Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2025 року

м. Київ

справа № 580/5634/22

адміністративне провадження № К/990/28012/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, прийнята колегією суддів у складі Чаку Є. В., Єгорової Н. М., Коротких А. Ю., у справі № 580/5634/22 за позовом Головного управління ДПС у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Презента Преміум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Кернел-Трейд", треті особи: Фермерське господарство "Зелгай", Фермерське господарство "Агрор", Товариства з обмеженою відповідальністю "ФГ "Гал-Солюшнз", Фермерське господарство "Севра" про визнання договорів недійсними,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У листопаді 2022 року Головне управління ДПС у Черкаській області (далі - позивач, скаржник) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Презента Преміум» (далі - ТОВ «Презента Преміум»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» (далі - ТОВ «Кернел-Трейд»), треті особи - Фермерське господарство "Зелгай", Фермерське господарство "Агрор", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФГ "Гал-Солюшнз", Фермерське господарство "Севра", у якому позивач просив суд:

- визнати недійсними договори від 14 січня 2020 року №ЧРК20-29316, від 17 січня 2020 року №ЧРК20-29762, від 20 січня 2020 року №ЧРК20-30036, від 22 січня 2020 року №ЧРК20-30223, від 14 січня 2020 року №ЧРК20-29316, від 28 січня 2020 року №ЧРК20-30660, від 30 січня 2020 року №ЧРК20-30756, від 31 січня 2020 року №ЧРК20-30758, від 28 січня 2020 року №ЧРК20-30600, від 14 січня 2020 року №ЧРК20-29316, від 05 лютого 2020 року №ЧРК20-31261, від 05 лютого 2020 року №ЧРК20-31321, від 05 лютого 2020 року №ЧРК20-31262, від 10 лютого 2020 року №ЧРК20-31262, від 10 лютого 2020 року №ЧРК20-31553, від 12 лютого 2020 року №ЧРК20-31837, від 10 лютого 2020 року №ЧРК20-31552, від 10 лютого 2020 року №ЧРК20-31543, від 14 лютого 2020 року №ЧРК20-32228, від 10 лютого 2020 року №ЧРК20-31554, від 17 лютого 2020 року №ЧРК20-32226, від 13 лютого 2020 року №ЧРК20-31865, від 19 лютого 2020 року №ЧРК20-32420, від 11 лютого 2020 року №ЧРК20-31727, від 11 лютого 2020 року №ЧРК20-31727, від 26 лютого 2020 року №ЧРК20-32735, від 25 лютого 2020 року №ЧРК20-32678, від 25 лютого 2020 року №ЧРК20-32658, від 28 лютого 2020 року №ЧРК20-32796, від 28 лютого 2020 року №ЧРК20-32855, від 25 лютого 2020 року №ЧРК20-32653, від 04 березня 2020 року №ЧРК20-33918, від 07 квітня 2020 року №ЧРК20-34745, від 09 квітня 2020 року №ЧРК20-34778, від 10 квітня 2020 року №ЧРК20-34881, укладені між ТОВ «Презента Преміум» та ТОВ «Кернел-Трейд»;

- застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України та стягнути з ТОВ «Презента Преміум» на користь ТОВ «Кернел-Трейд» 205 944 877,56 грн;

- застосувати наслідки недійсності правочинів, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України та стягнути з ТОВ «Кернел-Трейд» на користь держави 205 944 877,56 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року вищевказані судові рішення скасовано та справу направлено до Черкаського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року скасовано, а провадження у справі закрито.

Ухвалюючи вказану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, заявляючи позов про визнання недійсними договорів та застосування наслідків їх недійсності, втручається у сферу приватноправових відносин, що склалися між відповідачами на принципах свободи вибору контрагентів та свободи договору.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції зазначив, що спір у цій справі до публічно-правових не належить з огляду на приватноправовий характер правовідносин стосовно укладення і виконання оспорюваних договорів, у яких позивач безпосередньо не здійснював владно-управлінських повноважень.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року, Головне управління ДПС у Черкаській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену постанову скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що позиція суду апеляційної інстанцій не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в даному випадку Головне управління ДПС у Черкаській області ініціює позов не як юридична особа, яка здійснює господарську діяльність, а саме як контролюючий орган та відповідно, подання даного позову слід розглядати як виконання покладених на контролюючий орган повноважень. Скаржник наполягає на належності цього спору саме адміністративній юрисдикції, оскільки повноваження податкового органу ініціювати судовий розгляд прямо визначені підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

ТОВ "Презента Преміум" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року залишити без змін.

ТОВ «Кернел-Трейд» та треті особи не подали відзиву на касаційну скаргу. Про відкриття касаційного провадження повідомлені належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції, та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Головне управління ДПС у Черкаській області пояснює, що між ТОВ «Кернел-Трейд» та ТОВ «Презента Преміум» у 2020 році було укладено ряд договорів щодо поставки ячменю та кукурудзи 3-го класу, пшениці 3-го та 4 класу, насіння соняшнику, пшениці врожаю 2019 року, кукурудзи 3-го класу, які в дійсності не виконувались, а спрямовані виключно на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В обґрунтування таких доводів ГУ ДПС у Черкаській області зазначає про те, що:

- реєстрацію податкових накладних за спірними операціями зупинено з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості;

- АТ «Сбербанк» та АТ «Міжнародний резервний банк» не підтверджено справжності (оригінальності, автентичності) платіжних доручень щодо проведення розрахунків за операціями ТОВ «Презента Преміум» з постачальником ТОВ «ФГ «Гал-Солюшнз» щодо придбання зернових культур. За фактом надання ТОВ «Презента Преміум» підроблених платіжних доручень ГУ ДПС у Київській області направлено до Національної поліції України повідомлення про ознаки кримінального правопорушення;

- згідно з товарно-транспортними накладними щодо спірних поставок між ТОВ «Презента Преміум» та ТОВ «Кернел-Трейд» замовником та вантажовідправником зерна вказано ТОВ «Презента Преміум», а перевізником - ТОВ «Добро Логістик», проте договору про надання послуг з перевезення із перевізником ТОВ «Добро Логістик», як і актів виконаних послуг та доказів оплати за надані послуги перевезення, надано не було. Наголошує щодо наявності в матеріалах справи двох протилежних за змістом листів-відповідей від ТОВ «Добро Логістик» щодо надання послуг перевезення для ТОВ «Презента Преміум». Наполягаючи на тому, що цим перевізником не здійснювались перевезення товару за спірними операціями ГУ ДПС у Черкаській області звертає увагу на лист-відповідь від 15 жовтня 2022 року №31/23/41-1347 Територіального сервісного центру №7141 Регіонального сервісного центру МВС в Черкаській області щодо зареєстрованих за ТОВ «Добро Логістик» транспортних засобів згідно з відомостями ЄДРТЗ МВС, що не відповідає інформації щодо автомобілів у товарно-транспортних накладних. Також звертає увагу на те, що наданою Головним управлінням Національної поліції в Одеській області інформацією з підсистеми «Геопортал-Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» не підтверджено перебування транспортних засобів, вказаних у товарно-транспортних накладних, у місцях навантаження та розвантаження товару у зазначених у цих накладних датах, а також за даними «НАІС ДДАІ» МВС України за номерними знаками вказаних у товарно-транспортних накладних автомобілей марок DAF, MAN значаться легкові автомобілі, що у сукупності, як вважає скаржник, спростовує реальність перевезень у межах спірних операцій;

- у підтвердження джерела походження зернових культур ТОВ «Презента Преміум» було надано документи щодо постачання кукурудзи, насіння соняшника, пшениці від ФГ «Зелгай», ФГ «Агрор», ТОВ «ФГ «Гал-Солюшнз» і ФГ «Севра», які, за даними звітності, провадять діяльність у Кіровоградській, Миколаївській та Полтавській областях (земельні ділянки на праві довгострокового користування або оренди). Проте, з відповідей місцевих сільських/селищних рад з`ясовано, що земельні ділянки у 2019 році в оренду для ФГ «Зелгай», ФГ «Агрор», ТОВ «ФГ «Гал-Солюшнз» і ФГ «Севра» не передавались, звітність щодо посівних площ та збору урожаю не подавалась, а відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджено відсутність будь-якого нерухомого майна для ведення сільськогосподарської діяльності;

- не вказано щодо відповідності зерна вимогам якості, обумовленої у договорах, а також не надано доказів щодо декларування зерна, яке зберігається ТОВ «Презента Преміум», що зазвичай вимагається від підприємств, які провадять оптову торгівлю зерном.

У зв`язку з цим податковий орган стверджує, що ТОВ «Кернел-Трейд» є кінцевим вигодонабувачем ланцюгу псевдогосподарських операцій, а тому Головне управління ДПС у Черкаській області вбачає в діях ТОВ «Кернел-Трейд» умисел щодо безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств шляхом документального оформлення безтоварних операцій із закупівлі зернової продукції.

Надаючи оцінку правовідносинам, щодо яких виник спір, в контексті викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 420/12471/22 висновку, Верховний Суд виходить із того, що контролюючий орган, звертаючись до суду з цим позовом, обґрунтовував свою позицію відсутністю господарської діяльності між відповідачами, що, відповідно, виключає існування приватноправових відносин між контролюючим органом і відповідачами у справі та, як наслідок, юрисдикцію справи за господарськими судами і обумовлює підсудність таких справ адміністративним судам за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (пункти 92, 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 420/12471/22).

У пунктах 97-105 названої постанови вказано, що за правилами пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: 4.1.1. загальність оподаткування - кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу; 4.1.3.. невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

Податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу (пункт 6.1 статті 6 ПК України).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Отже, у податкових правовідносинах контролюючий орган здійснює владні управлінські функції, а тому, як прямо зазначено в підпункті 14.1.241 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є суб`єктом владних повноважень у значенні Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 20 ПК України визначено права контролюючих органів.

Пунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Отже, заявляючи відповідний позов, контролюючий орган діє як суб`єкт владних повноважень, реалізуючи публічно-владні управлінські функції у публічно-правовій сфері податкових правовідносин, із забезпечення виконання конституційного обов`язку платника податків (стаття 67 Конституція України), тобто для забезпечення публічного порядку.

Європейський суд з прав людини в одному зі своїх рішень (справа "Феррадзіні проти Італії" (Ferrazzini v. Italy) заява № 44759/98) проголосив, що "…податкові питання… становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер…, податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов`язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов`язково створюють для платника податків" (пункт 29).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правилами частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним, частиною третьою якої передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов`язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

При цьому відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За змістом частини третьої статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України потрібно враховувати вину, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини, зокрема, може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Водночас однією з основоположних засад цивільного законодавства відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Таким чином, законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачив наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 липня 2025 року у справі № 500/5479/23.

Як вбачається із змісту заявленого позову, у цій справі проблемним питанням було здійснення відповідачами діяльності з метою отримання незаконної податкової вигоди без правових на те підстав, а тому правовідносини у цій справі виникли виключно у публічно-правовій площині, а тому податковий орган, звертаючись до суду із цим позовом, реалізовував свої владні повноваження у публічно-правових відносинах стосовно наведених вище суб`єктів господарювання. Фактично контролюючий орган реалізовує повноваження на втручання у приватноправові відносини шляхом звернення з позовом про визнання недійсним договору, що суперечить інтересам держави та суспільства, і застосування встановлених законом правових наслідків недійсності такого договору в межах публічно-правових відносин щодо адміністрування сплати податків, зборів, платежів у єдності матеріального та процесуального вимірів. Сфера виникнення спору має загальнозначущий та загальносуспільний характер, зумовлена реалізацією публічного інтересу, тому що податковий орган як суб`єкт з особливим правовим статусом втручається в приватноправові відносини, що виникли на підставі договору, не з власного (приватного) інтересу, а виконуючи повноваження публічного контролю у сфері оподаткування з метою забезпечення національної економічної безпеки шляхом реалізації функції мобілізації фінансових ресурсів. Таке втручання ґрунтується на компетенції контролюючого органу і має характер владного розпорядження для припинення дискримінації держави, що слугуватиме запобіжником проти завдання збитків державі.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації позивачем права на доступ до правосуддя, а тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задовольнити.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 580/5634/22 скасувати, а указану справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко