Історія справи

Ухвала КАС ВП від 08.12.2020 року у справі №640/17492/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2021 року

Київ

справа №640/17492/20

адміністративне провадження №К/9901/5501/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Мартинюк Н. М.,

Соколова В. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 (головуючий суддя - Р. О. Арсірій)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 (головуючий суддя - Я. М. Собків, судді - Я. Б. Глущенко, В. В. Файдюк)

у справі № 640/17492/20

за позовом Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

до Міністерства юстиції України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи",

про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. Державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу відповідача від 20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги" про анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем всупереч вимогам, встановленим пунктом 8 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки відповідачем проігноровано доводи та подані докази позивача, що підтверджують факт пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" строку для подання скарги. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем норм, визначених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, оскільки для розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" Колегією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції засідання призначалися тричі, однак позивача, як суб'єкта державної реєстрації, не було запрошено на два засідання, що на думку позивача було зроблено навмисно, щоб уникнути надання позивачем пояснень та заперечень на скаргу, подану скаржником з порушенням строку.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
17.02.2021, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. При прийнятті рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що строк для подання скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" щодо оскаржуваних рішень не може включати період протягом якого ОСОБА_1 не був керівником скаржника, а тому у відповідача підстави для відмови у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" з мотивів закінчення строку для її подання були відсутні. Також суди дійшли висновку про дотримання відповідачем порядку розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ", оскільки розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про час і місце засідання Колегії є достатнім для підтвердження факту належного повідомлення осіб, визначених пунктом 10 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, про обставини розгляду відповідної скарги. Крім того, суди погодилися з доводами відповідача, що оскаржувані рішення прийнято позивачем з порушенням вимог абзацу 1 частини 5 статті 3, пунктів 4, 9 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій вказує, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими, такими, що винесені без здійснення належної оцінки доказів у справі, що унеможливило повне з'ясування усіх обставин справи, які мали значення для її правильного вирішення; вважає, що оскаржувані рішення постановлені з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до безпідставної відмови позивачу у задоволенні позовних вимог. З урахуванням доповнень до касаційної скарги, позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

6. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивач вказує пункти 1, 4 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, норми частини 3 статті 37 та пункту 8 частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від
06.017.2018 у справі № 826/3442/17, від 09.08.2019 у справі № 815/2766/16.

Зазначає про неправильне застосування судами норм пунктів 10,11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 12.12.2018 у справі № 826/8976/17, від 20.05.2019 у справі № 826/9046/16, від 28.05.2020 у справі № 822/1874/17, від 19.06.2019 у справі 826/9614/17, від 28.02.2020 у справі № 826/2758/17, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, від 19.06.2019 у справі №813/369/18, відповідно до яких позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується її безпосередньо, або належним чином підготувати відповідні пояснення є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Також, на переконання позивача процедурні порушення розгляду скарги обумовлювали наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги", а відтак, зазначений наказ не підлягав перевірці по суті встановлених ним обставин, тобто результатів перевірки скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ". Крім того, позивач вказує, що наказ не може вважатись обґрунтованим, якщо відповідач не зазначив мотивів оскаржуваного наказу, не зважаючи на свої дискреційні повноваження, які не можуть слугувати переконливим аргументом для того, щоб уникнути чи звільнити себе від зобов'язання пояснити/мотивувати своє рішення.

Позиція інших учасників справи

7. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

8. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

9. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

10.28.07.2020 Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" від 15.05.2020, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за № 14184-33-20 на рішення від 26.04.2019 № 46682092,~organization0~,46682295,46681436,46681704,~organization1~,46683408,46683463,46682488,46683305,46683224,46680456,46682862, від 27.04.2019 № 46684142,46685693,46685724,46685221,46685193,46685173,46685338,46685661,46685665,46684685,46684988,46684634,46685083,46685028,~organization2~,46684814,46685520,46684182,46684502,46684057,46684019,46685642,46685540,~organization3~,46685649,~organization4~,~organization5~,46685676,46685727,46685738,46685684,46685715,46685707,46685720,46685600,46685629,46685670,46685499,46685444,46685468,46685367, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

11. За результатами розгляду вказаної скарги, Колегією з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції ухвалено висновок від
28.07.2020, яким вирішено рекомендувати Міністерству юстиції України задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" від 15.05.2020 у повному обсязі, скасувати оскаржувані рішення, анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

12. На підставі вказаного висновку, відповідачем прийнято наказ від 20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги", яким:

12.1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" від
15.05.2020 задоволено у повному обсязі.

12.2. Скасовано рішення від 26.04.2019 № 46682092,~organization6~,46682295,46681436,46681704,~organization7~,46683408,46683463,46682488,46683305,46683224,46680456,46682862, від 27.04.2019 № 46684142,46685693,46685724,46685221,46685193,46685173,46685338,46685661,46685665,46684685,46684988,46684634,46685083,46685028,~organization8~,46684814,46685520,46684182,46684502,46684057,46684019,46685642,46685540,~organization9~,46685649,~organization10~,~organization11~,46685676,46685727,46685738,46685684,46685715,46685707,46685720,46685600,46685629,46685670,46685499,46685444,46685468,46685367, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

12.3. Анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

12.4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Департамент нотаріату та державної реєстрації.

12.5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство "Національні інформаційні системи".

13. Не погоджуючись із пунктом 3 Наказу від 20.08.2020 № 2874/5, яким анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування (чинні на час виникнення спірних правовідносин)

14. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

16. За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 21) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

17. Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що Міністерство юстиції України: 1) забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; 2) здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; 3) забезпечує створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; 4) організовує роботу, пов'язану із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; 5) здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 6) забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", інших суб'єктів, право доступу яких визначено Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 7) розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; 8) складає протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; 9) організовує роботу з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів; 91) надає узагальнені роз'яснення щодо застосування законодавства з питань державної реєстрації прав; 10) здійснює інші повноваження, передбачені Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншими нормативно-правовими актами.

18. Відповідно до частин 1 та 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

19. Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

20. Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині 3 цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається 1 робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (частина 4 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

21. Частиною 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; в1) усунення порушень, допущених державним реєстратором, з визначенням строків для виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

22. Відповідно до частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

23. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 9 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

24. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Порядок), який визначає процедуру здійснення Мін'юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

25. Пунктом 2 Порядку визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.

26. За змістом пункту 5 Порядку Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.

27. Відповідно до пункту 6 Порядку якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

28. У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються (пункт 8 Порядку).

29. Згідно із пунктом 10 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін'юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

30. Пунктом 11 Порядку передбачено, що Мін'юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

31. Відповідно до пунктів 13,14 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

32. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

33. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

34. Так, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із прийняттям відповідачем рішення, пунктом 3 якого позивачу анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

35. Оцінюючи спірне рішення, Верховний Суд керується частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

36. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що відповідач оскаржуваний наказ прийняв із порушенням вимог чинного законодавства з огляду на те, що заявник порушив строки звернення зі скаргою, передбачені частиною третьою статті 37 Закону України Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", та позивач на порушення вимог чинного законодавства був позбавлений можливості бути присутнім при розгляді скарги двічі.

37. Щодо доводів касаційної скарги про порушення скаржником строку звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою суд касаційної інстанції зазначає наступне.

38. Аналіз положень частини 8 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пункту 5 Порядку дає суду підстави для висновку, що при вирішенні питання про прийняття скарги до розгляду, Міністерство юстиції України перевіряє, зокрема, дотримання скаржником строку подання скарги.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні реєстраційні дії було вчинено позивачем 26.04.2019 та 27.04.2019.

40. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 13.11.2019 керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" був ОСОБА_1.

41. Згідно Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" Генеральний директор або особа, що виконує обов'язки Генерального директора здійснює функції покладені на нього як на керівника підприємства, згідно до законодавства України, Статуту Товариства, укладеного з ним трудового договору (контракту), у тому числі, зокрема: організовує збереження майна Товариства і його належне використання; організовує ведення в Товаристві бухгалтерського обліку та статистичної звітності; розпоряджається майном і грошовими коштами Товариства у межах, встановлених законодавством України, цим Статутом та внутрішніми нормативними актами Товариства.

42. Судами встановлено та не заперечується відповідачем, що 15.01.2020 ОСОБА_1, керівником Tовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ", було подано до Центру надання адміністративних послуг Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації заяву про надання інформації з Державного реєстру речових прав стосовно отримання інформації про зареєстровані в цьому реєстрі права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження стосовно юридичної особи Tовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" та 15.01.2020 отримано інформаційну довідку щодо інформації про зареєстровані права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження Tовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ".

43. З врахування викладеного, станом на 15.01.2020 керівник Tовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" ОСОБА_1 був обізнаний про оскаржувані рішення, а тому саме з 15.01.2020 (день, коли особа дізналася про порушення її прав) почався перебіг строку для оскарження рішень до Міністерства юстиції України.

44. Верховний Суд зауважує, що зі змісту статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вбачається, що законодавцем чітко визначено строк в межах якого особа, права якої порушено діями чи бездіяльністю суб'єкта державної реєстрації, може звернутися з відповідною скаргою на них до Міністерства юстиції України, та порядок його обчислення.

45. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що під час подання скарги на рішення не дотримано вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаргу до Міністерства юстиції України подано з пропущенням встановленого строку, тоді як рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

46. Відповідно до пункту 7 Порядку у разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги, вимог щодо її оформлення та/або щодо документів, що долучаються до скарги, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у задоволенні скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

47. Таким чином, недотримання особою, яка подає скаргу, передбачених законом вимог щодо строків подання такої, виключає можливість розгляду скарги та є безумовною підставою для відмови у її задоволенні.

48. При цьому Міністерство юстиції України позбавлено дискреційних повноважень щодо вирішення питання щодо правових наслідків пропуску відповідного строку звернення, оскільки це питання врегульоване законодавством та не передбачає альтернатив.

49. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від
22.08.2018 у справі № 826/10548/17.

50. Щодо доводів касаційної скарги про неправильне застосування судами норми пунктів 10,11 Порядку колегія суддів зазначає наступне.

51. Судами встановлено, що для розгляду скарги Tовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" Колегією засідання призначалися тричі:
11.06.2020,23.06.2020 та 28.07.2020, на два з яких позивача, як суб'єкта державної реєстрації, не було запрошено.

52. Згідно даних офіційного веб-сайту відповідача, на ньому було розміщено оголошення про здійснення розгляду скарги Tовариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" на засіданнях Колегії 11.06.2020,23.06.2020 та 28.07.2020.

53. При прийнятті рішення суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про час і місце засідання Колегії є достатнім для підтвердження факту належного повідомлення осіб, визначених пунктом 10 Порядку, про обставини розгляду відповідної скарги.

54. Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб'єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб'єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об'єктивну спроможність суб'єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

55. Міністерство юстиції України має запросити скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

56. Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

57. Орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 може розглядатися як "суд" у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984).

58. Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v.

Austria від 22.10.1984 та справі Cyprus v. Turkey від 10.05.2001).

59. Право винесення рішення входить у визначення поняття "суд". Провадження повинні забезпечувати "визначення судом проблем у спорі" відповідно до статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23.10.1985).

60. Стаття 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб'єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об'єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення Європейського суду з прав людини у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26.02.1998, Daktaras v. Lithuania від 19.09.2000; Moiseyev v. Russia від 09.10.2008).

61. Виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Dridi v. Germany від 26.10.2018).

62. На національні суди покладається обов'язок з'ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Созонов та інші проти України від 08.11.2018).

63. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl
v. Switzerland від 23.10.1996; Dombo Веhееr В.V. v. The Netherlands від
27.10.1993; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від
24.07.2014; Popov v. Russia від 11.12.2006).

64. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

65. Верховний Суд зазначає, що Колегією не вчинено вимог пункту 10,11 Порядку, що призвело до порушення права позивача на справедливий розгляд її справи, як суб'єкта державної реєстрації.

66. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оголошення про засідання Колегії
11.06.2020,23.06.2020 та 28.07.2020 щодо розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" від 15.05.2020, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.05.2020 за № 14184-33-20 були розміщене на сайті Міністерства юстиції України. Проте з наявної на сайті інформації не вбачається часу, коли це повідомлення було розміщене та надіслане на адресу Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

67. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.10.2018 у справі Dridi v. Germany виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушують статтю 6 Конвенції.

68. Верховний Суд вважає, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

69. Таким чином, суд дійшов висновку, що повідомлення про розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ПЕТРОЛ ІНВЕСТ" шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім.

70. Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, від 11.10.2019 у справі № 810/1701/18, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

71. А відтак Верховний Суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ від
20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги" прийнято з порушенням норм, визначених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

72. Водночас, суд враховує, що відповідно до положень частини 4 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

73. Так у зв'язку із поданням позивачем позовної заяви зі зміною предмету позову, Верховний Суд приходить до висновку щодо протиправності лише пункту 3 наказу відповідача від 20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги" про анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

74. Відповідно до частин 1 та 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених частин 1 та 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

75. Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення у справі.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2021 у справі № 640/17492/20 скасувати.

3. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування рішення в частині - задовольнити повністю.

4. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 Наказу Міністерства юстиції України від 20.08.2020 № 2874/5 "Про задоволення скарги" про анулювання доступу Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

5. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж. М. Мельник-Томенко Судді Н. М. Мартинюк

В. М. Соколов