Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №336/4675/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 лютого 2018 року

Київ

справа № 336/4675/17

адміністративне провадження № К/9901/23/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши у порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_2 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у складі судді Зарютіна П.В. від 2 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кругового 0.0., Прокопчук Т.С., Шлай А.В. від 22 листопада 2017 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:

- визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за період з 15 травня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме: по 1 липня 2017 року;

- зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за період з 15 травня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме: по 1 липня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано протиправними дії Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за період з 15 травня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 1 липня 2017 року.

Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_2 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за період з 15 травня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 1 липня 2017 року.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що у зв'язку із порушенням відповідачем встановлених строків щомісячних виплат пенсії відповідач має здійснити компенсацію втрати позивачу частини доходів у порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (правонаступником якого є - Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя) перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію згідно статтей 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю згідно зі статтями 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 15 травня 2010 року з урахуванням проведених виплат.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року відповідачем було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2, в результаті чого було нараховано 77 949,62 грн за період з 15 травня 2010 року по 22 липня 2011 року.

На виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тихонова та інші проти України» від 17 листопада 2016 року позивач отримав заборгованість по виплаті пенсії 1 липня 2017 року у розмірі 77 949,62 грн. Таким чином, заборгованість з виплати пенсії за період з 15 травня 2010 року по 22 липня 2011 року позивачем отримана лише 1 липня 2017 року.

27 липня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про здійснення розрахунку та виплати йому втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року за період з 15 травня 2010 року по день фактичної виплати пенсії, а саме по 1 липня 2017 року.

Листом від 7 серпня 2017 року № 295/Г-1 Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя повідомило позивач про те, що доплату по проведенню перерахунку пенсії нараховано на червень 2014 року в сумі 77 949,62 грн та на думку відповідача носить разовий характер, а тому нарахування компенсації втрат частини доходу не здійснюється.

7. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувсь до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суми перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер не підпадає під визначення доходів передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Крім того, своєчасна сплата суми відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2014 року у справі 2а-529/2011 унеможливлювалась відсутністю фінансування Державного бюджету України на вказані видатки, що, в свою чергу, виключає наявність вини управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя, та відповідно застосування частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

9. ОСОБА_2 подано відзив на касаційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Відзив обґрунтований тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій узгоджуються з позицією Верховного Суду України викладеною в постанові від 18 листопада 2014 року у справі № 21-584а14, яка в силу частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції чинній на час ухваленні рішень судами попередніх інстанцій, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та для всіх судів України.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

Стаття 46. Виплата пенсії за минулий час

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

11. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»

Стаття 1. Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2. Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Стаття 3. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

12. Європейський суд з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

13. Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

14. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновок суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

16. З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 жовтня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач (підпис) Н. В. Коваленко

Судді: (підпис) Я. О. Берназюк

(підпис) М. І. Гриців

Помічник судді О.М. Іващенко