Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа №758/218/17

адміністративне провадження №К/9901/4474/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017р. (суддя - Богінкевич С.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р. (судді - Федотов І.В., Ісаєнко Ю.А., Оксененко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

У грудні 2016р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

-визнати неправомірними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку призначеної пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. №292 «Деякі питання оплати державних службовців у 2016 році»;

- зобов'язати провести з 30.06.2016р. перерахунок та виплату пенсії державного службовця, виходячи з нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016р. №292 «Деякі питання оплати державних службовців у 2016 році» у розмірі 80% від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад у розмірі 4 997,00 гри., надбавку за ранг у розмірі 500,00 грн., надбавку за вислугу років у розмірі 1 499,10 грн. і врахованих раніше надбавок та премій за 24 календарні місяці роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань зі збереженням індексації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена їй пенсія підлягає перерахунку в зв'язку із зміною заробітної плати державних службовців. Крім того, вказані нею надбавки є складовими заробітної плати, з яких сплачуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування, а тому відмова відповідача у перерахунку її пенсії є протиправною.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р., у задоволенні позову відмовлено.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що пенсія як державному службовцю була призначена їй відповідно до ЗУ «Про державну службу» в редакції на час призначення пенсії. З огляду на зазначене, право на перерахунок пенсії надане їй з моменту такого призначення і на підставі діючого на час призначення пенсії законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів.

Посилалась на те, що при перерахунку її пенсії потрібно застосовувати норми закону, які діяли на момент призначення пенсії, а дія Закону №889-VІІ поширюється виключно на осіб, яким пенсія призначена після набрання ним чинності.

Також посилалась на те, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, а тому відмова відповідача у перерахунку пенсії з включенням зазначених в наданій нею довідці компенсаційних виплат є протиправною.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Посилався на те, що посилання позивача на ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ, як на підставу для перерахунку її пенсії, є протиправним, оскільки вказана норма втратила чинність.

Крім того зазначив про відсутність законних підстав для врахування при обчисленні пенсії позивача надбавок та премій за 24 місяці роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутовчих питань та індексації.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу".

27.12.2016р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з підвищенням оплати праці державних службовців (підвищено посадові оклади, надбавки за ранг та вислугу років), згідно з постановою Кабінету Міністрів України» від 06.04.2016 р. №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» (зі змінами та доповненнями), у задоволенні якої відповідачем відмовлено.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернулась до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що статтею 37-1 Закону України від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ "Про державну службу" (далі - Закон №3723-ХІІ) в редакції, яка діяла до 01.01.2015р., було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, з 01.05.2016р. Законом №889-VIII по-іншому врегульовано правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Враховуючи, що Закон №889-VІІІ не передбачає проведення перерахунку пенсії, в тому числі призначених згідно Закону України «Про державну службу» №3723-XII, постановою КМУ №1013 від 09.12.2015р. скасовано п.4 постанови КМУ №856, підстави для видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії, передбачений ст. 37-1 Закону №3723-XII, відсутні, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту прийнято не було, а тому відповідач обгрунтовано прийняв рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача.

Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що питання наявності підстав для включення до перерахунку пенсії позивача сум матеріальних допомог та інших складових заробітної плати в межах даного спору не розглядається, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана довідка надавалась відповідачу.

Колегія судді вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на наступне.

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії, як державного службовця, у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців, з включенням до розміру пенсії надбавок та премій за 24 календарні місяці роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації.

Водночас розглядаючи справу та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції залишив поза увагою позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії з включенням до її розміру надбавок та премій за 24 календарні місяці роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо включення зазначених виплат під час обчислення розміру пенсії.

Апеляційний суд, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, на зазначені порушення уваги не звернув, зазначивши лише, що питання наявності підстав для включення до перерахунку пенсії позивача сум матеріальних допомог та інших складових заробітної плати в межах даного спору не розглядається, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що вказана довідка надавалась відповідачу.

Між тим, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній на момент ухвалення судами рішень у справі) суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Аналогічні за змістом вимоги щодо оцінки судами доказів у процесі прийняття рішення містяться і у чинній редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зазначає, що в порушення вищезазначеного суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення у даній справі, не перевірили і не з'ясували істотних для вирішення справи обставин на підставі належних доказів.

Також, в матеріалах справи відсутня як заява позивача, з якою вона зверталась до відповідача щодо перерахунку її пенсії, так і рішення (лист) відповідача, яким їй у такому перерахунку відмовлено з зазначенням мотивів такої відмови із посиланням на відповідні норми чинного законодавства.

Вказане позбавляє суд касаційної інстанції можливості надати правову оцінку висновкам судів попередніх інстанцій, в тому числі, і в частині вирішених позовних вимог.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції у відповідності до норм статті 341 КАС України переглядає судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 06.07.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017р. - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук