Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2019 року

Київ

справа №812/1468/15

адміністративне провадження №К/9901/10258/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Луганської митниці Державної фіскальної служби, Ленінської об`єднаної Державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання неправомірним і скасування висновку та довідки в частині, скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження за якою відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року (суддя-доповідач - Блохін А. А., судді: Гаврищук Т. Г., Сухарько М. Г.,

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луганської митниці Державної фіскальної служби (далі - Луганська митниця ДФС), Ленінської об`єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Ленінська ОДПІ у м. Луганську), у якому, уточнивши позовні вимоги, просив: визнати висновок Ленінської ОДПІ у м. Луганську від 04 вересня 2015 року №253 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» протиправним та скасувати його в частині встановлення: 1) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним» рядку 25 не відображення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , квартира НОМЕР_1 , паркомісце НОМЕР_2; 2) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік розділу ІІІ «Відомості про нерухоме майно» підрозділу А «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або на користування ним» рядку 28 не відображення паркомісце за адресою: АДРЕСА_1, квартира НОМЕР_1 , паркомісце НОМЕР_2 ; 3) вартість майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, вказаних у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел, а саме: витрати на придбання не задекларованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , квартира НОМЕР_1 становлять 733 800,00 грн; витрати на придбання не задекларованого паркомісця НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , квартира НОМЕР_1 складають 80 000,00 грн. Також просив визнати протиправною довідку Луганської митниці ДФС про результати перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади»; визнати незаконним та скасувати наказ Луганської митниці ДФС від 22 вересня 2015 року №428-о про звільнення; поновити на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці ДФС з 22 вересня 2015 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. Позов обґрунтовано тим, що у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік він зазначив все майно, що належало йому на той час, а саме: квартиру АДРЕСА_2 та автомобіль марки «Фольсфаген-Гольф» 2011 року випуску. Однак під час проведення перевірки достовірності відомостей, зазначених ним у декларації, Ленінська ОДПІ у м. Луганську виявила не задеклароване нерухоме майно про реєстрацію якого позивачу не було відомо, оскільки у 2013 році за договорами купівлі-продажу він придбав лише майнові права на квартиру та паркомісце, які наразі знаходяться на території проведення антитерористичної операції, що унеможливлює реєстрацію прав на зазначене нерухоме майно та отримання відповідних Свідоцтв про право власності.

3. Крім того, Ленінська ОДПІ у м. Луганську дійшла помилкового висновку щодо перевищення сум витрат на придбання не задекларованого нерухомого майна, оскільки під час перевірки питання реальності понесених ним витрат не досліджувалось, як і документи, що підтверджують легітимність його доходів позивача.

4. Відповідач не взяв до уваги його письмові пояснення, не перевірив зазначені у них обставини, а перевірку провів поверхнево, чим порушив загальні принципи очищення влади, а саме: презумпцію невинуватості та гарантування права на захист.

5. Посилаючись на те, що на підставі спірного висновку його протиправно звільнено з органів митної служби, просив суд задовольнити позов.

ІІ. Встановлені судами обставини справи.

6. З 15 березня 1993 року ОСОБА_1 проходив публічну службу на різних посадах органів митного контролю Луганської митниці ДФС.

7. 13 лютого 2015 року позивач подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік.

8. На час подання декларації, ОСОБА_1 працював на посаді начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк», тому у березні 2015 року Ленінською ОДПІ у м. Луганську відповідно до Закону України «Про очищення влади» розпочато перевірку щодо достовірності зазначених ним у декларації відомостей, на проведення якої він надав згоду, що підтверджується його заявою.

9. У межах перевірки Ленінською ОДПІ у м. Луганську направлено запити до компетентних органів, у тому числі щодо надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивача та перевірені відомості про доходи ОСОБА_1 , які він отримав у період з 01 жовтня 1998 року по 31 грудня 2014 року (том 1 а.с.150).

10. З висновку розрахунку вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати та зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, а саме: квартири АДРЕСА_2 та автомобіля марки «Фольсфаген-Гольф» 2011 року випуску, Ленінською ОДПІ у м. Луганську виявлено, що сума отриманого доходу перевищує понесені витрати на сплату першого внеску за квартиру та щомісячні платежі (том 1 а.с.149).

11. Також під час проведення перевірки відповідачем, зокрема, встановлено, що у декларації за 2014 рік позивач не вказав квартиру НОМЕР_1 та паркомісце НОМЕР_2 , придбані ним у 2013 році та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта ОСОБА_1 .

12. Враховуючи те, що за період з 1998 по грудень 2013 року позивач отримав 779 524,20 грн доходу, а за договорами купівлі-продажу майнових прав вартість не задекларованої квартири складає 733 800,00 грн, паркомісця - 80 000,00 грн, Ленінська ОДПІ у м. Луганську дійшла висновку, що сума отриманого доходу перевищує понесені витрати на сплату першого внеску за квартиру та щомісячні платежі.

13. На підтвердження виявлених розбіжностей ОСОБА_1 надав пояснення, згідно з якими для придбання квартири та паркомісця за адресою: АДРЕСА_1 , використано кошти у сумі 316 403,00 грн, отримані від продажу будинку АДРЕСА_3 та земельної ділянки за цією адресою у сумі 71 685,00грн. Однак відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 договору купівлі-продажу від 29 листопада 2013 року № 1075 загальна сума, отримана від продажу будинку та земельної ділянки становила 220 685,00 грн (149 000,00 грн + 71 685,00 грн), що відображено у формі №1ДФ за 4 квартал 2013 року.

14. Згідно з оскаржуваним висновком від 04 вересня 2015 року № 253 позивач вказав недостовірні відомості щодо майна, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», а вартість набутого майна не відповідала інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

15. 22 вересня 2015 року за результатами проведеної перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» Луганською ДФС складено довідку на підставі якої, наказом Луганської митниці ДФС від 22 вересня 2015 року № 428-о позивача звільнено з посади начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Сєвєродонецьк» з 22 вересня 2015 року з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади» відповідно до пункту 7-2 частини першої статті 36 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України).

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

16. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Ленінської ОДПІ у м. Луганську від 04 вересня 20158 року № 253 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» в частині встановлення вартості майна (майнових прав) вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, вказаних у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», що не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел, а саме: витрат на придбання не задекларованої квартири НОМЕР_1 та паркомісця НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, які складають 733 800,00 грн та 80 000,00 грн відповідно. Визнано протиправним та скасовано наказ Луганської митниці ДФС від 22 вересня 2015 року №428-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу митного оформлення №2 митного поста «Сєвєродонецьк» Луганської митниці ДФС, поновлено його на посаді та стягнуто 23 231,24 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

17. Частково задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що Ленінською ОДПІ у м. Луганську при здійсненні перевірки не в повному обсязі досліджено доходи ОСОБА_1 під час перебування на посадах передбачених у пунктами 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», тому відповідач дійшов передчасного висновку про невідповідність доходів, отриманих ОСОБА_1 із законних джерел, витратам на придбання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що, в свою чергу, призвело до незаконного звільнення позивача з посади.

18. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та прийнято нове рішення про відмову у позові.

19. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що розписка та показання свідка ОСОБА_2 не є належними та допустимими доказами у розумінні частини 4 статті 70 КАС України ( у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), оскільки під час проведення перевірки, позивач надав пояснення на ім`я начальника Ленінської ОДПІ у м. Луганську щодо отриманих доходів, у яких не зазначив про отримання позики від сестри у розмірі 250 000,00 грн. Отже, інформація, зазначена у поясненнях позивача не відповідала наявній у контролюючого органу інформації щодо сум отриманих ним доходів, тому Ленінська ОДПІ у м. Луганську діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушила права та законні інтереси позивача. Враховуючи те, що наказ про звільнення ОСОБА_1 прийнято за наслідками проведення перевірки, підстави для його скасування та поновлення позивача на посаді також відсутні.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін.

20. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

21. Заявник вказав, що перевірку проведено з порушенням Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563) та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 листопада 2014 року № 1100 (далі - Порядок № 1100).

22. Висновок, складений Ленінською ОДПІ у м. Луганську є необ`єктивним і не відповідає інформації про його прибутки, оскільки відповідачем досліджено його доходи починаючи з 1998 року, в той час як він працює в органах митної служби з 1993 року.

23. Суд апеляційної інстанції безпідставно надав перевагу доводам відповідачів чим порушив положення статті 71 КАС України (у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо обов`язку доказування, а вирішуючи питання щодо розписки, як належного доказу отримання коштів, вийшов за межі спору.

24. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1

25. У запереченнях на касаційну скаргу Луганська митниця ДФС просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін. Позивача звільнено за результатами проведеної перевірки відповідно до норм чинного трудового законодавства. Під час розгляду справи ОСОБА_1 не спростував належними та допустимими доказами інформацію, зазначену в оскаржуваному висновку Ленінської ОДПІ у м. Луганську та не підтвердив інформацію про легітимність коштів, за які придбав нерухоме майно. Оцінюючи надану позивачем розписку, суд діяв у відповідності до частини третьої статті 86 КАС України (у редакцій, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

26. Ленінська ОДПІ у м. Луганську у запереченнях проти касаційної скарги послалась на те, що перевірку здійснено у відповідності до процедур, встановлених Порядком № 563 та Порядком № 1100. Висновок, складений Ленінською ОДПІ у м. Луганську є об`єктивним, оскільки у відповідає інформації, наданої уповноваженими органами щодо отриманих позивачем доходів та придбаного ним майна за попередні роки, тому підстави для його скасування відсутні. Рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене судом на підставі всебічно встановлених обстави, які підтверджені відповідними доказами, дослідженими під час розгляду справи.

27. Вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду 26 січня 2018 року.

28. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «;Перехідні положення» КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

29. Предметом спору у зазначеній справі є правомірність висновку Ленінської ОДПІ у м. Луганську від 04 вересня 2015 року № 253 щодо встановлення відповідності вартості, придбаного позивачем нерухомого майна його доходам, отриманим із законних джерел за попередні роки роботи та правомірність його звільнення з роботи.

V. Джерела права й акти їх застосування.

30. Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначені Законом України «Про очищення влади».

31. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону (частина третя статті 1 Закону України «Про очищення влади»).

32. Перелік посад щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) наведений у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», зокрема, щодо посад начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику (пункт 6 частини першої зазначеної норми).

33. Критерії здійснення очищення влади (люстрації) визначені статтею 3 Закону України «Про очищення влади». Зокрема, пунктом 6 частини першої зазначеної норми встановлено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали сукупно не менше одного року посаду (посади) у період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року начальницького складу органів внутрішніх справ, центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та/або митну політику, податкової міліції, центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

34. Заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел (частина восьма статті 3 Закону).

35. Згідно з частиною п`ятою статті 5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають: 1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; 2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

36. Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також особами, які претендують на зайняття відповідних посад, щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади» визначений Порядком № 563. Пунктом 39 цього Порядку встановлено, що висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

37. Процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону про очищення влади, зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», у деклараціях, за формою, встановленою Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», визначено Порядком № 1100.

38. Підпунктом 3 пункту 3 цього Порядку проведення перевірки фактично полягає в: аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з`ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з`ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з`ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

39. За правилами частини десятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п`ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п`ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов`язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

40. Пунктом 7-2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України передбачено припинення трудового договору з підстав, визначених Законом України «Про очищення влади», згідно з частиною другою якої у випадку, передбаченому пунктом 7-2, особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України «Про очищення влади».

41. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи ДФС здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

42. Одночасно, при проведенні перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», контролюючим органом має бути перевірена не лише достовірність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а й також врахований час набуття майна та джерела доходів особи, щодо якої проводиться перевірка.

