Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.12.2018 року у справі №808/1865/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №808/1865/15

адміністративне провадження №К/9901/13029/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2015 (суддя - Бойченко Ю.П.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 (головуючий суддя - Добродняк І.Ю., судді: Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі №808/1865/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови у прийнятті митної декларації та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоформула Центр» (далі - ТОВ «Автоформула Центр») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000058/1 від 19.03.2015;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00117 від 19.03.2015;

зобов'язати Запорізьку митницю ДФС вчинити певні дії, а саме: повернути на рахунок позивача 26007033858500 в АТ Укрсиббанк м. Харків МФО 351005 перераховану суму гарантії за платіжним дорученням №300 від 25.03.2015 в сумі 150000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за резервним методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000058/1 від 19.03.2015; визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00117 від 19.03.2015. В іншій частині позову відмовлено.

При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Запорізька митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти у справі нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог Запорізька митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 58 Митного кодексу України.

Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про необґрунтованість позовних вимог та хибність висновків судів про неправомірність рішень митного органу, оскільки подані ТОВ «Автоформула Центр» документи не підтверджували заявлену митну вартість товару, а тому у митного органу були підстави для її визначення за резервним методом, оскільки наявна цінова інформація ґрунтувалась саме на раніше визнаних (визначених) органом доходів і зборів митних вартостях.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 21.01.2015 між AT «Електропорцелан Лоуни» (Чехія) (Постачальник) та ТОВ «Автоформула Центр» (Покупець) укладено контракт №150121, відповідно до якого позивач придбав товар: ізолятори керамічні М064605 (Р2875/470 330 кВ) в кількості 4 шт. за ціною 1916,00 Євро за штуку та ізолятори керамічні М068405 (Р2670/470-2) в кількості 58 шт. за ціною 1817,00 Євро за штуку.

Відповідно до п.2.1 Контракту ціна на товар встановлюється в Євро, Покупець здійснює платіж в доларах США по курсу Європейського Центрального Банку на день перерахування платежу на підставі рахунку-проформи. До кожної конкретної поставки буде підписуватися відповідна Специфікація.

Пунктом 4.1 Контракту передбачено, що Покупець оплачує 30 % вартості товару до запуску виробів у виробництво, тобто не менш 3-х місяців до ймовірного відвантаження. 70 % Покупець оплачує по факту готовності товару до відвантаження, тобто за тиждень до імовірного відвантаження. Якщо інше не оговорено у відповідних Специфікаціях.

30.01.2015 платіжним дорученням №7, на виконання умов контракту, позивачем перераховано 19853,4 доларів США передоплати по контракту. Транспортування першої партії товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 Відповідно до довідки про транспортні затрати від 06.03.2015, вартість транспортних витрат склала 24786,98 грн.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем за участю декларанта (представника) - ПП «Леон - броксервіс» по електронній системі «MD OfficeTM. MDDeclaration» до м/п «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці ДФС подано декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/003576, відповідно до якої заявлена митна вартість товару у розмірі 20610 доларів США.

Визначення митної вартості товару здійснено за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Зазначена позивачем митна вартість згідно частиною десятою статті 58 Митного кодексу України включає вартість товару, згідно рахунків - 470293,96 грн., виходячи з розрахунку: 20610 доларів США х 21,616059 грн. (офіційний курс долару США) + 24786,98 грн. (транспортні витрати).

Також, разом з зазначеною митною декларацією, позивачем для оформлення товару надано до митного органу наступні документи: міжнародну автомобільну накладну (CMR) 5163355 від 04.03.2015; платіжні доручення в іноземній валюті №10 від 02.03.2015 та №7 від 30.01.2015; довідку про транспортні витрати від 06.03.2015 за №1; висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-92 від 06.03.2015; рахунок проформу №ZF50003 та рахунок проформу ZF50075; зовнішньоекономічний договір (контракт №150121) від 21.01.2015; специфікацію №1 від 21.01.2015; інвойс від 27.02.2015 №65210033; договори на перевезення товару від 24.12.2014за №24-01/12 та 15.01.2015 за №1/15; інформацію про здійснення радіологічного контролю від 04.03.2015; інформацію про дотримання вимог законодавства щодо організації збирання, заготівлі та утилізації використаних тари та пакувальних матеріалів; декларація про походження товару 65210033 від 27.02.2015; сертифікат на продукцію №046/2; копію митної декларації країни відправлення.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, містять наступні розбіжності, а саме: згідно специфікації від 21.01.2015 № 1 зазначено найменування товару «ізолятор керамічний М068405 (Р2670/470-2)», натомість до митного оформлення згідно інвойса від 27.02.2015 №65210033 заявлено товар: «ізолятор керамічний М068405 (Р2670/470); в інвойсі від 27.02.2015 №65210033 не має посилань на специфікацію 21.01.2015 №1, в якій сторонами оговорено ціну за товар; у висновку Запорізької торгово-промислової палати від 06.03.2015 №ОИ-92 рівень ціни товару може бути 2,67 EUR/кг до 3,91 EUR/кг, що не дає змоги об'єктивно проаналізувати рівень ціни.

У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, Запорізькою митницею ДФС 13.03.2015 направлено повідомлення (письмову вимогу) декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати наступні додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно частиною шостою статті 53 Митного кодексу України.

19.03.2015 декларантом ТОВ «Автоформула Центр» були надіслані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: пакувальний лист Е15/20 від 27.02.2015; додаткову угода №1 від 02.02.2015 до контракту, рахунок-фактуру (інвойс) №65210033 від 27.02.2015; прас-лист б/н від 14.01.2015; акт здачі виконаних робіт з транспортно-експедиційного обслуговування №16-01/03 від 16.03.2015.

Також, декларантом зазначено, що «інші документи на підтвердження заявленої митної вартості надати немає можливості».

За наслідками розгляду наданих позивачем митному органу вантажно-митних декларацій та додаткових документів відповідачем 19.03.2015 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000058/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00117.

Вказаним рішенням відповідачем визначено митну вартість за резервним методом визначення митної вартості.

На підставі даного рішення позивач оформив нову ВМД по формі МД-2 №112050000/2015/004339 сплативши митні платежі згідно з заявленою вартістю, у зв'язку з чим позивачем сплачено митні платежі в більшому розмірі, а саме на 150000 грн.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 у справі 21-127а15.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.

Судами обґрунтовано відхилені посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Щодо доводів скаржника про виявлені при здійсненні митного контролю розбіжності та невідповідності у поданих декларантом документах, то судами попередніх інстанцій наведені митницею обставини з'ясовувалися з наданням відповідної оцінки.

Так, стосовно виявленої митним органом відсутності в інвойсі №65210033 від 27.02.2015 посилання на специфікацію №1 від 21.01.2015 з'ясовано, що декларантом подано додатково виправлений інвойс №65210033 від 27.02.2015, виданий контрагентом позивача AT «Електропорцелан Лоуни» з супровідним листом від 17.03.2015.

Посилання відповідача при встановленні методу митної визначення митної вартості на митну декларацію від 12.03.2015 №807100000/2015/7650 також вірно визнано протиправним, оскільки згідно цієї декларації декларувався іншій, відмінний, товар, а саме: ізолятори електричні, виготовлені з кордієриту С-410-кордиєритової кераміки (на основі малоазійського тальку, технічної окиси алюмінію та вогнеупорної високо пластичної глини), та електричні ізолятори, виготовлені з стеатиту С-220 - стеатитової кераміки (на основі тальку, глини, вуглекислих калія та барія і органічних пластифікаторів).

Стосовно доводів відповідача про відсутність у наданому до митного оформлення прас-листі від 14.01.2015 №Б/Н посилання на контракт, обґрунтовано враховано, що прайс-лист це систематизований збірник цін (тарифів) за групами та видами товарів, робіт, послуг. Тобто, прайс-лист надає будь-якому потенційному покупцю інформацію щодо асортименту товару та його вартості, фактично є публічною офертою. Тому, у ньому не можуть зазначатись умови платежу, термін поставки, дата його складання, посилання на контракт, оскільки такі умови конкретизуються постачальником із покупцем під час укладання конкретної угоди.

Згідно висновку Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-92 від 06.03.2015 встановлено, що ціна товару імпортованого позивачем відповідає середній ціни для такого товару, що склалася на світовому ринку.

За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Отже, рішення судів в частині визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000058/1 від 19.03.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00117 від 19.03.2015 є правильними та підлягають залишенню без змін.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Запорізької митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду