тих ввізних мит та податків, які передбачені на дату, коли вони були доставлені пошкодженими на митницю з метою припинення режиму тимчасового ввезення; с) є знищеними під офіційним контролем; причому залишки або залишені матеріали підлягають, у випадку оформлення для внутрішнього використання, обкладенню ввізним митом та податками за рахунок заінтересованих осіб, які передбачені на дату, і відповідно до стану, коли вони надійшли до митниці після аварії чи виникнення форс-мажорних обставин (пункти "а ", "с" частини першої цієї статті).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при поміщенні декларантом товарів у митний режим тимчасового ввезення, який надає йому преференції щодо сплати митних платежів, він зобов'язаний дотриматися встановленого чинним законодавством порядку повідомлення митних органів щодо пошкодження товару внаслідок аварії чи виникнення форс-мажорних обставин. Цьому обов'язку кореспондують повноваження митного органу щодо огляду і засвідчення стану товару після аварії (виникнення форс-мажорних обставин) для забезпечення митного контролю. Такі повноваження митного органу стосуються усіх випадків пошкодження товару (транспортного засобу), а не тільки випадку його повного знищення як підстави припинення митного режиму тимчасового ввезення. Ціль цього повноваження презумує обов'язок декларанта невідкладно повідомити митний орган про факт пошкодження товару внаслідок аварії (виникнення форс-мажорних обставин) як умови, за якої у нього виникне право на сплату митних платежів із вартості товару після його пошкодження. Оцінка пошкодженого товару без попереднього огляду митним органом буде мати правове значення в цілях митного оформлення тільки у випадку, коли керівник митного органу за результатами заяви декларанта про аварію (виникнення форс-мажорних обставин) прийняв рішення про недоцільність проведення огляду товару (транспортного засобу).

Застосування норм пункту 5 розділу VIII Порядку у спосіб, за якого суд апеляційної інстанції зробив висновок, що цими нормами не виключається оцінка пошкодженого товару для цілей митного оформлення без попереднього повідомлення декларантом митний орган про факт аварії (виникнення форс-мажорних обставин), не відповідає логічному тлумаченню цих норм у системному зв'язку із нормами статті 14 Конвенції про тимчасове ввезення.

Внаслідок неправильного застосування цих норм суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок щодо доказів, якими позивач повинен підтвердити задекларовану митну вартість.

Представництво компанії "Матрапак ГмбХ" на підтвердження задекларованої митної вартості обладнання надало рахунок-проформу № 140617/1 від 14.06.2017; звіт №5-ОИ про оцінку вартості майна, затверджений віце-президентом Харківської торгово-промислової палати 14.09.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) комісії № 1900116К від 19.01.2016; угоду про припинення договору комісії від
14.06.2017; акт приймання-передачі обладнання від 14.06.2017, довідку про дорожньо-транспорту пригоду від 13.04.2016.

Зазначені договір (контракт) та угода про його припинення укладені між компанією "Матрапак ГмбХ" та ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна"; в договорі (контракті) немає інформації щодо вартості обладнання; в угоді вартість обладнання зазначена як 500 000,00 доларів США з посиланням на істотну зміну характеристик обладнання, що спричинили зниження його вартості.

У звіті № 5-ОИ вартість обладнання визначена на рівні 547 820,00 доларів США. Ця ж вартість вказана в рахунку-проформі № 140617/1 від 14.06.2017, який підписаний директором компанії "Матрапак ГмбХ" Капустіним Є. О., та в акті приймання-передачі обладнання від 14.06.2017 (до договору комісії № 1900116К від
19.01.2016), підписаного уповноваженими особами представництва "Матрапак ГмбХ" та ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна".

Як зазначено у звіті №5-ОИ від 14.09.2016, метою оцінки обладнання заводу для виробництва метанолу з біогазу (в розібраному для перевезення стані) є визначення ринкової вартості для прийняття управлінського рішення; за використання результатів оцінки за іншою функцією оцінювач відповідальності не несе. Для визначення фізичного стану обладнання використані експертний висновок № ИМ-25 від 19.04.2016, виданий Харківською торгово-промисловою палатою, акт про пошкодження вантажу від 19.04.2016, акт технічного стану обладнання від
27.04.2016, складений представниками ТОВ "Нафтохімічна компанія "Матрапак-Україна" та ТОВ "Краснокутський Агрошлях". Працездатність обладнання оцінювачем не перевірялася, фізичний знос обладнання визначений за використовуваною в таких цілях оціночною шкалою. Залишкова вартість заміщення пошкодженого майна (14 найменувань) на дату оцінки визначена як 92 170,00
доларів США (з округленням), а вартість непошкодженої частини обладнання, як вказано у звіті, може складати (з округленням) 455 650 доларів США. При цьому до вартості непошкодженої частини обладнання 1 139 130,00 доларів США, визначеної з посиланням на проформу-інвойс від 29.01.2016, застосовано коефіцієнт на неліквідність 60%. Розрахунку цього коефіцієнту у звіті немає.

Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), частиною третьою якої встановлено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що документи, надані позивачем для підтвердження задекларованої митної вартості були складені без дотримання позивачем вимог пунктів 5 та 6 розділу VIII Порядку, суд апеляційної інстанції, порушивши наведені процесуальні норми, помилково визнав ці документи допустимими доказами митної вартості обладнання на рівні 547 820,00 доларів США.

Суд апеляційної інстанції при встановленні обставин у справі щодо митної вартості обладнання порушив також норму частини 4 статті 78 КАС, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі. що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вказавши, що митна вартість обладнання 547' 820,00 доларів США встановлена судовими рішеннями у інших справах, суд апеляційної інстанції не зазначив судове рішення, в якому ця обставина встановлена. У рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі № 820/6724/17 за позовом компанії "Матрапак ГмбХ" в особі представництва "Матрапак ГмбХ" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії (рішення набрало законної сили 18.10.2018), на висновок в якому щодо сплати позивачем митних платежів при ввезенні обладнання в режимі імпорту з врахуванням суми, вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення цих товарів від оподаткування митними платежами у митному режимі тимчасового ввезення, послався апеляційний суд, обставини щодо митної вартості обладнання не встановлені.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК у випадках, передбачених частини 1 статті 53 МК , одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено у цій нормі.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частини 1 статті 54 МК , виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (стаття 55 МК).

Згідно з положеннями статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм статті 57 МК (частини перша - третя цієї статті).

Частиною 2 статті 58 МК встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у Частиною 2 статті 58 МК , митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (стаття 64 МК)

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. В разі ненадання декларантом документів на підтвердження задекларованої митної вартості контролюючий орган приймає рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи вище зазначене щодо документів, які позивач надав для підтвердження задекларованої митної вартості, у Митниці були встановлені нормами частини 3 статті 53, частини 2 статті 58 МК підстави для витребування додаткових документів та визначення митної вартості за резервним методом з використанням наявної у Митниці інформації про вартість обладнання згідно з митною декларацією № 500040008/2016/001510 від 31.03.2016.

Відповідно до частин 1 -3 статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог компанії "Матрапак ГмбХ" цим критеріям судового рішення не відповідає.

Порушення судом апеляційної інстанції норм частини 2 статті 74, частини 4 статті 78, статті 90 КАС призвело до неправильного встановлення обставин у справі щодо митної вартості обладнання, з приводу митного оформлення якого в митному режимі імпорту виник спір, неправильного застосування апеляційним судом вище наведених норм матеріального права, а відтак до неправильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

За таких обставин судове рішення апеляційної інстанції про часткове задоволення позову підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини 1 статті 351 КАС (у редакції, чинній до
08.02.2020, далі - так само) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права, як встановлено частиною третьою цієї статті, вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обстави справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та беручи до уваги вимоги касаційної скарги про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 підлягають скасуванню повністю із ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Оскільки за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є складовою судового рішення, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 також підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 52, 250, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 скасувати, в задоволенні позову компанії "МАТРАПАК ГмбХ" в особі представництва компанії ''МАТРАПАК ГмбХ" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити певні дії відмовити.

Касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 задовольнити.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

С. С. Пасічник

М. М. Гімон,

Судді Верховного Суду