43. У разі складання уповноваженим органом висновку про те, що вартість майна (майнових прав), вказаних особою у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру та поданій нею за минулий рік, не відповідають її доходам, отриманих із законних джерел, відповідальний структурний підрозділ відповідно до пункту 36 Порядку № 563 у триденний строк (з дня надходження такого висновку, готує довідку про результати перевірки за формою згідно з додатком 5 та подає її керівнику органу, який приймає рішення про звільнення такої особи.

VІ. Висновки Верховного Суду

44. Позивач не погоджується з висновком від 04 вересня 2015 року № 253 у частині встановлення недостовірних відомостей щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», а саме: не відображення відомостей щодо придбаних ним у 2013 році квартири НОМЕР_1 та паркомісця НОМЕР_2, у будинку АДРЕСА_1 та не відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел.

45. Разом з тим, зазначені обставини підтверджуються відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та відомостей, оскільки загальний сукупний дохід виплачений позивачу за період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2015 року становить 1 000 209,20 грн, а витрати - 1 190 250,00 гривень. До складу витрат віднесено придбання: квартири АДРЕСА_2 у сумі 176 450,00 грн; автомобіля марки «Фольсфаген-Гольф» 2011 року випуску вартістю 200 000, 00 грн; квартири НОМЕР_1 та паркомісця НОМЕР_2 , розташованих АДРЕСА_1 , придбаних за 733 800,00 грн та 80 000,00 грн відповідно.

46. Верховний Суд зазначає, що лише виявлення інформації про недостовірність відомостей про наявність майна (майнових прав) та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаних у декларації, або виявлених органами державної фіскальної служби у процесі проведення перевірки, не може бути підставою для застосування заборони, без врахування обов`язкових умов, що таке майно (майнові права) було набуте за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади» і його вартість не відповідає доходам, отриманим із законних джерел.

47. Отже, лише не зазначення у декларації майна не тягне за собою настання відповідальності за Законом України «Про очищення влади», оскільки питання декларування доходів певних осіб врегульовано у цьому випадку Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

48. Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що вартість придбаного позивачем майна не відповідає його доходам, отриманим із законних джерел. Так, перевіряючи аргументи позивача щодо розміру коштів, отриманих ним від продажу будинку та земельної ділянки, апеляційний суд правильно встановив, що ці доводи спростовуються інформацією, зазначеною у договорі купівлі-продажу цього майна. Також надана правильна оцінка як неналежному доказу розписці про отримання ОСОБА_1 коштів у сумі 250 000,00 грн. від сестри - ОСОБА_2 , оскільки зазначений документ позивач надав лише під час судового розгляду цієї справи, а у письмових поясненнях, наданих органу ДФС, позивач на цю розписку не посилався.

49. Натомість, контролюючий орган в своєму висновку врахував письмові пояснення позивача та документів під час перевірки.

50. Враховуючи, що недостовірність відомостей, зазначених позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за звітний 2014 рік, застосування до нього відповідних заборон, встановлено у сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить ОСОБА_1 , Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість оскаржуваного висновку Ленінської ОДПІ у м. Луганську, прийнятого з дотриманням усіх вимог до його складання, та як наслідок, правомірність звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

51. Верховний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у суду апеляційної інстанції повноважень надати правову оцінку розписці про отримання ним коштів у сумі 250 000,00 грн від сестри - ОСОБА_2 , оскільки такі повноваження суду, визначені статтею 86 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

52. Що стосується доводів позивача щодо не врахування органом ДФС його доходів, починаючи з 1993 року, то ці аргументи не впливають на правильність висновку апеляційного суду, оскільки ОСОБА_1 не надав жодного документу, що підтверджує його дохід за вказаний період і у поясненнях на це він не посилався.

53. Інші доводи та аргументи ОСОБА_1 зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновки апеляційного суду щодо відсутності підстав для задоволення позову.

54. Отже, оскаржуване судове рішення ґрунтується на підставі встановлених фактичних обставин справи, яким надана належна правова оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Суд апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

55. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

VІI. Судові витрати

56. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

57. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

58. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2016 року залишити без змін.

59. Судові витрати розподілу не підлягають.

60. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Суддя О.В. Кашпур

Суддя О.Р. Радишевська