Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2018 року

м. Київ

справа №220/302/17

адміністративне провадження №К/9901/33728/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року (суддя Васильєва І.А.) про повернення апеляційної скарги на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 4 квітня 2017 року у справі №220/302/17 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 4 квітня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду за захистом порушеного права. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за період з 13 січня 2016 р. по 7 квітня 2016 року відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 13 квітня 2017 року управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області подало апеляційну скаргу у цій справі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апеляційну скаргу підписано в.о. начальника Управління, проте в матеріалах справи відсутній документ на підтвердження повноважень особи, яка подала апеляційну скаргу. Судом надано строк для усунення недоліків - протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року апеляційну скаргу повернуто апелянту, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанції, управління Пенсійного фонду України у Великоновосілківському районі Донецької області подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та відкрити апеляційне провадження за скаргою Управління.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що 17 травня 2017 року на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було направлено засобами поштового зв'язку документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу. Тим більш, попередньо повідомлено суд про наміри усунення недоліків засобами телефонного зв'язку. Тобто, недоліки апеляційної скарги було усунуто, а невчасне отримання судом цих документів спричинено обставинами, незалежними від Управління. Посилаючись на норми статті 102 КАС України, Управління вважає можливим поновлення строків для усунення недоліків апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною п'ятою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо цей документ не подавався раніше. В апеляційній скарзі зазначається дата її подання.

Згідно з частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою), що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху і надано строк для усунення недоліків (подачі документу на підтвердження повноважень особи, яка її підписала) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію вказаної ухвали отримано відповідачем 11 травня 2017 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення та про що зазначено в оскарженій ухвалі суду.

Проте, в межах встановленого ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року строку, заявником апеляційної скарги недоліки усунуто не було. Не усунуто ці недоліки і до 24 травня 2017 року (часу постановлення оскаржуваної ухвали про повернення апеляційної скарги).

Пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, враховуючи те, що органом Пенсійного фонду не виконано вимоги ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2017 року, будь-яких клопотань на виконання ухвали суду відповідачем не подавалося, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги.

Слід також зазначити, що в силу приписів частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) повернення апеляційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Аналогічне правило закріплено частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній з 15 грудня 2017 року.

Зазначаючи, що 17 травня 2017 року на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було направлено засобами поштового зв'язку документи на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, Управління надало копію супровідного листа про направлення таких документів, який датований 17 травня 2017 року, проте доказів безпосереднього направлення саме в цей день (квитанція, опис поштового відправлення) відповідачем не надано, а за відомостями сайту «Укрпошта», вказані документи прийняті поштовим відділенням 15 червня 2017 року. Отримані ці документи судом апеляційної інстанції 21 червня 2017 року, тобто майже через місяць після повернення судом апеляційної скарги.

Попереднє повідомлення суду засобами телефонного зв'язку про наміри усунення недоліків, суд касаційної інстанції до уваги не приймає, оскільки ухвалою суду встановлено десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а не для повідомлення про намір їх усунути. Тим більш, нормами Кодексу адміністративного судочинства не передбачено процесуальної можливості виконувати вимоги ухвали суду шляхом повідомлення засобами телефонного зв'язку про намір їх усунення.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про не усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги у встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху строк.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, у зв'язку з чим касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню.

При цьому, вимоги скаржника щодо постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження колегія суддів вважає недоречними, оскільки вони виходять за межі повноважень касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суду.

Керуючись статтями 345, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року про повернення апеляційної скарги на постанову Великоновосілківського районного суду Донецької області від 4 квітня 2017 року у справі №220/302/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду