Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.02.2020 року у справі №761/19996/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 761/19996/19

адміністративне провадження № К/9901/3823/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.,

розглянувши у порядку попереднього судового засідання

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Амельохіна В. В. від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кобаля М. І., Бужак Н. П., Костюк Л. О. від 21 січня 2020 року

у справі №761/19996/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення відрахувань з пенсії позивача у розмірі 20% та зобов'язати відповідача повернути позивачу суму безпідставно стягнених коштів.

2. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2019 року справу №761/19996/19 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року, закрито провадження у справі №761/19996/19.

4.07 лютого 2020 року позивачем подано до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №761/19996/19, в якій просить такі скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №761/19996/19 між суддями від 07 лютого 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І. В., судді: Берназюк Я. О., Чиркін С. М.

6. Ухвалою Верховного Суду від 20 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №761/19996/19.

7.23 квітня 2020 року від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. Від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшло клопотання, у якому заперечує проти обставин, викладених у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на касаційну скаргу.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що з огляду на суб'єктний склад, предмет та підстави позову в адміністративних справах №761/19996/19 та №761/5941/17, спірні правовідносини виникли у зв'язку із оскарженням дій Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення відрахувань з пенсії позивача у розмірі 20%, тобто між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим наявні правові підстави для закриття провадження у справі.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

10. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального права і порушено норми процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки предмет та підстави позову у справах №761/19996/19 та № 761/5941/17 не є тотожними.

11. У відзиві на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зазначає, що позивач уже звертався до суду із позовними вимогами, які є ідентичними до вимог у цій справі та судовим рішенням, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволені позовних вимог.

12. Від позивача надійшло клопотання, в якому він заперечує проти обставин викладених у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на касаційну скаргу.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

14. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

15. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

16. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

17. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1, 2, 3, 4 статті 242 КАС України.

18. Приписами пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

19. Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

20. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

21. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

22. З аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства випливає, що при вирішенні судом питання про закриття провадження у справі з підстав наявності таких, що набрали законної сили, постанови чи ухвали суду про закриття провадження у справі, необхідним є встановлення обставин ухвалення таких у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

23. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що у справах №761/19996/19 та № 761/5941/17 той же суб'єктний склад, ті ж предмети та підстави позову, що є підставою для закриття провадження у справі.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у цій справі звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просив визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення відрахувань з пенсії позивача у розмірі 20% та зобов'язати відповідача повернути позивачу суму безпідставно стягнених коштів.

25. При цьому, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року в справі №761/5941/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії позов задоволено. Визнано дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України місті Києві, щодо проведення відрахування з пенсії позивачу у розмірі 20 % протиправними. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України м. Києві повернути позивачу суму перерахованих коштів. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України місті Києві в дохід держави судовий збір у розмірі 1280,00 грн.

26. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2018 року у справі №761/5941/17 скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

27. Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №761/5941/17.

28. Позов у справі №761/5941/17 позивач мотивував тим, що перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Отримав від відповідача лист від 28 березня 2016 року №649, в якому зазначалось, що, починаючи з 01 січня 2003 року по 31 липня 2015 року в ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 34 212,25 грн. Листом від 23 січня 2017 року № 4163/16 відповідач повідомив, що з позивача утримується переплата щомісяця по 20% до повного погашення. За таких обставин, позивач вважає, що діями відповідача порушуються його права, а тому звернувся до суду з позовом для захисту свого порушеного права.

29. Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, що предмет у справі №761/19996/19 та у справі № 761/5941/17 є тотожним.

30. Крім того, при розгляді справи № 761/5941/17 судами вже надано оцінку діям Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо утримання надміру виплачених коштів.

31. Слід зазначити, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.

32. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

33. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були аргументовані ним інакше.

34. Крім того, посилання на наявність доказів, відмінних від тих, які були подані при первинному зверненні, не свідчать про зміну підстав звернення до суду з позовом.

35. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року в справі № 9901/433/18.

36. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що станом на день звернення до суду із позовом у справі № 761/19996/19 було таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими ж самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав, у зв'язку з чим існують підстави для закриття провадження у справі відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України.

37. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.002464.

38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

40. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя С. М. Чиркін