Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2019 року

м. Київ

справа №554/4442/17

провадження №К/9901/4254/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Бегунца А.О., суддів Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.)

у справі №555/4442/17

за позовом ОСОБА_2

до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив суд:

а) визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2, на підставах, закріплених підзаконним актом;

б) зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виплатити заборгованість по пенсії ОСОБА_2 за період з 1 жовтня 2016 року по 1 грудня 2017 року;

в) зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області поновити виплату пенсії з моменту порушення права на соціальний захист з 1 квітня 2017 року.

2. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 19.09.2017 у задоволенні позову відмовлено.

3. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

4. У поданій касаційній скарзі Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до паспорту серії НОМЕР_3, виданого Харцизьким МВ УМВС України в Донецькій області 20 листопада 1999 року та посвідчення НОМЕР_2 ОСОБА_2 є пенсіонером за віком.

6. Згідно довідки від 15 березня 2016 року № НОМЕР_1 позивача взято на облік як особу, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції та перебуває за адресою: АДРЕСА_1.

7. З 1 жовтня 2016 року відповідачем припинено виплату пенсії позивачу на підставі рішення Комісії Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 15 вересня 2016 року № 15 (у зв'язку із скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).

8. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому пенсії незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Пенсійний орган обґрунтовано припинив позивачу виплату пенсії у зв'язку із скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючи нарахування та виплату належної ОСОБА_2 пенсії фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.

11. На думку суду апеляційної інстанції, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чого в даному випадку не відбулось.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та ряду постанов Кабінету Міністрів України.

13. На переконання Пенсійного органу, оскільки довідка позивача про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи скасована (внаслідок не підтвердження місця проживання), відсутні підстави для виплати йому пенсії.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

15. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

16. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

17. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

18. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

19. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалось.

20. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

21. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

22. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

23. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі №555/4442/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб